Сільське населення України страждає від великого агробізнесу – європейське дослідження

Мешканці українських сіл зустрічаються з численними екологічними проблемами, зумовленими швидким розвитком промислових тваринницьких підприємств. На українських селян тиснуть, якщо вони виступають проти розширення таких виробництв на свої землі. Про це йдеться у щойно оприлюднених звіті мережі СС Bankwatch Network, та дослідженні голландської організації SOMO, представники яких у травні 2015 року відвідали Україну з дослідницькою місією.

Під час дослідницької поїздки до України європейські фахівці разом з представниками громадськості відвідали околиці Вінницької птахофабрики, власник якої отримав кредити на розвиток бізнесу від європейських інституцій, і наближені до неї села. Впродовж візиту учасники місії поспілкувалися з більш ніж сотнею місцевих мешканців. Селяни заявили дослідникам, що на них тиснуть аби підписати договори оренди для будівництва комплексів вирощування курчат, адже птахофабрика планує розширення. Адже місцеві мешканці проти, щоб біля їх осель будували великі промислові об’єкти.

«Вінницька птахофабрика Миронівського хлібопродукту вже є однією з найбільших птахофабрик Європи. До 2018 року вона планує вдвічі збільшити виробництво та виробляти близько 400 000 тон курятини на рік. Це неймовірні масштаби виробництва для України. Для місцевого населення це може принести величезну кількість відходів, забруднення ґрунтів, води, повітря. Подальше розширення птахофабрики неможливе без врахування думки місцевих громад», – пояснює експерт Національного екологічного центру України з охорони навколишнього природного середовища Наталія Коломієць, яка супроводжувала європейських колег.

Центр дослідження транснаціональних корпорацій (SOMO) своєю чергою дослідив, звідки українські аграрні компанії беруть гроші на розширення виробництва. За попередніми даними, Миронівський хлібопродукт (МХП) отримав більше ніж півмільярда доларів кредиту від Європейських фінансових інституцій та Світового Банку. У цих організаціях запевняють, що їх інвестиції допомагають підвищувати стандарти агробізнесу в Україні. Проте у SOMO впевнені, що подальша підтримка великих проектів збільшить негативний вплив на довкілля.

«Підхід ЄС та інвестиційних банків до економічного розвитку України слугує іншим інтересам, ніж інтереси місцевого населення, – говорить Тім Штайнвег, старший науковий співробітник SOMO, –приклад МХП показує, що існують межі для розширення підприємств промислового тваринництва до того, як вони почнуть впливати на місцевих жителів».

Починаючи з 2009 р. для розвитку українського агросектору Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація та Європейський інвестиційний банк разом надали Україні позик на 1,4 мільярди доларів. Ці позики найбільше допомогли індустріальним аграрним корпораціям.

«Фінансові установи, які вважають Україну ключовим гравцем на продовольчому ринку, а проекти на кшталт МХП – важливими для економічного відновлення країни, повинні приділяти першорядну увагу прозорості та підзвітності цих проектів і участі у них громад. Не можна допустити зосередження контролю над землею в руках обраних гравців», – говорить Фіданка Бачева-МакГрат, координатор CEE Bankwatch Network.

Сьогодні, 15 вересня, на бізнес-форумі у Лондоні Європейський банк реконструкції та розвитку розгляне можливість подальшого кредитування українських аграрних холдингів.

Дослідження:

Bankwatch’s report “Black Earth: Agribusiness in Ukraine and the Marginalisation of Rural Communities”: http://bankwatch.org/publications/black-earth

SOMO’s report “Chicken Run: The Business Strategies and Adverse Impacts of Poultry Producer MHP in Ukraine”: http://www.somo.nl/publications-en/Publication_4228?set_language=en

Контакти для додаткової інформації:

Наталія Коломієць,
Експерт з охорони навколишнього середовища НЕЦУ
(044) 3537842, [email protected]

Вікторія Білаш
прес-секретар Національного екологічного центру України
Тел.: +38 (098)913-83-29,
Email: [email protected]