Чотири цінності для ефективної роботи соціальних ініціатив
Як застосувати до громадського сектору ключові принципи ефективної роботи в ІТ? Якось мені прийшла ідея замість того, щоб борсатися в хаосі стресових факторів, які завжди є в соціальній діяльності, ...
Додано:
Йош
Як застосувати до громадського сектору ключові принципи ефективної роботи в ІТ?
Якось мені прийшла ідея замість того, щоб борсатися в хаосі стресових факторів, які завжди є в соціальній діяльності, подивитись, як організована робота на найкращих робочих місцях – в ІТ. Так я відкрила для себе Agile – демократичну методологію організації роботи.
У Agile є маніфест, який складається з цінностей та принципів. Я переклала цінності Agile на мову, придатну для громадського сектору.
1. Люди та взаємодія важливіші за процеси та інструменти
Інструменти створені для того, щоб обслуговувати потреби людей у виконанні робіт, а не люди приходять на роботу для того, щоб підлаштовуватись під інструменти. Кожна людина, якою б не була професіоналкою, має свої вподобання та особливості в роботі. Команда, яка збирається з таких індивідуумів, також буде унікальною, тому має адаптувати процеси та інструменти під себе.
Наймати людину під процедуру, ставити її в дуже жорсткі рамки процесу є сенс лише в проектній роботі. Людина дуже втомлюється від такого проекту і їй буде потрібен відпочинок. В довгостроковій, постійній роботі потрібно налаштовувати інструменти і процедури під людей. А їхнє вдосконалення — постійний процес, оскільки люди розвиваються і змінюються.
2. Результат важливіший, ніж гарний звіт
Результат і те, як описаний цей результат, — не одне й те саме. Ця ідея досить складна для колективів, які не виробляють утилітарних речей, а продукують абстрактні покращення. Запитання, що таке результат, якщо це не опис результату, — дуже гарне і правильне запитання. Багатьом організаціям варто було розпочати роботи саме з його постановки.
У стосунках між донорами і організаціями, які втілюють цінності і політики донора, найкращою практикою є пропонувати вільну форму звіту, де реалізатор_ки самі описують свій результат. Інакше чимала доля зусиль йде на те, щоби описати результат за якоюсь чужою для колективу логікою та термінологією, яку диктують згори. Не кажучи вже про те, що іноді робота взагалі може перетворюватись на спроби втиснутись в рамки симуляції результату.
3. Співпраця з цільовою аудиторією важливіша за детальне прописування очікуваного результату
Уявляючи, що своїм проектом ми хочемо не тільки змінити світ, а й зробити це в інтересах більш широких груп, ніж наша натхненна команда (чи навіть вибірка з дослідження про потреби аудиторії), важливо закладати можливість спів-творення проекту разом з тими, для кого ми його робимо. Часто цього не роблять, звідси й фразеологізм “наздогнати й заподіяти добро”.
На етапі постановки задач під час планування проектів потрібно враховувати, що ми не знаємо достеменно, як цільова аудиторія буде реагувати на наш проект. До прикладу, ми вчили людей розпізнавати дискримінацію і вирішили, що найкращим практичним завданням буде написання статті, а виявилось, що люди хотіли б зробити відео. Або ми проводили тренінги з цифрової безпеки, а виявилось, що в учасни_ць немає персональних комп’ютерів. Дуже часто трапляється, що під час проекту відкриваються специфічні потреби і обмеження людей, про які ми раніше не знали.
4. Готовність до змін важливіша за дотримання першопочаткового плану
Цілі і потреби можуть змінюватись, і це ок. І на це впливають не тільки такі глобальні фактори, як пандемія, але й постійний потік локальних змін. Часом досягти першопочаткової мети всупереч усьому може бути абсурдом. Тим не менш, така думка часто спадає на думку тим, хто зосереджені на звітах і показниках. Це не означає, що кожен день потрібно ставити під сумнів свої плани, робота в таких умовах буде викликати тривогу і стане надто стресовою. Натомість можна запланувати в робочому графіку дні для рефлексії і переосмислення плану.
Цей пункт пов’язаний з попереднім: аудиторія допоможе скорегувати план, коли це буде потрібно. Для того, аби постійні правки не руйнували робочий процес, потрібно вибудувати рамки для втручання аудиторії і визначити мінімальний базис діяльності, без якого вона не буде мати змісту.
Перелічені цінності побудовані на протиставленні правої і лівої частини: формальних, бюрократичних інструментів і живої, динамічної ситуації взаємодії людей. Обидві частини важливі, але дух часу диктує перерозподіл балансу в бік “лівих” ідей.
Підписуйтесь на мій Телеграм-канал • СПОНТАННОСТЬ • , аби дізнатись більше про організацію роботи.