Громадські організації за гендерно чутливий парламент

Громадський Простір

У Верховній Раді жінок невиправдано мало. Причини не лише соціокультурні. Це також результат непрозорості і закритості політичної системи. Потрібні законодавчі квоти, публічність фінансування партій і відчуття жінками свого колективного “ми”.

Квота 30% на законодавчому рівніЕксперти з’ясували, що жінкам легше пройти в Раду за пропорційною виборчою системою. Що нижча ланка влади, то більше шансів у жінки туди потрапити. Саме у місцевій владі є відносна рівність жінок і чоловіків.

«У виборчих програмах, практично всіх, політичних сил знаходимо… цікаву згадку хіба що про необхідність забезпечувати права матерів з дітьми, інвалідів, пенсіонерів… Тим часом, спосіб формування виборчих списків залежить суто від чоловіків-керманичів. Жінка повинна мати або належні кошти, або знайти спонсора, або бути цінною як обслуговуюча одиниця. Особливо, коли доводиться не вельми цнотливо… боротися із жінкою-опонентом…», – сказала Олена Бондаренко, член Асоціації народних депутатів.

Пані Бондаренко скептично ставиться до ідеї добровільного квотування політичних партій.

«Поки добровільно жоден джентльмен не відчинив двері перед жінкою і не сказав “Up to you, please!”», – вважає експертка.

Тому квотування має відбуватися на законодавчому рівні. Інакше, на думку пані Бондаренко, говорити про рівні можливості не доводиться.

Позиція “За квоти!” віднедавна стала превалювати у вітчизняному експертному середовищі. Ділити місця між жінками і чоловіками пропонують 30 на 70, посилаючись на міжнародне зобов’язання України про 30% жінок у владі.

Квотування – це тимчасові позитивні заходи, – наголошує Оксана Ярош, ВОГО “Гендерний центр”.

“Дещо штучні, але наступні молоді покоління звикнуть, що це норма, що жінки є у владі на всіх рівнях”, – вважає пані Ярош.

Експерти наголошують дбати і про якісну складову жінок у парламенті. Поки що далеко не всі депутатки є самостійними політичними фігурами.

Якщо говорити про ліквідацію причин, а не наслідків, то постають питання фінансування партій, прозорості їх роботи загалом. Фахівці, у тому числі, рекомендують державне фінансування політичних партій. Зараз в Україні практично неможливо дізнатися про фінансування політичних сил.

Катерина Рябіко, уповноважена ОБСЄ, переконана, що жіноча участь змінить політичну культуру. «Для нас питання в тому, коли ми зробимо перші кроки і скільки це займе в Україні», – каже Катерина Рябіко.

«Жіночий консорціум» запустив проек

Експерти дослідили представництво жінок у владі в шести областях, опитали близько 80 учасниць.т, спрямований на посилення участі жінок у місцевих виборах. Підтримку проекту надає Канадський фонд розвитку місцевих ініціатив. Канада є серед лідерів у питаннях забезпечення гендерної рівності.

Для політичної кар’єри жінки, як правило, характерний запізнілий старт “із оглядкою” на чоловіка «Переважно жінки-політики – це ті, хто має за собою вирощених дітей, 45-47 років. У цій віковій категорії найбільше жінок-політиків, зреалізованих на високих постах», – сказала Громадському Простору Марфа Скорик, ГО «Київський інститут гендерних до

Жінки йдуть у політику під тиском соціальних обставин і через бажання «зробити щось».сліджень».

 

Для успіху в політиці жінка потребує надійного тилу. Це може бути підтримка чоловіка, сім’ї або команди.

Чи стане справа Юлії Тимошенко демотиватором для українських жінок? Таке припущення звучало під час Київського діалогу 5-6 березня.

«Думаю, що доля Тимошенко не може відлякувати жінок… Для українок, щоб піти у політику, є дуже висока самомотивація. У нас не беруть приклад з когось… а ідуть з власних мотивів», – сказала Громадському Простору Віра Карайчева, ВГО «Жіночий консорціум».

Де жіноча солідарність?Жінкам-політикам бракує солідарності. Нечисленні у парламенті, вони розділені за партійною приналежністю.

Тричі безуспішно у Верховну раду подавали законопроект «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі». Однак парламентська більшість уперто за нього не голосувала, не було стовідсоткової підтримки і в таборі опозиції.

Питання гендеру курує міжфракційне об’єднання “За рівні можливості”. Однак у парламенті нового скликання не стало підкомітету з гендерної політики.

Тому роботи в парламенті експерти бачать непочатий край. Окрім дискусій по суті, депутатам прийдеться долати і політико-ідеологічні розбіжності.

Водночас саме у теперішньому парламенті найвищий відсоток жінок за історію незалежної України – 9,7%. Однак цього замало. Відповідно до Цілей тисячоліття ООН, прийнятих Україною, жінок у представницьких органах влади до 2015 року має бути 30%. Ситуацію можна частково скорегувати місцевими виборами.

Експерти готують фільми для жінок, які хочуть іти в політику. У зйомках взяли участь депутатки Верховної ради, політтехнологи та іміджмейкери. Наразі можна переглянутипрезентаційний ролик. Повну версію фільмів представлять до кінця березня.

Автор : Ірина Салій