Наслідки впровадження директиви ЄС щодо відкриття даних досліджень

Влада промислових корпорацій з одного боку – і вчені, що закриті у «баштах зі слонової кістки» – з іншого. Суспільство ізольовано від науки та не має довіри до неї. Пересічні люди погано сприймають нові технології. Поширюється псевдонаука та політична демагогія. Кількість вчених та інженерів не адекватна потребам суспільства. Люди втрачають довіру до своїх лідерів Зростає розрив між регіонами з кількістю різноманітної інформації.

Здається дуже знайома ситуація.

Але це не про Україну, або не тільки про Україну. Це окремі висновки експертів високого рівня Євросоюзу зроблений у 2010 році щодо можливих сценаріїв розвитку суспільства, де експоненціальне зростання даних досліджень, та ризики при бездіяльності урядів. На той час, експертна оцінка давала тільки 30 % потенційно корисної інформації і тільки 3 % інформації оброблялося людством.

Експерти деталізували ризики і для розвитку науки. Дані досліджень втрачаються, бо не мають надійних репозиторіїв даних, чи не відтворюються, бо отримані недоброчесними вченими. Дослідники приховують отримані за державний кошт дані для власного використання в майбутньому. Інші витрачають час на повторне відтворення цих даних.

Джерела даних стають все більше фрагментовані. Дослідники стають більш ізольованими від світу та дуже вузькими фахівцями, бо не мають доступу до існуючого масиву даних, а отримання нових результатів потребують все більших витрат часу та фінансових ресурсів.

Держава витрачає додаткові кошти на відновлення критичних даних, що були втрачені.

На той час одним з головних заходів уникнення цих ризиків вважалося необхідність підвищення інвестицій в державні е-інфраструктури, які мали прискорити рівень обробки даних та надання даним досліджень форми, що дозволяє машинну обробку. Була висловлена також ідея забезпечення настільки щільної інтероперабельності е-інфраструктур, що користувач не буде звертати увагу на е-інфраструктуру, яку використовує, а буде вважати інфраструктурою саме дані.

В 2013 році відбулася перша спроба об’єднати Європейські цифрові інфраструктури в єдиний Консорціум цифрових інфраструктур DRI-ERIC. Але така модель централізованого управління і відсутність серед зацікавлених сторін головного учасника – користувача, була приречена. В цьому ж році для програми Горизонт 2020, Єврокомісія запропонувала концепт цифрової науки, як нового способу взаємодії між е-інфраструктурами та суспільством на основі нових інструментів з інтенсивної обробки даних (мережі, грід, клауд та HPC), процедур відкриття даних, коду та публікацій, а також масового співробітництва у мережевих спільнотах. З 2014 року всі ці визначення увійшли до узагальненого терміну Відкритої науки.

З 2014 року в Європейський дискурс активно увійшла парадигма експертів з 2010 року – інфраструктура даних.

Стало зрозуміло, що потрібно забезпечити інтероперабельність саме дослідницьких даних, які виробляються з різних джерел і з використанням як е-інфраструктур, так і дослідницьких інфраструктур. Розуміння необхідності побудови економіки даних, суспільства знань та науки даних, що заснована на інтенсивній обробці даних стають новим курсом Європи.

Один з розділів Стратегії цифрового Єдиного ринку у 2015 році був присвячений формуванню інтенсивного потоку даних, ревізії стратегії європейської інтероперабельності та формування наукової хмари.

В цьому ж році формується новий підхід до розвитку дослідницького та інноваційного простору: Відкриті інновації, Відкрита наука, Відкритість до світу. Це забезпечило можливість формування нової платформи для прискореного розвитку к 2016 року: Стратегії цифровізації промисловості та Європейської хмарної ініціативи, що засновані на інтенсивній обробці даних. Теоретичні конструкції європейських реформаторів були підтримані двома досягненнями Європи: відкриття бозону Хіггса, на основі обробки великої кількості даних за Великого Адронного колайдеру із залученням обчислювальних ресурсів та вчених зі всього світу та успіх у подоланні хвороби Ебола на основі відкриття даних досліджень на рівні лабораторних записів даних досліджень фактично в реальному часі за участю більше ніж 500 дослідників зі всього світу, що займалися рятуванням людей.

Поглиблене вивчення існуючих проблем з даними досліджень, що фінансуються за державний кошт, зокрема в Рамкових програмах науково-технічного співробітництва, дали змогу експертам Єврокомісії зробити висновок, що 50 % даних досліджень є невідтворюваними, а тільки 12 % досліджень мають посилання на репозиторії даних досліджень, до яких можна отримати доступ.

Незважаючи на те, що Європейський дослідницький простір не підпадає під директивне регулювання Єврокомісії, а розвивається як добровільне партнерство Єврокомісії, країн ЄС та Асоційованих країн до Рамкової програми фінансування та регулюються «знизу до гори» на основі Відкритого методу координації (визначення спільної мети, формування найкращих практик, взаємне оцінювання прогресу на основі KPI), формуванню науки даних було присвячено цілий ряд документів директивних органів ЄС. Європарламент у 2016 році підтримав Європейську хмарну ініціативу прийняв Постанову щодо необхідності швидкого її впровадження. Єврокомісія прийняла рекомендації країнам ЄС та Асоційованим країнам у 2018 році щодо розвитку на національному рівні політики відкритого доступу до даних досліджень та забезпечення їх повторного використання.

Рекомендації стосувалися наступних напрямів:

• Відкритий доступ до наукових публікацій
• Управління даними досліджень, включаючи відкритий доступ
• Збереження та повторне використання наукової інформації
• Інфраструктури для відкритої науки
• Розвиток навичок та нових компетенцій
• Розробка стимулів та винагород за відкриття даних
• Широкий діалог між зацікавленими сторонами щодо відкритої науки на національному, європейському та міжнародному рівнях.

Відкритий доступ до наукових публікацій наслідком має зміну моделі взаємодії між автором, видавцем та державою, оскільки головний дохід видавця за рахунок підписки журналів, з якою фінансуються також рецензії статей зовнішніми експертами, фактично, має бути прибраний або замінений на іншу систему. Всі ці проблеми мають бути вирішені у розробленому ЄС так званому плану «S», що буде впроваджений у 2021 році. Процеси впровадження цього плану потребують окремого розгляду.

Інфраструктура для відкритої науки – Європейська хмара відкритої науки швидко розвивається саме як інфраструктура даних з 2017 року і вже 34 проектів Горизонт 2020 знаходяться на різних стадіях життєдіяльності.

На жаль, Україна не бере участь в жодному з п’яти проектів щодо розвитку та координації національних ініціатив EOSC, в яких беруть участь майже всі країни ЄС та Асоційовані до рамкової угоди. Кінцеві терміни подання на ці конкурси були у листопаді 2018 року. На той час ЦОВВ в сфері науки був не готовий до впровадження Національної ініціативи EOSC і відмовився від відповідних пропозицій Наукового комітету Національної ради та робочої групи НАНУ. Новий склад уряду включив участь в EOSC до своєї програми, в якості одного з пріоритетів.

Розвиток навичок і впровадження стимулів для відкриття даних досліджень та розвитку науки даних в Україні наштовхується на кадровий голод в державних установах. Існує «парадоксальна» ситуація, коли постійно підвищується як кількість студентів з ІТ дисциплін, так і кількість ІТ фахівців в приватному секторі, але продовжується відтік молоді з природничих наук в державних наукових установах та університетах. В результаті, наука даних розвивається дуже повільно і прогноз її розвитку негативний поки держава кардинально не змінить систему оплати праці вчених та суттєво не скоротить існуючий розрив між приватним та державним сектором.

Влітку 2019 року Євросоюз прийняв директиву – «директиву відкриття даних», де окрема стаття 10 стосується відкриття даних досліджень.

У директиві, зокрема, відзначається, що обсяг дослідницьких даних зростає експоненціально і для ефективного вирішення суспільних викликів надзвичайно важливим і актуальним є забезпечення доступу до даних та до їх повторного використання з різних джерел та з різних дисциплін.

В директиві робиться розподіл між публікаціями, тобто звітів про дослідження, аналізу їх результатів і коментарів, та даними досліджень, тобто результатів експерименту, вимірювань, спостереження, результатів опитування, зображень та даних статистики. До останніх також відносяться метадані, технічні характеристики та інші цифрові об’єкти. Під відкритим доступом розуміють практику надання он-лайн доступу до даних досліджень безкоштовно для кінцевого споживача та без обмежень для їх багаторазового використання.

ЄС переконаний, що відкритий доступ сприяє підвищенню якості даних , зменшенню дублювання досліджень, прискоренні наукового прогресу та боротьбі з науковими шахрайствами. Відкритий доступ має супроводжуватися зусиллями щодо формування планів управління даними, які легко шукати, є доступними, інтероперабельними та мають відповідні ліцензії та інструменти для повторного використання, тобто задовольняють принципам FAIR. Директива пропонує встановити зобов’язання перед державами-членами прийняти відповідні національні політики відкритого доступу стосовно даних досліджень, що фінансуються за державний кошт та забезпечити, щоб таку політику здійснювали всі організації, що фінансують дослідження, та організації, що проводять дослідження. Дані мають бути відкритими за замовчуванням та закритими тільки у разі необхідності (персональні дані, національна безпека, комерційні інтереси та інші) .

Які наслідки для України щодо цього?

Приєднання до цифрового єдиного ринку потребує прийняття відповідної політики щодо відкриття даних та використання публічної інформації як для будь-яких даних, так і для дослідницьких даних.

Інтеграція до Європейського дослідницького простору потребує прийняття парадигми Відкрита наука, яка, зокрема, включає вищенаведені напрями , що визначені в рекомендаціях Єврокомісії.

Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки була прийнята розпорядженням КМУ у січні 2018 року і включає, в цілому, опис основних елементів відкритого доступу до даних, включно з даними досліджень. Разом з тим, на сьогодні відсутні відповідні Закони, регулятивні акти та заходи з їх реалізації , окрім надання доступу до державних реєстррів.

Дані досліджень, які виробляються дослідницькими організаціями, Українським національним Грід, центрами колективного використання обладнання (наприклад в НАНУ 72 таких центрів і 15 в університетах) та установами, що становлять національне надбання (в НАНУ – 47 таких об’єктів) не мають відповідних стандартів щодо збереження та використання, а також немає репозиторіїв наукових даних, що мають універсальні правила доступу до них.

Чи мають вони взагалі репозиторії даних? Яка кількість з них має відкритий чи будь-який доступ до даних досліджень, які проведені за державний кошт? Чи мають дані досліджень, що отримані у різних центрах, сумісність та можливість машинної їх обробки? Чи розроблені система ліцензій для доступу до даних дослідників з інших дисциплін для проведення міждисциплінарних досліджень? З одного боку це проблеми, але з іншого це потужний потенціал для підвищення ефективності використання бюджетних коштів, який до цього часу не використовується.

Автор колонки - Андрій Юрійович Шевченко

Кандидат фізико-математичних наук. Один з модераторів та співавторів «Маніфесту руху науковців та освітян..»  щодо реформування наукової та освітньої сфери. Брав участь в робочих групах Проекту Закону «Про вищу освіту» та проекту Закону «Про наукову та науково-технічну діяльність».

В 2015 році був ініціатором та учасником створення групи «ERA of Ukraine» Формую сайт «Європейського дослідницького простору в Україні». Учасник та координатор групи «Відкрита наука, Відкриті інновації» Суспільної інноваційної мережі України. Член Робочої групи Національної ради з питань розвитку науки та технологій з підготовки пропозицій щодо інтеграції вітчизняної науки у світовий науковий простір та Європейський дослідницький простір з урахуванням
національних інтересів. Разом з експертами «ERA of Ukraine» опублікував ряд статей з реформи наукової політики в Україні через імплементацію пріоритетів Європейського дослідницького простору.

Контакти:

Web-сайт: www.sites.google.com/site/eraukraine/, http://ung.in.ua
Facebook: www.facebook.com/porogovsk , www.facebook.com/groups/digitalscience/ ,
www.facebook.com/ERA.of.Ukraine/
Blog: www.eraukraine.blogspot.com