Усе, що варто знати про перереєстрацію статуту громадських організацій

Громадський Простір

Як відомо, 1 січня 2017 року спливає термін для неприбуткових організацій з перереєстрації статутів згідно нових вимог українського податкового законодавства. Оскільки цей процес і процедура не для всіх є зрозумілими, зокрема, щодо того, які суттєві моменти необхідно врахувати громадським організаціям, щоб залишитися в реєстрі неприбуткових організацій після 1 січня – тому детально все це Громадський Простір уточнював з Ларисою Шкуркою, керуючим партнером Аудиторсько-консалтингової групи “Компас”.

Громадський Простір: з 1 січня 2015 року вступили в дію  зміни в Податковому Кодексі України. Розкажіть, на що громадським організаціям варто звернути увагу щодо своєї статутної діяльності, відповідно до змін?

Лариса Шкурка: Зміни відбулися в Податковому Кодексі України для всіх неприбуткових  організацій, вони стосуються не тільки громадських організацій, а й  благодійних організацій, всіх асоціацій, творчих спілок, інших, які зареєстровані в Україні. Відповідно до внесених змін наш законодавець дав неприбутковим організаціям термін до 1 січня 2017 року для приведення у відповідність до вимог Податкового Кодексу своїх установчих документів, а це саме статутів. Статут – документ, який регламентує право здійснення діяльності будь-якої неприбуткової організації. Тому до 1 січня 2017 року всі вони  повинні внести зміни в свої установчі документи, якщо це буде потрібно.

А саме, у відповідності до внесених змін, з 1 січня 2015 року було вилучено Статтю 157 з Податкового Кодексу України, яка регламентувала порядок оподаткування неприбуткових установ та організацій. Ця стаття застосовувалась до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами діючого законодавства та внесених контролюючими органами до Реєстру неприбуткових організацій та установ. Починаючи з 01.01.2015 року до Статті 133 було додано певні пункти, в яких вказано, хто не є платником податку на прибуток. У відповідності до п.133.4. не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації, які виконують вимоги, що встановлені  цим пунктом.

Отже, відповідно до цієї статті платником податку на прибуток не є, в тому числі, громадські організації, асоціації та благодійні організації. Але крім того, що законодавець нам сказав, що громадська організація, або будь-яка  неприбуткова організація, не є платником податку на прибуток, за умови, якщо вона виконує  певні вимоги.

Громадський простір: Якщо ми, громадська організація, хочемо бути неплатником податку на прибуток, то ми повинні відповідати певним законодавчим вимогам.

Так, у відповідності до Пункту 133.4.1. – Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

По перше, Організація повинна бути утворена, зареєстрована в порядку, визначеним чинним законодавством, тобто відповідно до закону “Про громадські об’єднання” або до закону “Про благодійні організації”, інших законодавчих документів.

По друге, установчі документи якої повинні містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Першу вимогу всі неприбуткові організації виконують ще на етапі реєстрації, другу вимогу вони повинні передбачити обов’язково в своїх статутах, а саме заборонити розподіл отриманих, як доходів, так і прибутків (доходи та прибутки – це різні поняття, згідно економічної термінології) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління і пов’язаних осіб.

На сьогоднішній день, працюючи з організаціями, які ми перевіряємо згідно своєї аудиторської діяльності, я можу зазначити наступне: якщо, наприклад, вимоги у статутах на заборону розподілу доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів організації на даний момент є, проте дуже рідко буває заборона розподілу доходів (прибутків) серед працівників, членів органів управління або пов’язаних осіб. Наприклад, вимогу щодо заборони розподілу доходів або прибутків між пов’язаними особами, в статутах я не бачила практично ні в однієї з неприбуткових організацій.

Отже, Організація повинна в своїх статутах передбачити обов’язкову заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) для засновників, учасників, членів організації, працівників, членів органів управління та інших пов’язаних осіб. Я рекомендую звернути на це увагу та внести зміни до статутів відповідно до діючих вимог податкового законодавства.

Третє, це передбачити в своїх установчих документах передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи – неприбуткової організації (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Отже, коли неприбуткова організація вирішить припинити свою діяльність, то вона повинна в статуті передбачити, що вона всі  свої активи передасть іншій неприбутковій організації, і увага, тільки відповідного виду. Організація також має право зараховувати свої активи до бюджету при своїй ліквідації. Даний пункт був і раніше в законодавстві, але при внесенні змін до Податкового Кодексу України, перелік, коли вона повинна передавати свої активи, було розширено. Це не тільки ліквідація, а й в момент злиття з іншою організацією, її поділу, приєднання або перетворення (чого на даний час не передбачають інші законодавчі документи, які регламентують порядок проведення реєстрації тих, чи інших неприбуткових організацій.)

Громадський простір: Ми вірно зрозуміли, передбачити передачу активів іншій громадській організації того ж виду діяльності або в бюджет при ліквідації організації, її злиття, поділу, приєднання або перетворення.

Лариса Шкурка: Чесно кажучи, мені важко сказати, коли на законодавчому рівні може бути приєднання або перетворення неприбуткової організації взагалі. Наш закон про діючі громадські та благодійні організації не передбачає якоїсь системи приєднання або перетворення. Можливо на це питання можуть дати відповідь юристи. На практиці я ніколи не зустрічала, коли б громадська організація перетворювалася або приєднувалася до іншої організації не проходячи ліквідації однієї з юридичних осіб, що об’єднувались. Наприклад, Стаття 18 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні  організації»  містить тільки вимоги припинення діяльності через ліквідацію.  Стаття 25 Закону України «Про громадські об’єднання» передбачає ліквідацію у разі саморозпуску або реорганізації даного громадського об’єднання. Тому, коли неприбуткові організації писали старі свої статути і реєстрували їх в органі реєстрації, вони виконували пункт, де було вказано, що обов’язково при ліквідації вони  повинні передати свої активи іншій неприбутковій організації або зарахувати  в бюджет України.

При зміні податкового законодавства перелік, коли організація повинна передати свої активи було розширено, і тому на сьогодні неприбутковим організаціям потрібно передбачити, у відповідності до підпункту 3 пункту 133.4.1. Податкового Кодексу України, передачу активів іншій громадській організації того ж виду діяльності або в бюджет при ліквідації організації, її злиття, поділу, приєднання або перетворення. Звертаю увагу на те, що якщо не буде передбачено в оновленому статуті всіх попередньо вказаних пунктів, то існує ризик того, що контролюючі органи можуть вважати, що неприбуткова організація не виконала вимоги діючого Податкового Кодексу. Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Тобто підпункт 3 статті 133.4.1. не буде  передбачатись при реєстрації в статутних документах для тих організацій, які на сьогоднішній день утворюються як ОСББ.

І четверте, якщо неприбуткова організація виконає перший, другий та третій пункти, то вона може бути внесена контролюючими органами до реєстру неприбуткових установ та організацій. Це вимоги, які були змінені з 1 січня 2015 року.

Громадський простір: Перехідний період  триває до 1 січня 2017 року! Якщо організація не внесе зміни, то орган Державної фіскальної служби має право після 1 січня 2017 року виключити її з реєстру неприбуткових організацій?

Так, до 1 січня 2017 року всі неприбуткові організації, мають право перечитати свої статути, подивитися на них і зробити висновки: чи вони відповідають тим пунктам, про які я говорила раніше. Якщо не відповідають, то вони мають право внести туди зміни і провести відповідну перереєстрацію організації.

Це не нова реєстрація. Вносяться зміни до статуту, викладається статут в новій редакції. Спочатку організація йде в орган реєстрації, який відповідає за реєстрацію громадських та благодійних організацій, і вносяться таким чином зміни. Якщо організація не внесе зміни до свого статуту, то орган Державної фіскальної служби має право після 1 січня 2017 року виключити її з реєстру неприбуткових організацій.

На сайті ДФС розміщено Проект Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження положення про реєстр неприбуткових організацій». Якщо цей нормативний документ буде прийнятий, то організації, які не внесли зміни відповідно до Податкового кодексу, мають всі “шанси” бути виключеними з реєстру неприбуткових установ та організацій. Порядку включення наступного разу до цього реєстру в даному законодавчому акті не передбачено.

Крім того, у відповідності до вище вказаного проекту Наказу (нагадую, на даний час це не є офіційним документом) вказано, що якщо неприбуткові організації не внесуть відповідні зміни до своїх статутів, то відповідно до даного проекту наказу, неприбуткову  організацію буде виключено після перевірки її установчих документів з реєстру неприбуткових організацій, починаючи  з 1 січня 2015 року.

Також вказано в даному проекті Наказу, що перевірці підлягають всі організації, які були внесені в даний реєстр станом на 1 січня 2015 року. І відповідно до цього проекту, всі організації, які були внесені після 1 січня 2015 року перевірятися не будуть, оскільки вони повинні вже відповідати новим реєстраційним вимогам і новим вимогам Податкового Кодексу України. Отже, якщо даний нормативний документ буде затверджено, то вимога досить жорстка і якщо цей документ буде прийнятий таким чином, то організації, які не внесли зміни відповідно до Податкового кодексу, мають всі “шанси” бути виключеними з реєстру неприбуткових установ та організацій, починаючи з 01 січня 2015 року.

Громадський Простір: Тобто заднім числом?

Лариса Шкурка: Так, з 1 січня 2015 року. Порядку включення наступного разу до цього реєстру в даному проекті нормативного документу прямо не передбачено. Я не можу сказати, що неприбуткові організації не будуть поновлюватися в даному реєстрі, але самої процедури –  після яких вимог, після яких законодавчих норм і якого терміну організація може поновитися в даному реєстрі – в цьому проекті наказу не сказано. Чи має взагалі вона право поновлюватися, чи не має право поновлюватися? Звичайно, вона –  неприбуткова організація,  має право внести зміни до статутних документів. Я передбачаю, що організація у такому випадку вносить зміни до статутних документів та знову подає заяву до Державної фіскальної служби на отримання коду неприбутковості, але вже той термін з 1 січня 2015 року, мабуть, не буде переглядатися контролюючими органами. Буде вважатися, що за це період з 1 січня 2015 року вона була платником податку на прибуток. Станом на сьогодні, роз’яснень наша Державна фіскальна служба не дає, оскільки цей проект не прийнятий. А старий наказ, який регламентує порядок внесення до реєстру неприбуткових організацій поки що дає посилання тільки на старі норми Податкового кодексу, а саме статтю 157. Тому на даний час ось такий колапс існує в законодавстві.

Підводячи підсумки всього вищесказаного, можна сказати наступне, що кожна неприбуткова організація повинна виконати всі чотири підпункти п.133.4.1., щоб залишитись у  в реєстрі неприбуткових організацій і не бути платником податку на прибуток станом на  1 січня 2017 року, а також не мати проблем за два попередні роки – з 1 січня 2015 року по 1 січня 2017 року.

Громадський простір: Це мабуть всі вимоги, які повинні виконати неприбуткові організації? Чи існують ще якісь?

Лариса Шкурка: Ще одним, не менш важливим, пунктом Податкового Кодексу, є п.133.4.2., а саме у відповідності до даного пункту, неприбуткові організації повинні всі свої доходи (прибутки) використовувати тільки для реалізації мети, цілей, завдань та напрямків діяльності. Від себе також скажу, що і джерела фінансування повинні бути чітко регламентовані в статуті неприбуткової організації.

Коли була Стаття  157, ми чітко розуміли, які види доходів у нас не оподатковуються, а які види оподатковуються. Наприклад, були такі випадки, коли в певних видах організацій могли оподатковуватися членські внески, а всі інші надходження не оподатковувалися. Для цього ми мали певні розмежування по 157 Статті та виконували ці пункти.

На сьогоднішній день пункт 133.4.2. говорить, що ми повинні всі свої доходи (прибутки) використовувати тільки для реалізації мети, цілей, завдань та напрямків діяльності. Тому, коли ми переглядаємо статути на правила виконання норм Податкового кодексу, я прошу звернути всіх увагу на пункти статутів, де прописана мета діяльності, ціль її або завдання, напрямки діяльності, і переглянути наскільки вона погоджується з вашими джерелами фінансування, бо джерела фінансування – це наші доходи (прибутки). Наші доходи повинні витрачатися на наші статутні напрямки діяльності. Джерела фінансування як розділ в статуті  – завжди передбачений в кожному статуті неприбуткової організації. У відповідності до даного розділу кожна неприбуткова організація передбачає право отримувати благодійні внески, членські внески, фінансування від міжнародних організацій. І ці джерела фінансування повинні бути вказані, чітко регламентовані в кожному статуті неприбуткової організації.

Отже, якщо громадська організація буде переглядати свій статут, а саме мету її створення, то вона повинна звернути увагу, що на сьогодні вона має право працювати не тільки на розвиток членів своєї організації, а й на розвиток суспільства, як громадська організація.

Переглядаючи ті статути, які існують сьогодні в громадських організаціях, я можу зробити таке зауваження: якщо це громадська організація, зареєстрована раніше, коли діяв старий закон “Про об’єднання громадян”, то тоді громадські організації могли працювати тільки на розвиток своїх членів, для спільної реалізації своїх прав і свобод, а коли змінилося законодавство, то наш законодавець дозволив розширити сферу діяльності громадського об’єднання. Тепер громадська організація може працювати не тільки на розвиток своїх членів організації, а й на розвиток суспільства. Тому, коли ГО буде переглядати свій статут, прошу звернути увагу на те, як прописана мета створення організації. Якщо мета створення організації – тільки направлена на розвиток своїх членів та для захисту їх інтересів, то займатися, наприклад, проектами, які не займаються розвитком своїх членів даній організації мабуть неможливо на сьогоднішній день. Тому, даній організацій краще внести зміни до розділу – мета, а саме вона може вказати  в статуті, наприклад, що вона працює на розвиток своїх членів організації, на задоволення їхніх освітніх вимог, на розвиток їх інформаційних потреб, але крім того, вона може написати, що  працює на розвиток освітньої діяльності, наприклад, в галузі журналістики чи ще чогось, тобто розширити мету своєї діяльності.

З практики скажу, що проекти, які фінансуються особливо міжнародними донорськими організаціями, не направлені на співпрацю тільки з членами виключно однієї організації, вони направлені на більш широкі можливості, а не виключно на розвиток тільки фізичних осіб, як членів організації. Це той момент, на який треба звернути увагу. Але змінювати мету кардинально я не рекомендую, тому що при реєстрації у ГО можуть бути проблеми з тим, що орган реєстрації може вважати, що організація змінила взагалі мету свого створення і для цього буде потрібна нова реєстрація, й організація повинна буде отримати новий код ЄДРПОУ, як новостворена організація. Змінювати мету потрібно в контексті тої діяльності, в якій працювали раніше. Зазвичай, я рекомендую крім співпраці з членами включити ще й якісь суспільні, економічні  інтереси, в тій сфері, в якій працює організація. Це стосується громадських організацій. А закон “Про благодійні організації” направлений виключно на благодійництво, і там не було такого обмеження, що організація працює виключно для своїх членів, вона працювала в сфері благодійництва в тому, чи іншому напрямку.

Я також рекомендую неприбутковим організаціям передивитися свої статути на відповідність того, які завдання або напрямки діяльності організація передбачає для своєї діяльності. Цей розділ може бути представлений по-різному. В одних статутах – це напрямки діяльності, а в інших – це завдання, які повинна виконувати організація. Відповідно до Закону України «Про громадські об’єднання», це мають бути напрямки діяльності.  Рекомендую особливо переглянути ті моменти, з чим працює організація, які проекти вона працює. Мене дуже часто запитують, чи може, наприклад, організація видавати субгранти. Я говорю, що Ви повинні подивитися у свої статути і знайти, чи є у Вас там такий напрямок діяльності. Якщо у Вас даного напрямку діяльності не передбачено в статуті, то буде вважатися, що Ви здійснюєте нестатутну діяльність і, відповідно, Ви будете витрачати свої доходи не на статутну діяльність, як того вимагає діючий Податковий Кодекс для неприбуткових організацій – не платників податку на прибуток.

Громадський Простір: Ви рекомендуєте громадським організаціям більш прискіпливо подивитися на власні статути…

Лариса Шкурка: Так, а саме більш прискіпливо подивитися на мету, цілі, завдання і напрямки діяльності, також переглянути джерела фінансування, з якими буде працювати ГО та ув’язати їх зі своїми напрямками діяльності.  Якщо громадська організація буде, крім основних напрямків, ще проводити якісь благодійні акції, можливо якимось одним напрямком буде матеріальна підтримка інших громадських організацій та буде отримувати добровільні пожертви, крім членських внесків, тобто доходи  від сторонніх фізичних, юридичних осіб, то це повинно бути передбачено в джерелах фінансування і визначено в напрямках діяльності, щоб джерела фінансування, які в свою чергу будуть являтись її доходами вона могла використати на ті напрямки, які вона має право виконувати згідно зареєстрованого статуту. Це передбачається і у Статті 8 Закону України «Про громадські об’єднання», яка говорить, що статути громадських організацій повинні містити розділ «Джерела надходжень та порядок їх використання». А якщо організація хоче залишатись не платником податку на прибуток, то інших порядків використання, як на статутні напрямки діяльності вона мабуть  не захоче їх використовувати.

Громадський Простір: Для громадських організацій залишилося приблизно 6 місяців, щоб внести всі необхідні зміни. На Вашу думку багато організацій вже внесло зміни до своїх статутів?

Лариса Шкурка: Даною статистикою я не володію, але переглядаючи статути при аудиторських перевірках, ми бачимо велику кількість статутів, які не відповідають вимогам Податкового Кодексу України. Коли ж до нас просто звертаються організації, щоб ми переглянули на відповідність вимогам пункту 2 та 3 Статті 133.4.1. Податкового кодексу, ми вбачаємо, що у цих статутах не всі вказано напрямки діяльності, які здійснює організація та не всі  джерела фінансування, які організація отримує. Крім того, є джерела фінансування, які можна трактувати по-різному, і ми звертаємо завжди на це увагу.

Додатково, я рекомендую організаціям переглянути розділи, що стосуються порядку створення органів управління та привести їх у відповідність до міжнародної практики.

Якщо організація направлена на свій організаційний розвиток, то я рекомендую переглянути свої діючі  органи управління та привести їх у відповідність до міжнародної практики. Це не вимоги нашого податкового законодавства, але це вимоги міжнародної спільноти, тому ми, як консультанти вже з організаційного розвитку, завжди рекомендуємо переглядати в статутах ці три завдання: по-перше, мають бути передбачені та чітко виписані вимоги Податкового кодексу, по-друге, організації необхідно переглянути свої напрямки, джерела фінансування, мету створення, і по-третє – переглянути порядок функціонування управлінських органів на відповідність міжнародній практиці. А, оскільки організація буде вносити зміни, то за один раз можна внести й ці зміни.

Громадський Простір: Чи існує якийсь ідеальний зразок статуту, згідно нових вимог?

Лариса Шкурка: Не можна шаблонно підходити до документу. Кожна організація по-своєму формує напрямки діяльності, відповідно до того, що вона планує робити. Можливо є певні шаблонні джерела надходжень, але виходячи зі своєї практики можу сказати, що однакових статутів не буває. Немає такого шаблонного документу, який можна використовувати кожній неприбутковій організації.

Громадський Простір: В Україні є тисячі громадських організацій, і мабуть 50% з них ще не перереєстрували свої статути…

Лариса Шкурка: Дійсно, на сьогоднішній день, перевіряючи організації, можу сказати, що мабуть 80% не перереєструвалися. Дуже багато організацій не звернули на це увагу, або можливо звертають увагу не на всі пункти, про які я говорила більш детально – підпункти 2 та 3 пункту 133.4.1. Податкового Кодексу України. Але і дуже багато організацій зараз в процесі внесення змін. Але повторюю, це лише мої спостереження, підтвердженої статистики я не маю.

Громадський Простір: Що можете сказати про терміни для реєстрації та підтвердження неприбутковості після внесення змін до статутів? 

Лариса Шкурка: Станом на сьогодні процедура внесення змін проходить у декілька кроків. Після прийняття рішення про приведення статуту у відповідність до  законодавчих вимог, Організація надає до відповідного органу державної реєстрації, для Громадських організацій – необхідно звернутися до управління юстиції за місцем реєстрації, а Благодійні фонди можуть звернутися до будь-якого державного реєстратора, в тому числі й до нотаріусів, та зареєструвати зміни про свою організацію в Єдиному державному реєстрі. Строк розгляду документів та проведення реєстраційних дій реєстратором  законодавець, для відповідного виду громадського утворення, встановив від 1 до 3 робочих днів. Наступний крок, Організація зобов’язана в 10-денний строк з моменту виникнення змін чи доповнень подати за місцем своєї реєстрації до органу ДФС відповідну заяву. Оскільки Положенням про реєстр неприбуткових установ та організацій для прийняття рішення щодо змін не встановлений, податківці роз’яснюють, що строк виконання становить не більше 30 календарних днів. Також зазначу, що державна реєстрація змін – процедура фінансово незатратна, не виникає адміністративний збір, крім певних випадків, та не справляється будь-яка плата. Звичайно, це загальні строки та процедури, визначені законодавством, вони можуть в кожному індивідуальному випадку бути подовжені, або скорочені з урахуванням особливостей змін певної Організації.

Дивіться також відео: Усе, що потрібно знати про перереєстрацію статуту ГО!