Сім правил ефективних інформаційних кампаній

Участь у львівських «сміттєвих» протестах стала для мене доказом того, що комунікативні навички кожна сучасна людина просто зобов’язана розвивати. Правила чи накази не діють, якщо частина дотичних до проблеми громадян з ними не згідна. В інформаційну добу не можливо утаємничити інформацію – відкриті дані, закупівлі через ProZorro, блискавичне поширення цитат або слухів через соцмережі. Домовлятись, переконувати, залучати – основа прийняття рішень. «Не для людей, а з людьми», – таким правилом тепер керуються прогресивні депутати чи посадовці і виграють. Хтось з посадовців може вважати, що розміщення скейт-парку – прогресивна ідея, але якщо матері у цьому районі вважають, що це небезпечно для їх дітей, бо неподалік пролягає дорога – «дякую» чиновник не почує.

Натомість, розвинуті комунікативні навички відкривають неймовірні можливості. Лише на вмінні вести переговори з різними цільовими аудиторіями та фахово доносити інформацію через ЗМІ, Фонд «Таблеточки» та їх партнери реалізували інформаційну кампанію «Впусти в  реанімацію». Результат – наказ міністра охорони здоров’я про доступ рідних пацієнта в реанімації лікарень України та престижна нагорода від Європейської Асоціації Директорів з Комунікацій (EACD) за кращу комунікаційну команду року в некомерційному секторі. Завдяки вмінню працювати з інформацією внутрішньо переміщеним особам – кримським татарам вдалось одразу завоювати прихильність та підтримку львів’ян і навіть отримати приміщення для культурного центру; переселенці зі Сходу, які не були єдиними та не приділяли увагу роботі з інформацією, ще досі стикаються з упередженим ставленням через мову чи культуру.

Майже рік я, як громадський активіст від мікрорайону, відстоювала право на безпечний простір і докладала зусиль аби сміттєпресувальна лінія була перенесена у місце, де проведена каналізація і відсутня екологічно цінна територія. Розпочинались протести з запевнення, що «нічого змінити уже не вдасться», «люди завжди проти, покричать і втомляться», «мільйони переможуть». Втім, на сьогодні –   лінія зупинена, рішення про її перенесення прийнято, а територія невдовзі стане ландшафтним заказником.

Я вивела сім правил, яким варто слідувати, аби ваша інформаційна кампанія мала успіх.

1. Боріться за хороше, а не проти поганого

Негатив емоційно яскравіший, але по справжньому і надовго об’єднати людей можна лише конструктивною ідеєю. «Не кличте мене на антивоєнний мітинг, покличте – якщо буде мітинг за мир», – говорила мати Тереза. Перші місяці протестів, що базувались на критиці владі, привели лише до екскалації конфлікту. Коли команда протестувальників мого мікрорайону почала говорити не проти чого ми, а за «що» (відкритої співпраці, налагодження сортування, створення Заказника) – ситуація змінилась.

2. Розмежовуйте громадську активність та політичну боротьбу

Будь-які конфлікти, пов’язані з владою, використовують політичні опоненти. Але політики боряться за владу, а громадські активісти – за свої «шкурні інтереси» – безпека та розвиток свого мікрорайону чи допомога свої цільовій аудиторії. Важливо, не стати частиною політичної боротьби, говорити не про особистості, а про проблему.

3. Будьте компетентними

Коли ви починаєте кричати про якусь проблему, то просто зобов’язані дослідити її. При перших же переговорах – інша сторона конфлікту зрозуміє з ким має справу і від цього залежатиме чи на вас зважатимуть чи просто дозволять виговоритись. По-друге, у дослідженні питання і ховаються додаткові аргументи на вашу користь. У моєму випадку, наша команда проаналізувала, що раніше міською радою уже було передбачено створення Заказника на території, де тепер збирались запустити сміттєпресувальну лінію; що пресувати можна лише відсортоване сміття, а не усе під ряд, як планувалось і т.д.

4. Використовуйте нові можливості та будьте проактивними

Новизна – додаткове приваблення уваги до проблеми. Листування залишається методом звернення до міської влади, але нові інструменти е-демократії стають дедалі дієвішими. Перевірити комунальне підприємство чи зв’язки тепер можна через спеціальні платформи. А згуртувати людей для вирішення проблеми можна шляхом збору голосів під електронною петицією. У моєму випадку новизною було й те, що Львівська міська влада ввела нові правила і тепер голоси збирались тільки через Bank ID. Відтак, моя петиція «Про створення Заказника «Торфовище Білогорща» була першою успішною у такому вигляді. Коли голоси вдалось зібрати – інформацію про це перепощували у соцмережах самі ж чиновники.

5. Шукайте союзників та спільні інтереси

Мікрорайон Білогорща, інтереси якого я разом з сусідами представляла, знаходиться на околиці Львова і не є масивним. З точки зору міської влади, розмістивши там сміттєпресувальну лінію, ризики людського невдоволення мали б бути мінімізовані. Я розуміла, щоб наш голос був почутий – з нами в унісон мають говорити і авторитетні лідери думок.  У ході збору голосів за петицію вдалось заручитись підтримкою екологів та екологічних організацій, науковців, що розробляли матеріали для створення Заказника, апологетів е-врядування, які вболівали за успішний збір голосів за петицію, вдалось знайти інтереси і тих, хто безпосередньо не живе у нашому мікрорайоні, але виграє від створення Заказника.

6. Встановлюйте дедлайни та пам’ятайте про подяки

Куй залізо поки гаряче. Цей вислів актуальний і для роботи з інформацією. Навіть найкращу проблему можна заговорити. На початку війни питання внутрішньопереміщених осіб висвітлювалось усіма ЗМІ і було «гарячим», нині аби зацікавити журналістів про це говорити – треба шукати якийсь новий ракурс її подачі. Відтак, петиція допомогла виставити часові рамки для прийняття рішення владою. Вміння бути вдячним за підтримку і цінування допомоги кожного – створює партнерські стосунки на майбутнє. 

7. Зміни починайте з себе і вірте, що усе можливо

Для того, щоб когось повчати чи вимагати чогось, необхідно показати приклад самому. У такому випадку, опоненти не матимуть чим вам дорікнути. Коли я підіймала питання сміттєпресуальної лінії чи створення Заказника, мені дуже допомагало те, що я вже кілька років поспіль організовую толоки у місцевому лісопарку та звертаюсь до райдержадміністрації з проханнями поставити баки для сортування сміття у мікрорайоні. Також я сама сортую сміття удома. Відтак, звинуватити мене лише у тому, що когось критикую, а сама для вирішення проблеми зі сміттям у місті нічого не роблю, було не можливим.

Інформаційна кампанія – не легка та довготривала справа, але завдяки комунікативним навичкам вдається «звертати гори» і енергію конфлікту направляти у створення добрих справ.

За деталями звертайтесь на електронну пошту: speka@ukr.net