Чому конфлікт може бути для нас розвиваючий

Конфлікти є природною частиною нашого життя. Навіть якщо ми їх уникаємо, не зможемо викинути їх зі свого життя. Це своєрідна комунікація, завдяки чому ми обмінюємося поглядами, віруваннями, емоціями та потребами.

За словами Williama W. Wilmota та Joyce’a L. Hockera, авторів книги “Конфлікти між людьми”, кожен конфлікт − це суперечка між взаємозалежними сторонами. В основі лежить переконання обох сторін в тому, що їхні цілі суперечливі, ресурси обмежені та вони перешкоджають один одному в реалізації планів. Кожен з елементів цієї дефініції важливий для розуміння конфлікту.

1. Протистояння

Чи людина, яка тримає зло на свого колегу, при цьому уникає контакту з ним і не висловлює свої негативні емоції, вступає з ним в конфлікт? Вона, безумовно, переживає розчарування, веде внутрішній діалог, але знаходиться не в зовнішньому конфлікті, поки не взаємодіє і не висловлює свої претензії. Конфлікт з обох сторін починається з відкритого протистояння, а інструментом цього є комунікація. В конфлікті це головне. 
Наша поведінка в конфлікті може: викликати його, відображати його, бути інструментом для деструктивного або конструктивного вирішення конфлікту.

2

2.Взаємозалежність

Людина, не залежна від іншої, не вступає з нею в конфлікт. В нас зростає розчарування та ми відчуваємо, що перешкоджаємо один одному саме тому, що залежимо від себе. Цей елемент конфлікту ілюструє приклад команди, в якій частина людей не хоче залишатися після роботи, а друга частина має претензії до них, бо повинні взяти на себе їх працю та закінчити роботу своєчасно. 
Більшість відносин коливаються між різними рівнями незалежності та взаємозалежності. Іноді акцент буде зроблений на “я” і на тому, що я хочу зробити; іноді в центрі уваги будемо “ми” в цілому.

3. Розбіжні цілі

Люди вважають свої цілі розбіжними з двох причин: по-перше, вони прагнуть того ж самого, по-друге, вони переслідують зовсім інші цілі. У першому випадку конкурують – можуть боротися за одну посаду, гроші, увагу батьків. У другій ситуації, двоє людей хочуть різного, наприклад, чоловік хоче піти у відпустку, а дружина хоче зберегти гроші на ремонт кухні … Основною проблемою усіх конфліктів є сприйняття цілей, як взаємовиключаючих та небачення того, що може бути досягнуто разом.

4. Обмежені ресурси

Конфлікти часто стосуються того, що важливо для нас, і що ми сприймаємо як важко доступні або недоступні для всіх речі: гроші, дім, робоче місце. Також нематеріальні цінності, такі як любов, повага та увага, можуть розглядатися як обмежені речі. Коли ми вже знаходимося в центрі конфлікту, на перший план виходить сила та почуття своєї вартості.

“Не має значення, про які конкретні справи точиться конфлікт”, – пишуть Вілмот і Хоккер. “Люди, котрі залучені до цього, зазвичай визнають, що вони мають занадто мало влади або почуття своєї вартості, тоді як протилежна сторона має більше сил і більшу самооцінку. Звичайно, коли всі думають і відчувають себе таким чином, деякі потреби повинні адаптуватися до цього. Іноді досить показати комусь більше поваги, ввічливості, а також забезпечити можливість “зберегти обличчя”, щоб позбутись необхідності зловживати владою “.

5. Діалог

Взаємозалежні люди, які мають суперечливі цілі та прагнуть одержати ті ж самі ресурси, не обов’язково розпочинають конфлікт між собою, поки вони не визнають, що втручаються в справи один одного. Досвід, що нас блокує або є перешкоджаючим, в перший момент викликає фрустрацію та гнів. Проте, варто зупинитись та розпочати діалог з іншою людиною, оскільки може виявитися, що вона не має наміру обмежувати нас, а лише сигналізує про власні потреби.

6. Зміни

В китайській мові слово “конфлікт” написано з використанням двох символів – один означає “загроза”, а інший – “можливості”. Це чудово відображає природу конфлікту та наш вплив на його хід. З одного боку, конфлікт може призвести до деструктивних наслідків, коли ми будемо уникати його, боятися конфронтації або завдати шкоди іншим людям. З іншого боку, це може бути шанс для конструктивних рішень та кращого розуміння іншої особи, якщо ми поважаємо “противника”, а також контролюємо гнів і страх.

Перебуваючи в конфліктній ситуації, у нас є три способи дії.
Ми можемо спробувати змінити:

1) іншу особу;

2) ситуацію, в якій знаходимось;

3) наше ставлення та спосіб спілкування з протилежною стороною.

 Приймаємо рішення, як будемо поводитися, тому що несемо відповідальність за кожну реляцію. Варіант самостійної зміни себе є найбільш складним, але, парадоксально, найбільш ефективним у вирішенні конфліктів.
Завдяки тому, що ми свідомо керуємо своєю комунікацією, ми можемо зрозуміти корені конфлікту, − з чого виникає наша поведінка та поведінка іншої особи. Коли ми керуємо конфліктом зсередини – самі являємось джерелом змін.