Хмарно з проясненнями: підсумки Індексу сталості організацій громадянського суспільства

Громадський Простір

У 2017 році уряди різних країн посилили контроль над сектором ОГС, причому до цього кола увійшли держави, що давно є членами Європейського Союзу.

Відповідно до Звіту, такі країни, як Азербайджан, Угорщина, Латвія, Польща та Румунія показали загальне зниження сталості. В той час як Україна, Албанія, Вірменія, Молдова, Росія та Словенія демонструють покращення ситуації у секторі ОГС.

Індекс сталості ОГС України зріс на 0.1 % порівняно з минулим звітом за 2016 рік. Про це повідомили експерти, що презентували Індекс  10 жовтня у Києві.

Переглянути повний відеозапис презентації Індексу можна тут.

Зокрема, під час презентації Звіту експерти озвучили, як вплинули на стабільність організацій громадянського суспільства України запровадження е-декларування антикорупційних активістів та кампанії з дискредитації активістів у ЗМІ. А також розповіли у яких сферах відбулось покращення ситуації і чому.

 “У той час, як деякі організації борються з корупцією, певна частина органів державної влади бореться з антикорупційними активістами”, – говорить Максим Лациба, директор проекту USAID «Громадяни в дії», експерт дослідження з питань правового середовища.

У ході дослідження оцінюється ситуація сталості організацій громадянського суспільства за такими параметрами (сферами):

- Правове середовище

- Організаційна спроможність

- Фінансова стійкість

- Адвокація

- Надання послуг

- Секторальна інфраструктура

- Публічний імідж

Наприклад, у 10 країнах погіршився вимір Індексу, що стосується публічного іміджу ОГС, зокрема тих, що негативно висловлюються про уряд. Поширеними стали дискредитаційні кампанії проти громадських організацій. А основною тенденцією є звуження простору для діяльності організацій громадянського суспільства.

Покращення секторальної інфраструктури, що є тенденцією для багатьох країн, є чи не єдиною “світлою плямою” в результатах дослідження. Великою проблемою, як і раніше, залишається залежність від фінансування з боку іноземних донорів.

Нагадаємо, що Індекс сталості ОГС, який проводиться з 1998 року в 71 країні світу - одне з найвідоміших досліджень стану громадянського суспільства.

Громадянське суспільство залишається одним із найпотужніших учасників та рушійних сил процесу реформ України. ОГС беруть участь у широкому спектрі заходів, починаючи від надання допомоги ВПО та незалежних адвокаційних кампаній, і до участі у новостворених комісіях з відбору високопоставлених державних службовців. У 2017  році сталість організацій громадянського суспільства дещо покращилась, а саме що стосується прогресу в організаційному потенціалі та секторальної інфраструктури.

“Громадянське суспільство росте й виросло за 2017 рік, але питання в тому, в яких умовах відбувається процес”, – коментує Олександр Равчев, менеджер з комунікації Українського незалежного центру політичних досліджень.

Індекс сталості розвитку ОГС оцінюється за шкалою від 1 до 7, де 1 – найвищий показник

“Україна має 3.2 бали, а отже належить до країн, де сталість еволюціонує. Для Євразії, куди віднесена Україна, це найвищий показник. Крім того, Україна знаходиться майже на одній сходинці з Болгарією за результатами оцінки Індексу”, – зазначає Марія Гелетій, керівниця проекту «Індекс сталості організацій громадянського суспільства» в Україні

Розглянемо детальніше сфери, в яких відбувалось, як покращення, так і погіршення. Як уже говорилось, зростаючими показниками у 2017 році є організаційна спроможність та секторальна інфраструктура, тобто на 0.1 вище, ніж минулого 2016 року. Показником, що демонструє спад є правове середовище – а це 3.5 бали (погіршення на 0.1  порівняно з 2016 р.). Інші показники не змінились.

Організаційна спроможність

 На 0.1 пункту ситуація покращилась у сфері організаційного розвитку. Можна сказати, що ця тема стала доволі трендовою в Україні.

“Якщо раніше була спрямованість на Technical Capacity, тобто надання послуг, реалізація цілей і так далі. То зараз організації громадянського суспільства набагато краще розуміють ідею організаційного розвитку і навіщо це потрібно. Більше приділяється увага самому персоналу, внутрішній політиці організацій. Зараз організації більше вкладають в те, щоб бути сильною, як інституція”, – розповідає Володимир Шейгус, виконавчий директор громадської організації ІСАР «Єднання», експерт дослідження з питань організаційної спроможності.

Адже саме організаційна спроможність дозволяє краще реалізовувати програмну діяльність, надавати послуги, краще залучати фінансові ресурси, краще співпрацювати та бути “адвокатами”. І таким чином збільшувати впливовість усього сектору загалом. Експерт пояснює, що коли партнери та донори розуміють, що це сильна організація, яка має бачення, то звісно такій організації більше довіри. І від того – більша зацікавленість підтримати програмну діяльність такої організації, інвестувати в неї.

“Раніше популярною темою для дискусії було: я краще представлю в суді інтереси ще однієї людини, аніж я буду тратити свій час на те, щоб розвивати свою організацію. Але виникає дилема – якщо Ви інвестуєте більше в програмну діяльність, але не інвестуєте в організацію, то рано чи пізно наступить момент, коли виникатиме питання чи виживе організація”, – додає експерт.

Підвищення організаційного розвитку пов’язане з тим, що з’явилось більше розуміння, що це. А також – які є підходи та інструменти, що дозволяють ГО посилитися. Це вже не просто тренінги, а системні підходи, менторські програми супроводу організації. Відповідно до досліджень ПРООН, 60% ОГС мають місії, а 40% – стратегічні плани. Крім того, зацікавлені сторони, зокрема донори, готові інвестувати більші кошти в розвиток організаційної спроможності громадських організацій.

Тож такі міжнародні донори, як Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), ПРООН, Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida), Форум НУО та Міжнародний фонд “Відродження” (МВФ) надавали значну підтримку інституційному розвитку ОГС на національному та регіональному рівнях. Разом з тим, численні ОГС вкладають ресурси у свій власний потенціал. Наприклад, наймають платних консультантів для розробки своїх стратегій, політик та процедур, покривають витрати на навчання та участь у конференціях за кордоном для своїх працівників.

Секторальна інфраструктура

Показник, який досить пов’язаний з попереднім, також зростає. У 2017 році – 3.2 (на 0.1% вище, ніж минулого 2016 року).

Сам громадський сектор розуміє, що питання саморегуляції дуже важливі.

 “Коли ми починаємо об’єднуватись в певні мікросистеми, створюємо коаліції, розвиваємо мережі ОГС, ми можемо досягнути кращого ефекту та бути більш впливовими. Говорячи про сектор, маємо на увазі регіони в тому числі, де на сьогодні зосереджено безліч ініціатив та людей, які хочуть бути корисними суспільству. Таким чином і розвивається ця інфраструктура, яка підтримує діяльність громадянського суспільства, включаючи регіони”, – Володимир Шейгус, виконавчий директор громадської організації ІСАР «Єднання».

Ось тому  зараз все більше хабів громадянського суспільства, ресурсних центрів, відкритих платформ та майданчиків, де люди можуть збиратись, комунікувати та об’єднуватись.

Правове середовище

Тут показник опустився на 0.1 пункта і дорівнює 3.5.

Правове середовище  у 2017 році погіршилось через запровадження електронного декларування для антикорупційних активістів та спроби запровадити жорсткі вимоги щодо фінансової звітності для ГО.

“Щодо головного негативу – це введення електронного декларування для антикорупційних активістів. Так як норми написано доволі розпливчасто, то є ризики, що правоохоронні органи будуть їх застосовувати з метою політичного тиску на нелояльних громадських організацій. Адже немає чіткого пояснення, хто є антикорупційним активістом та на кого розповсюджуються ці норми. Тому залишається місце до зловживань з боку органів влади”,- повідомляє Максим Лациба.

У 2017 році Президент України подав 2 законопроекти (6674 та 6675), що запроваджують додаткову дискримінаційну звітність для ГО та відкриття значної кількості інформації про себе. Тож весь 2017 рік пішов на переконування Президента в їхній недоцільності і поки жоден з них не підтримано Парламентом.

Черговий негатив – невиправданий тиск з боку правоохоронних органів на деякі антикорупційні організації. Наприклад, переслідування Службою Безпеки України відому організацію Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, приписуючи їй фінансування тероризму, що звісно не підтвердилось.

 “Це був спосіб тиску у зв’язку з тим, що ця організація наполегливо моніторила питання чесності закупівель медичних ліків та  виступала проти корумпованих тендерів. СБУ не зацікавилось корупційною складовою закупівлі ліків, але зацікавилось організацією, яка бореться з цією корупцією. Так само сталось і з Центром протидії корупції (ЦПК), коли Податкова порушувала справу – ніби-то були якісь неправомірні дії, хоча знову ж таки – це не підтвердилось”, – стверджує Максим Лациба.

Проясненнями Максим Лациба називає новий закон, що дозволяє громадським організаціям зареєструватись за 3 робочі дні замість семи. А також зміни в Податковому Кодексі щодо можливості отримати ознаку неприбутковості,  тобто не платити 18% податку на прибуток. Це в свою чергу дозволить громадським організаціям здійснювати соціальне підприємництво, залишаючи отриманий дохід на статутну діяльність. Це хороший інструмент для більшої фінансової спроможності ГО. На сьогодні поки цією можливістю скористатись складно через реакцію ДФС, адже не всі регіони України позитивно сприйняли цю зміну. Тож є ряд кейсів з відмовами надавати організації статус неприбутковості, якщо здійснювалась спроба ведення підприємницької діяльності. Наприклад Дніпровська та Запорізька ДФС підтримує соцпідприємництво для громадських організацій, в той час як Харківська ДФС ігнорує законодавчу зміну. Також з’явились хороші новини для організацій Херсонщини. Ще півроку тому Херсонська ДФС відмовляла в ознаці неприбутковості громадським організаціям, які в статуті прописували право займатись підприємницькою діяльністю. Після офіційних скарг Проекту USAID “Громадяни в дії”, сталась магія і Податкова надала роз’яснення, яке тепер дозволяє організаціям займатись соцпідприємництвом.  Повний текст листа за посилання.  Сподіваємось, що найближчим часом Міністерство фінансів дасть чітке тлумачення на користь громадянського суспільства.

“Хоч зниження в правовому середовищі на 0.1%, проте це є викликом для всього громадянського суспільства посилити свої зусилля і об’єднуватись та з новими силами лобіювати покращення законодавства, відміну електронного декларування для активістів та посилення реалізації права на свободу об’єднання”, – підсумовує експерт дослідження з питань правового середовища Максим Лациба.

Фінансова стійкість

Цей показник не змінився, порівнючи з 2016 роком, і становить 4.2. Але разом з тим він залишається найслабшим серед інших показників.

Фінансовий менеджмент є найслабкішим аспектом діяльності ОГС. Крім того, проблеми з “фінансовою стійкістю” демонструє значна кількість країн, які є на сьогодні залежними від фінансування з боку іноземних донорів.

За даними ІСАР/Єднання та Державного комітету статистики, іноземне фінансування продовжує становити від 30% до 40% від загального надходження коштів для сектору. Варто також взяти до уваги, що у 2017 році підтримка міжнародних донорів значно зросла (USAID, DFID, GIZ, ПРООН).

На сьогодні ОГС намагаються диверсифікувати джерела фінансування для підтримки своєї діяльності, хоча не всі можуть це зробити.

Адвокація

Здатність до адвокації не змінилась, але є одним з найсильніших параметрів та становить 2.1.

ОГС продовжують проводити широкомасштабні адвокаційні кампанії. У 2017 році основна увага приділяється заходам для боротьби з корупцією, питаннями пенсійної реформи, судочинства, освіти, охорони здоров’я, виборчої реформи та децентралізації.

 У 2017 році багато реформ та законопроектів, щодо яких виступали ОГС, не було прийнято. Тож громадські організації зіштовхнулися з труднощами на національному рівні щодо просування питань, пов’язаних із виборчою реформою, скасуванням електронних декларацій для активістів та антикорупційною реформою.

З іншого боку, спостерігається покращення на місцевому рівні. Результатом активної адвокаційної діяльності громадськості є бюджет участі, громадські слухання, відкриті дані тощо.

Публічний імідж

Стан показника не змінився і за результатами Звіту становить 3.3.

Не дивлячись на дискредитаційні кампанії проти деяких громадських організацій, ОГС залишаються лідерами довіри серед українців.

“Соцопитування демонструють, що їм довіряють більше, ніж уряду і Верховній Раді”, - коментує Олександр Равчев.

Згідно з опитуванням Фонду “Демократичні ініціативи” за 2017 рік, 44% довіряє громадським організаціям, в той час як Президенту – 17%, а Парламенту 9%.

ОГС, які займаються адвокаційною діяльністю, мають гарний доступ до ЗМІ. Але в 2017 році мала місце масова негативна кампанія зі звинувачення ОГС, зокрема тих, що займаються антикорупційною діяльністю, в “обслуговуванні інтересів іноземних донорів, ухилянні від сплати податків” тощо.

Крім того, у Звіті дослідження повідомляється, що громадські організації стали більш прозорими та впізнаваними, адже все більше організацій прагнуть підвищити рівень інформування про свою діяльність та покращувати свій публічний імідж.

Надання послуг

У 2017 році ситуація з надаванням послуг громадськими організаціями суттєво не змінилась та становить 3.2.

ОГС надають освітні послуги, правову допомогу, експертну підтримку для молоді, людей похилого віку, людей з інвалідністю, тяжкохворих людей, людей з ВІЛ/СНІД тощо.

У відповідь на конфлікт на сході України та окупацію Криму, ОГС продовжують надавати підтримку ветеранам АТО та їхнім сім’ям, внутрішньопереміщеним особам та людям, що живуть поблизу зони конфлікту.

Багато організацій надають послуги безкоштовно, але з появою можливості соціального підприємництва, все більше можуть надавати послуги та брати участь у державних закупівлях.

Дослідження індексу проведено Українським незалежним центром політичних досліджень у партнерстві з FHI 360

Переглянути повний відеозапис презентації Індексу можна тут.