New level communication. Секрети успіху лідерів змін

«Не на часі», - так реагують на їхні ідеї чиновники. «Це не реально», - твердять ті, хто чують про їхні наміри вперше. А вони не слухають і добиваються встановлення очисних труб на найбруднішій ТЕС ...

white-paper-with-note-669986
New level communication. Секрети успіху лідерів змін

«Не на часі», – так реагують на їхні ідеї чиновники. «Це не реально», – твердять ті, хто чують про їхні наміри вперше. А вони не слухають і добиваються встановлення очисних труб на найбруднішій ТЕС Європи, відкривають реанімації, створюють мобільні додатки для вирішення соціальних проблем, зупиняють небезпечні законопроекти і збирають мільйони для порятунку інших.

Серія зустрічей на тему адвокації для активістів з різних куточків України, власна адвокаційна кампанія зі створення першого в Україні Заказника на території міста «Торфовище Білогорща» мотивували мене структурувати поради для тих, хто обирає шлях діяти і змінювати простір навколо.

Кілька років тому два психологи Лангер і Родін вирішили провести експеримент у будинку для літніх людей. Жителям четвертого поверху дали більше свободи у виборі способу життя, а за жителів другого і далі рішення приймав персонал. За три тижні вже був разючий результат. У людей з четвертого поверху покращився настрій, стан здоров’я і активність спілкування, інші ж більше хворіли і втрачали пам’ять. Людям важлива свобода, право приймати рішення і відчувати свою компетентність.

Якось Вікторія Федотова йшла на роботу і побачила дітей вулиці, які гріли ноги біля вічного вогню. Прийшла до колег по роботі і сказала: “Так більше не можна, треба щось з цим робити”. І почала робити. 20 років вона вже допомагає дітям з вулиць, інтернатів, тепер ще і мамам, які попали в складні життєві ситуації. Її кейс – про мудрий підхід допомоги вихованцям дитбудинків CSO “MARTIN-club”. Тут не виховують пасивних споживачів, а вчать підопічних самим собі давати раду. Відкрито соціальне підприємство «Рукавичка», пекарню «Мама-1».
Установа орієнтована не на систему, а на людину: меню у малюнках для тих, хто не читає, маленькі унітази для маленьких людей. Тут працюють за покликанням. Вікторія теж має прийомну дитину.

Ірина Черниш – дівчина, яка змусила Ахметова прислухатись до вимог дніпрян. Вона – приклад найуспішнішої адвокації в екології в Україні. Це з її ініціативи закрутився рух за чисте повітря у Дніпрі – Save Dnipro. Результат трирічної адвокаційної роботи: найбрудніша ТЕС у Європі – Придніпровська – почала встановлювати очисні фільтри вартістю 1 млрд.грн. Це вона «вибила» знижку у постачальників з Нової Зеландії для закупівлі портативних приладів для вимірювання чистоти повітря у місті. Це її команда написала перший в Україні екологічний бот Saveecobot для моніторингу інформації про дозвільні документи та процедури промислових та інших забруднювачів довкілля.

Ніхто не вірив у реальність глобальних проектів Яніки Мерило, а вона стала фарвартером електронної революції в Україні. «Комп’ютер не бере хабарі, фіксує сліди будь-яких дій, не втомлюється, береже нерви та час людей, робить складні речі простими, породжує довіру та відповідальність», – пояснює експертка. У Дніпрі Яніка стартувала з нуля – коли навіть баз вулиць чи мешканців не було. «Зберіть людей на вечірку та порахуєте», – жартували у міськраді. Сьогодні там де працювала Яніка – Львів (радником мера) та Дніпро – лідирують у діджиталізації муніципалітетів.

Анастасія Леухіна втратила дитину і не мала змоги потрапити у реанімацію. Це боліло жінку і вона перетворила це в енергію змін. Спільно з колегами добилась відкриття реанімацій. Жінка ініціатор десятки крутих масштабних проектів і навіть є співавтором онлайн курсу на VUM.org.ua «Як полагодити світ?»

У 2014 році волонтери стали тими китами, які втримали країну.
У «Крим SOS» при прийнятті переселенців одразу поставили завдання – не «гуманітарна голка», а швидка соціалізація через гранти на відкриття власного бізнесу, інтеграція з місцевим населенням. Алім Алієв – співзасновник ініціативи «Крим SOS» та громадський активіст. Своєю діяльністю він знімає упередження та єднає дуже різних за культурою українців.

 ЯК ЇМ ЦЕ ВДАЄТЬСЯ? 

Головний skill – вміння комунікувати

  • Будьте компетентними, зубріть закони, опирайтесь на економічні показники – це ваша сила на переговорах. Коли ви володієте інформацією, вами не можливо маніпулювати і ви здатні продукувати рішення.
  • Ідіть на переговори уже з готовими пропозиціями або варіантами рішень. Коли Алім Алієв розповідав європарламентарям про злочини російських військових у Криму, то одразу і пропонував – як європейці можуть допомогти.  
  • Співпрацюйте з міжнародними організаціями та експертами. Це пул підтримки та важелі. Коли я підіймала питання створення Заказника – я попросила про інформаційну підтримку усіх відомих екологічних експертів та керівників екоорганізацій. Таку підтримку не можливо ігнорувати.
  • Говоріть з людьми мовою їх інтересів. Коли Алім Алієв ішов на переговори до чиновників міської ради – повторював чіткі месиджі: «Переселенці – місточки спілкування з тими, хто залишився жити в окупації», «Переселенці – не лише беруть, а й створюють додаткову вартість місту», «Ми в одному човні, «хитає» переселенців, хитатиме й вас».
  • Мотивуйте владу троллінгом або конкуренцією з іншими містами. Пригадую, доннечани у Луцьку показували місцевій владі приклад вирішення питань переселенців у Франківську.
  • Єднайте лідерів змін. Концентровані інтереси посилюють групи протестів. Яніка Мерило зізнається: «Все, що я роблю зараз – збираю команду найкрутіших і з’єдную людей».
  • Постійно комунікуйте з різними групами, особливо противниками вашої ідеї. Так ви знімаєте упередження та страхи, інформуєте, запалюєте своєю вірою, формуєте суспільну думку. Ірина Черниш показала людям, що питання екології доступні для ознайомлення кожному. Команді Анастасії Леухіної вдалось зняти страх медиків, що родичі пацієнтів будуть заваджати. Навпаки, можуть стати партнерами.
  • Горизонтальне спілкування. «Сьогодні потрібні внутрішні лоукости, щоб «зшити» Україну. Побачити різну Україну, почути історії українців, шукати точки дотику. Експерт з питань Сходу не має сидіти у Києві», – так бачить єднання людей Алім Алієв.
  • «Всі говорять про політичну волю, а потрібно вибудовувати коаліції”. Френсіс Фукуяма. Анастасія Леухіна нагадує, що політична воля – не дар зверху, а результат дій.

 Наші емоції залежать від інформації, якою ми володіємо 

  • Відстежуйте фейки. Відповідайте мовою фактів. Працюйте з набутими упередженнями: «Крим – ісконно руская зємля»? Історична документальна експозиція доводить зворотне. «Вакцини шкідливі?» На які дані посилаєтесь?
  • Формуйте запит не проти чогось, а за щось.
  • Не переходьте на персоналії. Критикуйте дії, погляди, а не людину.
  • Протестуйте лише тоді, коли вичерпали усі можливі способи переговорів.

 Зацікавте журналіста, а він зацікавить тисячі інших

  • Будь яка тема активістів стосується життя простих людей, а тому апріорі цікава. Будьте проактивні – пропонуйте журналістам теми і ексклюзивну інформацію.
  • Говоріть просто – наче пояснюєте подрузі.
  • Факти і цифри – сухі, інших зачепити можна історіями. Історії тих, хто не потрапив у реанімацію, коли рідна людина помирала – мотивують включитись у проект.

 Зі світу по нитці, бідному – на сорочку

  • Будьте сміливими просити фінансової підтримки у людей та запускати власні краудфандингові кампанії.
  • Прозорість, відкриті звіти у будь яку хвилину, бездоганна репутація формують довіру до вас.
  • Шукайте до співпраці місця чи івенти, де люди комфортно розлучаються зі своїми грошима – онлайн магазини, кав’ярні. Продавайте свої сувеніри або домовляйтесь за відсоток з проданого.

Творіть нові рішення

  • Не будьте занудами – креативте! Аби привернути увагу до зникнення кримських активістів у Криму українці перед посольством Росії замовили зображення провалля у 3Д.
  • Нестандартні рішення типу створення ботів чи запуск флеш-мобу на аватарках у ФБ #спалюваннюбан від організації «Україна без сміття» приваблює увагу і є козирем у роботі з чиновниками старого зразка. 
  • Ефективна адвокація softpower – через культуру, освіту. Це та мова, яку добре розуміють у Європі.
  • Замість тиснути на відчуття відповідальності чи жалю – перетворюйте благодійність на гру чи свято. Продаж зустрічей з цікавими особистостями чи безпрограшна лотерея, а не відмовтесь від кави, бо хтось помирає.
  • Не завжди потрібні кошти, достатньо знайти тих, хто хоче віддати готовий продукт.

 Починай, делегуй, святкуй

  • Зміни стаються там, де є запит знизу. Працюй не для людей, а з людьми.
  • Починайте робити, а потрібні люди приєднаються у процесі.
  • Не опускайте руки, коли не отримуєш результат одразу. Деякі законопроекти щодо е-врядування в Україні виносились на голосування 14 раз. 
  • Активність пожирає весь час. Віднаходьте баланс у житті між різними сферами діяльності.
  • Не гайте час на спілкування з «активістами-маріонетками» чи хейтерами. Нема конструктиву, а тільки «жовч» – у бан!
  • Активізм робить вразливим до критики – формуйте команду, що “підставить плече”.
  • Захищайте себе публічністю. Коли до вашого проекту прикута увага сотень людей – це сила з якою рахуються.
  • Вірте у те, що робите щось класне. Новаторів не підтримують зразу, проте потім ними захоплюються.
  • Щоб не вигоріти, не забувайте фіксувати і святкувати свої перемоги! Це – паливо рухатись далі. 

“Я не все встигаю, не висипаюсь, не приділяю достатньо часу сім’ї. Це “плата” за досягнення. Та я дуже вірю у важливість того, що роблю”, – ділиться Яніка і сьогодні реалізовує проект “держава у смартфоні”.

Ірина має змогу виїхати та вона на ділі любить своє місто і свою країну. Їй не все одно. “Мене болить – я міняю”.

“Коли мотивує особиста історія – адвокація стає і терапією. Тоді вистачає сил дійти до результату”, – розповідає Анастасія.

 Чимало зусиль радянської пропаганди пішло на те, аби навчити людей слухатись, а не думати; підкорятись, а не вирішувати; пристосовуватись навіть до негативних обставин і не змінювати нічого, навіть якщо є можливість. «Синдром набутої безпорадності» описав американський психолог Мартін Селігман. Сьогодні коли ви щось потребуєте і хтось вам скаже, хай навіть внутрішній голос, «Це не можливо!» – паруйте: «Хто сказав?» і накидуйте варіанти рішень. Коли є потреба – то все на часі і реально.


Останні публікації цього розділу:

Громадська участь: купа цегли чи затишний дім?

Як готувати молодіжні інклюзивні проєкти: чекліст

Як залучати молодь до своїх проєктів та активностей

Проблема 21 травня. Легітимний президент чи стан interregnum*?

Напрями безбар’єрності в молодіжній роботі

Що не є форум-театром або культура поваги до авторських методик