Форум НДО в Україні: об’єднання зусиль на гуманітарному фронті країни

Громадський Простір

Наталія Церклевич, Оксана Косенко, Оксана Андрушків, Євгенія Мазуренко, Олена Власюк та Надія Чорна-Бохняк познайомили Громадський Простір зі спектром активностей Форуму НДО в Україні - громадської спілки, що об’єднує понад 30 міжнародних, національних та регіональних НУО, які долають наслідки гуманітарної кризи в Україні. Організація заснована восени 2014 року, аби сприяти координації, збільшенню інституційної спроможності, адвокаційної діяльності та обміну інформацією між усіма учасниками гуманітарних активностей та проектів розвитку в Україні. Сьогодні Форум НДО в Україні тісно співпрацює з українськими та міжнародними ГО, агентствами, департаментами та офісами ООН, урядовими структурами і владою на регіональних рівнях, іноземними донорами. У форматі  Prostir Talks ми поговорили не лише про зони відповідальності та активності організації, але й про те, які зміни активістки спостерігають у прифронтовому Донбасі, як розвивається рівень громадської активності, якими є актуальні потреби – адже велику частину роботи Форум виконує саме на місцях надання допомоги.

Наталія Церклевич, програмна та інформаційна координаторка

У вересні 2014 року кілька міжнародних організацій створили цю платформу  як аналог ініціатив, що існують в багатьох інших країнах, де відбуваються гуманітарні масштабні дії, які потребують залучення великої кількості організацій. Така платформа створюється  для кращого координування міжнародними і українськими організаціями, а також між самими міжнародними організаціями.

Головним завданням  бачили передання досвіду з міжнародних організацій українським організаціям, які почали працювати в полі надання гуманітарної допомоги. Оскільки це абсолютно нова сфера, дуже багато наголосу зробили на навчальні процеси.

Бачимо себе як майданчик, який допомагає місцевим організаціям все більше і більше активізовуватися, ставати професійнішими та амбітнішими, а з часом перейняти повністю лідерство в Україні. Оскільки міжнародні організації підуть з України, весь цей досвід залишиться українським організаціям.

Коли приходять міжнародні організації – виникає нерозуміння, як саме це працює. Тому що Україна є досить розвиненою країною, порівняно з тими, з якими вони звикли працювати – Зімбабве, Афганістан чи Сирія. І виклики тут іншого характеру. Багато питань, пов’язані з бюрократією, з податками, з документацією, пізніше з акредитацією організацій на окупованій території. Спочатку міжнародники координували, але згодом більшість організацій не змогли працювати по факту на цій території.

Ми збираємось кожні два тижні, відкриті  для дискусії на різні питання, акумулюємо інформацію та знаємо, як її найкраще застосувати. Плюс ми запрошуємо різні місцеві організації, представити свою діяльність, розповісти про низинні проблеми, про регіональні виклики і середовище. Так засновується ефективний нетворкінг, організації починають цікавитись членством у Форумі задля користування ширшим колом послуг і можливостей. Членство – не є мета якась сама в собі, але для членів ми надаємо додаткові послуги: юридичну підтримку, фінансові консультації. професійний переклад, доступ до баз даних, включення у спільні проекти тощо.

У нас членські внески доволі символічні для місцевих організацій, 75 доларів в рік. Ми фінансуємося наразі з бюджетів тих донорів, які надають підтримку гуманітарній діяльності.

2017 рік, можливо, стане останнім роком, коли буде гуманітарна підтримка. Все меншій і меншій кількості людей потрібна буквальна допомога, така, як продуктові набори, все більше людей потребує працевлаштування, житла.

На мою думку, якби в Україні першочерговим було поборення корупції, вплив на більші системні державотворчі реформи, то, звичайно, ми могли б дати собі раду з тим, що відбувається. На прикладі Грузії – вони досить успішно впоралися з проблемою переселенців. Звичайно, вона залишилась там і досі, але відсоток дуже малий людей, які не отримали житло, чи людей, які не змогли себе реалізувати. В Україні  багато системних питань, багато проблем політичного характеру. Через те для міжнародних спільнот дуже важко працювати, бо вони намагаються не втручатися в політичні процеси. Вони їх не до кінця розуміють.

Плануємо проводити багато навчань українських організацій про те, що таке стандарти надання гуманітарної допомоги. Тому що там є як і технічні стандарти, буквально до того, яка вода повинна бути, до таких більше ціннісних питань. Для багатьох організацій це є теж викликом – дуже важко абстрагуватися від людини, якій ти надаєш допомогу, якщо ти маєш якісь свої внутрішні погляди.

Ми бачимо попереду ще дуже багато процесів відновлення Донбасу. Дуже важливо, щоб ми могли спільно допомагати нашим урядовцям. І навчати їх теж.

…………………………………………….

Оксана Косенко, менеджерка організаційного розвитку 

Окремо хотілося б звернути увагу на проект “Зміцнення потенціалу організацій у постгуманітарний період” за підтримки Посольства Канади в Україні. Як більшість із вас знає, конфлікт почався в 2014 р. Після цього в Україні був оголошений гуманітарний стан, уряд США через USAID та ECHO (гуманітарна комісія ЄС) почали надавати кошти на гуманітарні програми. Але це гуманітарне вікно буде закінчуватися, багато українських НУО, які виникли під час цієї діяльності і які існують за кошти гуманітарних фондів, мають переформувати свою діяльність, якщо вони хочуть продовжити свої добрі справи. Саме на це націлена наша програма. Було проведено дводенний семінар, де провідні міжнародні та українські експерти розповідали, що саме можна робити, як перепрофілювати свою діяльність. Також проведено серію одноденних семінарів, стратегічну сесію, за підтримки експертної компанії pro.mova, спеціальні дослідження ринку.

Що саме організації можуть робити, як у світі це заведено? Що може бути після гуманітарної діяльності? Це може бути підтримка розвитку малого та середнього бізнесу для внутрішньо переміщених осіб, це може бути напрямок діяльності з розвитку місцевого самоврядування. Також окремо у цьому проекті ми наголошуємо на тому, щоб посилювати роль та участь жінок в громадських організаціях.

Тільки 15% організацій під час нашої стратегічної сесії сказали, що мають стратегію. Із тридцяти організацій, які ми відібрали, 85% взагалі не знають, що вони будуть робити, куди вони рухаються і навіщо вони існують. Мені здається, це є дуже показовим. Плануємо продовжувати програму наступного року, вже за підтримки USAID: надавати організаціям менторську підтримку, аби вони розвивалися, діяли і думали, що буде далі після гуманітарного періоду.

Серед гуманітарних українських організацій, 80% є новоствореними. Якщо ми говоримо про міжнародні організації, які є нашими членами, вони у світі працюють вже досить довго, але в Україну вони, зазвичай, приїжджають, відкривають тут свій репрезентативний офіс, починають місію. Тобто в Україні вони теж працюють тільки з 2014 року.

Громадський простір: Оскільки ми майданчик не тільки для громадських організацій, нас читають і моніторять донори – на що варто зараз зорієнтовувати їхню увагу?

Оксана: Звичайно, навчання. Якщо це новостворена організація – людьми, які ніколи цим не займалися, вони навіть не зможуть опанувати кошти, вони не будуть знати, як працювати. Мені здається, коли ми робимо навчання для організацій, нам дуже треба чітко розділяти ті, в яких вже є досвід, і ті, в яких досвіду немає. Я би взагалі розділила на три категорії: ті, які дуже розвинені і можуть самі підтримувати своїх колег, що працюють в такому самому просторі; ті, які щойно створені; і ті, які вже мають певний досвід. Кожній з цих організацій потрібно розвиватися і опановувати нові сфери. Півтора роки тому ми проводили дослідження “Оцінка потреб організацій у навчанні і тренінгах”. Більшість організацій (близько 80%) сказали, що їм потрібні навчання з фандрайзингу, проектного менеджменту, особливо фінансового менеджменту, дуже великою популярністю у нас користується саме стратегічне планування. Люди розуміють, що на тій хвилі волонтерського руху вони вже існувати не можуть – їм потрібна певна ціль, конкретно розбудовувати план, куди вони мають рухатись, що вони будуть робити. Люди це розуміють, але багато із них не знають, як це робити і саме в цьому їм потрібна підтримка.

…………………………………………….

Оксана Андрушків, регіональна координаторка

Основна моя діяльність у Форумі НДО в Україні – регіональна координаційна робота у межах Східної України, тому я відвідую території Донецької, Луганської, також Запорізької обл. Проводжу зустрічі з організаціями, спілкуюся з ними, аналізую, вивчаю їхні потреби – що потрібно місцевим організаціям для того, щоб розвиватися, удосконалювати свою організаційну спроможність і діяти більш активно і  ефективно.

Це не моніторингові візити, а радше візити з метою здійснення оцінки потреб місцевих організацій. Це наш фокус діяльності. Наприклад, минулого тижня я їздила в Луганську область – це був візит спільний з організацією «Точка доступу». Ми проводили зустрічі у чотирьох містах Луганської області – Сєвєродонецьк, Старобільськ, Сватове і Кремінна. Зустрічалися з місцевими активістами, з місцевими організаціями, цікавилися, чим вони займаються, щоб зрозуміти специфіку діяльності, наскільки активно вони там працюють. І дізнавались, що їм потрібно – навчання, зустрічі, семінари, підтримка в інших сферах діяльності, тобто, що ми можемо їм запропонувати для того, щоб вони розвивалися і знайомимо з нашими можливостями: тренінги, семінари, курси англійської мови.

Крім потреб, є ще й проблеми. Якщо говорити про проблеми в Луганській області, то практично всі організації мають проблеми з місцевою владою – це специфіка регіону. Якщо брати потреби в навчанні, то це більше навчання фінансового менеджменту, тому що законодавство постійно змінюється  – їм потрібно бути в курсі.

Ідея створення ХАБів зародилася якраз, коли я прийшла в організацію, восени 2016 року. Сама ідея  дуже припала мені до душі, тому що це дуже свіжо, дуже класно.

Це вільний простір для спілкування, для комунікації, для народження ідей – для активних людей міста. Те що, я бачила і те, що реально тішить – виникло дуже багато ініціатив, громадських організацій, які виростали просто так, з нічого. Бачимо в тому ж Маріуполі, Слов’янську, Краматорську, переселенців, які приїхали з непідконтрольної території, місцеві люди – вони просто захотіли допомагати. Пересічні люди, бізнесмени, молодь, просто сусіди почали збирати ресурси, одяг, медикаменти, продукти для допомоги переселенцям. Це реальний розвиток ініціатив, такий рух.

Крім гуманітарної сфери, оці молодіжні платформи-ХАБи – це створення безпечного простору в регіоні, місті. Для активних людей, для активної молоді. Постійно привозять відомих людей, музикантів, поетів, письменників чи громадських діячів. Постійно відбуваються тренінги, воркшопи, семінари – в цих ХАБах вирує життя.

Відкриття публічного простору у Лимані на Донеччині, 31.03.2017

Це те, чого справді бракувало цьому регіону. Захотілося такі практики поширити. І ми підтримали на той момент такий задум. Цей проект стартував з початку 2017-го року: ми підтримали три ініціативи, три організації. Одна в місті Лиман Донецької області, ГО “Альтанка”. Ще є дуже цікава організація, яка була заснована переселенцями в місті Старобільськ Луганської області  –  “Дієва громада”. Всі представники організації – це переселенці, вони вже провели фестиваль та впровадили дуже багато культурних ініціатив. Вони з таким захопленням розказували про місто Старобільськ, про його історію, і про те, як вони його люблять. Власне, це наш другий такий ХАБ, з яким ми підтримуємо зв’язок. І третя – це активна організація, яка вже працює з 2014-го року, це Восток-SOS, у них вже була подібна діяльність до нашого проекту, різні  психологічні групи, вокшопи для дітей, для молоді.

…………………………………………….

Євгенія Мазуренко, проектна менеджерка

У рамках  проекту «Будуємо майбутнє» за підтримки Посольства Великої Британії в Україні, ми забезпечили майже 20 навчальних заходів для НДО у Києві, Маріуполі, Запоріжжі і Краматорську, провели стратегічні сесії для коаліцій, які створені неприбутковими організаціями. Ці організації працюють або з переселенцями, або членами організацій є самі переселенці. Тренінги ж спрямовані на розвиток потенціалу організацій – фінансового та кадрового менеджменту, стратегії та фандрейзингу, управління організаціями, комунікації в організаціях, з інформаційних технологій та безпеки.

Я думаю, що в майбутньому ми будемо ще проводити навчання, особливо зі стратегічного планування та фандрейзингу. Зараз це дуже популярно, тому що після Майдану у нас з’явилось багато волонтерського руху. Тепер вони працюють саме як організації, але у них немає знань, як правильно подаватись на конкурс проектів, як взагалі планувати життя організації.

На цих тренінгах я зустрічала дуже багато цікавих організацій, наприклад, з м. Вугледар. Всього у місті проживає 15 тисяч людей, 11 тисяч з яких – це переселенці. На стратегічне планування активісти вже привезли з собою цілий проект, як би вони хотіли запустити газету для міста, яка буде виходити раз на тиждень. Не лише про життя міста, але й про життя країни, українською мовою про культуру України, можливо, про історію. І коли я прочитала їхній проект, то помітила, що непогано. Але якби я була донором, я б не зрозуміла, що вони точно подають – актуальність проблеми не розписана, люди не знають, як точно це робити. Коли я подивилась бюджет – закладено все. А от друк газети, дизайн самої газети вони взагалі не заклали! Коли я переглядала, то запитала: «Хлопці, а що ви взагалі випускаєте? Редактор є, дизайнер є, а продукт де?» Тому для них дуже важливо не тільки пройти тренінг, а щоб була якась менторська підтримка. Наразі для всіх у нас немає такої менторської підтримки, бо я – єдина координаторка цього проекту. Але якщо люди привозять із собою проекти, то я обов’язково під час тренінгу перечитаю, продивлюся і наступного дня дам фідбек, що потрібно змінити.

Відкриття хабу для громадських ініціатив в Краматорську, 29.03.17

Окремо про Хаб у Краматорську: В основному, хаби відкриваються для активних громадян і, звичайно, ГО можуть приходити і працювати там. Хаб в Краматорську – виключно для ГО. Тому що зараз Краматорськ – це центр Донецької області. Як я вже сказала, у нових організацій не вистачає знань. Хаб в Краматорську – це такий центр аутсорсингу. Наприклад, є організації, які вже давно працюють і в них є свої знання у сфері фінансів, вони знають, як правильно звітуватися. А нові організації не знають, як це робити, але у них є хороші ідеї, яких, можливо, немає у старих організацій з досвідом. Тому досвідчені організації допомагають у фінансовій сфері, а нові організації допомагають в ідейному напрямку. Плюс – це коворкінг. Необхідні матеріали, а також обладнання – все є в цьому Хабі: ми закупили туди 10 лептопів, МФУ.  Будь-яка організація може цим скористатись. Там є календар, є адміністратор, який вносить до календаря всі події або тих охочих, хто хотів би мати своє місце в цьому хабі.

Ми не називаємо хаби нашими – ми лише інструмент зв’язку з донорами, віднайдення ресурсів. А ідея йшла від «Донбас SOS». І цей хаб буде на балансі «Донбас SOS». Наше завдання – щоб там дійсно були вдалі тренінги, щоб хаб був цікавим для інших ГО, щоб був обмін досвідом.

…………………………………………….

Олена Власюк, асистентка проектів Форуму НДО в Україні

Хочу розповісти про курс англійської мови для НДО – він особливий і показовий. Цей проект наразі відбувається в семи містах України, у нас є 14 груп, більше, ніж 200 людей беруть участь – з міжнародних організацій, з національних організацій, з регіональних: загалом їх близько 65. Програма курсу  специфічно розроблена для працівників неурядових організацій. Вона направлена на те, щоб люди змогли спілкуватися англійською мовою на професійні для них теми – наприклад, про принципи гуманітарного права, вміли написати проектну заявку англійською мовою, могли підтримувати розмову з партнерами і донорами.

Це те, що хотіли наші учасники. Це попит ринку. Це вимога часу. Це одна з базових особливостей, без якої жодна НДО не може розвиватись попри найвищий рівень соціальної роботи. У нас був величезний конкурс, близько 10 людей на 1 місце. В анкетах майбутні студенти вказували мотивацію, проходили тест англійською мовою. Подаватися могли лише студенти з рівнем Б2, тому насправді довелося багатьох відсіяти. В перспективі ми хочемо зробити курси і для інших рівнів, збільшити кількість груп безумовно. Бо мало не щодня отримуємо повідомлення, коли новий курс, чи є вже рішення від донорів, які плани.

…………………………………………….

Надія Чорна-Бохняк, менеджерка з комунікацій

Ми проводимо чималу кількість навчальних заходів в різних містах. Радо запрошуємо – вони є безкоштовними і спрямовані на збільшення інституційної спроможності і знань у сфері менеджменту, фінансів, оподаткування, комунікацій, фандрайзингу – основних речей, які турбують і які цікаві для недержавних організацій.

Ми забезпечуємо менторство та коучинг для організацій та для асоціацій, для збільшення,  їхньої ролі та ефективності. Проводимо на постійній основі тематичні дослідження для обізнаності організацій та активістів і розуміння того, як працює ринок, які є тенденції, бачення та потреби з боку партнерів та донорів.

У нас також є курси англійської мови в семи містах України, які ми маємо надію продовжувати. Ми проводимо навчання за гуманітарними принципами і стандартами, які діють у світі і які є мінімальними для донорів, які готові підтримувати організацію.

Зі сфери координування: ми безпосередньо координуємо або є зв’язною ланкою між національними і регіональними організаціями та донорами. Також сприяємо діалогу з владою, чи це є на місцевому рівні, чи це є на національному, сприяємо координуванню між організаціями та їхніми потенційними партнерами. Відомо, що в Україні є дуже багато хороших ініціатив і організацій, активістів, які часом дублюють функції одне одного і, з певних причин, не здатні об’єднуватись. Коли ми об’єднуємось – ми важимо значно більше і швидше приносимо ефект. Здатність кооперуватись завжди є величезною перевагою в очах донорів і додає шансів на отримання різного роду ресурсів та фінансування.

Також на регіональному рівні, на Донбасі, ми започаткували 4 хаби, де можуть відбуватись зустрічі активістів чи організацій, для започаткування спільних проектів, де проводяться навчальні заходи, у майбутньому ці місця мають стати місцем започаткування партнерств, консалтингу і менторства.

Зі сфери адвокаційної діяльності. Це допомога і участь в законотворенні, яке стосується гуманітарної допомоги та гуманітарних організацій. Це робочі групи, до яких ми входимо: Організації Об’єднаних Націй, гуманітарна група країни, Громадська рада при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій, ситуативні урядові дорадчі групи).

І остання, мабуть, з наших функцій, це – розповсюдження інформації. Форум є джерелом релевантної інформації для інших організацій та активістів, для партнерів і донорів. Зараз ми створюємо, і в середині квітня плануємо запустити веб-портал, на якому буде карта і профілі організацій. Наразі в Донецькій та Луганській областях у нас є близько 150 організацій, які займаються різними видами допомоги, і які підтвердили бажання розповсюдити інформацію про себе.

Це основні речі, якими ми служимо громадському сектору і якими ми раді ділитися. Також запрошуємо до співпраці тих, хто готовий ділитись спільними знаннями – як тренери та експерти, коучі для організацій, їх об’єднань чи для конкретних ініціатив. Також ми відкриті для розповсюдження інформації, релевантної для недержавних організацій.

__

Громадський Простір започаткував серію тематичних дискусій/клубів с – розмови про важливе та актуальне для третього сектору, які допоможуть нам разом відслідковувати тенденції та виклики, окреслювати важливі зміни. Як медіатор інформаційно-комунікаційних процесів та подій в третьому секторі ми, звісно, моніторимо щодня активні процеси, події, та водночас зацікавлені звертатися до експертної спільноти, до практиків, людей, що працюють в полях – по їхні оцінки та бачення – аби почуте врахувати у своїй медіа-роботі, своєму оргрозвитку.

Запитувала: Алла Прунь
Транскрибування: Юлія Садовська, Марія Поцілуйко