Чому саме “Правосуддя, дружнє до дитини”?

У вересні 2017 року Міжвідомчою координаційною радою з питань правосуддя щодо неповнолітніх було проведено спільне засідання членів робочої групи з питань вивчення необхідності запровадження спеціальних умов застосування програм примирення у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх в Україні та робочої групи з питань розробки концепції проекту закону про ювенальну юстицію.

На цьому засіданні обговорено і погоджено об’єднання діяльності вказаних робочих груп, також визначено план розробки проекту закону про ювенальну юстицію.

У межах об’єднаної робочої групи у жовтні-листопаді 2017 року обговорювалася структура проекту закону і його назва – чи початкова «Про ювенальну юстицію», чи інші – «Про юстицію щодо неповнолітніх», «Юстиція щодо дітей».

По тексту проекту були термінологічні розбіжності – юстиція щодо дітей,  ювенальна юстиція, правосуддя щодо дітей.

При цьому відзначалося, що законопроект спрямований на запобігання вчинення неповнолітніми правопорушень та особливості притягнення їх до відповідальності, що законами багатьох країн визначається як ювенальна юстиція. Однак цей термін в Україні в деяких колах нерідко тлумачиться перекручено, зокрема як нібито посягання на сімейні цінності, що свого часу викликало негативний суспільний резонанс.

Так, з цієї причини після наказу Міністра юстиції від 16.03.2010 про утворення робочої групи з впровадження системи ювенальної юстиції в Україні в наказі від 27.05.2010 було змінено назву робочої групи – з впровадження системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні.

Тому початково тривалий час проект мав назву «Про юстицію щодо дітей».

У листопаді 2018 року знову виникло питання про інші назви – «Про систему захисту прав дітей у контакті з законом», «Про правосуддя, дружнє до дитини», і в грудні 2018 року остаточно закріплено останню назву.

Така назва була обрана з урахуванням одного із міжнародних документів, положення яких покладено в основу законопроекту – а саме Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року.

Як вказано у Керівних принципах, «Рада Європи ухвалила керівні принципи про правосуддя, дружнього до дітей, спеціально для того, щоб правосуддя завжди було доброзичливим до дітей, незалежно від того, хто вони і що вони зробили. Враховуючи, що друг – це той, хто добре ставиться до вас, хто вам довіряє і якому можна довіряти, хто слухає, що ви говорите і кого ви слухаєте, який вас розуміє і якого ви розумієте. Істинний друг також має мужність сказати вам, коли ви помиляєтесь, і залишається з вами, щоб допомогти виробити рішення. Система правосуддя, дружня до дітей, повинна прагнути копіювати ці ідеали.

Вона (система) ставиться до дітей з гідністю, повагою, турботою та справедливістю. Вона є доступною, зрозумілою та надійною. Вона прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і гарантує, що інтереси тих, хто не може висловитися (наприклад, дітей), також захищені. Вона пристосовує свій темп до дітей: вона не є а ні оперативною, а ні тривалою, радше розумно швидкою. Керівні принципи правосуддя, дружнього до дітей, покликані забезпечити все це, гарантувати, що всі діти мають адекватний доступ до правосуддя, а ставлення є шанобливім і чуйним.»

Саме таке правосуддя стосується не тільки дітей у конфлікті із законом, що було б надто вузьким за наявності значної кількості проблем із забезпеченням прав дитини в Україні, а й дітей потерпілих та свідків, як і визначено концепцією законопроекту.

Експерт Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх 

Віктор Лобач