Як у Німеччині неурядові організації працюють з громадськістю
Працюючи в Берліні у правозахисній організації Berliner Aids Hilfe.e.V (Берлінська допомога для людей, що живуть з ВІЛ/СНІД), хочу розповісти про те, як функціонує відділ по зв'язкам з громадськістю, ...
Додано:
Тетяна Гончарук
Працюючи в Берліні у правозахисній організації Berliner Aids Hilfe.e.V (Берлінська допомога для людей, що живуть з ВІЛ/СНІД), хочу розповісти про те, як функціонує відділ по зв’язкам з громадськістю, на чому робиться головний акцент у розробці та плануванні комунікаційних стратегій.
Спершу коротко про саму організацію.
Berliner Aids Hilfe — неурядова організація, що має багаторічні традиції та існує з 1985 року. Головні акценти зроблено на різнобічній допомозі людям, що живуть з ВІЛ/СНІД та/або гепатитами А, В, С. Окрема увага приділяється питанням не-дискримінації, захисту прав, питанням легалізації, соціальній/медичній допомозі для секс-працівниць, людей із різними видами залежності (зокрема і тих, хто перебуває на замісній терапії), гомосексуалів та всіх, хто живе з ВІЛ. Як працюють з цими цільовими групами у Berliner Aids Hilfe у контексті захисту прав людини — окрема тема, що заслуговує великої уваги. Про це писатиму згодом. Наразі коротко зупинюсь лише на комунікаційні складовій.
Структура та завдання відділу зв’язків з громадськістю більшою мірою обумовлені загальною стратегією організації та її візією, менеджментом як таким. Підкреслюю слово “менеджмент”.
Відділ зв’язків з громадськістю відповідає за три напрямки:
1. Фандрейзинг. Фахівець по зв’язкам з громадськістю залучає кошти, працює з пошуком фінансування, донорами, фондами, меценатами. Для цього пропонує спершу ідею (акцію, захід, флешмоб тощо), яку організація прагне реалізувати та презентує її широкій громадськості з метою знайти тих небайдужих, хто міг би підтримати проект фінансово. Важливо зауважити — пошук коштів здійснюється таким чином, що одночасно популяризує філософію, ідеї, проекти та саму організацію. Про написання проектних заявок не йдеться. Йдеться про залучення прихильників.
2. Робота зі ЗМІ. Робота зі ЗМІ полягає у посередництві: піарник — лише канал комунікації, менеджер, посередник між ЗМІ та фахівцями, експертами організації. Як правило, теми пропонують і запитують ЗМІ. Головне тут — якість, проблематика та оперативність. Заяви від організації пишуть експерти.
3. Event- та контент-менеджмент (робота з сайтом та соціальними мережами). Фахівець по зв’язкам з громадськістю, який працює з цим напрямком, відповідає за організацію та перебіг різних публічних заходів. Робота із контентом (наповненням) сайту та соціальними мережами пов’язана з актуалізацією інформації. Цікаво, що безліч новин (від організації чи партнерів) на день постити через фейсбук-сторінку не доводиться. Відштовхуються від ідеї, що користувач не в змозі засвоїти шквал новин, які сприймаються у такому випадку як інформаційна атака. Поширюється лише дійсно важлива інформація. Важливість її визначає стратегія (комунікаційна та організаційна).
Наостанок, зазначу: велика увага приділяється мові, якою пишуть та спілкуються в організації. Стиль чітко визначено та прийнято на рівні корпоративної культури і правил у зверненні та при розмові з людьми, що є клієнтами організації. Інформація щодо особистих даних клієнтів — сумлінно оберігається. Повага до людини — понад усе.