Індекс прозорості та Посольство Фінляндії

Чи моніторять НУО прозорість діяльності та практики донорів? ІТ-розробка  майже не залишає часу на грантмейкерство, отже наша команда співпрацює з різними НУО і відповідно йдеться про приклад з ...

баг
Індекс прозорості та Посольство Фінляндії

Чи моніторять НУО прозорість діяльності та практики донорів? ІТ-розробка  майже не залишає часу на грантмейкерство, отже наша команда співпрацює з різними НУО і відповідно йдеться про приклад з досвіду одного з партнерів.

На Просторі з’явився такий анонс:

“Посольство Фінляндії оголошує змагання проектних заявок на отримання фінансування від Фінського Фонду Місцевого Співробітництва у 2017 році. Заявки на отримання фінансування потрібно надіслати до Посольства не пізніше 16.00, 15 лютого, 2017 року. Питання (але не проектні заявки!) можна направляти пані Наталії Головій: natalya. golova (at) formin.fi

Докладніше: http://www.prostir.ua/?grants=konkurs-proektiv-vid-finskoho-fondu-mistsevoho-spivrobitnytstva-lcf

В публікації є посилання на аплікацийну форму в pdf

На жаль, форма має одну тех.проблему

баг

а саме – якщо додати запис про перший проект, він одразу копіюється на решту, отже заповнити належним чином не має можливості. Проблемка так собі, але хто стикався з донорами, той знає що першою є відмова за формальними ознаками навіть без розгляду по суті. Отже треба бути дуже обачливими. У нас в ІТ-проектах це звичайна практика з тестування інструментів/сервісів, що ми надаємо, а як ставляться до цього питання донори? На жаль, контактна особа досі не реагує на запитання партнерів, а до дедлайну залишається 3 робочих доби.

Коли про це почув, відкрив посилання на просторі подивитись коменти

скіншот

…і не побачив жодного зауваження. Відразу виникла низка питань:

  • ніхто досі не заповнював форму?
  • ніхто не збирається надавати пропозицію Посольству Фінляндії? якщо так – чому?
  • вирішили це питання в інший спосіб? як само?

Цей приклад навів як ілюстрацію до теми моніторингу прозорості діяльності та практики донорів. На мій погляд практика обміну досвідом між НУО  мала б допомогти побудувати більш ефективну взаємодію.

А яка ваша думка? Чи є потреба для НУО в такому моніторингу? створенню індексу прозорості/довіри кожного донора за результатами? Чі може десь вже є такий ресурс/обговорення? Дякую


Останні публікації цього розділу:

Громадська участь: купа цегли чи затишний дім?

Як готувати молодіжні інклюзивні проєкти: чекліст

Як залучати молодь до своїх проєктів та активностей

Проблема 21 травня. Легітимний президент чи стан interregnum*?

Напрями безбар’єрності в молодіжній роботі

Що не є форум-театром або культура поваги до авторських методик

  • http://www.prostir.ua/ Prostir

    Посольство Фінляндії в Україні на наш запит та у відповідь на Вашу заувагу підтвердили, що в аплікаційній формі дійсно є технічна помилка у колонках “Three projects implemented by the organization”. Після друку аплікаційної форми ці колонки можна заповнити від руки. Тобто це буде взято до уваги.

    • Vadim

      “Після друку аплікаційної форми ці колонки можна заповнити від руки” – ось як виглядає поле форми, наприклад, бенефіціари, після друку і відправки. Якщо в е-версії отримувач може натиснути на + та побачити інформацію від апліканта, то друк відразу робить це не можливим. Отже пропозиція відповідальної особи Посольства виглядає не дуже прийнятною. Мабудь наступним разом треба це врахувати та краще підготовитись. https://uploads.disquscdn.com/images/71b1be9508a63479106f77990c9843e91e49a5ff3bf35dfab7f353f6f0570c7d.png

  • Gektor89

    Так, цю проблему другий день поспіль не може вирішити один з моїх друзів, найкращих програмістів. Тому змушені будемо заповнювати “від руки”. Ще встигнемо. Гараздів! Щиро, Олександр Магльона, президент Асоціації “Нові Горизонти” м. Дрогобич

  • олена

    тема моніторингу прозорості діяльності та практики донорів дійсно є дуже актуальною, протягом останніх років я теж думала над цією проблемою, оскільки маю значний досвід роботи у великих донорських проектах і з грантами. Зараз ця проблема ще більше оголилась, бо корупція в українських реаліях проникла скрізь. Український пересонал у проектах технічної допомоги веде себе зухвало, керується добре відпрацьованими схемами “для своїх”, прикриваючи це обгорткою прозорості. В умовах, коли грошима платників податків інших країн вони хочуть допомогти демократизації України, громадський моніторинг і контроль потрібен, перш за все, самим донорам.

    • Vadim

      якщо є бажання на цьому не зупинятись, буду вдячний за контакт для зв’язку. Можна повідомленям мені на ФБ https://www.facebook.com/vadimgeo

  • Oleh Levchenko

    Шановні дописувачі, у вас проблеми з розумінням ролі донорів. Це всеодно що просити на вулиці і перебирати купюри, якими вам подають. Майте розум і совість.

  • Vadim

    На моє переконання роль донороів та НУО – партнери на шляху перетворень. Дуже важливою складовою є ресурси, не менш важливою є команда, яка здатна їх трансформувати у конкретні outputs/outreaches/impact шляхом здійснення activities. Це не є унікальним для третього сектору, це загальновідомий тренд, наприклад для TechEntre та притаманно для культури стартапів. Отже мені стало цікаво – а багато ще людей в третьому секторі, у кого оцінка своєї діяльності та організації впала до “жебрака на вулиці”, як у пана Олега? І за якими обставинами?

  • Oleh Levchenko

    Пане Вадиме, є дві психології бідного і тимчасово неплатоспроможного. Чим відрізняються? Перший буде завжди “скіглити”, другий шукати рішення. Графічні редактори дозволили моїм колегам заповнити аплікаційну форму. Фонди та програми технічної допомоги – інвестори і будуть підтримувати тих, хто шукає рішення. Слова англійською мовою(outputs/outreaches/impact/ /TechEntre/startup) – лише слова. Практика інша. Одні жаліються – споживацьки юзають. Інші шукають інвестора в сталість громади.

  • Vadim

    Пане Олеже, структура поглядів це також цікаве питання. Пропоную подивитись з іншої точки зору. “Донор” – це не тільки ресурси, а також наймані працівники. Їх наймають для належного виконання певних завдань. Розвиток кмітливості аплікантів в процесі подолання штучних перепон найнятого персоналу не відноситься до місії жодного донора; якщо Ви можете навести хоч один приклад, буде сенс продовжити в запропонованому Вами напрямку. А до того є сенс керуватись наступним: якщо Ви в змозі допомогти працівникам виявляти проблеми для їх вирішення, чи в будь-який інший спосіб допомогати їм розвиватись, Ви усуваєте перепони у виконанні донором своєї місії. На мою думку, це більш позитивна психологія, ніж просування сумнівних ярликів

  • Oleh Levchenko

    Боюсь – до посольських програм це не зовсім можна завжди застосувати. Програми посольства – інструменти впливу. Тарасе, не Вам писати про це. Мене вчити не варто. Я це все знаю. Претензії до грошей платників податків інших країн – кумедно.