Донори та НКО: конфлікти інтересів.

Обговорення цього питання пропоную розпочати з цікавої ситуації, яка склалася навколо програми EGAP. 

Стисло про програму: “Програма з 2015 року фінансується Швейцарською Конфедерацією (Swiss Confederation) та виконується Фондом Східна Європа та Innovabrige Foundation” (джерело – http://egap.in.ua/pro-nas/ ). “З 2015 року українсько-швейцарська програма EGAP підтримує Уряд України, чотири регіональні адміністрації та партнерів громадянського суспільства у впровадженні інноваційних, стабільних та інклюзивних рішень електронного уряду. Вона зосереджувалася на чотирьох ключових сферах: електронні послуги, електронні навички, електронна демократія та діалог національної політики” (джерело – http://ennovate19.egap.in.ua/en/ ). 

Механізм підтримики: державним інституціям допомогали розробляти інструменти е-врядування (партнером є відповідне Держагенство), для інституцій громадянського суспільства проводились конкурси та надавалась підтримка переможцям. За цей час я бачив закиди щодо ефективності програми EGAP в сфері е-демократії, але до цього механізму підтримки особливих питань не виникало. До тих пір, поки його не було змінено.

З 2019 року EGAP почав просувати власні сервіси для громад “платформу е-демократії”. З одного боку поява нових можливостей для громад не може не тішити, а з іншого боку зміна ролі програми EGAP має бути переосмислена насамперед громадським суспільством. 

По-перше, що потрібно усвідомити: EGAP перейшов в стан “гравців в полі”. Тобто буде конкурувати з усіма іншими ігроками: хто раніше приймав участь в їх конкурсах або отримував підтримку, чи розвивався незалежно, або планував свій проект для розвитку е-демократії. Більша конкуренція має бути на користь споживачів, але добросовісна конкуренція. Наприклад, якщо йдеться про грантовий ринок мені дуже складно уявити “рівність можливостей” команди та бюджету EGAP (за попередні роки десь 4 мільйони USD) та інших малентких команд громадських проектів з е-демократії, яких вони коли-небудь підтримували. Чи то стосується можливостей залучати ресурси на підтримку своїх сервісів, чи то їх поширення. І нехай вас не вводить в оману риторика щодо безкоштовності сервісів і т.і. – нічого безкоштовного не буває і насправді йдеться про різні моделі життєздантості. І присутність EGAP в якості гравця на цьому ринку мінімізує шанси будь-яких інших сервісів команд громадських проектів та/або появу їх в майбутньому. Не виключаю, що в подальшому сценарій може розвиватись в сторону поглинання платформою EGAP нових та цікавих ініціатив/сервісів інших команд. Така стратегія дуже нагадує спробу зробити штучну монополію за рецептом відомих корпорацій, які зараз розглядаєюься ЄС в судах. Амбіції команди EGAP можна зрозуміти, але чи дійсно це потрібно громадянському суспільству України?

По-друге, сам факт переходу EGAP в стан “гравців в полі” виглядає як визнання неефективності власної діяльності з 2015 року. Якщо підтримка EGAP громадських проектів і сервісів за цей час була успішною, навіщо їх дубліювати власними сервісами? Якщо на думку EGAP дубліювання не має, то що ж то була за діяльність з підтримки протягом майже 5 років, яка вимагає йти на ринок з власними сервісами?

Але не менш важливим є наступне та принципове питання: 

Чи має донор замість надання допомоги кращим проектам наявних гравців, використовувати ресурси на власні ініціативи?

Cпробуйте уявити Демфонд Посольства США, або будь-якого іншого донора чи міжнародну програму, які замість підтримки проектів НКО, ОМС і т.і., буде використовувати ресурси виключно на власні ініціативи. Це звучить як повний абсурд для мене. 

Питання конфлікту інтересів спробував обговорити з Сергієм Кареліним, локальним координатором EGAP, який не побачив конфлікту інтересів, але обговорювати це питання не став. 

Як і Сергій я не є істиною в останній інстанції, отже на вашу думку: поєднання ролі донора (підтримка гравців) та ролі одного з гравців містить конфлікт інтересів чи нє? Чи бачити в цьому небезпеки і які саме? Можливо стикались з прикладами конфлікту інтересів (conflict of interests) інших донорів та НКО? можете розповісти в чому вони полягала та як вирішувались? 

Прошу звернути увагу: йдеться саме про конфлікти інтересів донорів та НКО, а не обговорення програми EGAP, приклад з якою використано виключно з метою пояснення теми обговорення.  Будь ласка, пишіть тут в коментах, або мені особисто.

P.S. Використана ілюстрація з анонсу Челенжу як підтвердження попереднього механізму підтримки ініціатив в сфері е-демократії на конкурсній основі.