“Червона рута”: музикою підтримати патріотів прифронтових регіонів

Любов Єремічева

З 18 по 20 вересня в Маріуполі відбудуться фінальні заходи ХІV Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики “Червона рута”. Фестиваль із 25-річною історією існування відкрив чимало зірок української музики. Про особливості та родзинки цьогорічного заходу Громадський Простір, підтримуючи культурну подію, розпитав у Назара Волощука, представника суддівської ради фестивалю, заступника голови Рівненського обласного відділення Національної спілки кобзарів України, головного спеціаліста управління культури і туризму Рівненської ОДА.

Я знаю, що “Червона рута” має давню історію. В кількох словах, з чого все почалось, хто був ідейником?

– На хвилі демократичних процесів, що розпочалися в СРСР, журналіст Іван Лепша (який мав і музичну освіту) 27 грудня 1987 року в газеті «Молодь України» опублікував статтю «То є чистая вода…», у якій розмірковував над тим, чому окремих творців геніальних пісень, які з часом стають народними, називають аматорами. І зауважив, що саме так сталося зВолодимиром Івасюком. Його називали аматором, бо він не був включений до Спілки композиторів СРСР. Далі Іван Лепшаговорить: “У зв’язку з таким становищем вношу пропозицію: проводити щорічний конкурс-фестиваль «Червона рута».Фестиваль, на якому звучали б у виконанні ВІА та солістів естради нові твори як композиторів-професіоналів, так і композиторів-аматорів. На конкурсі-фестивалі «Червона рута», який став би даниною пам’яті Володимиру Івасюку, тривала б і творча співпраця професіоналів з аматорами”. Автор статті називає В.Івасюка одним із фундаторів української молодіжної естради.

Після публікації майже рік до редакції «Молоді України» надходили відгуки композиторів, поетів, артистів і шанувальників естради, а одна дописувачка з Татарстану підкреслила, що заради пісень Івасюка навіть вивчила українську мову. Ідея створення фестивалю, освяченого іменем видатного буковинця, знайшла підтримку у багатьох відомих артистів. А згодом — і в конкретному рішенні ЦК ЛКСМУ, без якого на той час провести музичний форум було б нереально.

У 1988 році музиканти Тарас Мельник, Кирило Стеценко, Анатолій Калениченко та поет Іван Малковичрозробили творчу концепцію фестивалю. На першій чернівецькій «Червоній руті-1989» Іван Лепша був почесним гостем. Але чому, власне, саме цей журналіст став ідейним натхненником великого пісенного свята? Іван Лепша не одне десятиліття працює естрадним оглядачем — популяризує на сторінках газет та журналів українську популярну та рок-музику, а 2010 року у видавництві «Молодий буковинець» (Чернівці) вийшла його книга «100 облич української естради», значне місце в якій посідають творчі портрети «зірок» фестивалю «Червона рута» різних років.

Серед засновників фестивалю варто зазначити – Міністерство культури і туризму України, Міністерство України у справах молоді та спорту, Міністерство освіти і науки України, Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім.Т.Шевченка, Українська екологічна асоціація «Зелений світ», Українське історико-просвітницькие товариство «Меморіал» ім. В.Стуса, Народний Рух України, Спілка письменників України, Спілка композиторів України, Український фонд культури, Товариство зв’язків з українцями за межами України (товариство «Україна»).

У чому саме полягає місія “Червоної рути”? Що відрізняє її поміж іншими культурними подіями?

– Місія фестивалю – віднайти і підтримати невідомих поки що широкому загалові молодих виконавців, яким потрібна творча реалізація, не зважаючи на їх професійну освіту (музикант, лікар, юрист, художник чи представник технічної галузі) та соціальний стан (учень, студент, робітник). Фестиваль демократичний – жодних вступних внесків. Є, звичайно, декілька суттєвих вимог Положення фестивалю – це виконання трьох пісень українською мовою (у жанрах рок, поп, танцювальна, акустична чи інша музика, український автентичний фольклор) і дотримання Творчої концепції фестивалю, один із пунктів якої -«Індивідуальність і неповторність, новизна, сучасність і молодіжність не можуть виступати (а відтак – і розглядатися) відірвано від української національної визначеності музики і виконання. Вихід за межі естрадних стереотипів не повинен означати розриву з національними традиціями взагалі».

Яких зірок відкрив фестиваль за цей час?

– За понад 25-річну історію фестивалю йому вдалося відкрити 80, а можливо й 90% артистів сучасної української поп- і рок-сцени, виконавців бардівської, акустичної, танцювальної, іншої (експериментальної) музики. Ось далеко не повний список лауреатів та дипломантів – Василь Жданкін, ВВ, Сестричка Віка, Брати Гадюкіни, Кому Вниз, Марія Бурмака, Едуард Драч, Андрій Миколайчук, Андрій Кузьменко («Скрябін»), Жанна Боднарук, Табула Раса, Плач Єремії, Вій, Сестри Тельнюк, Олександр Пономарьов, Руслана Лижичко, Ірина Шинкарук, Віктор Павлік, Піккардійська Терція, Брати Блюзу, Марина Одольська, Ані Лорак, Наталія Могилевська, Моторолла, Крихітка Цахес, Катя Чілі, Росава, Юлія Лорд, Танок на майдані Конго, Тартак, Альоша, Еріка, ПоліКарп, ДахаБраха, Ілларія, Фолькнери, ДахДотерз…Сьогодні вони відомі не тільки в Україні, але й поза її межами.

У чому родзинка цьогорічного фестивалю?

– Родзинкою фестивалю-2015 буде виконання фіналістами конкурсу значної кількості пісень (не тільки відомих), написаних В.Івасюком, які не наважуються брати у свій репертуар навіть професійні співаки. Чому? Тому що не всім вони під силу. Уявляєте – пісні, написані В.Івасюком у 1970-их роках не в змозі виконати професійні співаки другого десятиліття ХХІ століття!!! Крім того, 13 вересня, 45 років тому саме Івасюк із Оленою Кузнєцовою (викладачкою вокалу Чернівецького музичного училища) вперше виніс на розсуд публіки власне виконання пісень «Червона рута» та «Водограй»на Театральній площі м.Чернівці у прямому ефірі Українського телебачення (телепередача «Камертон доброго настрою»).

Серед гостей фестивалю – виконавці української діаспори та переможці попередніх років. Буде й ряд супутніх заходів: прямий телеміст в Інтернеті, показ фільмів на національно-патріотичну тематику, лекції з історії українського війська, різноманітні тематичні лекції («Історія виникнення інформаційних війн», «Роль масової культури у формуванні національної свідомості», «Сутність та основні компоненти психологічної війни», «Духовні культурні традиції, як запорука ідеологічної стійкості армії та народу України» та ін.), круглі столи за участі цивільних мешканців Маріуполя, військовослужбовців, громадян різних регіонів України.

Серед присутніх на Гала-концерті, що буде 20 вересня у центрі Маріуполя (а це – День міста), чекаємо Віце-прем’єр-міністра України з гуманітарних питань – Міністра культури України В’ячеслава Анатолійовича Кириленка та сестру Володимира Івасюка Оксану Михайлівну, кандидата філологічних наук, доцента кафедри української літератури Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича.

Чи не випадково проводите патріотичний фестиваль на Сході країни?

– Фестиваль-конкурс «Червона рута» чотири рази відбувався у Центрально-Східній і Східній частинах України (Запоріжжя – 1991, Донецьк – 1993, Харків – 1997, Дніпропетровськ – 1999) та одного разу на півдні, в Криму (1995). Проведення цьогорічного в Маріуполі не випадкове. Головна мета – підтримати засобами музичного мистецтва патріотично налаштоване до Української держави населення прифронтових регіонів, надати їм «другого дихання», підтримати ментальну і духовну єдність українців, усіх громадян України, надати можливість на деякий час перепочити нашим військовослужбовцям та добровольцям, підтримати їх морально-психологічний стан.

Запросіть наших читачів на фестиваль.

– Запрошую на заходи XIV Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута-2015» у м.Маріполь 18-20 вересня!

Додатки : Переможці фестивалю ( Переможці-фестивалюЧР-різних-років.docx, 57 Kb )