10-й Міжнародний Архітектурний Фестиваль CANactions у Мистецькому Арсеналі

Громадський Простір

2 червня Громадський Простір відвідав найбільшу архітектурну подію в Україні — CANactions. На фестивалі лектори та відвідувачі обговорювали цінності в площині архітектури, урбанізму, а також житті загалом.

PR-директорка фестивалю Мар’яна Романяк зазначила, що тема цінностей є дуже актуальною, а особливо зараз в Україні. Вона впевнена, що фестиваль дасть натхнення та поштовх для втілення проектів, які побудовані на тих фундаментальних цінностях, що рухають наш світ.

Подія запам’яталась незвичайними інсталяціями, корисними майстер-класами, надихаючими лекціями та зворушливими кінофільмами.

Тут, безперечно, панувала урбаністична атмосфера. Комфорт та концентрація цікавих думок в кожному з дев’яти залів, де розташувалось фестивальне “містечко” CANactions.

З десятої годину ранку  та до вечора можна було поспілкуватись з провідними українськими архітекторами, іноземними фахівцями, активістами, які тільки розпочинають свій активний урбаністичний рух.

На головній сцені фестивалю виступили провідні світові архітектори, як Florian Idenburg , Martin Rein-Cano, Hans van der Heijden, Jason Hilgefort та інші.

На запитання, чи задоволений цьогорічною темою фестивалю, американський архітектор Jason Hilgefort відповів, що так, але зазначив, що разом з тим, це доволі болюче питання, адже не так просто виділити окремі цінності. На його думку, вони мають визначатись більш інстинктивно.

Дуже цікавим та ефективним виявився двогодинний майстер-клас під назвою “Фізичні простори для освітніх заходів: інклюзивні, холістичні та натхненні”, який проводили Альона Каравай та Тетяна Скляр. Почали з того, що пригадали, в яких місцях нам усім найкраще навчалося та завершили обговоренням представленої тьюторами моделі динамічного навчання в аспекті фізичного простору. Також порівнювали формальну та неформальну освіту, де визначили, що першій, формальній, досить бракує таких важливих компонентів для забезпечення комфортного навчання, як “інклюзивність”, “холістичність” та “натхненність”.

Альона Каравай підкріпила майстер-клас результатом британського дослідження про залежність ефективності навчання від фізичного простору, де успішність учнів піднімається на 25% при покращенні умов приміщення.

Майстер-клас про фізичні простори для освітніх заходів відвідала мешканка Луцька Мирослава, яка з грудня бере участь у проекті “On 3 wheels”, покликаного надавати можливість людям, які позбавлені самостійного пересування, подорожувати та підкорювати гірські вершини.  На CANactions дівчина приїхала саме тому, що її цікавить питання “доступності” в просторі, зокрема, в навчанні. Мирослава пояснила, що на сьогодні дуже мало навчальних закладів пристосовано для людей з обмеженими можливостями.

Ще однією з родзинок першого дня фестивалю стала презентація дослідження Варвари Поднос від аналітичного центру CEDOS “Про що говорять вулиці: відображення цінного та цінностей в образі міста”. На прикладі назв вулиць Харкова дівчина продемонструвала, як формується у жителів та відвідувачів міста уявлення про образ цього міста. Варвара зазначила, що “образ міста” є спільно конструйованим, адже кожна людина, так чи інакше, може вплинути на простір, в якому проживає. Прикладом того, яким чином спільнота може впливати на легітимну рамку образу міста, є перейменування вулиці Києва на “Героїв Небесної Сотні”.

Аналітик  CEDOSу та затятий урбаніст Іван Вербицький пояснив про концепцію свіжої травички, яка розкинулась на території 6-го залу під назвою Антибар “Під втомленим містом”, та на якій могли повалятись відвідувачі фестивалю. Метою такої цікавої живої інсталяції було створити зручний простір для відпочинку та спілкування в перерві між лекціями, майстер-класами, воркшопами. Журналісти Громадського Простору також цим скористалися – всі лишилися задоволеними можливістю перепочити на траві, обгорнувшись м’якими пледами.

Учасниця воркшопу “Просторові сценарії розвитку “Мистецького Арсеналу” Марія Растворова, розмовляючи з нами босоніж на цій таки траві, розповіла про ідею “Арсенал — місце для людей”, де основною метою такого бачення Мистецького Арсеналу у 2030 році є його повне перетворення на місце для людей – тобто організацію, простір, що фінансований людьми для комунікації.

Дуже насиченим видався перший день фестивалю CANactions – була змога як відвідати лекції чи воркшопи від українських та іноземних фахівців, поспілкуватися та обмінятися цінним досвідом з активіст(-к)ами-урбаніст(-к)ами, так і просто гарно відпочити, знайшовши свій зручний куточок в цьому різноманітті.

Один з відвідувачів заходу Богдан Тишкевич залишився задоволеним концепцією фестивалю,  будучи фанатом “урбаністичних тусовок” та розділяючи ті цінності, які поширює CANactions.

Цікаві люди, важливі обговорення, травичка, велосипеди, незвичайні конструкції, виставки, теплі пледи та зручні пуфи… Все це стало простором для обміну ідеями та діалогу в площині сучасної архітектури.

Підготували: Мирослава Сергійчук, Віталій Ніщименко