Безпека як заручник забудовного безладу

Кілька років тому, такий собі “забудовник ТОВ “Пателі Лізинг” почав на розі столичних вулиць Нижній Вал та Костянтинівської будивництво чогось, що вельми швидко отримало в народі прізвисько “будинок-монстр” (помилуватися можна на фото, рівно як і подумати, наскільки воно “вписується у Поділ”).

Було обурення, були протести, але будиночок ріс собі і ріс, доріс поволі до справді монструозних розмірів, а до того ж закрив один з виходів зі станції метро “Контрактова площа”.
Тепер прошу уваги. Тобто четвертий рік Україна веде війну проти зовнішньої агресії, міста перенасичені зброєю, час від часу щось десь вибухає, а терористи час від часу фонтанують погрозами – а у центрі столиці вже мабуть більше року перекрито вихід з однієї з центральних (знов-таки) станцій метрополітену – об’єкту підвищеної безпеки.

Відтак, до всяких-різних інстанцій писалися запити і звернення, вони обростали відписками, відмазками та іншими зразками творів епістолярного жанру. От, наприклад, КМДА ще у січні цього року пообіцяла, що “про стан введення в експлуатацію <...> буде поінформовано в термін до 10.04.2017″:

Оскільки “в термін до 10.04.2017″ чомусь ніякого поінформування халепно не сталося, довелося написати нового запита, відповідь на який від попередньої відповіді відрізняється (вигідно чи ні – складно сказати) меншою кількістю тексту і похмурою констатацією: “дату <...> відкриття виходу із підземного пішохідного переходу на перетині вулиць Нижній Вал та Костянтинівська не визначено”:

Іншими словами, коли буде усунено безпекову загрозу – бозна, бо “зачинено на період будівництва”, а “роботи призупинені”.

Автор дуже сподівається, що дмухає на воду. Але як на особистий посполитий погляд, у ситуації, коли незрозуміле (принаймні авторові) будівництво ставить під потенційну небезпеку пасажирів метро – не є, м’яко кажучи, нормальним. Залишаючи вже осторонь тут питання, з якої такої радости взагалі безпечна експлуатація метрополітену залежить від забудовницьких рухів якогось там ТОВ, іншими словами – хто те ТОВ на гарматний постріл підпустив до важливого муніципального транспортного об’єкту.

І, як на мою думку, попри введення-невведення в експлуатацію, зупинення-призупинення і навіть (страшно подумати!) судові процеси, давно мав би вже прийти державний “лісник” і забезпечити те, що має, бо ж сказано в Писанні (ст.3 Конституції України): “Людина, її життя і здоров’я <...> безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”.
То що не зрозуміло?

Олександр Северин, к.ю.н.