Як готувати молодіжні інклюзивні проєкти: чекліст

Як готувати молодіжні інклюзивні проєкти: чекліст Сьогодні, коли я буду говорити про інклюзивні підходи в молодіжній роботі, я почну з питань і закінчу ними. Бо для того, щоб побачити, чи змогли ви ...

Онлайн-курс-чекліст
Як готувати молодіжні інклюзивні проєкти: чекліст

Як готувати молодіжні інклюзивні проєкти: чекліст 

Сьогодні, коли я буду говорити про інклюзивні підходи в молодіжній роботі, я почну з питань і закінчу ними. Бо для того, щоб побачити, чи змогли ви підтримати та залучити кожну молоду людину, з якою працювали, необхідно буде чесно проаналізувати те, що спрацювало, а що ні. 

А далі перейдемо до чеклісту, який покаже на що саме потрібно звернути увагу, щоб інклюзія залишалася у вашому полі зору на кожному з етапів реалізації проєкту. 

Якщо ви хочете розібратися як зробити ваші проєкти доступними для всіх, в тому числі для молоді з інвалідністю, раджу подивитися освітній серіал  «Інклюзивна молодіжна робота» на Дія.Освіта, який ми розробили разом з фахівцями та фахівчинями з інших громадських організацій, благодійних фондів та молодіжних центрів. Він допоможе детальніше розібратися в інклюзивному підході та побудувати відкриту та доступну молодіжну роботу. 

А поки, почнемо з питань. 

Етап 1. Аналізуємо власний досвід

Згадайте один зі своїх минулих проєктів, в якому брала участь молодь. Перегляньте документи, фотографії, згадайте свої відчуття та разом з командою дайте відповідь на наступні питання: 

  • Наскільки різні люди були задіяні в команді проєкту? Чи були це представники та представниці різної статі, віку, досвіду?
  • Чи достатньо інформації ви мали про цільові групи вашого проєкту та чи задовольнили потреби кожної з них?
  • Наскільки активно ви намагалися залучити нових учасників та учасниць з різним досвідом, поглядами та стилем життя та чи сприяли їх активній участі?
  • В якому приміщенні ви організовували останні заходи, чи було воно доступним і зручним для маломобільних учасників та учасниць?
  • Чи співпрацювали ви з іншими організаціями та партнерами, які б представляли інтереси національних спільнот, людей з інвалідністю тощо?
  • Чи культура у вашій громадській організації або молодіжному просторі дозволяє учасникам та учасницям почуватися захищено та комфортно?
  • Чи ставили ви собі за мету залучити різних учасників та учасниць під час розробки концепції проєкту?

Чесні відповіді допоможуть зрозуміти, чи є у вашої команди розуміння важливості інклюзії та бажання її впроваджувати, які інструменти і методи вам вже відомі, а на чому варто зосередити увагу. 

Етап 2. Розвиваємо команду

Команда – це ключовий елемент успіху будь-якого проєкту. Від бажання вашого колективу залучити та підтримати молодих людей з різним досвідом, готовності до змін та постійного вдосконалення залежить чи зможете ви зробити ваші проєкти дійсно інклюзивними. 

Ось декілька порад щодо впровадження інклюзивного підходу у вашій команді:

  • Заохочуйте команду проходити навчання для розуміння принципів безбар’єрності та потреб молодих людей з інвалідністю. Приділіть час тімбілдінгу, сформуйте спільне бачення мети та цілей впровадження інклюзивного підходу у вашу роботу. 
  • Переконайтеся, що досягнення, здібності, вміння чи стан здоров’я молодих людей не впливають на ставлення до них. Створіть середовище, в якому молоді люди відчуватимуть, що про них піклуються та приймають. В цьому, зокрема, допоможе Довідник Безбар’єрності,  який підкаже, як коректно говорити про ту чи іншу людину і описувати різні життєві ситуації та стани.
  • Залучайте людей з різним досвідом та життєвими поглядами до вашої команди. Це продемонструє молоді, що у вашому просторі безпечно бути собою. Заохочуйте молодь давати зворотний зв’язок на роботу команди та продемонструйте, що ви враховуєте ці побажання.

Поступово інклюзія стане частиною філософії вашої команди і тоді кожен і кожна навчаться бачити бар’єри, з якими стикаються молоді люди, зокрема молодь з інвалідністю.

Етап 3. Продумуємо логістику 

Логістика – це той параметр, який легко випустити з поля зору на етапі планування проєкту, але через який велика кількість молодих людей, які могли б зацікавитися вашим проєктом, не зможуть бути присутні. Тому я пропоную врахувати наступні пункти, які продемонструють потенційним учасникам та учасницям, що ви їм раді, а їхні потреби враховані належним чином.  

  • Подумайте, наскільки комфортним є приміщення, де ви плануєте проводити заходи. Чи легко до нього дістатися (чи можна висадити та забрати людину недалеко від входу, чи є вільні паркувальні місця, позначені міжнародним символом людей з інвалідністю), чи зручно зайти в простір та пересуватися всередині (чи є пандуси, ліфти на верхні поверхи, широкі проходи, зручні вбиральні тощо).
  • Створіть окрему графу в анкеті, де будете питати учасників та учасниць про їхні потреби (регулярні перерви, дієтичні вимоги, доступні вбиральні і так далі). Потреби можуть змінюватися, тому дайте зрозуміти учасникам та учасницям, що завжди доречно повідомити вам про це.
  • Подумайте, яке додаткове фінансування знадобиться, щоб залучити більше учасників та учасниць, зробити захід інклюзивнішим. Оплата перекладачеві жестової мови, забезпечення різноманітних дієтичних потреб учасників, оплата таксі маломобільним учасникам та учасницям, якщо поруч з приміщенням немає зупинки транспорту тощо.
  • Заохочуйте у своїх рекламних матеріалах реєструватися молодих людей з різними потребами та вкажіть, що це можна зробити в різних форматах, наприклад, телефоном або заповнивши гугл-форму.

Від врахування цих потреб залежить не лише комфорт учасників та учасниць з порушеннями здоров’я, а й загальна атмосфера заходу. Бо молоді люди побачать, що ви турбуєтеся та підтримуєте кожного та кожну, а значить вони можуть бути набагато відкритіші та щиріші з вами. 

Етап 4. Готуємо програму 

Коли ми думаємо над програмою інклюзивного заходу, наша головна задача – це створити можливості для кожного та кожної реалізувати свій потенціал без упереджень та бар’єрів.

Для цього ми пропонуємо взяти до уваги наступні поради: 

  • Спитайте потенційних учасників та учасниць про їхні очікування на початковій стадії підготовки проєкту, щоб отримати реальні приклади інклюзії або дізнатися про тригери, яких варто уникати. 
  • Якщо ви плануєте обговорювати проблеми, з якими стикаються інші люди або групи, запросіть фасилітаторів чи тренерів з подібним досвідом. Це дозволить створити відкриту та щиру атмосферу.
  • Якщо вам важко розібратися з певною темою або ви сумніваєтеся в окремих блоках проєкту, зверніться за допомогою до сторонніх експертів або профільних організацій, які займаються правозахистом і працюють з молоддю з інвалідністю. Попросіть їх дати пораду по змісту проєкту або запросіть бути тренерами, спікерами чи консультантами. 
  • Сплануйте час так, щоб повідомити учасників та учасниць про програму заздалегідь, щоб ті, кому потрібен супровід батьків чи опікунів, змогли підготуватися. Врахуйте, що комусь може знадобитися більше часу для опрацювання завдань або тихе місце, щоб відпочити.

Головне не боятися робити помилки, бо краще сказати про щось «неправильно», ніж не говорити про важливе взагалі. Тому обов’язково закладіть час на отримання зворотного зв’язку, бо тільки отримавши та опрацювавши його ви зможете покращити свою інклюзивну роботу з молоддю. 

Етап 5. Запрошуємо учасників та учасниць

І найголовніше, заради чого ми зупинилися на кожній важливій деталі, від гонорару перекладачеві жестової мови чи дотримання дієтичних вимог, до комфортного таймінгу та атмосфери в колективі – це залучення молодих людей на наші проєкти. 

 Тут ми пропонуємо зробити наступне: 

  • Звернутися до різних спільнот або співпрацювати з організаціями, які працюють із вашими цільовими групами та попросити їх розповсюдити інформацію про ваші заходи. 
  • Запросити експертів та тренерів, які краще розуміють досвід молоді з інвалідністю та яким буде легше спілкуватися з молодіжною аудиторією. 
  • Провести дослідження, якими майданчиками у вашому регіоні користуються молоді люди з інвалідністю (сайти, групи у соцмережах і месенджерах тощо).
  • Адаптувати афіши та рекламні матеріали для людей з порушенням зору, вказавши на них, які саме форми доступності будуть забезпечені.

Проявіть креативність, задійте нестандартні підходи, ви добре підготувалися, щоб всім учасникам та учасницям було комфортно на ваших заходах, тож треба розказати їм про це. 

Етап 6. Оцінюємо результати 

Як і обіцяла, ми закінчимо питаннями, відповіді на які допоможуть вам вдосконалити свої підходи та зробити майбутні проєкти ще інклюзивнішими, а саме: 

  • Чи змогли ви залучити саме ту групу молодих людей, на яку розраховували? Якщо ні, то чому?
  • Чи відчуваєте ви, що всі учасники та учасниці, в тому числі молоді люди з інвалідністю, мали рівні можливості брати участь у всіх аспектах програми?
  • Можливо ви виявили брак знань серед членів вашої команди? Над чим ще потрібно попрацювати?
  • Чи стикалися ви або ваші учасники з якимись непередбаченими бар’єрами? Чи вдалося їх усунути?
  • Що б ви зробили інакше в майбутньому? 

Чесно подивіться на свої сильні сторони та досягнення, а також області, де варто покращити ефективність своєї роботи. Постійний самоаналіз – це шлях до вдосконалення. 

На завершення 

Впровадження інклюзивного підходу на кожному з етапів підготовки проєкту напочатку може потребувати трохи більших зусиль, або навіть лякати, як і все невідоме. Але поступово різні потреби молоді органічно враховуватимуться в щоденній роботі вашої команди, а результат ви отримаєте одразу, бо ваші заходи стануть доступнішими набагато більшому колу учасників і учасниць.

Освітній серіал «Інклюзивна молодіжна робота» створюється громадською організацією Рада жінок Донеччини за фінансування та у межах гуманітарного реагування UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення спільно з Регіональним офісом UNFPA у Східній Європі та Центральній Азії, Міністерством молоді та спорту України, Міністерством цифрової трансформації України та радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності для Дія.Освіта.

 


Останні публікації цього розділу:

Як залучати молодь до своїх проєктів та активностей

Проблема 21 травня. Легітимний президент чи стан interregnum*?

Напрями безбар’єрності в молодіжній роботі

Що не є форум-театром або культура поваги до авторських методик

Як громадським і благодійним організаціями покращити комунікацію?