Громадські організації VS корупціонери

Громадський Простір

Три громадські організації – Transparency International Україна,  Наші гроші, Центр протидії корупції - із жовтня 2017 року розпочали реалізацію дворічного проекту «Підвищення ролі громадянського суспільства в нагляді за державними фінансами», що отримав фінансову підтримку Європейського Союзу.  

“Очікується зменшення нецільового використання бюджетних коштів в діяльності державних органів. Це – загальна мета всіх трьох складових Проекту, підтриманого ЄС”, –  розповіла Європейському Простору проектний менеджер Transparency International Україна Катерина Риженко.

Так, в рамках цього проекту журналістське об’єднання «Наші Гроші» посилює  мережу регіональних журналістів-розслідувачів (ознайомитися із розслідуваннями можна тут), Центр протидії корупції наповнює та розвиває “Відкритий реєстр національних публічних діячів”, а Transparency International Україна допомагає розвивати потужності  АРМА – Агентства з розшуку та менеджменту активами.  

Відкритий реєстр національних публічних діячів  

У 2016 році Центр Протидії Корупції запустив єдиний у світі відкритий двомовний Реєстр публічних (політичних) діячів України.  

ПЕП (з англійської  PEP –  politically exposed person) – публічний діяч. Особа, до якої банки та інші установи мають застосовувати особливі правила контролю фінансових операцій.

Відповідно до українського законодавства та міжнародних стандартів, ПЕПи вважаються клієнтами з підвищеним ризиком. Фінансові операції таких осіб всі банки мають так само ретельно контролювати, як операції терористів або міжнародних злочинців. 

Щомісяця цією базою користуються близько 30 тисяч осіб з більше 100 країн світу. Якби такий реєстр існував хоча б десять років тому, то можливо вдалося б запобігти незаконному виведенню мільярдних активів з України. 

Тут є майже всі – теперішні та колишні президенти, прем’єри, міністри, депутати, судді, керівники держпідприємств та ще багато різних чиновників.  

Загалом Реєстр містить понад 30 тисяч записів про публічних діячів та допомагає фінансовим установам розвідками по всьому світу ідентифікувати серед своїх клієнтів таких осіб. 

А наявність публічно доступної інформації англійською мовою  знижує ризик використання ними та їхніми родичами, фірмами міжнародної банківської системи для відмивання грошей.

Колишній президент-втікач Віктор Янукович у Реєстрі ПЕПів 

Ольга Веретільник, аналітик Центру протидії корупції, яка працює із Реєстром розповіла Європейському Простору, що чиновники активно намагаються видалити записи про себе в базі. 

“Аргументи цих осіб різного ступеню обгрунтованості та стосуються як пов’язаних осіб (я не пов’язана особа, тому що це прямо не передбачено законом, тому що я звільнився з посади, я не підтримую контактів з ПЕПом), так і самих ПЕПів (я не ПЕП, тому що звільнився з посади більш ніж три роки тому; я не ПЕП, тому що моя посада не є посадою ПЕПа за законом)”, – коментує Ольга Веретільник.

Однак інформація з цієї бази видаляється, лише якщо її внесли помилково і людина очевидно не є публічною або пов’язаною з публічною особою.

“Ми керуємося стандартами FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей), де вказується, що варто відштовхуватись  від рівня ризику, який зберігається після звільнення особи – зв’язки і вплив ПЕПа можуть зберігатися набагато довше, ніж три роки після звільнення.

Деякі банки, що користуються Реєстром, дотримуються того ж принципу, хтось – ні. Тому ми залишаємо інформацію про ПЕПа в базі, вказуючи дату звільнення. У подальшому банки самі визначаються – вважати їм таких людей клієнтами високого ризику чи ні, відповідно до своїх внутрішніх політик. Зазвичай це викликає масу заперечень з боку фігурантів Реєстру”

Наслідки для особи від потрапляння у відкритий Реєстр наступні: банк зобов’язаний провести поглиблений фінансовий моніторинг операції, що проводить ПЕП або пов’язана з ним особа, тобто дізнатись про походження коштів, які він використовує в операції. Наприклад, де людина взяла гроші, на які вона купує машину. І це дуже незручно, бо сповільнює швидкість проведення фінансових операцій.

Окрім того, інформація про всі фінансові операції публічних діячів направляється Державній службі фінансового моніторингу, яка, теоретично, має відшуковувати в цих операціях незаконні схеми і повідомляти про це правоохоронні органи.

“Звісно, люди не раді вважатися ПЕПами навіть якщо їм нема чого приховувати. Але часто їм є що приховувати і вони не можуть пояснити походження своїх коштів. Тоді добросовісний банк змушений відмовляти їм в обслуговуванні”, – зазначила аналітик ЦПК. 

Реєстр ПЕПів рекомендовано фінансовою розвідкою України та Національним банком як джерело перевірки політичних діячів

З травня 2018 року реєстр став ще й офіційним постачальником даних про українських політичних діячів для продуктів та сервісів міжнародної корпорації Thomson Reuters.

Відтепер інформація про українських ПЕПів, їхніх родичів та пов’язаних з ними осіб стане доступною для всіх іноземних фінансових установ, які за допомогою World Check моніторять підозрілі операції своїх клієнтів.

Агентство з розшуку та менеджменту активами

Як відомо, режим колишнього президента-втікача Віктора Януковича був надзвичайно корумпованим. За оцінками експертів, його «сім’я» тільки в енергетичній сфері та державних закупівлях щороку незаконно привласнювала щонайменше 10 млрд доларів. 

Організація Global Financial Integrity підрахувала, що в цілому за 10 років (2004—2013 роки) з України було виведено $ 116,762 млрд.

Після Революції Гідності Transparency International Україна була серед тих організацій, які розпочали моніторинг повернення активів колишніх посадовців з часів президентства Януковича. 

Згодом Transparency International Україна вирішила допомогти у становленні АРМА  – органу, який ці активи має знаходити та повертати в Україну.

На даний момент, як розповіла проектний менеджер Transparency International Україна Катерина Риженко, усі працівники Агентства з розшуку та менеджменту активів набрані через відкритий конкурс, пройшли стандартну процедуру відбору держслужбовців. На всіх співбесідах присутні представники громадськості. Також набрана Громадська Рада для моніторингу та контролю діяльності АРМА.

Наразі АРМА встановлює міжнародні контакти з такими ж агентствами в інших країнах світу. 

“У багатьох моментах робота Агентства з розшуку та менеджменту активів залежить від допомоги міжнародної спільноти, тому що часто активи треба шукати за кордоном і зв’язки з подібними агенціями за кордоном”, – пояснює Катерина Риженеко.

Також Transparency International Україна допомагає АРМА встановити контакт з представниками міжнародної спільноти тут в Україні –  посольствами, донорами, які можуть бути зацікавлені в роботі Агентства. 

Усі три організації допомагають одна одній та діляться інформацією.

 Окрім того, відбувається співпраця із державними органами, міжнародними організаціями.

“Завдяки Європейській Комісії, яка фінансує цей проект, є можливість звертатися до представників міжнародної спільноти та ділитися інформацією про досягнення проекту. Адже не менш важливо, щоб міжнародна спільнота отримувала правильну інформацію”.

Матеріал підготовлений в рамках The EU Project for Civil Society Development in Ukraine. Проект ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні створено задля зміцнення українського громадянського суспільства шляхом посилення ролі організацій громадянського суспільства у реалізації та моніторингу демократичних реформ та всебічному соціально-економічному розвитку в країні.