Culture:Reload — простір для роздумів, рефлексій та уяви

Громадський Простір

Попри виклики, якими рясніє 2020-й рік, Третій міжнародний ярмарок грантів у сфері культури — Culture:Reload — відбувся. 

Традиційну важливу для культурних менеджерів подію адаптували до сучасних реалій та провели онлайн 2 липня — Національне бюро програми ЄС “Креативна Європа” в Україні та Український культурний фонд. Інформаційними партнерами стали Громадський Простір та Ресурсний центр ГУРТ: Портал суспільно активних громадян.

За словами організаторів, віртуальний ярмарок Culture:Reload  — мав на меті сформувати простір для роздумів, рефлексій та уяви.

Головна мета події незмінна — познайомити усіх гравців сектору з грантовими можливостями, а також стимулювати бути сміливими, гнучкими та відкритими у ідеях.

Ключові питання, якими задавались спікер(к)и Ярмарку:

• як можемо розвивати стійкі креативні проєкти?
• як достукатись до нових аудиторій?
• як обмінюватись досвідом на міжнародному рівні?
• як можемо підготуватись до невизначеного майбутнього?

Незалежно від того, чи стосується це використання нових бізнес-моделей та можливостей фінансування, створення нових партнерств або запозичення методів роботи з інших секторів. Дуже часто найкращий спосіб розвиватися — це вивчення несподіваного.

Ярмаркування —  у цифрах і фактах:

- 36 гостей та 16 грантодавців з 4х країн

- понад 7 тисяч переглядів онлайн-трансляцій

- загалом 18 год онлайн-трансляцій

- 6 годин консультацій від 8ми грантодавців.

Культурна сфера адаптується до нових реалій

У вступному слові Лариса Петасюк, заступниця Міністра культури України, зазначила: “Уперше ми проводимо такий ярмарок онлайн. Надіюся, онлайн формати започаткуються і на майбутнє і будуть гарною традицією. Культура і креативні індустрії в умовах кризи, яка викликана коронавірусною хворобою, навпаки  покликані до розвитку, оскільки ця сфера, яка допомагає не тільки вижити, а й розвинутися, зокрема тим індустріям, які входять до нашої культурної сфери.

Скоро набере чинності законопроект 3377, яким передбачається виведення грантової системи на зовсім інший рівень. Тобто гранти, які до сьогодні були просто однією з форм підтримки, поширюються на інші культурні інституції, дають можливість не тільки розвивати конкретні культурні проекти, але й підтримають інституційну спроможність. Тому грантова система, за допомогою цього законопроекту, буде розвиватись. І креативні індустрії також будуть шукати різні способи самовираження, в тому числі й онлайн”. 

Лариса Петасюк подякувала міжнародним партнерам, культурним інституціям, які підтримують наші креативні індустрії. А також анонсувала, що в листопаді  планується міжнародний форум “Креативна Україна”. 

Вітаючи учасників онлайн події, Юлія Федів, керівниця Національного бюро програми ЄС “Креативна Європа” в Україні, виконавча директорка Українського культурного фонду, зазначила: “Третій рік поспіль відбувається міжнародний ярмарок грантів у сфері культури. Національне бюро програми ЄС “Креативна Європа” та УКФ показали свою антикрихкість навіть в часи COVID-19. Ми адаптуємося до нових реалій, тому проводимо наш третій ярмарок в онлайн форматі, але мета залишається такою ж, як була й попередні роки.

Маю надію, що нетворкінг, мережування, обмін досвідом, контактами, буде відбуватися на нашій онлайн-платформі, яка буде жити наступні місяці. Маю надію, що ми допоможемо культурній галузі пережиту кризу, пов’язану з коронавірусом, економічну кризу, і маю сподівання, що в 2021 рік ми увійдемо з новими, цікавими ідеями”. 

Подія складалася із панельних дискусій щодо менеджменту культурних проєктів, майбутнього креативних індустрій та міжнародного досвіду українських заявників, презентацій актуальних грантових програм для українських заявників та консультацій з представниками грантодавців.

Також для учасників ярмарку підготовлено родзинку — протягом всього липня кожного дня на платформі Третього міжнародного ярмарку грантів у сфері культури Culture:Reload будуть публікуватися статті / подкасти / дискусії / відео, щоб розбурхати уяву, змусити мислити нестандартно, та ставити питання собі та світу навколо.

Чому вдається?

Учасники панельної дискусії “Що програма “Креативна Європа” дала українським проєктам?” — на запитання модераторки Альони Дмуховської, проєктної менеджерки, “Креативна Європа” в Україні: “Як будувати команду? Чому вам вдалося отримати грант і мати закордонні партнерства?” — відповіли:

Ігор Савиченко, продюсер, Директорія Кіно: “Дуже важливо, аби була команда, яка на якомусь бекграундному рівні не заважає креативній людині, яка займається не бюрократією в цьому випадку, а власне творчістю. Коли цей фільтр працює — ідеально… Наприклад, до мене це доходить тільки якимось відлунням — щось підписано, щось запрацювало, я майже туди не втручаюсь. Це дуже важливий момент”.  

Єлизавета Мирошниченко, генеральний секретар Ремісничої палати України: “Перш за все, я хочу сказати, що наша сила — в тому, що ми втілюємо свою мрію, тобто ремісництво, ремісничий сектор в Україні, його розвиток та процвітання країни — це наше життя, життя нашої організації. Це те, з чим ми прокидаємося кожного ранку. Це наше натхнення, тому важливо забезпечити командну роботу насправді тут. 

Ми ніколи не дивилися на грант — як на просто грант, на життя до чи після, ми взагалі бачимо в цьому розширення власних можливостей та ще один крок на шляху до того, щоб кожен з проектів, які будуть реалізовані протягом програми – щоб вони жили й далі, щоб це був такий стартовий майданчик…” 

Оксана Саржевська-Кравченко, директорка МБФ “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”: “Насправді, ми працюємо не організаціями. Ми працюємо командами. Команда від одного партнера працює з командою від іншого партнера. І майже у кожній команді є дві складові: адміністративно-фінансова команда і креативна команда. І, власне, в ІЗОЛЯЦІЇ також — в нас є люди, які займаються адміністративно-фінансовими питаннями, все те, що бюрократичне і нецікаве, але практичне і потрібне, і є команда креативна.

І ми обговорюємо всі проекти, але дивимося з того боку, що кожна команда не заважає одна одній у реалізації своїх завдань, але в нас є чіткий регламент, що можливо, а що неможливо. Завжди, коли ми, наприклад, плануємо свій бюджет, то робимо це, по-перше, з точки зору реальності, а, по-друге, відразу з точки зору, як ми будемо за цей бюджет звітуватися.

Коли ти плануєш бюджет, там можна записати і космос, і небо, але як про це звітувати – треба вже думати зараз. У нас такий більш практичний підхід. І таке ж я бачу у командах наших міжнародних партнерів. Для мене завжди секрет успіху — люди. І та команда, з якою ти йдеш в проект….” 

Локальний та міжнародний контексти

“Трохи статистики — ці 15 проектів, які ми підтримали, врешті-решт, створили 23 міжнародні культурні продукти в Україні, в рамках яких відбулось 1,5 тисячі заходів майже в усіх областях. Це понад 100 тисяч українців, які провзаємодіяли з нашими підтриманими проектами, і понад 4 тисячі жителів європейських країн“, – розповіла Анна Карнаух, програмна менеджерка Culture Bridges, під час панельної дискусії “Міжнародні vs локальні грантові проєкти: як працювати на міжнародному рівні”.

 “Український культурний фонд виник у полі, в якому вже існували міжнародні грантодавці і це великий плюс, оскільки спільнота вже зналася на грантодавстві, розуміла процеси, процедури. Тому, звичайно УКФ у цьому контексті було легше доносити інформацію до представників різних секторів культури і мистецтва.

Але правила гри відрізняються в українських державних структурах та міжнародних грантодавців. Адже цикли  державного фінансування обмежені одним бюджетним роком, на відміну від міжнародних програм, які плануються на 3-4 роки, — під час цієї ж панельної дискусії зазначила Юлія Федів, виконавча директорка Українського культурного фонду, — це дає можливість планувати на довгі періоди. І оголошення конкурсів, і взаємозв’язок між результатами одного та іншого року, і переносити результати з одного на інший рік. Ці обмеження, на жаль, існують в державному секторі України. Але ми намагалися вийти з цих обмежень і все-таки створити чесні правила гри для гравців різних секторів. 

Взагалі основа мета створення державного фонду — відкрити можливості на рівних засадах конкурувати державним, комунальним і недержавним інституціям. Адже до цього основними отримувачами міжнародних програм — був громадський сектор, а тодішнє міністерство культури, здебільшого, підтримувало державні і комунальні установи. І ці два світи, так би мовити, не перетиналися. Якраз УКФ створив цю платформу, де конкурували між собою ці три типи інституцій, які співіснують в одному культурному полі країни”. 

“Наша основна мета — допомогти, уможливити професійний обмін між українцями та міжнародними партнерами. Ще одна наша мета — стосується цієї метафоричної ідеї будинку, де можна знайти доступ до інформації про всі можливості, які відкриті для українців, і також дізнатися про всі можливості, які в принципі відкриті для українських громадян.

Йдеться не лише про можливості, які пропонує сам House of Europe, але це також пропозиції, фінансовані іншими країнами — членами ЄС та самим ЄС. Отже, ми маємо повноваження надавати інформацію, тобто це, можливо, ширше, ніж пропонувала програма Culture Bridges. На нашому вебсайті ви можете знайти інформацію про всі ці пропозиції”, – розповів Крістіан Дімер, керівник програми House of Europe, під час дискусії  “Міжнародні vs локальні грантові проєкти: як працювати на міжнародному рівні”. 

Тетяна Шульга, секторальна менеджерка напряму культури Представництва ЄС в Україні, на окремій сесії розповіла про новий конкурс ЄС для громадянського суспільства, що є безпрецедентним за обсягом – 12.5 млн євро. З них три мільйони виділено на культуру. 

 “Чому ЄС звертається до тематики культури? Культура — це царина емоцій, — зазначила Тетяна Шульга. — Це той пласт, у якому існують, обговорюються та переживаються цінності. Культура напряму пов’язана з ідентичністю людини, громадянина. Вона має ключове значення як підґрунтя всіх суспільних процесів, що відбуваються в країні. 

Культура є стратегічно важливою в нинішніх умовах, в умовах пропагандистських війн. Чому? Тому що вони діють на одному і тому ж нераціональному пласті свідомості, але мають ключові відмінності між собою. 

Пропаганда базується на негативних емоціях та, фактично, харчується ними. Вона культивує страх, використовує стереотипи, роз’єднує людей та орієнтує в минуле, у відчуття розчарування. 

Культура, що часто працює зі стереотипами, розвінчує їх, орієнтує на майбутнє. Навіть через болісні переживання якихось минулих досвідів, вона стимулює критичне мислення, і мислення взагалі. Культура пов’язана із розвитком. Саме тому ми працюємо із культурою”.

У цьому записі ви маєте змогу переглянути всі дискусії ярмарку:

Ярмарок презентацій грантових програм

Під час Ярмарку відбулась велика кількість презентацій. Серед спікерів/ок — Ярослав Петраков, генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції, Міністерство культури та інформаційної політики України, Тетяна Лишневець, начальниця проєктного відділу УКФ, Ірина Прокоф’єва, керівниця програмного відділу Українського інституту, Ірина Батуревич, керівниця аналітичного відділу Українського інституту книги, Євгенія Мазуренко, директорка Zagoriy Foundation, Світлана Шитікова, координаторка, Національний Еразмус+ офіс в Україні, Альона Дмуховська, проєктна менеджерка, Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні та багато інших.

 Презентації можна переглянути у відео: 

 Стріми з ярмарку також доступні на сторінці Креативної Європи. 

“Після двох попередніх ярмарків у нас дійсно були нові заявки, багатьом вдалося розповісти про цю можливість, багато організацій до нас подалися та отримали підтримку, — зазначив Станіслав Лячинський, директор програми “Соціальний капітал” Міжнародного фонду “Відродження”. — Бо Краудфандингова ініціатива “Культура. Спільнота” — це не зовсім звичайний конкурс грантових заявок.