Більшу роль в громадянському суспільстві грає саморегулювання, репутація – Т. Яцків

Олександр Ярощук

Реформа законодавства про громадські організації продовжує бути на порядку денному. Про зміни, які вже набули чинності, та про сьогодення правового регулювання третього сектору Громадському Простору розповіла Тетяна Яцків, керівниця Програми правової підтримки Центру громадської адвокатури.  

Створення громадської організації

Громадський Простір: Що потрібно знати молодим громадським діячам перед тим, як вони розпочнуть процес створення власної громадської організації?

Тетяна Яцків: За останній час відбулися значні зрушення у сфері реєстрації громадських організацій. Не можна сказати, що порядок реєстрації є цілком простим: важко давалася адвокаційна кампанія, є ще багато адміністративних перешкод на шляху реєстрації.

Зараз значно скорочено можливості розсуду при прийнятті рішень про реєстрацію, уточнено перелік документів, які подаються, скорочено терміни реєстрації – речі, які були незмінними з 1991 року. Якщо є доступ до юридичної консультації чи зразків документів – пройти реєстрацію не є дуже складно.

Г.П.: Якого розсуду стало менше?

Тетяна: Розсуду в прийнятті рішень про реєстрацію громадських об’єднань (далі – ГО). Зміни в законодавство мінімізували цей розсуд, однак залишається правова експертиза статутів. 

Г.П.: Які шляхи зареєструвати ГО за чинним законодавством наразі існують?

Тетяна: Реєстрація може відбутися у два способи. У першому випадку ГО повідомляють про утворення – це спрощений порядок. За спрощеним порядком ГО не подає статут на експертизу, об’єднання просто подає пакет документів, які повідомляють державні органи про створення ГО. Інша можливість – пройти реєстрацію для набуття статусу юридичної особи. Реєстрація не є складною. Єдине, що ще залишається – правова експертиза статутів. Експертиза статуту – питання Конституції, яка встановлює ряд обмежень на створення ГО по цілях і завданнях. 

Реєстрацію ГО здійснює управління юстиції, після чого подає відомості в держреєстр. Після отримання статусу неприбутковості ГО може нормально працювати. Більшість реєстраційних процедур вже уніфіковано. З юридичною допомогою будь-яке ГО без проблем зможе працювати.

З коштами може працювати лише ГО зі статусом юридичної особи. Звітність для таких ГО мінімальна,  якщо організація включена в реєстр неприбуткових організацій; вона лише раз на рік подає звіт. Однак не варто без бухгалтера працювати зі звітами. Cкласти звіт, де зазначені пожертви та інші надходження, не проблематично. Аналогічно і статистичний звіт, який подається у березні. По суті вже немає великих проблем в адмініструванні ГО.

Благодійні організації завжди повинні реєструватися зі статусом юридичної особи, адже вони працюють з коштами та гуманітарною допомогою. Але в їхній роботі, адмініструванні та звітності теж нічого складного немає.

Після реєстрації в єдиному державному реєстрі можна робити печатку, потім потрібно зареєструватися в реєстрі неприбуткових організацій і відкрити рахунок.

У липні цього року у першому читанні був проголосований законопроект, в якому уточнено перелік документів, скорочено термін реєстрації ГО до трьох днів, норми, які стосуються реєстрації ГО,  уніфіковані в законі про держреєстрацію. Ми завжди наполягали, що чим більше процедури реєстрації є уніфікованими, тим ефективніше розвиватиметься сектор. Поки громадський сектор буде в окремих законах, ми завжди будемо позаду.

Власне діяльність громадських організацій

Відмінено поточну перевірку ГО. Дуже важливо, що ми зняли контроль за поточною діяльністю ГО, тому що за старим законом державні органи могли перевіряти чи є всі протоколи засідань правління, чи є всі протоколи засідань загальних зборів; вони могли перевіряти будь-яку поточну діяльність. По суті, це механізми втручання. Дуже жорстко не втручалися, оскільки на це була політична воля.

Також були планові перевірки, згідно з якими потрібно було перевірити певну кількість організацій. Перевіряти поточну роботу ГО абсурдно; це мають робити не органи влади, це – компетенція учасників та засновників ГО.

Г.П.: Це саморегулювання?

Тетяна: Це внутрішня діяльність самого третього сектору. Це кодекси честі та етики, а  не зовнішній вплив. Зовнішній вплив неможливо внормувати.

Дуже часто говорять про необхідність припинення неактивних ГО. Треба просто спростити порядок припинення.

Г.П.: Припинити ГО важче… Чим це спричинено?

Процедура припинення важка для всіх юридичних осіб, в тому числі і для ГО. Держава має створити правові умови для розвитку ГО і максимально не втручатися.

Г.П.: Що керівники громадських об’єднань мають пам’ятати, коли вони працюють з податками?

Тетяна: Окрім адміністративних змін, пов’язаних з реєстрацією, особливих реформ не було. На щастя, ситуація не погіршилася. В оподаткуванні я не помітила жодного прогресу: залишилися доходи, які ніколи не оподатковувалися – добровільні пожертви, спонсорство, внески, гранти. Однак можна було б відшкодовувати витрати, наприклад транспорт волонтерам, без додаткових оподаткувань.

Мені здається, що той тягар, який взяв на себе громадський сектор, в чотири рази більший за той, який взяла на себе держава

Реформи – це дуже добре, але з іншої сторони, чомусь у реформах з’являються речі гірші, ніж були. Є намагання просунути окремі дискреційні (на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення  – авт.) повноваження для органів влади. Тому постійно потрібно дивитися що приймається, що пропонується.

Раніше у нас була Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства.  І коли з’являлася якась нова ідея, вона одразу аналізувалася, приймалися дії.

На сьогоднішній день політики з розвитку громадянського суспільства немає. Потрібна системна робота і по правовому середовищу для інститутів громадянського суспільства, і по інструментам громадської участі взагалі.

У перспективі хотілося б менше бюрократії і менше проблем, щоб у нас були чисельні ГО, щоб реальним стало їхнє наповнення. Було б добре також скоротити процедури реєстрації, оскільки це даремна робота і даремні витрати. З іншого боку певна частинка бюрократії має бути. Це стимулюватиме дисципліну і засновників, і самі громадські організації.

Статут – це певний суспільний договір між учасниками, засновниками, які створюють ГО, вони його пишуть для себе. А на сьогодні ми його пишемо для держави. Тому коли максимально буде звужено розсуд влади і перевірок, тоді почнеться увага до статутів і внутрішніх документів.

 Виклики громадського сектору

Г.П.: Що, на Вашу думку, найбільше перешкоджає розвиткові громадського сектору?

Процедура реєстрації ГО та експертиза статуту

 Тетяна: Я переконана, що окремих процедур реєстрації для громадських організацій не потрібно. Вся процедура має регулюватися законом про державну реєстрацію.

У прийнятих у липні змінах є певні покращення. Але якщо ми хочемо досягти позитивних речей, ми повинні передати реєстрацію державним реєстраторам – в загальну систему –  і всі процедури реєстрації повинні бути однаковими.

Експертизу статуту потрібно обмежити до мети і цілей. Хоча це також спірна річ. У Болгарії, наприклад, був прецедент, коли  ГО, яка пропагувала ідею повернення монархії, подала до Європейського суду з прав людини позов проти Болгарії про обмеження свободи асоціації. У Болгарії організації відмовили у реєстрації, всі суди  позов не задовольнили. Однак ЄСПЛ зазначив, що в статуті ГО відсутні пункти, які могли б порушувати Конституцію Болгарії і Європейську конвенцію про права людини. Ця організація не ставила завданням насильницьке повалення влади, її завданням було пропагувати монархію та розповідати неї.

 Неприбутковість

 Друге питання  – це неприбутковість. Це один з етапів, який потрібно пройти ГО чи БО після того, як вони зареєструвалися. Для реєстрації неприбуткової організації потрібно подати окрему заяву і копію статуту до державної фіскальної служби. Лише після того як організація буде включена в реєстр неприбуткових, вона має право на пільги на податок з прибутку і на доходи.

Якщо ГО не має рішення податкової про включення в реєстр неприбуткових, я не рекомендую залучати кошти в ГО. Були випадки, коли організаціям доводилося оподатковувати гранти. Є два положення, які впливають на статус неприбутковості…

 Г.П.:Так, і які саме?

Тетяна: Організація, якщо вона отримує доходи і майно, не може розподіляти їх між засновниками та учасниками, окрім оплати праці. Коли ГО ліквідується, воно не може спрямовувати ці кошти учасникам тощо, вони йдуть іншим неприбутковим організаціям або в дохід державі. Це специфіка неприбуткового сектору.

 Г.П.: Але ще ж є проблема з нерозуміння неприбутковості фіскальними органами…

 Тетяна: Громадський сектор дуже добре свою позицію розуміє і відстоює. Неприбутковість не означає, що ми не можемо отримати дохід, вона означає, що ми не можемо використати дохід для себе; далі ми його спрямовуємо на цілі наших проектів і програм. Коли ГО ліквідується ми собі нічого не забираємо. Це майно йде на громадські та благодійні цілі.

Положення про неприбутковість повинні бути в статуті. Тоді приймається рішення про включення в реєстр неприбуткових організацій. Я взагалі пропоную подавати заяву про неприбутковість при реєстрації і виключити податкову з процесу прийняття рішень.

Зараз розроблений проект положення про реєстр неприбуткових ГО, в якому пропонується встановити 30 днів на прийняття рішення про включення в реєстр…

 Г.П.: Який термін сьогодні?

Тетяна:  Зараз положення про термін розгляду не прописане. На практиці до десяти днів.

 Г.П.: Але ж можуть і довше розглядати…

 Так, можуть і довше. Також є процедура внесення змін в статут, і організації, що проходять цю процедуру, також були б змушені в разі прийняття цього положення чекати до 30 днів на прийняття рішення.

 Г.П.: На Вашу думку, чи потрібно регулювати третій сектор?

 Тетяна: Ще ніхто не виробив критерії ефективності і критерії спроможності розвитку організацій. Держави, якщо вони стимулюють розвиток громадянського суспільства, дуже ліберально до цього ставляться.  Вони створюють мінімальні обмеження: ідентифікувати, зареєструвати ГО і слідкувати, щоб вони не порушували права інших. Тобто те, чи розвиваються ГО чи ні, це їхня особиста справа. Відбувається саморегуляція всередині і держава на це не впливає.

Втручання держави буде мати негативний ефект для громадського сектору. Хай організації створюються і ліквідуються – це громадський сектор. Завдання держави – створити умови для існування громадських організацій.

 Г.П.: Через півтора року після Майдану велика кількість волонтерських ініціатив розпочинає процес інституціоналізації як ГО. На Вашу думку, чи потрібно волонтерським ініціативам створювати громадські організації?

Тетяна: Ще нікому реєстрація статусу не заважала. Міжнародні донори фінансують лише організації зі статусом юридичної особи. Вони не конкурентні порівняно з іншими ГО та благодійними організаціями, якщо вони не мають статусу юрособи. Крім того, це певна легалізація своєї діяльності. Не можна себе називати ГО, якщо ініціатива не зареєстрована.

Інша річ – аби вони не втратили волонтерського духу. Оскільки коли починається реєстрація – йде дискусія щодо того, хто буде засновником і хто керівником. Це все залежить від того, яке буде управління, які люди зібралися. У будь-якому разі рахунок у банку не заважатиме. Податки вони платити не будуть, якщо будуть включені в реєстр неприбуткових організацій. Реєстрація – це більше можливостей для пошуку ресурсів. Донорські організації орієнтуються на підтримку інституціоналізованих організацій. По законодавству донори не мають права давати фінанси незареєстрованим ініціативам.

 Г.П.: На Вашу думку, чи доречно в Україні запроваджувати відсоткову філантропію?

 Тетяна: У нас такі ініціативи були. Здається навіть законопроекти розробляли. Я більше прихильник соцзамовлення, коли орган влади виробляє стратегію, виявляє наявні проблеми і формує за участі громадськості соціальне замовлення, план заходів і делегує ці заходи громадським об’єднанням. Це – замовлення послуг в громадської організації. Таким чином, ми отримуємо адресну допомогу на конкретну територію.

__

Громадський Простір розпочинає серію публікацій про розвиток громадянського суспільства в Україні після ЄвроМайдану.  Експерти поділяться нововведеннями в законодавство про громадські об’єднання та дадуть рекомендації щодо діяльності організацій третього сектору.

 Громадський Простір продовжує системно забезпечувати інформаційні, презентаційні та ресурсні потреби НУО, зокрема тримає у фокусі  інтереси та запити нових, щойно зареєстрованих або тих, що перебувають на стадії реєстрації.