Як громадським і благодійним організаціями покращити комунікацію?

Щорічно група експертів з різних тематик громадянського суспільства приймає участь в дослідженні “Індекс сталості організацій громадянського суспільства”, де оцінює зміни, які відбулись минулого року. 

Це міжнародне дослідження, яке існує вже більше 20 років та охоплює 74 країни світу. Воно включає такі показники: “Правове середовище”, “Організаційна спроможність”, “Фінансова життєздатність”, “Адвокація”, “Надання послуг”, “Секторальна інфраструктура” та “Публічний імідж”. 

За останнім параметром свою оцінку традиційно надає “Піранья” – клуб піарників громадських та благодійних ініціатив, яку презентує один з членів правління організації. 

На днях було презентовано світовий індекс за 2022 рік. І я б хотів запропонувати вашій увазі тези виступу щодо публічного іміджу, які мистимуть рекомендації як його покращити. 

Оцінюючи публічний імідж комунікаційні експерти зазвичай спираються на чотири показники:

1. Соціологію, яка показує рівень довіри до ОГС.
2. Згадки в медіа.
3. Активність самих організацій в плані комунікації.
4. Події, які трапились і вплинули на комунікації. 

За 2022 рік ми отримали зростання на суттєве зростання, проте більшою мірою через обставини в які потрапила країна. Зокрема, в суспільстві дуже зросла довіра до волонтерських організацій. 

Також було величезна медіа охоплення. Але більшою мірою в організацій, які афілійовані з з державою (United24) чи політичними діячами “Фонд Притули” і “Справа громад”. Хоча і громадські організації мали значне охоплення, оскільки багато з них розгорнули велику кількість активностей для протидії російській агресії та подолання наслідків війни. 

Серед позитивів, можна відмітити, що вже за півроку вторгнення в багатьох середовищах почалась робота з перегляду комунікативних стратегій, оскільки стало очевидним, що старі плани не відповідають реальності. 

Разом з тим організації стикнулись з рядом викликів:

• Проблема кадрового забезпечення. Значна частина досвідчених комунікаційників або виїхали з країни, або були мобілізовані до сил оборони. Серед тих, хто залишився на ринку багато хто перейшов працювати в міжнародні донорські організації. 
• Обмеження традиційної форми комунікації – публічних акцій та подій. Хоча в 2023 році заходи потроху почали відновлюватись в напівлегальному статусі, проте майже весь 2022 рік пройшов без акцій протесту. 
• Труднощі з проведенням інформаційних кампаній, оскільки багато організацій ввели режим самообмеження, переспрямовуючи максимум ресурсів на проєктну діяльність. 
• Функціонування національного телемарафону, оскільки він фактично зменшив можливості для громадських і благодійних організацій представляти свою позицію через телебачення. 

І звичайно великим викликом для організацій стала комунікація тематик не пов’язаних з війною. Це і культура, і екологія, і урбаністика, і ряд інших тем. 

В цих умовах варто було б зосередитись на рекомендаціях що ж можуть робити громадські та благодійні організації, щоб покращити комунікацію.

І тут першим пунктом є – наймати комунікаційників. Через брак фахівців, організаціям варто розглянути варіанти найму спеціалістів на часткову зайнятість та дистанційну роботу.

Другим є – оновити свої комунікаційні стратегії. Більшість організацій стикаються з проблемою того, що їм необхідно комунікувати нові напрямки роботи, які з’явились через військову агресію, проте вони часто не кореспондують зі звичним брендом організації. 

Третя рекомендація – починати проводити інформаційні кампанії. Мало робити добрі справи, потрібно ще й розповідати іншим про це. Особливо важливим це стає в умовах інформаційного протистояння, коли ворог заповнює інфо поле повідомленнями зі зневірою. 

І фінальною рекомендацією є агітувати за комунікаційну локалізацію. Оскільки дуже часто рішення про комунікацію ухвалюють не на місцевому рівні, а в донорських організаціях, які знаходяться далеко від фронту чи взагалі в інших країнах, і відірвані від українського контексту. 

Виконання цих пунктів дозволить громадським організаціям не лише втримати показники позитивного публічного іміджу, а й перетворити його на драйвер позитивних змін для всього громадянського суспільства і України.