Американський архітектор Jason Hilgefort: визначення “урбанізму” з кожним днем розширюється

Громадський Простір

У рамках Міжнародного Архітектурного Фестивалю CANactions відомий американський архітектор та урбаніст Jason Hilgefort прочитав лекцію про свою студію “Land+Civilization Compositions”, де на власному досвіді продемонстрував –  як, експериментуючи, можна зробити місто зручним.

Джейсон працював у Нью-Йорку (Ehrenkrantz Eckstut and Kuhn–Battery Park City,NYC), в Лос-Анджелесі (Behnisch Architekten-лауреат «Премії чемпіонів із захисту довкілля»), Мумбаї (Rahul Mehrotra – Керівник відділу планування і дизайну у Гарварді), координував численні архітектурні конкурси, що їх проводило архітектурне бюро Maxwan у Гельсінкі, Базелі, Києві, Брюсселі, Остраві, Ганновері, Литві.

Заснована Джейсоном студія Land+Civilization Compositions досліджує урбанізм як складову творення міста. Тож ми вирішили поставити архітекторові кілька питань, які власне витікають з теми цьогорічної архітектурної події – “Цінності”, та як це відображено в його професійній діяльності:

Джейсоне, чи задоволені Ви темою цьогорічного фестивалю “Цінності”?

Це хороше питання – і моя відповідь схилятиметься до позитивної, хоча це доволі болюча тема. Тут не так просто виокремити якісь конкретні “цінності”. На мою думку, вони визначаються більш інстинктивно. Готуючи лекцію, я намагався відшукати свої “цінності” і зрозумів, що це не так просто. Тож дійсно, я таки задоволений темою цьогорічного фестивалю, бо разом з тим це є своєрідним викликом для мене.

Чи є різниця в “цінностях” залежно від країни?

Ну що ж, деякі є ключовими для будь-якої держави. Але разом з тим певні “цінності” різняться залежно від країни до країни. Не скажу, що вони відрізняються фундаментально, але є досить рушійними. Працюючи в Китаї, Африці, Північній Америці та Європі, можна переконатись, що “цінності” доволі різні. Особливо це стосується Китаю, де своя власна “система цінностей”. Хоча я вважаю, що це залежить не так від країни, як від місця, або навіть більше від того чи іншого “клієнта”. Наприклад, ти можеш робити проект для багатого клієнта, який має своє бачення на основі власного досвіду та стилю життя, до якого він звик. В іншому випадку це може бути проект для клієнта з нетрів з цілком протилежними цінностями. Тому не обов’язково ця різниця залежатиме від країни. Є великі корпорації з потужною інфраструктурою. Є маленькі компанії. В них може бути різний підхід, але з точки зору цінностей, кожен робить свої зрушення в тому, як працює.

Джейсоне, чи не могли б Ви перелічити якісь фундаментальні цінності, говорячи про архітектурні рішення?

Для нас – це цінності з точки зору практики, і я говорив про це в своїй лекції. Я не можу назвати це цінністю, але це цінність для нас. Принаймні, тема урбанізму як поняття про місто все більш у фокусі. Спосіб, у який розробляються “план міста” та архітектурні рішення, змінюється. В нас є всі для того можливості, враховуючи, що визначення “урбанізму” розширюється. В рамках урбаністичних заходів та подій ми робимо різні цікаві виставки, інсталяції. Тож ми цінуємо саму можливість думати, діяти та подавати свої ідеї в різний спосіб. І насправді ми б хотіли це досліджувати і застосовувати традицію постійних проб та пошуку шляхом різних бачень, підходів.

Який Ваш улюблений проект?

Як я вже згадував у своїй лекції, найцікавіший досвід я отримав, працюючи у невеличкій команді в Роттердамі ще 10 років тому, коли розробляв генеральний план для центрального вокзалу.

Головна ідея таких проектів полягає в тому, що місто можна по-різному інтерпретувати. Наприклад, збудувавши Центральний вокзал в Роттердамі, ти розумієш, як це ще далеко від остаточної версії. Ти намагаєшся якось це вдосконалити. І врешті-решт, ти розумієш, що будучи невід’ємною частиною цього проекту, разом з тим, в реальності, ти не маєш відношення до певних істотних речей. Це говорить про те, що насправді твоя роль в розробці певного проекту може бути дуже обмежена, але це також є показником того, наскільки по-різному ти здатен мислити та готовий до змін.

Спілкувалася – Слава Сергійчук

Відео – Віталій Ніщименко