Консультації з громадськістю: від хаосу на зборах до креативу

Не покидає відчуття, що як тільки люди стають владою то одразу в них зникає якась частина пам’яті та орієнтації в просторі. Посадовці закриваються у своїх кабінетах і з часом завдяки самомедитації та нашіптуванням вірять в те, що вони і є всесвіт і прийняті ними рішення найкращі та найправильніші.

І хоча більшість з них мають вищу освіту, яка вчить і як проводити соціологічні дослідження, і комунікаціям, і психології стосунків в колективі, живуть в соціумі де є громадські організації, органи самоорганізації населення, власне експерти які володіють різними інструментаріями комунікацій в громаді, та досі зосереджуються на матеріальних проектах, опираються на власні думки і щиро дивуються коли комусь не вгодили чи не сприйняли запропоноване рішення.

Списують це на громаду, якій ніколи не вгодиш і рідко хто аналізує власні дії. Ні, інший бік медалі, а саме “вкрай стурбованих мешканців” ніхто не відкидає, вони є всюди і їх мета, здається бути просто всюди і висловлювати свою стурбованість. Тут ми не про цей аспект. Беремо до уваги обидві сторони з намірами почути одне одного. Для цього владі потрібно відповісти на питання: а чи аналізувалися ризики прийнятого рішення, чи проводилися консультації із громадськістю, чи були вони змістовні, добре організовані і в зручний час проведені тощо. А громаді на інше: а чи справді є бажання щось запропонувати, а не лише висловити невдоволення?

А способів і варіантів вивчення думки громади є ой як багато. Та про більшість із них ми знаємо із зарубіжного досвіду або посібників із залучення громадян до управління громадою, а на практиці в переважній більшості чуємо про обов’язкові, а тому часто декоративні, громадські обговорення, ще є збори громадян (сходки в селі), публічні консультації. Це ті, які з доброї волі  влади. Решта, або коли виникла конфліктна ситуація, або в рамках проектної діяльності інститутів громадянського суспільства. І добре якщо досвід буде корисним і приживеться в громаді, а не так і залишиться промінчиком світла локальної дії.

Чому важливо розширювати спектр варіантів комунікацій влади і громади? Тому що ті хто був на зборах, якщо не ставили за мету покричати то підуть звідти і непочутими і незадоволеними. Така доля багатьох зборів без належної фасилітації, модерування. Гроші на це влада шкодує виділяти, а сама не навчена проводити заходи в контексті “перемога-перемога”. Звісно не вся і не всюди. Набагато дієвішими є і локальні сценарії консультацій, які варто проводити для зближення влади із своїми жителями. Тимчасові труднощі на перших зустрічах сторицею окупляться як спільними рішеннями та прийняттям так і зміцненням довіри всередині громади.

Більше про різноманіття способів та методів та мотивацію влади до дій у відео.

П.С Я впевнений, що є прогресивні громади, ГО, громадяни, які реалізовують хороші варіанти комунікацій і прагнуть до вдосконалення цих практик.

П.П.С для бажаючих вчитися є в мережі курси і семінари, тренінги, досвід інших.