Коли донор піде з України – як бути громадським організаціям
Відомо, що найбільшу фінансову підтримку українське громадянське суспільство отримує саме від міжнародних донорів. Однак варто мати на увазі - так буде не завжди. Рано чи пізно, коли ми досягнемо ...
Додано:
Громадський Простір
Відомо, що найбільшу фінансову підтримку українське громадянське суспільство отримує саме від міжнародних донорів. Однак варто мати на увазі – так буде не завжди. Рано чи пізно, коли ми досягнемо певного рівня розвитку, донор “збере свої речі” та піде з України.
Громадські експерти переконані – це неодмінно станеться, бо не ми перші, і не ми останні.
“Донорська допомога точно завершиться – так, як це відбулося у Польщі, Словаччині, Хорватії. Донори йдуть далі. Є ще багато країн на шляху демократичних перетворень, які потребують допомоги”, – вважає Максим Лациба, керівник Програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД.
Що ж у такому випадку чекає громадські організації та на чию допомогу розраховувати? Які на сьогодні існують джерела фінансування, наскільки вони ефективні, та якими можуть бути нові джерела фінансування?
Що вже маємо в Україні
Наразі в Україні, окрім міжнародних грантів, є цілий ряд можливостей для ОГС.
Організації громадянського суспільства: можуть отримувати фінансування з державного та місцевого бюджетів, мають право здійснювати підприємницьку та господарську діяльність (тобто, займатися тим, що називається “соціальним підприємництвом”), виконувати соціальне замовлення, використовувати види благодійної діяльності як механізм отримання коштів, отримувати членські внески, залучати волонтерів до роботи, отримувати кошти від приватних фондів та інше.
Звісно, є свої нюанси. І деякі зі вказаних джерел доходу потребують вдосконалення процедур.
Наприклад, з державного бюджету України фінансування можуть отримати лише молодіжні та дитячі громадські організації, всеукраїнські громадські обєднання осіб з інвалідністю і ветеранів, всеукраїнські ГО та творчі спілки. У бюджеті 2018 року на підтримку таких організацій заплановано приблизно 125 мільйонів гривень.
Також, через різне прочитання податкового кодексу деякими регіональними ДФС України громадські організації не можуть займатися соціальним підприємництовом. (Більше про це читайте тут).
За даними УНЦПД, найбільш поширеним на території України залишається саме надання готівки у вигляді милостині та у ящики, попри те, що існує ряд маловідомих можливостей: використання інтернет-платформ; надання майнових прав, доходу від майна й майнових прав, право користування; сервітут, ендавмент та інше.
На що ще громадські організації можуть розраховувати
- Відсотковий механізм
У деяких країна східної Європи вже давно діє відсотковий механізм (відсоткова філантропія, відсоткова субсидія) для фінансової підтримки неприбуткових організацій.
Йдеться про право платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФ) переадресувати певний, встановлений законом, відсоток свого податку (зазвичай це 1-2%), який вже сплачено до відповідного бюджету, на суспільні потреби.
Відсоткова філантропія першою була запроваджена Угорщиною – ще у 1996 році. А після вивчення позитивного впливу, такий механізм був впроваджений і в інших країнах, зокрема у Словаччині, Польщі, Литві, Румунії, Молдові.
Наприклад, Словаччина завдяки відсотковому механізму щороку збирає 65 мільйонів євро.
Про переваги відсоткового механізму в Україні говорять вже давно, розроблялися законопроекти, однак до впровадження справа не дійшла.
“Багато людей вважають, що це чудовий механізм, тому що відбувається деполітизовнаий процес вибору. Організації для фінансування обирає не уряд, а прості люди. Звісно, є низка питань. Перш за все, цей механізм не підходить для всіх організацій громадянського суспільства. Найбільшу підтримку в основному отримують соціально-орієнтовані організації – які підтримують дітей, працюють у сфері охорони здоровя, захисту тварин. Люди в основному полюбляють саме такі організації”, – пояснює Любен Панов, експерт Європейського центру некомерційного права.
Тому варто враховувати те, що від такого відсоткового механізму не всі організації зможуть отримати вигоду.
- Державні фонди для підтримки громадських організацій
Державні фонди – це також один із механізмів з допомогою якого фінансування може бути надане організаціям громадянського суспільства. Такі фонди вже доволі успішно діють в Албанії, Хорватії, Естонії та Угорщині.
“Однак є певні проблеми з цими фондами – це коли уряд намагається впливати на прийняття рішення. Можу сказати, що є як позитивні, так і негативні приклади”, - наголошує Любен Панов, експерт Європейського центру некоменрційного права.
Наприклад, в Азербайджані державний фонд для ОГС не підтримує деякі активності. Також негативним прикладом в цьому питанні для нас може слугувати й Польща, де минулого року було створено Національний інститут свободи – Центр розвитку громадянського суспільства. Законопроект про створення такого Центру (розроблений та ухвалений без консультацій з громадськістю) викликав хвилю критики. Тепер існують побоювання, що уряд впливатиме на пріоритетність прийняття рішень та на розподіл коштів для польських ОГС.
Національний фонд розвитку громадянського суспільства України
У квітні цього року в Україні було презентовано законопроект “Про Національний фонд розвитку громадянського суспільства” (розроблений в рамках реалізації проектів Координатора проектів ОБСЄ в у Україні 2016-2017 років у партнерстві із Адміністрацією Президента України та Міністерством молоді та спорту України).
Що варто знати про Національний фонд для розвитку громадянського суспільства – детальніше читайте тут.
“Розробляючи законопроект, ми намагалися врахувати найкращі практики, пристосувати їх до законодавства України, не викликаючи глобальних змін, тобто, не скасовуючи тих механізмів фінансувань, які є зараз в Україні. Ми намаємося запропонувати додатковий механізм”, – пояснює Тетяна Потопальська (фахівець з оподаткування, Палата податкових консультантів), яка входить у групу розробників законопроекту про Національний фонд.
Згідно із проектом, Національний фонд матиме змішані джерела фінансування, як з державного бюджету України, так і з інших законних джерел.
Зокрема, пропонується принцип “відсоткової субсидії”.
Тетяна Потопальська зауважує, що цей принцип відрізняється від відсоткової філантропії. “Відсоткова субсидія – це кошти, внесені до Національного фонду розвитку громадянського суспільства, шляхом перерахування частини податку з доходів податку фізичних осіб, що сплачена платником податку за звітний рік, в порядку та на умовах, визначених ПКУ (Податковим Кодексом України)”, – пояснює експертка.
“Чому був прийнятий такий механізм? Ми дуже ретельно вивчили попередні законопроекти – № 6155 та № 2122 – щодо того, які механізми пропонувалися в Україні як відсоткова філантропія. Останній законопроект № 2122 був знятий 20 березня цього року з розгляду у Верховній Раді. І пропонувався механізм як міжбюджетний трансфер. Є певні причини, на наш погляд, неможливості застосування саме такого механізму, тобто копіювання того, як він діє в країнах Європи – в Україні, оскільки є певні особливості бюджетного законодавства”, – пояснює Тетяна Потопальська.
Ризики
Загалом, громадські експерти погоджуються із важливістю існування такого фонду для підтримки ОГС України в майбутньому, однак наголошують на необхідності додаткового обговорення та доопрацювання самого законопроекту. Читайте також аналіз законопроекту, зроблений Європейським центром некомерційного права (ECNL).
“Якщо законопроект буде прийнятий в цій редакції, то Національний фонд стане монополістом в плані відсоткової субсидії. Бо гроші, які є частиною податку на прибуток, які громадянин матиме на меті спрямувати в якісь громадські організації чи благодійні фонди, не зможе робити це напряму. Ці гроші будуть спрямовуватися у бюджет Національного фонду, і тільки після цього розподілятися по “гаманцях” благодійних чи громадських організацій. Таким чином це створює абсолютно непотрібну централізацію та механізми для зловживання”, – зауважує Кирило Сидорчук, адвокасі-менеджер з питань державної політики розвитку громадянського суспільства (УНЦПД). - Важливо, щоб Національний фонд був лише однією із можливостей фінансування”.
Аби уникнути у майбутньому проблем з Національним фондом, міжнародні експерти рекомендують звернути увагу на декілька питань.
“По-перше, треба забезпечити, щоб Фонд не був єдиним механізмом для підтримки громадянського суспільства. Тобто, щоб ті механізми, які вже є, також продовжували існувати.
По-друге, забезпечити, щоб організації громадянського суспільства були залучені у майбутню діяльність Фонду. Йдеться про обговорення пріоритетів фінансування, механізмів фінансування, типів грантів та інше. Тобто, у консультаціях з організаціями громадянського суспільства треба вирішувати, як буде діяти такий Фонд.
По-третє, забезпечити, аби рішення про фінансування не були політичними. Тобто, щоб вони не базувалися на тому, критикує чи не критикує організація уряд”, – наголошує Любен Панов, Європейський центр некомерційного права.
___________________________
До вашої уваги пропонуємо також відеозапис круглого столу «Державне фінансування організацій громадянського суспільства: централізація чи диверсифікація?», організовнаого УНЦПД 5 червня 2018 року.
