Критичне мислення проти популізму: експерти розповіли про ставлення громадян до реформ

Громадський Простір

9 листопада у Києві  відбулася дискусія щодо сприйняття ключових реформ – земельної, пенсійної,  освіти, системи охорони здоров’я та приватизації. Її організували Центр економічної стратегії (ЦЕС) та Реанімаційний Пакет Реформ (РПР). Під час обговорення для громадськості та журналістів було презентовано результати дослідження “Критичне мислення проти популізму”, ініційованого ЦЕС за підтримки Посольства Чеської Республіки в Україні. Презентація та обговорення спираються на результати загальнонаціонального опитування щодо сприйняття реформ українцями.

Захід було ініційовано у рамках кампанії з протидії найпоширенішим популістським стереотипам у п’яти сферах, які були визначені урядом та міжнародними донорами як пріоритетні: освіта, медицина, земля, пенсійна система, приватизація. Протидія поширенню стереотипів: що кожен із нас може зробити? як використовувати принципи критичного мислення для просування реформ? чим визначається суспільна підтримка або непідтримка реформ? наскільки громадяни інформовані про реформи? чи означає непідтримка реформи загалом незгоду з її фактичними складовими? що, кому та як ми повинні говорити, аби підвищити розуміння та підтримку реформ громадянами? Ці та інші питання підіймалися під час дискусії, до якої також долучилися присутні у залі активісти та журналісти. 

За словами експертів, популісти працюють проти реформ та отримують підтримку. Вони використовують маніпуляції, стереотипи та когнітивні упередження для просування ідей, спрямованих на збереження статусу-кво або отримання вигоди малими групами за рахунок довготермінових інтересів всього суспільства.

У своїй презентації “Важливість критичного мислення в часи наступу популізму” Дмитро Яблоновський, старший економіст ЦЕС, експерт РПР, зазначив: “Звичні, інтуїтивні речі, з одного боку, нам допомагають, а з іншого – вони можуть заважати приймати правильні рішення. Іноді треба відмовитися від послуг цієї інтуїтивної системи і, все ж таки, включати раціональне мислення. Ось саме включення раціонального мислення, зокрема, під час того, коли  ми думаємо про реформи – це і є тема нашої сьогоднішньої презентації“. 

“Приклад упередження, один з найрозповсюдженіших – підтверджувальне упередження, коли ми схильні підтверджувати свою думку, шукати факти, які її підтверджують. Якщо у нас є ідея, або вже вирішили, що ця реформа “зрада”, то коли нам дати десять фактів “за і проти”, ми будемо схильні, насправді, вірити тим фактам, які підтверджують те, що це “зрада”. І ми не завжди будемо в змозі їх раціонально проаналізувати.

Цікавий приклад із регіонального обговорення

Деякі регіональні експерти та активісти відзначали, що це, напевно, упередження притаманне людям, у яких обмежений доступ до інформації – можливо, якась бабуся чи дідусь, у них в селі лише один канал і вони, звичайно, обмежені у своїх думках. Насправді, соціальні мережі найбільше стимулюють підтверджувальне упередження, бо дослідники показали, що, незважаючи на те, що у соціальних мережах у нас є доступ до будь-якої інформації, з часом, внаслідок спілкування, виникають декілька кластерів. Якщо спростити до нашого прикладу, то умовно виникають кластери “зради” і “перемоги”. Ці кластери між собою не спілкуються, якщо випадково потрапиш у інший кластер, тебе “забанять” і на цьому, на жаль, спілкування закінчується. Що в цьому поганого? Насправді, незважаючи на те, що доступ до інформації більший, ми не стаємо відкритішими до думок інших людей і, відповідно, не готові змінювати свою точку зору“, –  відзначає Дмитро Яблоновський.

“До чого тут популізм в контексті критичного мислення? Насправді, популісти або їхні політтехнологи теж розуміють ці когнітивні спотворення і намагаються їх використовувати. Один із прикладів, на нашу думку, це якраз намагання звести до того, що або все погано, або все добре. Якщо критикують реформи, то звичайно намагаються сказати, що це все погано, що це геноцид або ще щось – бажано, щоб це було якомога емоційніше. Нашому мозку подобається сформувати точку зору і більше її не змінювати, і в результаті ми думаємо або про “зраду”, або про “перемогу”. А насправді, принаймні, ті реформи, які ми сьогодні обговорюємо, дуже часто – не чорно-білі, там є і переваги, і є певні ризики. Але для того, щоб зрушити зі статусу-кво, маємо якось відійти від чорно-білої моделі, погодитися, що там щось добре, а щось погане. І якщо відносно статусу-кво ми бачимо покращення, то для нас, як аналітиків з державної політики, це вже є достатня умова для того, щоб сказати: так, давайте цю реформу просувати“, – продовжує Дмитро Яблоновський.

Повний виступ Дмитра Яблоновського на відео:

Гліб Вишлінський, співголова Ради РПР, виконавчий директор ЦЕС, під час презентації результатів дослідження сприйняття реформ громадянами, зазначив: “Загалом, ті реформи, які є найближчими до людей, в разі їхньої адекватної комунікації, в даному випадку, реформа освіти, пенсійна реформа, є менш вразливими для популістів, оскільки людям легше їх зрозуміти і менше сенсу спиратися на стереотипи, так, як це відбувається в приватизації, яка є менше для людей близькою“. 

“Закінчуючи презентацію, що нам потрібно – спікер, який користується довірою, нам потрібне просте пояснення і нам потрібні правильні канали комунікації, і в результаті ми отримаємо розуміння та підтримку реформ“, – робить висновок пан Вишлінський. 

Повний виступ Гліба Вишлінського на відео:

Презентації експертів можна проглянути за посиланням.

Запитання  від Громадського Простору: “Чи можете згадати приклади позитивних кампаній, меседжів, які були б правильно сформульовані,  і влучно дійшли до суспільства – від уряду чи громадських організацій?“, спікери прокоментували так:

“Те, що стосується великої публічної кампанії, я думаю, тут доречний приклад реформи охорони здоров’я. Тому що, дійсно, тут працювало багато різних груп. І я впевнений, якби не було багато проектів технічної допомоги, донорських проектів, благодійних організацій, офіційних організацій, які б підтримували реформу, саме Міністерство охорони здоров’я не змогло б настільки багато працювати з громадською думкою.

Якщо, до прикладу, приватизація – це реформа, де важливо було вплинути на позицію лідерів думок. У реформі охорони здоров’я потрібно було впливати на розуміння громадянами. Власне, те, що ми бачили з підтримки окремих компонентів, показники 90% по таких технічних речах, як “гроші ходять за пацієнтом” чи інші елементи, первинна ланка – це означає, що в людей з’явилося розуміння. Адже суто технічно, якби люди не розуміли, що це за принцип, то там не було би 88%, було б 35%, було б нерозуміння взагалі, про що йдеться. А якщо 88% підтримують, то це означає, як мінімум, що 88% розуміють, про що мова. І це означає, що успішно побудували розуміння елементів цієї реформи”, –  поділився думками Гліб Вишлінський.

“Я зараз похвалю нас. Принаймні, із приватизацією ми знаємо точно, що, по-перше, наші меседжі доносили, що, на нашу думку, з комунікаційної точки зору, треба робити. І дійсно, сьогоднішня підтримка закону, у обговоренні все ж таки звучало: “Чому підтримали?”, “Бо в основі говорили про корупційні ризики, говорили, що державні підприємства – це корупція”. До того ми робили, зокрема, нашу презентацію на комітеті з економічного розвитку ВР, теж говорили про це. На мою думку, останній приклад закону про приватизацію, там не тільки ЦЕС, а й багато інших експертів, змогли, мені здається, правильно поставити акценти. І це, на мою думку, теж допомогло в підтримці цієї реформи.

Ми вийшли з контексту, що приватизація – це погано, бо все розкрадуть, а перейшли до обговорення – з одного боку, є переваги, бо приватний власник кращий, і ми розуміємо, що державні підприємства – це корупція, а з іншого – ми хочемо прозорої приватизації. І Міністерство економічного розвитку і торгівлі розмістили в себе цю інформацію, і я на Фейсбуці у себе додав, що підтримую цей законопроект саме в контексті прозорої приватизації. Я не можу сказати, наскільки це дало охоплення і реальний вплив… Спочатку були сформовані чіткі меседжі  і чіткі контраргументи на ризики, і потім була інтегрована комунікація – всі учасники, стейкхолдери процесу, і прем’єр-міністр, і міністр економіки. Як експерт я зовні спостерігав, комунікація була сконцентрована навколо декількох зрозумілих меседжів, які постійно повторювалися. Як на мене, це були не маніпулятивні, а правильні, зрозумілі меседжі”, – зазначив Дмитро Яблоновський.

За інформацією організаторів заходу,  ЦЕС і РПР провели серію панельних дискусій, де обговорювали з представниками місцевої влади, журналістами та громадськими активістами те, як перемогти популізм і зробити успішними реформи в Україні. Про вплив стереотипів і популізму на проблему сприйняття реформ говорили в Одесі, Львові та Харкові.

Опитування здійснила компанія GfK Ukraine методом телефонних інтерв’ю та фокус-груп. Проведено 2070 інтерв’ю за ключовими реформам: пенсійною, освітньою, медичною, земельною та приватизації. З метою оптимізації тривалості опитування, кожен респондент оцінював у середньому дві випадково вибрані реформи.  Крім того, в Києві, Харкові, Львові, Лубнах проведено 10 фокус-груп – по дві на кожну з реформ. Опитування проведено в липні-вересні 2017 року.