Діалог та підтримка: як ГЦ “Нова генерація” зміцнює громади Херсонщини

Громадський Простір

Громадський Простір продовжує висвітлювати історії громадських організацій, які, попри війну, не припиняють своєї діяльності на підтримку постраждалих регіонів. Навіть у ці хвилини, коли публікується ця стаття, у Херсоні знову лунають вибухи… Це нагадує про те, що життя в прифронтових містах залишається надзвичайно небезпечним. Щодня херсонці стикаються з новими загрозами, але продовжують триматися, допомагати один одному і будувати майбутнє.

Оксана Глєбушкіна, виконавча директорка Громадського центру “Нова генерація”, є однією з тих, хто попри вимушений переїзд у 2022 році сьогодні разом зі своєю командою в Івано-Франківську продовжує підтримувати громади Херсонщини, ініціює та долучається до програм, обговорень на допомогу херсонцям, підтримуючи постійно зв’язок із рідним регіоном. 

У травні 2022 року херсонці зробили спільну зустріч у відомому інноваційному центрі Івано-Франківська “Промприлад. Реновація”, де спільно визначали, що можуть робити для людей, які залишились на окупованій Херсонщині, чим можуть бути корисні на інформаційному та адвокаційному фронтах (про цю зустріч публікація на Громадському Просторі). А сьогодні, через 2 роки, ми з Оксаною вже в Івано-Франківську спілкуємось про проблематику сьогодення, про візії майбутнього Херсонщини. На момент нашої зустрічі офіс ГЦ “Нова генерація” ще гостила Івано-Франківська обласна організація “Молода Просвіта”, яка люб’язно поділилась частиною свого офісу з колегами, маючи давню співпрацю з ними ще до війни. 

Життя в Херсоні: пошук безпеки та невизначеність

Оксана підтверджує, що ситуація в Херсоні залишається вкрай небезпечною. Вибухи не припиняються, і кожен день приносить нові загрози. 

“Це великий біль, пошук відповідей, які ти постійно сам собі задаєш: чи готовий ти повернутися, чи готовий ти залишатися далі. Цей біль спирається на історію кожного, спирається на персональну історію кожного в команді. Більшою мірою все  обумовлено тим, чи є куди повертатись”, — зауважує Оксана.

На жаль, зараз ситуація тільки погіршується. Дрони літають над містом, полюють на цивільних, відповідно говорити про повноцінне повернення і роботу просто неможливо. Кожен має різні ситуації: хтось виїхав повністю з родинами за кордон, у когось там залишаються батьки, хтось там лишається…  

Офіс ГЦ “Нова генерація” сьогодні знаходиться в Івано-Франківську, та команда працює довкола розв’язання проблем громад Херсонщини. “Ми називаємо це нашим “шпагатом”. Фізично ми тут, але душа і робота наші в Херсоні”, — пояснює Оксана. 

Умови в Херсоні не дозволяють працювати на повну силу: постійні обстріли, зруйнована інфраструктура, відтік людей з міста. Але команда продовжує працювати з громадами дистанційно.

“У травні в наш офіс прилетіло. Офісу більше нема. Команда ГО “Нової генерації” трішки раніше була змушена відмовитися від оренди приміщення, оскільки воно розташовувалося в зоні постійної небезпеки. Ми вивезли свої речі, меблі та обладнання передали колегам. А вже через добу туди прилетіло… Ми спочатку думали, що зможемо здавати офіс в оренду, але єдина стратегія тепер — це “йти під землю”. Працювати чи проводити зустрічі можливо тільки в укриттях”.

Навіть укриття не завжди гарантують безпеку, і дістатися до них може бути важко. 

“Ми намагаємося залучати людей до проєктів розвитку й освіти. Але жити постійно в Херсоні зараз дуже небезпечно, тому ми шукаємо нові ніші, де можемо бути корисними”, — додає вона. Команда активно підтримує тих, хто залишився, а також допомагає херсонцям, які виїхали на захід України.

ГЦ “Нова генерація” для херсонських активістів/ок організовує ретритні події в Карпатах. “Ми розуміємо, що людям потрібен час на адаптацію. Багато хто настільки звик до небезпеки, що їм потрібно кілька днів, щоб не дивитися в небо, шукаючи дрони”, — розповідає Оксана. Відпочинок та емоційна підтримка в Карпатах дає змогу херсонцям відновити сили та отримати нове натхнення для подальшої роботи. Такі заходи допомагають повернути собі відчуття контролю над життям та майбутнім.

“Степ і воля”: ідентичність та стійкість херсонців

Минулого року в Одесі  “Громадський центр “Нова генерація” організував Форум «Степ і воля: якою буде Херсонщина після звільнення» — було залучено широке експертне середовище з представників громадянського суспільства, бізнесу, медіа та місцевих органів влади та місцевого самоврядування, на якому обговорювались питання відновлення Херсонщини, ідентичності та формуванням спільних проєктів і цілей. А вже цього року під схожою назвою в Івано-Франківську ГЦ “Нова генерація”, як виконавчий партнер Програми DOBRE у Херсонській області, організувала форум “Степ і воля: молодь”. Оксана Глєбушкіна розповіла, звідки народилась ця фраза:

“Для нас дуже символічна назва “Степ і воля”. Вона була знайдена в спільноті херсонських активістів, під час однієї із зустрічей, одразу після звільнення Херсона: ми говорили про ідентичність і шукали те, чим ми, в першу чергу, асоціюємось, що в нас унікального. “Так це ж степ і воля!”. Ця фраза належить Анжелі Литвиненко, керівниці Херсонського обласного центру “Успішна жінка”. Бо степ — це і наша відкритість, але це і наша вразливість, вимушеність захищатися. А воля — це власне те, чого ніхто не очікував від Херсона, здається, херсонці частково і від себе не очікували… “

Оксана Глєбушкіна підкреслює, що херсонці самі за себе вирішували, як чинити опір окупантам. Вони виходили на мирні протести, організовували допомогу один одному, навіть не маючи впевненості у своїй безпеці.

“У 2014-му році ми не дали відбутися “руской вєснє”, а вже в березні 2024-го року, в ті ж дати, люди вийшли знову. І що важливо, ніхто нікого не кликав. Усі розуміли, що небезпека існує, і ти не можеш покликати, це рішення кожного, бо ти не знаєш, росгвардія схопить чи ні, але ти будеш тою людиною, через кого хтось постраждає”.  

Проте Херсон вистояв, і ця «воля» тепер прошиває кожного, хто пройшов через окупацію.

Погляд у майбутнє: відновлення Херсона та єдність громади

Попри всі труднощі, команда ГЦ “Нова генерація” працює заради майбутнього Херсона, хоча й розуміє, що шлях до відновлення буде непростим. Про це йдеться на всіх зустрічах з представниками місцевої влади та громадських організацій, до яких долучається організація, де зокрема обговорюються можливі сценарії для міста та регіону після повного звільнення.

Ці важливі дискусії щодо майбутньої політики відновлення Херсона тривають. Днями Фонд громади міста Херсон “Захист” організував захід «Херсон — місто, в якому перемагає життя». І всі ці важливі й непрості питання про стратегії відновлення та розвиток громад обговорюються в колі експертів/ок, представників громадського сектору та влади Херсонщини, лідерів думок національного рівня. 

Багато говориться про пошук єдності, адже видніються певні лінії розділення між тими, хто виїхав, і тими, хто залишився.

У своїй розповіді Оксана Глєбушкіна згадує і про нову хвилю громадських активістів/ок, яка утворилась в Херсоні за останні роки.

“Це люди, які перейшли з бізнесу або волонтерських ініціатив, вони зустрічаються, стратегують, реалізують проєкти. Однак організації, які були змушені виїхати, знаходяться поза Херсонщиною, в силу різних причин, випадають із процесу обговорень майбутнього. Також і серед старожилів місцевого громадянського суспільства, які перебувають не в Херсоні, подекуди є забування, що зараз в місті абсолютно нова хвиля людей, яких можливо досі вони не знали, але вони є і зараз, конкретно цього дня, вони роблять щось потрібне Херсона. І не включати їх в розмову про стратегії майбутнього — теж є великою помилкою”.

Для команди ГЦ “Нова генерація” важливо вибудовувати комунікацію між всіма групами, щоб разом працювати над відновленням регіону.

“Комунікувати й зв’язувати ці шари — це дуже важливо. Це не можуть бути одноразові якісь акції, треба вибудовувати, бути обережними в словах та оцінках, у визнанні участі один одного. Я думаю, що подібні процеси є і в Запорізькій області, на Харківщині. Усі прифронтові території тримаються завдяки людям, які там є, а допомога надходить зокрема і від тих, хто виїхав, бо вони теж докладають зусилля, хоч не завше є видимість та повага до цієї роботи”.  

Загроза стирання Херсона та роль громадського сектору

Найбільша загроза — це стирання Херсона. Щодня руйнуються важливі місця, зникають об’єкти, які були символами міста. Це болісний процес, бо херсонці втрачають не лише будівлі, але й частину своєї історії.

“Херсон постійно під обстрілами. Зруйновані кав’ярні, знищена “мореходка”… Це не просто будівлі — це частина нашого життя”, — зауважує Оксана. Відновлення міста потребуватиме величезних ресурсів і часу, і невідомо, якими будуть джерела фінансування для відбудови бізнесу.

Попри всі виклики, херсонський актив вірить, що громадські організації мають допомагати людям бачити перспективу, навіть у найскладніші моменти. Допомога сім’ям, які попри небезпеку не полишають регіон, створення майданчиків для обговорень, ініціювання програм для відновлення та підтримки бізнесу  — все це додає віри в краще майбутнє для херсонців.

Херсонська спільнота в Івано-Франківську

Кілька тижнів тому команда ГЦ “Нова генерація” переїхала в новий свій офіс в  інноваційний центр “Промприлад. Реновація”, розташований на частині території ревіталізованого заводу Промприлад. Тут панує атмосфера інновацій, невтомної праці та креативу — що дуже надихає.

Одним із важливих завдань для команди є також підтримка херсонців, які зараз живуть в Івано-Франківську. Тут утворилася дійсно сильна херсонська спільнота, яка гуртується навколо символічних місць, як-от кав’ярня “Prostir.coffee”, де можна відчути частинку рідного міста. “Це не просто кав’ярня, це острівець Херсона”, — так говорять самі херсонці. У місті працюють херсонські бізнеси, релокувався Херсонський державний університет, є викладачі та студенти, і це теж можливість налагоджувати нові контакти з тими, з ким не були знайомі. Люди продовжують підтримувати один одного.

Важливо, щоб херсонці зберігали зв’язок між собою, навіть у вимушеній еміграції. “Ми всі маємо шукати своїх, неважливо, де ми зараз знаходимося”, — підсумовує Оксана Глєбушкіна.

Підтримка херсонських громад триває, і, попри всі виклики, активісти/ки Херсонщини продовжують працювати на благо рідного регіону. Їхній приклад є натхненням для багатьох — навіть у найважчі часи вони залишаються непохитними у своїй волі до змін та відновлення, у напрацюванні візії ідентичності та стратегічного бачення розвитку регіону, у пошуку відповідей на актуальні запити.

“Саме в контексті війни ми перевідкрили поняття Південь, об’єднавче таке поняття. Завжди була Одеса, окремо Миколаїв, окремо Херсон, кожен асоціювався зі своїм…. А під час війни, повномасштабного вторгнення, стала тісною ця дружба, між Миколаєвом та Херсоном зокрема. Ми ж Південь, ми сусіди, ми допомагаємо не дійти до Миколаєва, до Одеси, долучаємо Запоріжжя… І я все частіше чую від колег, і навіть сама використовую, коли представляюсь, що я з Півдня”. 

Спілкувалася Алла Прунь