Відновне правосуддя щодо неповнолітніх

Правопорушення неповнолітніх та пов’язані з ними інші негативні явища у дитячому середовищі (бездоглядність, безпритульність та бродяжництво, наркотична, алкогольна та ігрова залежність дітей тощо) набули характеру соціального явища, тенденції розвитку якого становлять загрозу національній безпеці України, що зумовлює необхідність активізації профілактики та протидії правопорушенням у дитячому середовищі.

Діти у конфлікті з законом, тобто які вчинили кримінальні або адміністративні правопорушення, відповідно до чинного законодавства та міжнародних зобов’язань України, зокрема Конвенції ООН про права дитини, потребують належного поводження з боку держави, з урахуванням вікових, фізичних та психологічних особливостей, а також умов, в яких вони перебувають. Не менш важливим є забезпечення захисту прав дітей у контакті з законом – дітей-потерпілих від правопорушень та недбалого ставлення з боку дорослих, а також дітей-свідків злочинних діянь.

Тому утворена постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 357 Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх розпочала роботу з підготовки законопроекту «Про правосуддя, дружнє до дитини», серед цілей якого є максимальне наближення національної юстиції щодо дітей до міжнародних стандартів.

Це відповідає схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1027-р Національній стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року, яка передбачає вдосконалення механізмів юстиції щодо дітей на засадах забезпечення їх прав шляхом виконання програм профілактики правопорушень серед дітей, здійснення ефективних заходів соціальної адаптації та реабілітації неповнолітніх, які перебувають у конфлікті із законом.

Важливість врахування особливостей психологічного розвитку неповнолітніх, нестійкості їх поведінки розумілася багато століть в тій чи іншій мірі, при тому що до недавнього часу у світі панувала каральна парадигма правосуддя, яке зосереджувалося в основному на покаранні правопорушників. Зокрема в Україні ще за процесуальним законодавством з радянського часу щодо неповнолітніх у кращому разі застосовувалося звільнення їх від кримінальної відповідальності за нетяжкі злочини, у тому числі за примиренням з потерпілими. Не завжди це забезпечувало запобігання новим правопорушенням з боку неповнолітніх, оскільки виховний ефект таких рішень, які виглядають як просто прощення з боку держави і потерпілих, є малозначним. До того ж навіть у разі засудження неповнолітніх до покарання потерпілі часто не позбавлялися викликаного посяганням на них стану тривоги, не отримували повне відшкодування завданої матеріальної шкоди, а засуджені неповнолітні повністю не розуміли значення своїх дій та їх наслідків як для потерпілих, так і для самих себе і не розкаювалися.

Протягом останніх двох десятиліть в Україні активно поширюються ідеї відновного правосуддя як засобу соціального примирення, розрахованого на будь-які вікові категорії, а особливо на неповнолітніх правопорушників. Вони відповідають сучасним правовим тенденціям переходу від реагування на вчинення злочинів виключно примусовими та каральними методами до застосування альтернативних або додаткових шляхів впливу на стан криміногенної ситуації в суспільстві, а саме відновних процедур, або процедур примирення (медіації), які проводяться за допомогою посередника (медіатора).

Можливості звертатися до процедур відновного правосуддя закріплено у кримінальному процесі багатьох європейських країн, США, Канади, низки країн Південної Америки та інших.

Основними цілями при цьому є, з одного боку, забезпечення максимального відшкодування шкоди, заподіяної злочином, з іншого боку – мотивування особи, що вчинила правопорушення, за власною ініціативою піти на відповідні перемовини з потерпілим віч-на-віч поза межами слідчого кабінету і залу судового засідання, при посередництві спеціально підготовлених і уповноважених сторонніх осіб – медіаторів, в результаті діалогу усвідомити наслідки своїх дій, спільно виробити взаємоприйнятні засоби залагодження конфлікту. Наслідком такої процедури є укладена між обвинуваченим (підсудним) і потерпілим письмова (медіаційна) угода, яка може тягнути за собою певні юридичні наслідки.

Запровадження відновних процедур у кримінальному судочинстві як необхідна умова розвитку права у сучасному суспільстві знайшло відображення у багатьох міжнародно-правових документах, виконувати які зобов’язалася наша країна.

Необхідно відзначити, що у статті 46 Кримінального кодексу, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності за примиренням між підозрюваним і потерпілим, не йдеться про спосіб примирення, зокрема за участю кваліфікованого посередника. У главі 35 Кримінального процесуального кодексу домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження, статус якої і спосіб примирення також не визначаються. До того ж таке примирення передбачає обов’язкове ухвалення судом вироку, наявність якого сприяє стигматизації неповнолітнього.

Тому Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх серед своїх завдань вважає необхідним законодавче закріплення відновних процедур у кримінальних провадженнях стосовно неповнолітніх якомога раніше ще на досудовій стадії кримінального провадження. Це важливо і для успішного повернення неповнолітніх до законослухняного способу життя, і для максимального задоволення інтересів потерпілих.

Законопроект «Про правосуддя, дружнє до дитини» визначає термін «процедура відновного примирення (медіація)» як позасудову процедуру врегулювання конфлікту шляхом переговорів дитини у конфлікті з законом та потерпілого за допомогою одного або кількох посередників – медіаторів – з метою укладення угоди про примирення та усунення наслідків, спричинених правопорушенням.

Серед принципів правосуддя, дружнього до дитини, визначено принцип відновного підходу,  який забезпечується впровадженням процедур відновного примирення та інших альтернативних судовому розгляду способів розв’язання конфліктів за участю дітей, пріоритетністю некарального реагування на правопорушення дітей.

Законопроект передбачає для осіб, які проводять процедури відновного примирення (медіації) для дітей, проходження підготовки з питань особливостей розвитку, прав і потреб дітей різних вікових груп, а також щодо процедур, адаптованих до них, можливість залучення до проведення процедури відновного примирення (медіації) за участю дітей у конфлікті з законом їх представників або законних представників, близьких родичів, членів сім’ї.

Умовами проведення процедури відновного примирення (медіації), зокрема, є:

• активна участь сторін у вирішенні правового конфлікту на основі діалогу потерпілого і дитини у конфлікті з законом;
• залучення до процедури відновного примирення нейтрального неупередженого посередника (медіатора), який допомагає сторонам досягти порозуміння, налагодити та проводити переговори;
• добровільна згода потерпілого і дитини на участь у процедурі, можливість відмовитись від участі у ній на будь-якому етапі;
• конфіденційність інформації про перебіг процедури;
• взаємна згода при формуванні остаточного рішення у межах вирішення кримінально-правового конфлікту.

Законопроект визначає гарантії учасників, які беруть участь у процедурі відновного примирення (медіації) у кримінальному провадженні, зокрема участь дитини у процедурі відновного примирення (медіації) не може використовуватись як свідчення визнання її вини.

Рішення про доцільність проведення процедури відновного примирення (медіації) може прийняти прокурор під час досудового розслідування або самостійно потерпілий чи дитина у конфлікті з законом. Забезпечення доступу особи до процедури відновного примирення (медіації) здійснюється центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, сторони мають право самостійно обирати посередника (медіатора) для проведення процедури відновного примирення (медіації).

До процедури відновного примирення (медіації) за згодою сторін можуть залучатися соціальні працівники, психологи, представники закладів освіти та інші особи, якщо це сприятиме максимальному забезпеченню прав, свобод і законних інтересів дитини. Домовленості, досягнуті сторонами за результатами участі у процедурі відновного примирення (медіації), викладаються у письмовій (медіаційній) угоді, яка є обов’язковою для виконання сторонами у визначені ними строки та спосіб.

Виконання дитиною угоди за результатами процедури відновного примирення (медіації) залежно від ступеню її виконання та обставин кримінального провадження може бути підставою для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, або звільнення від покарання, або звільнення від відбування покарання, або врахування як обставини, що пом’якшує покарання.

Слід відзначити, що механізм застосування відновного правосуддя у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх на практиці неодноразово відпрацьовувався навіть за умов чинного кримінального і кримінального процесуального законодавства організаціями медіаторів за власною ініціативою, в численних пілотних проектах під егідою Верховного Суду, Генеральної прокуратури України (з цього року – Офіс Генерального прокурора).

У грудні минулого року на зустрічі представників Міністерства юстиції України, Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх, Генеральної прокуратури України, Координаційного центру з надання правової допомоги, Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні позитивно вирішено питання продовження і розвитку досить успішної реалізації пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину», запровадженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України від 21.01.2019  № 172/5/10.

Є всі підстави сподіватися, що пропоноване законодавче врегулювання механізму застосування відновного правосуддя у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх буде сприяти розвитку мережі на сьогодні нечисленних організацій медіаторів, здатних успішно проводити процедури відновного примирення (медіації) з неповнолітніми, забезпечить ефективне запобігання рецидивній злочинності неповнолітніх, становлення їх як законослухняних членів суспільства і зміцнення миру в громаді.

Віктор Лобач,

експерт Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх, заслужений юрист України.