Артем Стельмашов про громадський бюджет

Багато уваги в громадському секторі сьогодні, і в нас на Порталі зокрема, приковує тема громадського бюджету. Як це працює, яким був перший досвід столиці у впровадженні бюджету участі – розповів Артем Стельмашов, активіст та експерт з громадського бюджету/автор проекту-переможця.

Це гарний приклад е-демократії, коли ми не просто беремо участь у виборах, а й можемо напряму брати участь в розподілі міських бюджетів. Уже всюди в Україні хорошим тоном вважається робити бюджети участі. Тенденція пішла потужно, активісти цим захоплені. Дуже цікаво спостерігати за тим, як це відбувається на місцевому рівні, з’являються ініціативи – а давайте зробимо це для наших об’єднаних територіальних громад, не тільки в нашому містечку, а й у нашому новому об’єднанні.

В Україні також почався парад громадських бюджетів, у Києві вже триває другий. Перед тим, як захопитися цим теоретично, я подався на перший бюджет участі в Києві і переміг зі своїм проектом – креативний простір бібліотек. Мені стало цікаво – і вже у другому бюджеті участі я допомагаю з певними оргмоментами. Ми створили Клуб авторів, де ми допомагаємо новачкам. Є група у фейсбуці на 5 тис. людей (і це тільки початок), де кожен може отримати консультацію.

В Україні на місцях є декілька команд, які допомагають реалізовувати цей проект. Наприклад, фонд “Східна Європа”, SocialBoost, інші організації та фонди, які розробляють ту чи іншу систему, яку міська адміністрація вже встановлює на свій сайт – і за її допомогою здійснюється голосування. Громадський бюджет – це сума коштів, яку виділяє місто. І до речі, вперше в Україні (здається, тільки в Україні) в Полтавській області буде реалізована спроба громадського бюджету на рівні області. Але в основному, це відбувається в містах, тобто міська влада приймає рішення.

Минулого року в Києві на проекти громадського бюджету було виділено 50 млн. гривень. Після резонансу минулого року у цьому Київрада вже виділила 100 млн грн. У цьому році вирішили, що будуть великі проекти і малі. Великий проект – до 2 млн гривень, малі – до 400 тис. грн. І голосувати за них будуть окремо. Як це відбувається в Києві. Будь-яка людина, яка має відношення до Києва чи навіть не зовсім (реєстрація тут не обов’язкова), але якщо є ідея з приводу міста, може подати свій проект. Є певна форма на сайті, де ти пишеш ціль проекту, ідею, навіщо це, скільки це буде коштувати, які можуть бути ризики в ході реалізації тощо. Заповнюєш цю форму і додаєш кошторис. Проект може бути освітній, спортивний і т.п. – таких було найбільше. Класика – це спортивний майданчик для людей з інвалідністю, чи комп’ютерні класи, чи сучасний кабінет з вивчення природних наук, фізична лабораторія, осучаснення стадіонів тощо.

Цікава “фішка” в тому – щоб перемогти в громадському бюджеті, треба об’єднуватися. Самостійно один проект практично не може перемогти. Громадськість має об’єднуватися – по мікрорайонному принципу, чи за сусідніми школами і т.п. Чудово, що громади у процесі між собою знайомляться.

Інноваційність Києва в тому, що, на відміну від усіх інших міст України, голосування йде тільки через Інтернет. Голосування насправді складне, тому що люди голосують через BankID – це або картка киянина, яка працює в Інтернеті, чи це котрийсь із українських банків, котрі мають BankID, теж може підтвердити вашу особу, чи електронний цифровий підпис. Цей процес дуже хороший. Люди звикають, що треба контролювати – куди йдуть гроші з міського бюджету.

Але не всюди все так гарно. Наприклад, я був у Славуті, Хмельницької області. Там було подано всього 4 проекти, вони всі й перемогли. У місті не змогли навіть освоїти всі ті кошти, які були виділені, проекти були подані на меншу суму. А прохідний бал в деяких містах просто смішний. Наприклад, в Ірпені для перемоги треба було набрати 5 голосів, у Львові 26 (останнє місце). У Києві прохідний бал був у 800 голосів, але враховуючи, що це інтернет-голосування через BankID, це вже загалом дуже багато.

У Києві набирається громадська бюджетна комісія. Минулого року у нас були претензії до того, що мій “креативний простір”, чомусь, зайшов як проект, а аналогічний від колег відхилили. Не зрозуміло чому. Тож ми вирішили тиснути на владу, аби суддями були не місцеві чиновники, а громадська комісія, котра теж буде обиратися. Тож є громадська бюджетна комісія, громадські організації подають свої документи, будуть вибори, і буде зрозуміло, що саме київська громадськість сама вирішує, які проекти і за якої причини відхилити.

Чудово, що є вільна конкуренція. Гарно, коли, наприклад, матір дитини з інвалідністю може перемогти проект цілого комунального університету. Її проект переміг, до прикладу, тому що вона дійшла до всіх – до спортсменів-параолімпійців, зокрема. Тому це дійсно шанс для всіх, це дуже цікава тема – подавайте свої проекти!

Зустріч відбувалася в рамках навчального візиту для білоруських активістів, організованого Громадським Простором у співпраці з Фондом Stowarzyszenie Wschodnioeuropejskie Centrum Demokratyczne (Варшава).