Мистецтво на заброшках як дороговказ культурного розвитку Донбасу

“Заброшки” – це історія, історична спадщина України. У Сєвєродонецьку, це різний тип будівель – від промзон до житлових недобудов у центрі міста. Але що робити з цією спадщиною? 

Я почала цікавитись темою закинутих будівель завдяки волонтерам ініціативи “Сєвєр змін”  2 роки назад. У рамках мапування вони ділились з нами, що час від часу  вони туди ходять, хоч і розуміють, що там може бути небезпечно і страшно. Щодо бачення вирішення проблеми, єдина відповідь, яку ми отримали  – “закрити”.. Але на мою думку, таким чином ми радше заплющуємо очі на проблему, або навіть можливість, яка потребує відкритого обговорення в громаді.

Це питання вже піднімають культурні активісти: ТворчСхід робить проект про заброшки в Луганській області, гарелея неотодрёшь трансформує заброшки в простори сучасного мистецтва та діалогу, художниця Маша Вишедська завдяки своїм незвичним образам в малюнках трансформує громадський простір Бахмуту та інших міст Донбасу. Названі активіст_ки, часто без будь-якої підтримки, створюють практики змін та унікальні культурні події, які підкреслюють ідентичність Донбасу. 

Схід вже має місцевих культурних лідерів

Хочу окремо звернути увагу на проект гарелея неотодрёшь, в рамках якого митці використовують закинуті будівлі, як простір свободи від цензури і безпеки, де вони можуть ділитись своєю мистецькою рефлексією про сьогодення. В рамках виставки в м. Сєвєродонецьк відбулася дискусія про закинуті будівлі, яку я модерувала. Я відігравала роль такої собі “психотерапевтки”, яка створює простір для осмислення та аналізу вже зробленого та формулювання бачення наступних кроків. Проект просто кричить про ігнорування молодих митців,  які самі шукають занедбані простори для можливостей розвитку та творчості. Як вони про себе пишуть: “Суть того, чим ми займаємося, — створення чогось цікавого в місцях, де нічого особливо не відбувається. Це занедбані місця, де немає нікого, окрім вандалів”. 

Гарелея неотодрешь. Завод опорів. Сєвєродонецьк. 03.07.2021 р.

Виставки в “заброшках” оживляють ці місця, дають відчути зовсім іншу атмосферу та значення місця. На кілька днів вони занурюють людей в новий досвід та формат. Для мене, як для громадської активістки, яка працює зараз в та з містом Сєвєродонецьком, це важливо, бо саме митці звертають увагу громадськості на те, що ці будівлі занедбані і владане несе за них відповідальність.

Гарелея неотодрёшь має великий миротворчий ефект, бо участь у виставці може взяти кожен, і ЛГБТ+ активіст з Бахмуту, і митці, які наразі проживають на непідконтрольних Україні територіях. Саме у занедбаних приміщеннях, які не мають підтримки з боку міської чи обласної влади, створюється мистецька рефлексія сьогодення молодих митців з різних куточків України. 

Я була вражена експозицією дівчини із Донецька, яка намагається по пам’яті відтворювати ті об’єкти архітектури, які були зруйновані під час окупації. Вона відтворює місто, яке залишилося в її пам’яті.

Це також про визнання місцевих активістів: що вони самодостатні та можуть створювати унікальні культурні події, на які приїжджатимуть люди з інших частин України.  Багато про місцевих активістів розповідає проект “Місцеві” від ініціативи ПлюсМінус Нескінченність.

Спільна візія майбутнього

Схід сприймається як територія, яка потребує допомоги. На жаль, не всі громадські організації та ініціативи під час реалізації своїх проектів, підтримують розвиток місцевих активістів та активісток, бо, за моїми спостереженнями, приходять зі своїм порядком денним, з власним баченням, як і що треба змінювати. Не варто забувати, що тут живуть люди, які бачать своє майбутнє в цьому регіоні, а відтак працюють над створенням різних інтелектуальних та культурних подій та продуктів.

Простір має значення, бо  визначає мою особистість в ньому. Для вироблення бачення щодо використання закинутих будівель я спілкуюся з різними людьми, збираю їх позиції та створюю простір для розбудови  діалогу.

А для діалогу потрібна спільна мова та позиція, розуміння на яких засадах має відбуватись співпраця молодих митців, які поки невидимі для влади та громадськості, але творять події, які привертають увагу людей. Гасло “Давайте підтримувати місцевих митців” може стати наріжним каменем єднання громадських активістів, урбаністів, молодих творців, бізнесу та влади. 

Гарелея неотодрешь. Завод опорів. Сєвєродонецьк, 3 липня 2021 р.

Я дуже сподіваюся, що скоро місцева влада та активістська спільнота прийде до розуміння, що маленькі ініціативи дуже важливі для прогресу регіону, бо саме тоді з’являються такі приклади як Вимірювач, Промприлад.Реновація, які сприяють розвитку, прибутку, покращенню іміджу та формуванню спільних цінностостей. Це складний процес, але мене тішить, що на Сході цей процес розвивається “знизу”: запит і практики з’являються з локальних ініціатив, які вже можна аналізувати, розвивати та робити частиною спільного бачення змін.