Супротив МАСИФІКАЦІЇ. Особистий досвід

На нас постійно впливають. Не завжди близькі, колеги чи лідери думок, а навіть сюжет у теленовинах, який ще кілька днів чи тижнів можуть обговорювати у студіях. Перед нашими очима йдуть однакові кадри, цитати повторюються, відчуваємо інформаційну інтоксикацію. Автори “вкиду” досягли результату. Ми про це пам’ятаємо, цитуємо, емоційно реагуємо.

Занурюючись у масову комунікацію, потрібно усвідомлювати, що поза впливом залишитися нереально, а боротьба з масифікацією (коли індивід підключається до масової свідомості) – вічна.

Тому ти адаптуєшся до потоків інформації і вчишся не тонути, або ж стаєш частиною маси, яка пасивно абсорбує інформацію. До рецепту по “щепленню” від маніпуляцій можемо додати такі інгредієнти:

✔ Все піддавати сумніву. Не вірити – нехай вас переконають, наведуть факти. Не плутати з емоціями та оціночними судженнями.

✔ Критичне мислення. Хто є бенефіціаром такої інформації? Проти кого сюжет/новина може бути направлена? У кого є репутаційні ризики?

Також пам’ятаємо, що велосипедист не може крутити педалі зі швидкістю світла й для будь-яких результатів потрібен час, системність, ефективність. Замало слоганів, нехай комунікант надасть всі сторони медалі. Нічого не буває в одному кольорі: все чорно-біле.

✔ Відмовитися від готових висновків. На основі аналізу, досвіду, нехай навіть настрою та характеру, визначаємо, що означає для країни, суспільства чи кожного з нас ця подія, вчинок, документ. Не варто брати готові шаблони і повторювати, власна позиція – складова супротиву масифікації.

✔ Правда – це нудно. Спеціалісти по дезінформації дофантазовують, перекручують і пропонують entertaining, адже уява – безмежна. Мене цікавлять лише факти. Хто? Де? Коли? Чому? Все інше – голос за кадром, красиві переходи, вражаючі фото – дайте підстави повірити.

✔ Відсутність інформації – теж маніпуляція. Якщо публічно озвучено, що є підозра у вчиненні правопорушення – хочу знати, чим все завершилось, або ж на якій стадії. Картинка має бути повною, історія завершеною, а не замовчаною. Інакше нас переконують, що проблеми не існує.

Думати самостійно чи надати іншим можливість думати за нас? У цьому і вибір.