Громадяни України в Криму потрапили в правову пастку

Громадський Простір

Громадяни України, що проживають на території окупованого Криму, від часу окупації півострова Росією, зіштовхнулися з низкою правових проблем. Однією з найгостріших є ситуація з громадянством. Розібратися в цих тонкощах намагалися українські експерти та представники влади, які взяли участь в інформаційній дискусії “Громадяни за примусом: про актуальні проблеми кримчан”.

За результатами дослідження “Проблеми з громадянством в Криму”, експерти Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) зазначили, що основні проблеми, з якими стикаються кримчани, є: примус до відмови від українського громадянства, труднощі з отриманням громадянства Росії з причин відсутності реєстрації в Республіці Крим, проблеми з відмовою від російського громадянства у громадян України, які не написали заяви до 18 квітня 2014 р., труднощі, зумовлені отриманням виду на постійне проживання в окупованому Криму. Також експерти відзначили наявність інших соціальних та політичних викликів, обмеження свободи пересування, обмеження в освіті та інших сферах.

Важливим аспектом, на якому наголосили експерти, є виникнення правової колізії, пов’язаної з тим, що примусове набуття російського громадянства не викличе суперечностей в РФ, адже там дозволяється подвійне громадянство (біпатризм). Тоді як в Україні дозволяється лише одне, причому відмовитися від громадянства України можна тільки шляхом подання відповідної заяви до дипломатичного представництва України.

За словами керівника проекту “Демократизація, права людини і розвиток громадянського суспільства в Україні” Програми розвитку ООН Василя Романюка, Україна виявилася неготовою реагувати на виклики, спричинені окупацією Криму. Тому необхідно систематично покращувати ситуацію щодо дотримання прав людини в Криму.

Також Василь Романюк відзначив, що в Україні відсутня надійна система допомоги громадян України, що мешкають на окупованій території – як через відсутність законодавчого забезпечення, так і через брак можливостей інституційного виконання. Такий фактор, га його думку, викликаний нетривалістю інституційної пам’яті в Уряді України.

Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів УНЦПД, зауважила, що основними перешкодами сьогодні в окупованому Криму для громадян України є – складність набуття громадянства та примус до відмови від громадянства України. Найважче, на думку експертки, репатріантам – особам, що були раніше депортовані (переважно кримські татари, греки, болгари, але також представники інших народностей) та які за короткий час репатріації не встигли отримати відповідного статусу ще в Україні (знову ж таки через відсутність адекватних вимогам необхідності правових процедур). “Особлива категорія — ті, хто повертається і не встиг зареєструватися”, – підсумувала з цього приводу Юлія Тищенко.

Також, на її думку, така безрезультативна політика держави щодо Криму викликана асиметричністю дій влади та веде до того, що ми “програємо все, що можемо”.

Представник Майдану закордонних справ та редактор Інтернет-видання Блексіньюз Андрій Клименковідзначив, що у Криму відсутня серйозна підтримка окупаційної влади серед місцевих жителів, і, навпаки, стверджує, що більше половини кримчан жодним чином не підтримують РФ і не підтримували незаконну владу на так званому “референдумі”.

Свій статус та статус решти громадян України — жителів Криму – Андрій Клименко охарактеризував такими словами: “Ми громадяни Росії, безпаспортні, або просто бомжі”.

Він звернув увагу і на перспективи Криму: “З Криму готують військову базу. Їм [окупаційній владі – авт.] половина населення не потрібна. Буде проводитися політика на витіснення нелояльних прошарків населення”.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що у питанні набуття російського громадянства та примусовості цього процесу мова може йти лише про одне – про колективну натуралізацію. Це є грубим порушенням міжнародного права та створює небезпечні правові наслідки для жителів Криму як сьогодні, так і на майбутнє, коли півострів повернеться до складу України. Буквально відсутність бажання з боку РФ поважати кримчан, а з боку України – приймати активні дії для їхньої допомоги – створює ситуацію, у якій кримчани попадають в правову пастку з якої поки що неможливо вибратися.

Автор : Олександр Ярощук