Громадські організації за новим законом

Громадський Простір

До Вашої уваги презентація Наталії Петрової, випускниці програми Фулбрайт, заступниці керівника проекту USAID «Справедливе правосуддя». Юрист просто пояснює складні речі: як бути з регіональними осередками, всеукраїнським статусом, як скористатися новими можливостями закону.

Вже сама назва “Закон про громадські об’єднання” вказує, що на відміну від “Закону про об’єднання громадян” право на об’єднання буде гарантоване не тільки громадянам України, а кожному, незалежно від наявності громадянства. 

Чи не найсуттєвішою зміною є визнання новим законом того, що громадські обєднання можуть захищати інтереси не тільки своїх членів, а й інших громадян України.

«Час від часу мені траплялося захищати неповнолітніх правопорушників на початку 90 рр. І я побачила наскільки беззахисні ці діти, адже часто це вихованці дитбудинків, вони позбавлені сімейного оточення. Тоді ми з моїми колегами ініціювали створення Українського комітету захисту дітей… Все було чудово поки ми не подалися на реєстрацію до Міністерства юстиції. І міністерство рік тримало наші документи. Там казали: «Батьки повинні захищати права дітей. Ваш комітет абсолютно непотрібен». Рівно через рік ми отримали письмову відмову у реєстрації. Тоді я попросилася на прийом до міністра на прийом і історія отримала щасливий кінець… Люди можуть об’єднатися відстоювати якийсь будинок, якусь вулицю… За старим законом Ви мали довести у Мінюсті, як це стосується Ваших інтересів», – розповіла Наталія Петрова.

Свого роду віхою стала справа «Корецький та інші проти України», де Європейський суд визнав відмову у реєстрації організації «Громадянський Комітет за збереження дикої (корінної) природи Березняків» неправомірною.

У справі фігурували аргументи про неможливість організації мати осередки в інших регіонах у разі відсутності всеукраїнського статусу, набирати волонтерів, а виконавчому органу організації вести господарську діяльність (вимагалося для ведення економічної діяльності створення окремої юридичної особи).

Роз’яснення Європейського суду у cправі “Корецький та інші проти України” вказало на недемократичність українського законодавства про громадські об’єднання.

За новим законом у разі відмови у реєстрації обов’язковим є отримання вмотивованого експертного висновку про причини такого рішення.

Новий закон дозволяє створювати громадське об’єднання зі статусом юридичної особи і без. Маючи статус юридичної особи, громадське об’єднання може вести підприємницьку діяльність, метою якої не є одержання прибутку. Статус юридичної особи дає право організації виступати позивачем або відповідачем у суді, брати участь у цивільному обороті та інше.

Громадські організації зі статусом юридичної особи можуть виконувати послуги державного замовлення, отримуючи за це кошти з держбюджету.

«Якщо раніше Ви реєстрували організацію в місті Києві, в Дарницькому районі, то Ви не мали права здійснювати діяльність уже в Дніпровському. Зараз організація, зареєстрована будь-де, хоч в якійсь Хацапетівці, може прийти до Києва і вчинити протест. Коли проходять якісь екологічні протести і Ви екологічна організація, то Ви можете приєднатися до ваших колег у будь-якому регіоні країни…», – пояснила Наталія Петрова. 

Всеукраїнський статус – не означає території діяльності, оскільки кожне ГО може працювати по всій Україні, а представленість у щонайменше 14 регіонах України. Всеукраїнський статус має сенс для деяких ГО, що отримують державне фінансування, де в умовах є всеукраїнський статус. 

Громадські об’єднання мають п’ять років на внесення змін до свого статуту.

Так само п’ять років дається на те, щоб організації привели у відповідність правовий статус місцевих осередків. Новий закон передбачає, що місцеві осередки громадських організацій не можуть мати статусу юридичної особи, а мають бути відокремленими підрозділами.

«Закон каже, що ті місцеві осередки, які були створені на час дії закону, можуть зберігати цей статус і мають бути приведені у відповідність протягом п’яти років. Ті з них, що мали статус юридичної особи, могли отримати гранти самостійно, поза материнською організацією, можуть мати зобов’язання перед донорами, які не закінчуються з уведенням у дію цього закону… Тобто їм треба буде завершити діяльність, яку вони планували», – сказала Наталія Петрова.

В Україні вже рік, як місцеві осередки не реєструються як юридичні особи, а лише шляхом повідомлення. Таким чином закон лише фіксує зміни, що були раніше внесені до Цивільного кодексу.

Автор: Ірина Салій