Управління ризиками — основа ефективного управління
Ризик-менеджмент у 2025 році з новими підходами та стандартамиУ сучасному світі ефективне управління ризиками є необхідною умовою стабільного розвитку підприємств, організацій та державних установ. ...
Додано:
Анна Федоренко

Ризик-менеджмент у 2025 році з новими підходами та стандартами
У сучасному світі ефективне управління ризиками є необхідною умовою стабільного розвитку підприємств, організацій та державних установ. Однак багато організацій не визнають ризики у своїй діяльності, хоча їхнє усвідомлення та контроль є ключем до безпеки та стійкого розвитку.
Що таке ризик і ризик-апетит?
Ризик – це ймовірність настання негативних обставин, які можуть вплинути на діяльність організації.
Важливо розрізняти поняття ризик-апетиту – рівня ризику, який організація готова прийняти для досягнення своїх цілей. Ризик-апетит формується через заяви ризик-апетиту (Risk Appetite Statements), що визначають ставлення керівництва до ризиків у різних сферах: фінансових, репутаційних, кадрових тощо.
Переваги від визначення ризик-апетиту
1. Підвищення усвідомленості ризиків. Чітко визначений ризик-апетит допомагає приймати зважені рішення щодо нових проєктів чи ініціатив, зменшує затримки в ухваленні рішень і сприяє ефективнішому використанню ресурсів.
2. Покращення узгодженості управління ризиками. Визначення прийнятного рівня ризиків забезпечує послідовність у прийнятті рішень і допомагає уникнути надмірного або недостатнього контролю.
3. Структурованість процесу прийняття рішень. Документ дає змогу керівникам і спеціалістам краще розуміти межі прийнятного ризику, що сприяє прозорості та підвищує якість дискусій на рівні виконавчого керівництва.
Ризики можуть виникати через внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на діяльність компаній та державних структур. Для забезпечення безпеки та ефективності процесів були розроблені міжнародні стандарти ISO, які регламентують методи та принципи управління ризиками в різних сферах діяльності. Основним документом у цій галузі є стандарт ISO 31000, який визначає загальні принципи та підходи до управління ризиками та може застосовуватися в будь-якій сфері, незалежно від розміру організації чи галузі її діяльності.
Стандарт ISO 31000: що це і чому він важливий?
ISO 31000 – це міжнародний стандарт, який містить керівні принципи з управління ризиками та допомагає організаціям визначати, аналізувати та реагувати на ризики відповідно до їхніх стратегічних і операційних цілей. Він застосовується як у великих міжнародних корпораціях, так і в малому бізнесі, державних установах та некомерційних організаціях.
Основна мета ISO 31000 – допомогти організаціям мінімізувати невизначеність, підвищити ефективність прийняття рішень і сприяти досягненню цілей за допомогою правильного управління ризиками.
Де використовується ISO 31000?
1. Бізнес та підприємництво – для ідентифікації та мінімізації фінансових та операційних ризиків.
2. Державне управління – для розробки стратегій національної безпеки та мінімізації економічних і соціальних загроз.
3. Промисловість – для оцінки та управління технічними й екологічними ризиками.
4. Інформаційні технології – для захисту даних, мінімізації кіберзагроз та ризиків інформаційної безпеки.
5. Охорона здоров’я – для покращення процесів у сфері безпеки пацієнтів і зменшення ризиків медичних помилок.
Основні принципи управління ризиками за ISO 31000
ISO 31000:2018 встановлює ключові принципи, які допомагають організаціям ефективно оцінювати та мінімізувати ризики. До них належать:
1. Інтегрованість – управління ризиками має бути частиною всіх процесів організації.
2. Структурованість – процес управління ризиками повинен мати чітку і логічну послідовність.
3. Адаптивність – підхід до управління ризиками повинен відповідати специфіці організації та її середовищу.
4. Прозорість – усі процеси оцінки та управління ризиками повинні бути зрозумілими та доступними для зацікавлених сторін.
5. Динамічність – управління ризиками повинно реагувати на зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищі.
6. Залучення зацікавлених сторін – ефективне управління ризиками передбачає активну взаємодію всіх учасників процесу.
7. Фактична обґрунтованість – усі рішення щодо ризиків повинні ґрунтуватися на актуальних та перевірених даних.
Типи ризиків
Ризики можуть бути різного характеру. Стандарт ISO 31000 дозволяє їх класифікувати та оцінювати. Основні типи ризиків:
1. Фінансові ризики – коливання валютного курсу, непередбачені витрати, втрати прибутку.
2. Операційні ризики – технічні несправності, збої в ланцюгах постачання, помилки персоналу.
3. Правові та регуляторні ризики – невідповідність законодавчим вимогам, штрафи, судові позови.
4. Репутаційні ризики – негативна громадська думка, втрати довіри клієнтів і партнерів.
5. Інформаційні ризики – витік конфіденційної інформації, кібератаки, неналежний захист даних.
6. Екологічні ризики – природні катастрофи, забруднення довкілля, зміни клімату.
7. Стратегічні ризики – невдало розроблена стратегія розвитку, невідповідність ринковим умовам.
Етапи управління ризиками
Відповідно до стандарту ISO31000, процес управління ризиками складається з наступних етапів:
1. Визначення контексту – аналіз середовища, в якому діє організація.
2. Ідентифікація ризиків – виявлення можливих загроз і невизначеностей.
3. Аналіз ризиків – оцінка ймовірності виникнення ризику та його потенційних наслідків.
4. Оцінка ризиків – визначення прийнятності рівня ризику.
5. Обробка ризиків – розробка стратегій зменшення ризиків.
6. Моніторинг і перегляд – постійний контроль ризиків і коригування стратегії.
7. Комунікація та консультації – взаємодія з усіма зацікавленими сторонами.
Інші стандарти ISO в управлінні ризиками
Окрім ISO31000, існують інші стандарти, які регламентують управління ризиками у специфічних сферах:
1. ISO 27005 – управління ризиками інформаційної безпеки.
2. ISO 45001 – управління ризиками у сфері охорони праці та здоров’я.
3. ISO 22301 – управління ризиками у сфері безперервності бізнесу.
4. ISO 9001 – система управління якістю, яка також враховує ризики та можливості.
Отже, управління ризиками на основі стандартів ISO є важливим елементом ефективної діяльності будь-якої організації. Використання міжнародних стандартів дозволяє структурувати підходи до аналізу та мінімізації ризиків, що сприяє стабільному розвитку та досягненню стратегічних цілей. Впровадження ISO 31000 та суміжних стандартів допомагає організаціям приймати обґрунтовані рішення і бути готовими до викликів сучасного бізнес-середовища. Систематичний підхід до управління ризиками дозволяє компаніям діяти більш впевнено, підвищувати свою конкурентоспроможність і забезпечувати стійкість до можливих загроз.