Карл Плеснер: розкривати людяність в нас самих
Карл Плеснер (Данія), міжнародний сертифікований тренер з Ненасильницького спілкування і спеціаліст з відновлювального правосуддя, під час панельної дискусії «Примирення та порозуміння задля стабільності розвитку України» розповів про досвід своєї праці в Україні впродовж трьох років, зокрема у зоні воєнних дій. Захід відбувся 1 березня з ініціативи Робочої групи Justice, Peace & Democracy Комісії УГКЦ «Справедливість і Мир». Пан Плеснер наголошував на ціннісному вимірі побудови містків між людьми та загального миру.
Коли відбуваються наші зустрічі, ми представляємо картки із універсальними потребами на підлозі і ми просимо цих людей виразити себе через ці картки. Замість того, щоб говорити про те, кого звинувачувати і карати за мій біль і страждання, ми запитуємо їх: “Будь ласка, скажіть нам, що ви цінуєте в житті, чого вам бракує?” Коли люди озираються довкола і дивляться на слова, які пропонують мир, дружбу, безпеку, захист, спільноту, турботу, емпатію, розуміння… Коли вони використовують ці слова, щоб описати, що з ними відбувається, що справді для них важливо, то стає більш ясно, як будувати розуміння людства – заходити під шари ненависті та агресії, насилля, і розкривати людяність в нас самих.
Свого часу я спілкувався з багатьма людьми по іншу лінію зіткнення – у Луганську, Донецьку, з росіянами, українцями, які боролися проти АТО, я спілкувався з людьми у адміністраціях у Луганську, і звичайними громадянами. З цих розмов я збагнув: якби люди у Західній Україні, у Києві, Львові, Івано-Франківську, інших містах – мали шанс почути те, що я почув, я переконаний, що ви б перестали бачити ворогів. Ви б бачили людей, точка зору яких відрізняється від вашої, але ви побачите, що в основі – ми прагнемо одного і того ж. Ми прагнемо безпеки, спільнотності, любові та миру. Ми просто не можемо знайти способу погодитися, як досягнути цього.
Без спілкування одне з одним – дуже-дуже складно знайти мирне рішення. Одне із запитань, яке лишається зі мною: як була створена українська ідентичність? На вчорашній конференції виступаючий сказав, що українська ідентичність, український патріотизм має глибоке коріння у бачення себе як жертви агресії, зокрема, російської агресії. І я як іноземець, який знає Україну, але не говорить мовою, справді б заохочував нове дослідження української ідентичності, українського патріотизму, яке б базувалося на красі цієї країни – у чому краса вашої культури, історії, краса того, що робить вас українцями. Святкуйте це замість того, щоб використовувати ненависть як спосіб визначення себе. Якщо ми подивимося на красу, тоді знайдемо, що у нас багато спільного з людьми довкола нас, навіть з ворогами.
Детальніше – на відео (англ. мовою).
