Напрями безбар’єрності в молодіжній роботі

Війна вплинула на діяльність багатьох громадських організацій, примусивши деяких переїхати, деяких змінити напрям роботи, а деяких пережити втрати. Згідно з опитуванням, проведеним Фондом Східної Європи, кожна п’ята громадська організація країни змінила свою діяльність, зосередившись на волонтерстві чи гуманітарній допомозі. 

Весною 2022 року наша громадська організація «Рада жінок Донеччини» виїхала з Маріуполя до Мукачева та продовжила свою роботу на новому місці. В Мукачеві, де сьогодні працює більше 50 громадських об’єднань, велика увага приділяється безбар’єрним проєктам. Так, минулого року було відкрито Інтеграційний хаб – сучасний, безбар’єрний простір для громадських ініціатив. 

Проте безбар’єрність –  це не лише про пандуси та підіймачі, це в першу чергу про залучення кожної людини до повноцінного соціального і культурного життя.  

Переосмислюючи наш досвід у реалізації молодіжних програм,  направлених на зростання участі молоді в суспільному житті, я хочу поділитися з вами своїми спостереженнями, як громадські організації та молодіжні працівники можуть дбати про потреби і розвивати потенціал кожної молодої людини, враховуючи шість напрямів політики безбар’єрності. 

Безбар’єрність як державна політика 

За тридцять два роки з моменту незалежності в Україні було зроблено достатньо кроків в сторону інклюзії: створювались просвітницькі, соціальні, культурні проєкти, покликані привернути увагу до питання інклюзивності, але водночас ця тема сприймалась у суспільстві лише частково. Були, та й досі подекуди залишаються, сумні випадки, коли, наприклад, людям з інвалідністю відмовляють в обслуговуванні у закладах громадського харчування.

У квітні 2021 року була прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, яку розробили в межах ініціативи «Без бар’єрів» Першої леді України Олени Зеленської. Стратегію розробляли фахівці, які працювали у сфері інклюзивності багато років, що стало наочним втіленням принципу «нічого для нас без нас».

Якщо інклюзія — це процес, то безбар’єрність — нова суспільна норма, при якій замість точкової допомоги тим, хто «за бар’єром», необхідно цей бар’єр усунути, створити умови, щоб кожна людина не натикалась на нього на будь-якому етапі свого життя.

У рамках стратегії було обрано шість напрямів для того, щоб охопити всі сфери життя: фізична, інформаційна, суспільна, економічна, цифрова та освітня безбар’єрність. Давайте розберемося, як можна враховувати принципи безбар’єрності в реалізації молодіжних проєктів в кожному з цих напрямів. 

Фізична безбар’єрність

Всі молоді люди, незалежно від їх мобільності, повинні мати можливість відвідувати молодіжні заходи. 

Обираючи локації, де ви будете проводити молодіжні заходи, зверніть увагу на наступне: 

• Безпека. Евакуаційні виходи, укриття на відстані не більш ніж 500 м від приміщень – вимога нашого часу. 
• Дорога до приміщення – чи є поблизу зупинка транспорту, чи можна висадити та забрати людину недалеко від входу, чи є вільні паркувальні місця, позначені міжнародним символом людей з інвалідністю.
• Вхід – в ідеалі в рівень з вулицею або ліфт. Якщо цього немає, то  необхідно звернути увагу, чи є пандус або підіймач. Також контрастно промарковані сходи допоможуть молоді з порушенням зору почуватися впевненіше та безпечніше. 
• Облаштування приміщення. Зверніть увагу, чи рівна та неслизька підлога, чи достатньо широкі двері та проходи між кімнатами, щоб в них безпроблемно могли зайти люди, які користуються кріслом колісним, чи батьки з дитячими візочками. Відсутність турнікетів-вертушок, зручно розташовані кнопки, візуальні підказки та маркери для людей з порушеннями зору – необхідна складова безбар’єрного середовища.
• Вбиральні. Щоб користування ними було зручним для всіх відвідувачів та відвідувачок, вони мають бути просторими, мати поручні, гачки для одягу, милиць тощо. Маленькі деталі, як то висота вмивальників та дзеркал для людей, які користуються кріслом колісним або відвідувачів з дітьми, також відіграють важливу роль.

Суспільна та громадянська безбар’єрність

Задача громадських організацій, які працюють з молоддю, створювати можливості для молоді бути активними у громаді та змінювати її на краще, щоб кожна молода людина відчувала себе вільною у своєму самовираженні, не побоюючись осуду через якісь свої ознаки. Молодіжне лідерство – це теж навичка, і її треба допомогти розвивати кожному та кожній, хто цього бажає.

Україна і її представники у Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи підтримали Переглянуту Європейську хартію про участь молодих людей у місцевому та регіональному житті, яка надає інструменти для підтримки молодих людей, молодіжних працівників, організацій та місцевих органів влади у посиленні участі молоді у громадському житті. 

На державному рівні ми маємо громадські ради при органах виконавчої влади, різного роду інструменти прямої демократії на місцевому рівні, але наскільки активно ними користується молодь?

Громадські організації мають спонукати всіх  молодих людей громади до більш активної участі. Для цього, при розробці та реалізації молодіжних проєктів, важливо давати молоді простір для самовираження, консультуватися по окремим питанням, інформувати про цілі та результати проєктів, допомагати створювати молодіжні ради та громадські організації. 

Економічна безбар’єрність

Молодіжні програми повинні бути доступними для всіх молодих людей незалежно від рівня їхнього матеріального достатку. Громадські організації можуть сприяти створенню програм підтримки та навчання для молоді, щоб дати рівні можливості для освіти і заробітку кожному і кожній. 

Також важливою є підтримка соціального підприємництва та соціально-відповідального бізнесу. Громадські організації можуть працювати з бізнесами та підприємцями для того, щоб пояснювати, які додаткові переваги вони зможуть отримати від включення у бізнес-процеси молодих людей, зокрема молодих людей з інвалідністю.

Це комплексна робота держави та громадського сектору, оскільки крім реалізації законодавчих положень, які регулюють працевлаштування людей з інвалідністю, необхідно формувати безбар’єрне середовище без упереджень і стереотипів і в цьому лідируючу роль на себе можуть взяти саме громадські організації. 

Освітня безбар’єрність

Мова йде про забезпечення доступу до якісної освіти для всіх молодих людей, незалежно від їхнього соціального статусу чи фізичних можливостей. 

Початкова та базова середня освіта регулюються Постановою Кабінету Міністрів України, згідно з якою кожен учень має право безкоштовно навчатися у будь-якому освітньому закладі, незалежно від стану його здоров’я. Також, в рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні функціонує мережа інклюзивних ресурсних центрів (ІРЦ)  – сервісних організацій, які мають виявити в учня якомога раніше особливі освітні потреби й надати йому фахову допомогу.

Але як щодо потреб молодих людей в саморозвитку та соціалізації? Саме тут відповідальність можуть взяти громадські організації та молодіжні працівники, забезпечивши, щоб будь-які освітні заходи – тренінги, лекції чи воркшопи були інклюзивними, коли всі навчаються разом, а ті, хто потребує додаткової допомоги чи пристосувань, цю підтримку отримують. 

Інформаційна та цифрова безбар’єрність 

Всі молоді люди, незалежно від їх порушень здоров’я чи комунікативних можливостей, мають отримувати інформацію про молодіжні ініціативи і програми та мати доступ до цифрових технологій. 

Для цього треба переконатися, що ваші рекламні матеріали, афіши чи програми заходів є доступними для молодих людей з порушенням зору. Для цього ми радимо: 

• Використовувати розбірливий шрифт в друкованих матеріалах. наприклад Tahoma, Helvetica, Verdana, Arial
• Дотримуйтеся контрастності кольорів, перевірити їх можна за допомогою сервісу «Контраст чекер».
• Додавайте невеличкі текстові дописи до зображень, пишіть просто і зрозуміло
• Намагайтеся уникати англомовних термінів, використовувати заголовки, щоб текст з екрану можна було зчитати скрінрідером
• Додавайте альтернативний текст до промобанерів чи інших візуальних матеріалів у соцмережах. Ця опція зазвичай відкривається під час редагування зображень і називається «Альтернативний текст».

Необхідно переконатися, що на рекламних матеріалах зображені різні представники та представниці молоді. І якщо захід супроводжуватиметься перекладом жестовою мовою, то повідомити про це. 

Також, для забезпечення інклюзивності онлайн-заходів, таких як воркшопи чи тренінги, ми радимо, по можливості, запрошувати перекладача жестовою мовою. Тоді нечуючі молоді люди зможуть, наприклад, закріпити віконце перекладача в зумі і вільно дивитися нарівні з іншими учасниками. Якщо важко організувати присутність перекладача на самому заході, можна додати відео з перекладом жестовою мовою до запису онлайн-трансляції. 

Також до запису онлайн-заходів бажано додавати субтитри. Для цього можна використовувати автоматичне створення субтитрів на YouTube, хоча воно потребує додаткової вичитки. 

Підвищення інклюзивності молодіжних заходів може напочатку потребувати трохи більше зусиль, оскільки команді може бути потрібен час для того, щоб призвичаїтися враховувати різні потреби молодих людей. Але в результаті інформація та знання, які хоче донести ваша громадська організація, будуть доступні набагато більшому колу слухачів та слухачок.

Замість висновків

Включення різних молодих людей, з різним життєвим досвідом і потребами, збагачує вашу команду. Коли ви відкриті до різних поглядів та ідей, дослухаєтеся до різноманітних думок, ваші проєкти стають більш інноваційними та креативними. А ще робота в безбар’єрному середовищі розвиває толерантність та емпатію, які мають стати частиною ідентичності кожного українця та українки.

Сьогодні ми разом з командою фахівців та фахівчинь з інших громадських організацій, благодійних фондів та молодіжних центрів приступили до розробки освітнього серіалу «Інклюзивна молодіжна робота», який допоможе молодіжним працівникам і працівницям вивчити та впровадити всі аспекти інклюзивного підходу у молодіжну роботу. 

Створення освітнього серіалу «Інклюзивна молодіжна робота» дало нам змогу проаналізувати свої минулі проєкти і, наразі, ми адаптуємо старі інформаційні матеріали для того, щоб вони були доступні для людей з порушенням зору, а майбутні проєкти плануємо з врахуванням інклюзивного підходу. Дізнатися про них більше ви зможете в освітньому серіалі на Дія.Освіта вже найближчим часом. 

Освітній серіал «Інклюзивна молодіжна робота» створюється громадською організацією Рада жінок Донеччини за фінансування та у межах гуманітарного реагування UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення спільно з Регіональним офісом UNFPA у Східній Європі та Центральній Азії, Міністерством молоді та спорту України, Міністерством цифрової трансформації України та радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності для Дія.Освіта.