Дослідження медіа-ситуації в південних та східних областях презентовано у Харкові

У Харкові 24 квітня в прес-центрі «Накипіло» відбулася презентація дослідження медіа-ситуації в південних та східних областях України. Окрім Харкова, експерти Інституту масової інформації спільно з ...

DSC_1051-26

Громадський Простір

У Харкові 24 квітня в прес-центрі «Накипіло» відбулася презентація дослідження медіа-ситуації в південних та східних областях України. Окрім Харкова, експерти Інституту масової інформації спільно з GfK Ukraine здійснили моніторинг ЗМІ ще в семи регіонах: Дніпро, Миколаїв, Херсон, Одеса, Запоріжжя, Луганщина (Сєвєродонецьк) та Донеччина (Маріуполь і Краматорськ).

Дослідження було спрямоване на виявлення медіа-преференцій населення та їхніх політичних поглядів. Як зазначила представниця GfK Ukraine Марина Клочко, подібний аналіз був проведений в попередньому 2016 році, тому цьогорічні результати дають змогу показати певну динаміку.

Тож якими виявилися підсумки моніторингу для харківського регіону? В чому його особливості? Та взагалі чим корисні висновки ІМІ для місцевих медіа?

Яким медіа каналам віддають перевагу харків’яни?

Спостерігається загальна тенденція до зниження кількості користувачів друкованої преси та телебачення, при цьому останнє – залишається найбільш популярним ЗМІ серед аудиторії Харкова. Одночасно відбувається збільшення активності в Інтернеті (на 8% порівняно з 2016 роком), в соціальних мережах (на 5%) , а також радіослухачів (на 5%).

Топовими телевізійними каналами для населення Харківської області є: «1+1» – 60%, «Інтер» – 58%, «СТБ» – 50%, «ТРК Україна» – 45%, «ICTV» – 41%, де найвищий відсоток переглядів мають кінофільми, розважальні програми та новини. При цьому відзначається суттєве зниження попиту на аналітичні програми порівняно з 2016 роком (спад на 12%), що є характерним явищем для більшості південно-східних регіонів: Дніпро – падіння на 14%, Запоріжжя – на 10%, Луганщина та Одеса – на 9%.

Схожа участь спіткала й новини, кількість аудиторії яких зменшилася на 11% – такий показник відрізняє Харків від таких областей як Запоріжжя (3%), Дніпро (6%), Донецьк (1%).

Серед місцевих телевізійних ресурсів найбільшу популярність мають «7 канал» – 34%, «А\ТВК» – 16%, «Simon» та «АТН» – по 14%, «ОТБ Харків» – 9%.

Six-Oblasts-Media-Poll-Google-Chrome

Кількість користувачів Інтернету збільшилася на 8%, при цьому найчастіше в харківському регіоні Мережу використовують задля «спілкування по скайпу або іншими каналами зв’язку» – 43%, «користування електронною поштою» – 41% та «перегляду відео чи ТБ-програм» – 36%.

Цікавим явищем є те, що для 17 % харків’ян виключним джерелом новин є Інтернет – це найвищий показник серед інших областей. Лідером поміж інтернет-медіа виявився сайт 057.uа – 12%; таким ресурсам як ictv.ua, censor.net.ua, vesti-ukr.com віддають перевагу по 9% користувачів.

Соціальні мережі також відзначилися ростом своєї аудиторії, особливо Фейсбук – збільшення на 9% та Вконтакті – лише 3%. В той час «Однокласники» понести втрати серед харківських юзерів аж на 6%, що є рекордним числом, якщо порівнювати з більшістю регіонів: Дніпро та Запоріжжя – ріст 3% для кожного, Донеччина та Луганщина – ріст 4%

Джерела новин та зовнішньополітичні погляди

Моніторингове дослідження показало, що основними джерелами новин для південно-східних областей є: 1) національне телебачення (найбільший відсоток);

2) українські інтернет-сайти;

3) сайти соціальних медіа;

4) місцеве телебачення.

Така загальна тенденція не є виключенням і для Харківської області.

18076565_1452255088152326_3534081661170895157_o

 

Співвіднесення медійних преференцій з зовнішньополітичними поглядами жителів харківського регіону дозволяє зробити наступні висновки.

Проєвропейсько орієнтована аудиторія споживає такі телевізійні канали: «1+1» – 64%, «СТБ» – 55%, «Інтер» – 55%, «ICTV» – 49%, «ТРК Україна» – 47%. Серед інтернет-ресурсів: censor.net.ua, vesti-ukr.com та ictv.ua.

Проросійські погляди мають користувачі «Інтеру» – 58%, «1+1» – 51%, «СТБ» – 42%, «ТРК Україна» – 40%, «ICTV» – 31%. Для інтернет-ЗМІ – це vesti-ukr.com, 057.ua, tsn.ua.

Нейтральних позицій дотримуються глядачі «1+1» – 62%, «Інтер» – 61%, «СТБ» – 50%, «ТРК Україна» – 47%, «ICTV» – 39%. Серед інтернет-ресурсів: 057.ua, ictv.ua, kharkovforum.com

У  цілому спостерігається значне зменшення аудиторії, яка у своїх зовнішньополітичних орієнтаціях віддає перевагу Росії – з 20% у квітні 2016 року до 7% у квітні 2017, та одночасне збільшення кількості проєвропейських поглядів на 5%. При цьому частка тих, хто звинувачує центральний уряд України у воєнному конфлікті у Луганській та Донецькій областях скоротилася на 14%, в той час як в інших областях (окрім Запоріжжя) такі показники суттєво зросли: Дніпропетровська – на 11%, Донецька – на 7%, Луганська – на 6%, Одеська – на 14%.

ТОП-5 тем для харків’ян

Найбільш цікавими для жителів харківського регіону виявилися питання погоди – 39%, здоров’я та охорони здоров’я – 30%, стилю життя та розваг – 29%, державної політики – 27% та місцевої політики – 26%. Крім того, харківські ЗМІ не задовольняють деякі медійні потреби населення: 20% опитуваних відзначили нестачу інформації, яка б стосувалася боротьби з корупцією на місцевому рівні, 15% хочуть більше об’єктивних новин загальнодержавного рівня і 12% – як місцеві журналістські розслідування.

Окрім зазначеної характеристики медіа-середовища Харківської області, паралельно був проведений контент-аналіз ЗМІ. Як помітила Ірина Чулівська, представниця Інституту масової інформації, «GfK дослідили, що люди хочуть отримувати з медіа, ми спробували подивитися, що ці місцеві медіа людям дають».

До моніторингу контенту Харкова увішли газети «Время», «Слобідський край», «Вечірній Харків»; інтернет-видання «Сайт города Харькова» 057.ua, «Статус Кво» sq.com.ua, «Городской дозор» dozor.kharkov.ua, «Главное» glavnoe.ua; телеканали «7-ий канал» і «А/ТВК (АТН)».

Дослідження було сфокусоване на 4 основних блоках: 1) тематичне наповнення новин; 2) наявність ознак комерційної та політичної джинси, а також визначення їхніх замовників; 3) аналіз джерел інформації; 4) присутність журналістських жанрів (новини, репортажі, аналітика і т.д).

Тематичне наповнення
Найбільша кількість новин, яким приділяють увагу ЗМІ Харкова стосується теми криміналу та нещасних випадків – 20,7%, що після Одеси є одним з найвищих показників серед восьми областей. Також в топ-5 увійшли такі категорії, як «інше» – 18,7%, «економіка/бізнес новини» – 10,7%, «місцева політика» – 8,7%, «спорт» – 5,7%.

Поряд з цим повністю відсутнє висвітлення теми конфліктно-вразливих груп населення, шоу-бізнесу та окупованих територій, відсоткові відношення яких дорівнюють нулю.

Варто зазначити, що теми, яких не вистачає харків’янам, займають зовсім незначну долю в ЗМІ, а саме корупція та протидія корупції – 1%, а також здоров’я та охорона здоров’я – 4%.

Якщо здійснити тематичне розподілення по типам ЗМІ, то новини кримінального характеру займають 33% контенту онлайн-медіа, 22% – телевізійних новин, друкованих – 7%. В той час про місцеву політику вийшло 16% матеріалів на телевізійних каналах, 6% – в онлайн-виданнях, 4% – в друкованих.

Прихована реклама

Харків виявився одним з південно-східних регіонів з найнижчим рівнем політичної та комерційної джинси, що складає 2% на рівні з Херсоном – також 2%.

Лідерами за кількістю матеріалів з ознаками замовленості є преса (2%) та телебачення (2 %), в інтернет-виданнях – 1%. Цифри у відсотковому співвідношенні є невеликими, проте, розглядаючи загальну суму новин в медіа, показники виявляються досить високими.

Основними замовниками політичної джинси є Олександр Вілкул, Олександр Фельдман, ВО «Батьківщина», партія «Відродження», місцева влада Харкова та проект «Нові обличчя».

Джерела інформації

Головним джерелом інформації для харківських ЗМІ є власні кореспонденти, що загалом становить 39%. В більш детальному розрізі ситуація виглядає наступним чином: для друкованих та онлайн-видань – відповідно 42% та 43%, для телевізійних – 33%.

Друге місце ньюсмейкера отримали офіційні структури та особи – 25,3 % – такий показник ілюструє позитивну динаміку порівняно з більшістю регіональних медіа півдня та сходу: Запоріжжя – 40 %, Херсон – 43%, Одеса – 55%, Дніпро – 46%, Миколаїв – 45%, Сєвєродонецьк – 30 %.

Відмінною рисою ЗМІ Харкова є найбільша кількість матеріалів з використання експертної думки як джерела інформації – 6,3% та досить низький показник посилань на соціальні мережі – 0,7 %.

Моніторингове дослідження медіа-ситуації в харківському регіоні на даному етапі виявило найвищий відсоток анонімних джерел, який охоплює 4,3% новинного контенту. Додатковою «ложкою дьогтю» було те, що у 6% матеріалів експерти не змогли визначити, звідки його автор взяв інформацію – це свідчить про порушення журналістського стандарту достовірності.

При цьому харківські видання (телевізійні, онлайн та преса) не використовують посилання на російські медіа чи ЗМІ окупованих територій, що є характерним практично для всіх медіа південно-східного регіону.

По закінченню презентації, Ірина Чуліська, відповідаючи на питання присутніх, відмітила цінність проведеного дослідження: «Медіа та журналісти можуть подивитися – якої інформації бракує людям і яка інформація є в ЗМІ…наскільки взагалі співпадає те, що хочуть читачі чи глядачі, і те, що ви показуєте. І тут вже можна сидіти та розробляти план для коригування інформації, яка подається». Прикметною особливістю Харкова, своєрідною медійною «родзинкою» є високий відсоток посилань саме на власних кореспондентів як джерела інформації.

 

Матеріал підготувала Ксенія Шепеленко для Громадського Простору

Фото nakipelo.ua


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Культурна євроінтеграція та опір стиранню: про що говорили на Шостому Міжнародному Ярмарку Грантів у Сфері Культури

Безоплатна правова допомога для військових: контакти та ресурси

Як «Молода Просвіта» підтримує громади та переселенців на Івано-Франківщині

Діалог та підтримка: як ГЦ "Нова генерація" зміцнює громади Херсонщини

Євген Глібовицький: ми з вами не в кінці великих потрясінь, а на початку великих відкриттів

Юрій Антощук: працюємо над створенням рекомендацій херсонським громадам та відновленням соціальних зв'язків