Громадянське суспільство Швеції на підтримку українським НУО

Галина Жовтко

Народний Університет Швеції (Folkuniversitetet) має намір посприяти в побудові мосту-партнерства між місцевою владою та громадськими організаціями, ділячись тим шведським досвідом, що може запрацювати і в Україні. Крім того, ініціатива шведських колег передбачає зокрема активне співробітництво з українськими неурядовими організаціями.

Про це розповіли представники зі Швеції, які наразі перебувають з візитом у Києві – Алі Рашіді, керівник відділу Міжнародної співпраці Народного Університету (м.Уппсала) та Євгенія Аверхед, менеджер проекту відділу Міжнародної співпраці Народного Університету (м.Уппсала).

Одним із напрямків роботи Народного Університету є підтримка громадянського суспільства. «Ми навчаємо їх, як здійснювати фандрайзинг, як правильно структурувати демократичні структури, перш за все у своїх організаціях. Ми «шведську модель» переносили у південну Європу – в Іспанію, Португалію, Грецію, де, на жаль, НУО не такі демократичні навіть всередині себе, я навіть не говорю про баланс між урядом та НУО. Ми намагаємось створити місток між владою та НУО, щоб дати НУО більше голосу і також зробити професійними самі організації…», – розповіла Євгенія Аверхед.

У Вінниці Народний Університет планує реалізувати пілотний проект, з підключенням таких міст як Львів, Дніпропетровськ та Київ. Проект включатиме такі загальні цілі як професіоналізація НУО (наприклад, створення ресурсних центрів, фандрайзинг, планування активностей та інше), професіоналізація місцевої влади/чиновників (навчання, співпраця влади з НУО в рамках тендерної системи) та створення моделі(включення шведського досвіду та адаптація до українських реалій), яка б могла діяти в Україні, тобто найти баланс між владою та НУО. Якщо ця модель буде успішною, то вона буде поширена на національному рівні.

Про особливості «шведської моделі» діяльності НУО розповів Алі Рашіді: «Для реєстрації НУО у Швеції мають бути 4 представники (керівник, два заступники та бухгалтер). Після отримання податкового номеру члени організації мають піти у муніципалітет та податись на отримання гранту. Цей грант не є дуже великим. Окрім того, всі члени громадської організації платять членські внески, мінімум – це 100 шведських крон щорічно. У Швеції робота у громадській організації є волонтерською, але якщо ви хочете реалізувати проект, наприклад, ви хочете співпрацювати із людьми з особливими потребами, підтримати цих людей.. то тоді для цього є національний фонд, локальні фонди, регіональні фонди, куди можна подати заявку на отримання фінансування. Якщо це культурний проект, то для цього є культурні фонди, якщо це стосується молодіжних питань, то для цього є молодіжні агенції, які можуть надати гроші. Це щось схоже на тендерну систему – подати заявку, і якщо ви зможете це реалізувати, вам нададуть гроші. Інколи місцева влада оголошує тендер щодо важливих питань. Наприклад, на сьогодні інтеграція іммігрантів є величезною проблемою у Швеції. До нас часто звертаються малі НУО, яким важко вести звітність. Вони хочуть подати заявку на отримання гранту та здійснювати це через Народний Університет, щоб ми вели всю документацію, а вони виконували роботу. Тобто, ми виступаємо як адміністративний ресурс – вони займаються своєю діяльністю, а ми відповідаємо за звіти, не вмішуючись в їхню діяльність».
___________________________________

3 лютого Громадський Простір був запрошений до участі в презентації проектної ініціативи та мав змогу поспілкуватись із Євгенією Аверхед,менеджеркою проекту відділу Міжнародної співпраці Народного Університету (Уппсала) про майбутні плани роботи в Україні:

Розкажіть про себе. Чому Ви приїхали в Україну?

Я народилась в Україні, у Швецію переїхала ще у 2005 році. Після всього, що відбулося, я хочу зробити свій внесок. Я – спеціаліст з прав людини та працюю у міжнародних проектах з прав людини дуже давно. Мій фокус був в основному на меншинах та вразливих групах у Західній Європі, також у Білорусі. Зараз я хочу переключити фокус нашої організації, яка підтримує нас на сто відсотків, на Україну, бо в цьому є потреба. І громадянське суспільство – це та ланка, без якої Україна не відбудеться. Те мале, що ми можемо зробити, ми хочемо зробити тут. Це й патріотичний проект, наша організація це підтримує, і загалом Швеція підтримує… Карл Більдт був тут, як ви знаєте, і наша Маргот Вальстрьом, зараз Міністр закордонних справ Швеції, теж приїздила. Активна політика шведської держави – підтримувати Україну. Наша організація підтримує Україну, наш відділ підтримує Україну.

У нас великі надії на цей проект. Зараз ми вивчаємо ситуацію, і ми б хотіли, щоб цей проект відбувся. Є надія, що SIDA його одобрить. Якщо не вийде, то будемо шукати інші шляхи.

Розкажіть про мету Вашого проекту?

Мета нашого проекту – підтримка громадянського суспільства, тобто “empowerment of civil society”. У Швеції ця модель є дуже сильною. Я живу там та бачу, що таке громадянське суспільство та як воно впливає. Наприклад, у нас був такий інцидент, коли один із лідерів партії мешкав разом зі своєю дружиною у квартирі, яку наймала партія, у центрі Стокгольму. І його усунули з позиції лідера партії, він не зміг стати прем’єр-міністром Швеції, через те, що дружина повинна була платити половину орендної плати, оскільки вона не була членом партії. Такі приклади легко там контролювати, бо дуже сильним є громадянське суспільство.

Перед тим, як Швеція увійшла в ЄС, був референдум. Наша організація провела більше 10 тисяч гуртків, у яких ми працювали з населенням та показували, що таке Євросоюз для Швеції, що таке поміняти крону на євро. І в результаті, коли люди йшли голосувати, вони вже розуміли, за що вони голосують. І як результат, у нас залишилась крона, проте у ЄС ми ввійшли. Люди зробили усвідомлений вибір. І це можна було зробити лише через громадянське суспільство, яке має впливати на владу. Тому головна мета – це “empowerment of civil society”. Я дуже рада, що держава Швеція підтримує це.

Взагалі, Швеція вважає, що Європейський союз дуже мало робить для України зараз. Хочеться більше. Зараз більше полеміки, ніж активних дій. Тому ми, громадянське суспільство Швеції, хочемо зробити свій внесок та не чекати, коли політики приймуть якісь важливі рішення – санкції щодо нашого північного сусіда і т.д. Ми хочемо щось зробити, не чекаючи глобальної катастрофи, яка відбулась у Югославії. Тому ми почали цю діяльність та раді, що отримали тут велику підтримку. Хочеться, щоб організації, які вже задіяні, самі передавали досвід, а ми будемо лише адміністративним органом, який перенесе все, що у нас є – досвід, ноу-хау. Ми хочемо створити місток між багатьма організаціями з Швеції, і щоб вони працювали далі вже без нас. Ми, Folkuniversitetet, не хочемо бути єдиним містком. Між організаціями зі Швеції та українськими має бути співробітництво більш активне.

Довідково:

Народний Університет (Folkuniversitetet) – об’єднання, що пропонує широкий спектр освіти для дорослих по всій Швеції. На сьогодні Народний Університет є величезною організацією, що включає 5 незалежних університетів – фондів (Стокгольм, Уппсала, Гетеборг, Люнд та Умео). Університет був заснований у 1942 році, проте його походження можна простежити до 1917 року. Мета створення такого університету – передача університетських знань звичайним людям. Це була ініціатива викладачів та студентів. Наразі річний оборот Народного Університету сягає близько 100 мільйонів євро, нараховується 7 тисяч працівників, 400 тисяч студентів щороку та міжнародні офіси в Великій Британії, Естонії, Іспанії, Франції та Німеччині. Зараз майже кожен швед знає англійську мову, і це завдяки різним навчальним гурткам Народного Університету та схожим організаціям, які організовують для звичайних громадян вечірні заняття з вивчення іноземних мов. Зараз, наприклад, в університеті в Уппсалі можна вивчати 42 мови.

«Що ми, як Folkuniversitetet, робимо у Швеції – ми не даємо академічної освіти, ми даємо “life long learning” (навчання людей протягом усього життя)», – Алі Рашіді, керівник відділу Міжнародної співпраці Народного Університету в Уппсалі.