Перший Форум громадянського суспільства Києва – можливість переходу на стратегію партнерства

Громадський Простір

Діалог, напрацювання нових моделей партнерства між громадськими організаціями та інституціями влади, а йдеться зокрема про столицю України – тематичний фокус Першого Форуму організацій громадянського суспільства м.Києва “Співпраця та розвиток”, який відбувся 23 травня в НСК “Олімпійський” (організатори – ІСАР “Єднання” та Департамент суспільних комунікацій КМДА). Форум відбувся також під патронатом Київського міського голови та за його особистої активної участі.

У рамках панельних дискусій, презентацій та зустрічей обговорювалися можливості співпраці громадських ініціатив та відповідних підрозділів (департаментів) КМДА, а також активісти мали змогу представити свої ініціативи під час виставки кращих практик НУО. Загалом, у НСК “Олімпійський” зібралися більше 300 представників столичних громадських організацій, місцевої влади, бізнесу та донорських структур.

“Я хочу підкреслити, що майже три роки тому завдяки громадському руху Україна зробила свій європейський вибір на європейському Майдані. Я впевнений, що завдяки їхній підтримці та бажанню, ми зараз отримали безвіз. Я впевнений у тому, що на сьогоднішній день нам потрібно знайти нові форми взаємодії та розвивати далі співпрацю з громадою“, – сказав у вітальному слові київський міський голова Віталій Кличко.

«На сьогоднішній день в нашому місті зареєстровано близько 14 тисяч громадських організацій. Це показує, наскільки активна громада…»

«Хотів би доручити Департаменту суспільних комунікацій проводити такі форуми щорічно. А за результатами роботи надати повний звіт та пропозиції, які будуть результатами роботи форуму», – підкреслив Віталій Кличко.

«У нас створено близько 70 консультативно-дорадчих органів при адміністрації з громадським сектором. Ви знаєте, що майже всі конкурси, в тому числі на призначення, проходять за участі громадських організацій. Разом із тим, ми прекрасно розуміємо, що не все ще зроблено, і ми повинні працювати по-іншому. У першу чергу, це стосується фінансової підтримки громадського сектору. Сьогодні існує низка законодавчих актів, які передбачають обов’язкове фінансування статутної діяльності громадського сектору. …міський бюджет фінансує 280 організацій, з них 54 на конкурсній основі. Це 2, 76%, тобто відсоток не такий, власне, великий, який міг би бути», – говорить Марина Хонда, директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА.

«24 роки тому я починав свою роботу в Донецькому відділені фонду Сороса. Я пам’ятаю ті часи, коли ми намагалися знайти активістів, намагалися знайти людей, яким гарантували оренду приміщення для офісу, купівлю необхідного обладнання для того, щоб ці організації починали свою роботу, мали оплату праці, шукали тих, хто захоче взятися за громадську роботу. Що відбувається сьогодні: минуло не так багато – 20-24 роки. Нас з вами тільки у Києві 14 тисяч організацій, по всій Україні нас уже декілька десятків, до 100 тисяч – у тому числі, це і благодійні організації, фонди, які також є частиною нашого третього сектору, в якому ми з вами працюємо… Ви знаєте, що на різних рівнях, в різних громадах громадські організації, які тепер можуть працювати в найрізноманітніших напрямах, досягають значних результатів, в тому числі виконуючи важливу місію – навчають людей, допомагають їм стати активними у своєму житті, стати активними у своїй громаді і впливати на те, щоб наші території розвивалися і нам було комфортно в них жити», – зазначив у вступному слові співорганізатор Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР “Єднання”.

Відео відкриття форуму співпраці та розвитку громади м. Києва:

«Я хочу звернутися до громадськості: повинна бути дискусія з аргументами, – зауважив Віталій Кличко під час панельної дискусії “Громада-пріоритет. Співпраця влади та громадянського суспільства задля блага міста”. Доводити свою правоту, дискутувати. Дуже часто громадські діячі представляють свою позицію як ультиматум. Такого не можна робити і в цьому напрямку я ще раз хочу підкреслити: тільки в дискусії, аргументуючи, доводячи, можна відстояти свою позицію, приймати рішення і далі рухатися. Це ключова складова громадянського суспільства: в діалозі, а ні в якому разі зі сторони ультиматуму».

«Я сьогодні не почув найголовнішого, – сказав під час панельної дискусії виконавчий директор МФ «Відродження» Євген Бистрицький, – те, що відрізняє роботу громадських організацій і діалог між міською владою і громадських організацій саме Києва, і те, що вже відрізняє в кращий бік – роботу центральної влади, Кабінету міністрів з громадськістю України. Я хочу сказати про простий механізм, який називається англійською – розвиток public policy (публічні політики), policy analysis (аналіз політик). Ось для прикладу, щоб швидко це сформулювати: вся система виконавчої влади в Україні в радянські часи і за останні роки була побудована як адміністративно-командна система. Спорадичні зустрічі з громадськістю, форуми, дискусії, різні навіть партійні комітети  – все одно там переважує якась точка зору, яка прийнятна для влади, будь-то виконавча влада, чи політична влада. І ми бачимо зараз, які політизовані дебати про інтереси громадян Києва веде міська рада. Так ось, щоб уникнути цього, минулого року в листопаді почалось і зараз продовжується будівництво департаменту публічної політики в Секретаріаті Міністрів Кабінету Міністрів України.  Значить, формування і прийняття державних рішень робиться не на основі спорадичних консультацій з громадськими організаціями, а системний процес роботи влади з тими, кого називають «стейкхолдерами», представниками різних інтересів, щоб зробити те, про що розповідав Віталій, скоординоване рішення в тому чи іншому напрямку».

На думку пана Євгена, необхідно зробити наступний крок у діалозі влади і громади та розвинути здатність спільно виробляти публічні політики: стратегії розвитку міста, плани виконання, повсякденні рішення на користь киян. “Тому Фонд готовий зробити наступний крок у підтримці проектів від мерії – сприяти створенню департаменту публічної політики в столичній адміністрації”, – додав Євген Бистрицький.

Зазначимо, що три роки тому Фонд підтримав запуск інноваційного проекту Kyiv Smart City, який робить столицю сучасною та зручною для її жителів. Фонд також сприяв запровадженню механізмів прямої демократії: бюджету участі, електронних петицій. Як результат: на сьогодні 400 тисяч киян, тобто кожен 6-й мешканець столиці, зареєстрували свої ініціативи з розвитку міста он-лайн. І цей показник активності – абсолютний рекорд України, адже сумарно таку кількість е-петицій подано в усіх інших містах країни. Фонд також підтримав розробку нової редакції Статуту Києва, і ця «конституція» столиці має встановити нові прозорі правила управління містом та його розвитку.

У перервах Громадський Простір поспілкувався із представниками/цями громадських ініціатив Києва:

«Мені особисто було б дуже важливо, щоб нас запрошували саме не слухати рішення, а включатися в розробку певних проектів. Хочу також зазначати: якщо ви подивитеся, то рівень розуміння громадянами того, як відбувається розподіл обов’язків в державній адміністрації, хто за що несе відповідальність, дуже низький. Саме тому відбуваються такі речі: наприклад, завалився шматок моста, – Кличко винуватий;  у мене у під’їзді немає лампочки – Кличко винуватий. На мою думку, треба направляти зусилля на просвітницьку діяльність, на те, щоб пояснити, чим займається КМДА. І якщо ви, в тому числі, будете говорити людською мовою, зрозумілою, не нормативно-правовими актами, то, на мою думку, люди будуть більше включатися в ці зміни, яких ми всі хочемо досягнути.

Дякую вам за те, що ви організували такий Форум. І ще хочу наголосити: нам як представникам громадського сектору, як активістам, важливо саме сідати з вами за стіл переговорів,  але робити це постійно, з людьми, які приймають рішення, з людьми, які є практиками, а не просто представниками, які навіть не можуть включитися в дискусію», – звертаючись до міського голови, зазначила Марія Насєдкіна, активістка, засновниця ініціативи “Дивовижні”.

«Відверто хочу сказати, що зараз дуже великий нігілізм, зараз не вірять жодній гілці влади. Чому? Тому що протягом 20 років влада постійно обманювала людей. І зараз, крок за кроком, ми відновлюємо довіру – не словами – словам вже не вірять, – кроками, реальними справами, ти сказав і зробив. Тільки так можна відновити довіру. Але на це потрібен час. 20 років знищували цю довіру, і зараз потрібно за дуже короткий час відновити це. Цим і займаємось. Але в тому я згоден з вами, Маріє, стовідсотково – нам потрібно більше давати інформації, більше пояснювати. Дякую за пропозицію для мене, але я не можу бути всюди одночасно, Київ – місто велике, і це завдання також і для районних адміністрацій….», – відповів на це Віталій Кличко.

«Ми шукаємо людей, які дійсно долучаються, які дуже хочуть… Нам потрібно дуже багато речей зробити, тому що в спадок залишилась велика система ще з радянських часів, на жаль, не Кличка. Більш того, ця система, відверто хочу сказати, корумпована і за короткий час нам потрібно її змінити. Це не прості речі, але ці зміни одна людина не зможе зробити, навіть чемпіон світу – це завдання всього суспільства, всіх разом».

«Пан Віталій дуже правильну фразу сказав: «Чи може чемпіон світу побудувати нове європейське місто?» Ні, не може, ви правильно сказали, – говорить Максим Лациба, керівник програм соціального та економічного розвитку УНЦПД, – Чи може чемпіон світу з КМДА і Київрадою побудувати нове європейське місто? Також відповідь: ні, не може! Тому що нове місто мають побудувати громада, влада і бізнес – разом у партнерстві. Тільки партнерство оцих трьох суб’єктів може створити нову європейську столицю».

«Якщо б мене спитали (кожен себе спитайте): чи відчуваєте, що ваша організація на повну, на всі 100% співпрацює з міською владою для розвитку міста? Я скажу, що ні, – додає Максим Лациба, – Ми можемо більше і хочемо більше співпрацювати з містом. Я дуже вдячний Марині Хонді за те, що вона зібрала тут цей форум і поставила питання, що, по-перше, Київ – найбагатша територіальна громада України. По-друге, тут найбільше людей з вищою освітою, тут найбільше міжнародної технічної допомоги донорських організацій. Але чомусь так склалося, що організації, які фізично мають офіс в Києві, працюють з проблемами Вінниці, Одеси, Закарпаття. А ось в Київ ми майже не вкладаємо ресурсів. І дуже мало донорів… І потім, коли підбивається статистика, скільки грошей йде на організації, які прописані в Києві – а тут же всі кошти пішли на розвиток самоврядування Чернігівської чи Полтавської області, про це не говориться в звіті. Тому нам треба подумати, як залучити цей потенціал саме на розвиток міста».

«Київ є концентрацією людського, інтелектуального, фінансового капіталу. Ми зараз навіть бачимо, що у системі петицій зареєстровано 400 тисяч людей (електронні петиції київської влади). Хочу порівняти з іншими містами – це дорівнює всім решті міст, зареєстрованих в системі електронних петицій. Це дійсно багато – кожний шостий мешканець Києва подав електронну петицію. Це супер, це класно, давайте продовжувати. Але, напевно, треба вже говорити про майбутнє… Давайте подумаємо про майбутнє через рік і висловимо план дій. Петиції працюють – класно, кожен місяць ми маємо їх тисячі. Давайте звернемось до Віталія Володимировича організувати постійний офф-лайн, безпосередню зустріч із активними людьми», – сказав Віктор Лях, президент Фонду Східна Європа.  

«Єдине, що хочу побажати всім нам – по-перше, дбати про системність і професіоналізм. Я вітаю ініціативу Форуму, але дуже хочу, щоб ми збиралися у 2018-му, у 2019, у 20-му роках. І щоб ми були усвідомленими у використанні тих ресурсів, механізмів, інструментів, які є сьогодні, і звичайно – он-лайн демократія не зможе замінити офф-лайн демократію.  Це коли ми безпосередньо спілкуємось. Але це може бути класним рупором, щоб поширювати ті меседжі, які ми готові донести як найбільш соціально активні громадяни. Поширити серед тих людей, які не залучені до цього. Мені дуже подобається цитата: майбутнє вже настало, просто воно ще нерівномірно розподілено. Давайте просто принесемо майбутнє в Київ!», – закликав присутніх Віктор Лях.

Громадський Простір також зафіксував дискусію на відео:

Підготували – Любов Єремічева та Віталій Ніщименко