Ганна Дубовська: люди літнього віку — це найбільш вдячні бенефіціари
Записатися через інтернет до лікаря, знайти онлайн ліки чи замовити їх з іншого міста, де вони в наявності, моніторити стан здоров’я через відповідні додатки, навіть здійснювати автоматичний виклик ...
Додано:
Громадський Простір
Записатися через інтернет до лікаря, знайти онлайн ліки чи замовити їх з іншого міста, де вони в наявності, моніторити стан здоров’я через відповідні додатки, навіть здійснювати автоматичний виклик медичної допомоги у разі потреби, заплатити комуналку, користуватися онлайн-банкінгом, додатками пенсійного фонду, поспілкуватися відеозв’язком з рідними, яких розкидала війна по різних куточках країни та навіть за кордоном… Ці та інші переваги діджиталізованого світу часто не доступні для людей літнього віку в силу елементарного браку знань та навичок. До всього літні люди часто потрапляють на онлайн-шахраїв, не вміють розпізнавати фейки та маніпуляції в медіа. І саме з цим їм вирішили допомогти активісти в Кам’янці-Подільському.
“Діджиталізація для людей поважного віку” — таку назву має проєкт БО “БФ СОС Штаб громадянської оборони”. Менторську та фінансову підтримку організація отримала в рамках проєкту “Інституційний розвиток громадських організацій в громадах України”, що реалізується Спілкою “Громадські ініціативи України” за сприяння Національного фонду на підтримку демократії (NED).
“Безглуздо ігнорувати можливості технологій, які полегшують життя людей поважного віку і роблять його безпечнішим. Сьогодні діджиталізуються абсолютно всі процеси, починаючи від спілкування та закінчуючи сервісним обслуговуванням клієнта”, — говорять в організації.
Мета проєкту — забезпечити літнім людям, як ВПО так і місцевим, доступ до сучасних технологій та інноваційних рішень для покращення їхнього життя, соціального благополуччя та безпеки. Літні люди отримують інформацію з офіційних джерел із затримкою, що у реаліях воєнного стану становить небезпеку для життя… Саме тому в організації ставляють за мету покращити якість життя людей, навчаючи їх користуватися простими речами, які стали невід’ємними атрибутами сучасної людини.
“Мене немає в соцмережах”, або Як виникла ідея проєкту
“По суті у нас такий компонент як мобільна грамотність присутній у великому проєкті “SOS-Турбота 60+” (який реалізується БО “БФ СОС Штаб громадянської оборони” за часткової фінансової підтримки міжнародної організації “HelpAge International”), — розповідає Громадському Простору Ганна Дубовська, керівниця проєктів БО “БФ СОС Штаб громадянської оборони”. — Це великий багатокомпонентний проєкт. Зокрема, там є гуманітарна складова, тобто забезпечення людей 60+ гуманітарною допомогою. Є й медичний супровід, стоматологічні послуги, якими ми забезпечуємо їх безплатно. Є різні заходи для них, де вони слухають музику, вчаться танцювати, беруть участь у майстер-класах.
В одному з проєктів у нас є такий компонент як “Жіночий клуб”, під час реалізації якого ми зрозуміли, що жінки за шістдесят вливаються в різні активності набагато повільніше, є брак цих знань про гаджети, про те, як користуватися соцмережами. Коли ми дізнались, що в нас з’явилася можливість підтримати цей компонент завдяки “Громадським ініціативам України”, то ми зраділи.
Ми були у Львові на тренінгу з написання грантів від ГІУ — і нам запропонували взяти участь в конкурсі міні-грантів, щось ініціювати або підтримати в своїх активностях. І ми подумали, що буде добре влаштувати більше занять з мобільної грамотності. Оскільки це дуже потрібна річ”.
В організації розповідають, що проєкт розв’язувати проблему, з якою стикається багато людей — когнітивна гнучкість людини знижується з віком, через це люди похилого віку складно приймають нововведення та повільніше навчаються.
Сучасний світ розвивається шаленими темпами. Люди літнього віку, які обмежено користуються гаджетами (або взагалі не користуються), не мають розуміння, як працюють соцмережі, різні онлайн сервіси — опиняються у стані Робінзона на безлюдному острові, тобто відбувається соціальна ізоляція. А головне — збереження комунікації з рідними…
“Хтось можливо каже про людей літнього віку, що їм уже нічого не треба. А ми вважаємо — все їм треба! Їм особливо треба розвиватися, це така профілактика хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона, коли мозок працює — це супер, всі лікарі так кажуть. Якщо мозок працює, то він не так піддається цим хворобам. Люди можуть прожити життя набагато ефективніше, набагато продуктивніше, залишатися соціально активними”, — наголошує Ганна Дубовська.
Наразі багато важливих новин та оголошень — онлайн. Якщо спитати в літніх людей, чи вони про це знають, звісно, дуже мало з них дадуть ствердну відповідь. Тому команда проєкту організувала більшу кількість занять, щоб охопити якомога більшу кількість людей, щоб дати їм можливість бути поінформованими, комунікувати та знати переваги онлайн сервісів, але розуміти і важливість кібербезпеки.
Заняття з мобільної грамотності — як вулик
За проєктом заплановано проведення більше двох десятків тренінгів на тему “Діджиталізація для людей поважного віку”, а також кілька десятків вебінарів. Втім, за словами організаторів, на практиці всі заняття довелося проводити офлайн через потребу індивідуального підходу до кожного з учасників та учасниць. На заняттях навчають користуватися соцмережами, відеозв’язком, додатками…
“Ми вже фінішуємо, до 10 грудня маємо завершити, до того ще будуть заняття з мобільної грамотності, — розповідає Ганна Дубовська. — Судячи з усього, людей це зацікавило, вони приходять, навіть працює “сарафанне радіо”, коли наші бенефіціари радять нас своїм знайомим.
Якщо зайти на це заняття — це як вулик: люди сидять в телефонах, намагаються зайти, знайти інформацію, відкрити… До речі, коли ми починали цей проєкт, то думали про те, що буде непогано зробити уроки онлайн, але вийшло так, що всі уроки ми зробили офлайн, бо ця аудиторія потребує живого спілкування. Тобто для них ці онлайн уроки — це щось далеке.
Ми уявляли собі цей проєкт таким чином: ми навчимо людей користуватися відеозв’язком і відразу ж зможемо з ними проводити онлайн-уроки. Але ми прийшли до того, що треба це робити більш камерно та індивідуально. Тобто коли група складається більш ніж із десяти осіб, тоді це вже важко тренерам, бо люди такого віку потребують індивідуального підходу — треба до кожного підійти”.
У процесі виникають ті питання, про які команда навіть не думала, наприклад, перш ніж вчити чомусь новому, потрібно елементарно розповісти як почистити телефон. Ті питання, які людям молодшого віку здаються простими — тут створюють складну ситуацію. Люди літнього віку потребують багаторазового повторення однієї і тієї ж теми, щоб запам’ятати і засвоїти.
Показник потрібності занять — аншлаг
“Мобільна грамотність навіть дуже допомагає. Я вже сама можу в телефоні відкрити свою телефонну книгу, можу подрузі похвалитись фотографією з музикою разом. Їй сподобалося. Каже: якщо ще чогось навчишся, надсилай. Тому грамота навіть дуже допомагає. Без неї ніяк. Все підказують, всього навчать. Це настільки приємно, що хоч кожен день ходи”, — розповідає пані Ніна з Донеччини.
Пані Лідія з Харкова говорить: “Сьогодні те, що я не довчила, я довчала. Мені все зрозуміло зараз. Так, я відвідую уроки мобільної грамотності і вони мені підходять”.
“Нам дякують, — розповідає про фідбек від учасників проєкту Ганна Дубовська. — По-перше, показник потрібності занять — аншлаг. Особливо суботні і недільні заняття — ми доставляємо стільці, бо людей, які ходять, все більше і більше. І кожен потребує уваги до себе індивідуально.
Учасники спілкуються між собою в чаті “Мобільна грамотність”, де вони дізнаються, коли будуть заняття і потім контактують між собою. Там також знайомляться, приходять на різноманітні заходи, тобто є елемент соціалізації.
“Ми тепер знаємо, де найдешевші ліки”
Основними очікуванням від наданих послуг організатори вбачали усунення прогалин, які перешкоджають літнім людям скористатися перевагами цифрової трансформації, аби кожен мав рівний доступ до технологій та інформації. В команді переконані, що діджиталізація для людей поважного віку забезпечить доступ до нових можливостей. Наприклад, додатки для відстеження здоров’я, які допоможуть моніторити показники здоров’я та отримувати консультації лікарів дистанційно. Літні люди отримують знання про сайти та сервіси, де можна замовити ліки в найближчій аптеці, за кращою ціною. Вони вже вміють користуватися Tabletki.ua, вони вже туди заходять. Їм не треба шукати по всіх аптеках ліки, вони знають де вони точно є.
“Приблизно 1200 відвідувань, але це не унікальні бенефіціари, — розповідає про результати проєкт Ганна Дубовська. — Є постійні учасники, для них це вже традиція — прийти на заняття з мобільної грамотності, вони тут щонеділі. Але також додаються нові. Для когось є тільки одне запитання, про яке вони хочуть дізнатися і їм цього достатньо. А для декого це вже як хобі, вони розвиваються в цьому.
Я гадаю, що ми продовжимо цей напрямок, шукаємо фінансування цієї лінії мобільної грамотності і сподіваємося, що в нас вийдуть, можливо, і блогери. Їм на це треба більше часу, так. Але це можливо: вік не завада.
Вони з недовірою ставляться до оплати через інтернет комунальних послуг. З недовірою — це правда, але вони потихеньку вчаться. Навіть трохи наші тренери обережні з цією темою, бо це фінансове питання: раптом не туди натиснули, раптом щось не так. І вже ті, хто ходить постійно на наші заняття, оплачують комунальні послуги через інтернет, їм уже не треба стояти в чергах в банку, в касу. Тобто в них залишається більше часу на життя — не на оце стояння в чергах або пошуки ліків по всіх аптеках… Наша головна мета — щоб вони жили більш насиченим життям, а не втрачали дорогоцінний час на дрібниці, які можна зробити через інтернет“.
Головне досягнення — це живі емоції…
Організатори стверджують, що запит на продовження напрямку є.
“Бенефіціари хочуть продовжувати, — розповідає координаторка проєкту. — Є великий потенціал, можна масштабуватися і масштабуватися, бо людей похилого віку, які ще не користуються благами інтернету, дуже багато. Для цього потрібно фінансування, зокрема для оплати праці тренерів. Якщо фінансування буде проблемою, то будемо шукати волонтерів. Але продовжувати треба, це необхідно”.
Головне досягнення — це живі емоції. Учасники спілкуються і радіють. Це найцінніше — щастя в очах цих людей. Вони відчувають, що не застигли.
“Для них таке щастя, що ними займаються, що на них звертають увагу — через уроки мобільної грамотності, через оці вечори-зустрічі для 60+, через медичний напрямок, через гуманітарну допомогу. Люди літнього віку — це найбільш вдячні бенефіціари. Кожне добре слово, будь-яка увага — це для них щастя. Вони не розбалувані увагою. Для мене це найбільше щастя — бачити щастя в їхніх очах”.