Люди хочуть бути частиною великого. Як кожен з нас може розслідувати корупцію?
Люди хочуть бути частиною чогось більшого. Не кожен, скажімо, має здібності та навички детектива. Але кожен може долучатись до розслідування. Якщо є команда з різних вмотивованих людей, що хочуть ...
Додано:
Громадський Простір
Люди хочуть бути частиною чогось більшого. Не кожен, скажімо, має здібності та навички детектива. Але кожен може долучатись до розслідування. Якщо є команда з різних вмотивованих людей, що хочуть розкрити корупційну справу — то все можливо. Реально змінювати Україну та бути причетним до цих змін кожному.
«Сьогоднішній українець — дуже активний. Через певні політичні події люди готові допомагати та співпрацювати. Але нам для цього треба зробити ком’юніті», — говорить Ірина Яцина, спеціалістка ІТ-відділу WikiInvestigation.
20 червня 2019 року команда WikiInvestigation презентувала платформу краудсорсингових розслідувань. На вечірці-презентації зібрались керівники розслідувальних проектів, журналісти-розслідувачі та громадські організації, щоб почути про можливості платформи та результати розслідувань. Крім того, команда проекту нагородила кращих координаторів та громадських детективів за найяскравіші розслідування на платформі.
Під час презентації платформи WikiInvestigation говорили про досягнення та кейси.
Відео-трансляція презентації — тут.
“Ми дуже раді підтримувати цю інноваційну платформу та запрошуємо усіх спробувати попрацювати на ній”, — Манфредас Лімантас, Представництво ЄС в Україні.
Платформа працює уже 9 місяців. За цей час було проведено 57 розслідувань, відкрито 62 кримінальних провадження та написано 5 policy paper.
WikiInvestigation — це платформа, що дозволяє спільно проводити корупційні розслідування. Для цього потрібно зареєструватися та опублікувати свою ідею чи підозру в корупції. Далі до розслідування долучаються інші користувачі, яким можна делегувати різні завдання.
“Все дуже просто: це програмне забезпечення, платформа, де люди можуть між собою взаємодіяти. Тут є можливість співпрацювати зі слідчими, громадськими детективами, журналістами або просто активістами”, — розповів Георгій Вашадзе, засновник IDF, що реалізує проект WikiInvestigation за фінансової підтримки ЄС.
Як працює платформа, як стати громадським детективом, на які корупційні справи уже довелось відреагувати правоохоронним органам завдяки розслідуванням WikiInvestigation — читайте у нашому матеріалі.
Як працює платформа?
“Підсилюючи одне одного, можна досягнути значно більше, аніж поодинці. Ця платформа не про конкуренцію. Вона про об’єднання зусиль заради спільного результату”, — відзначила Людмила Євсєєнко, директорка Innovation Development Foundation Україна, який реалізує проект WikiInvestigation.
Команда WikiInvestigation провела експеримент під час презентації платформи. Кожен відвідувач мав вгадати, яка сума знаходиться у пакеті “Хабар” з пачкою купюр по 500 грн. Організатори підрахували середнє арифметичне думок учасників події і це цифра 400 тисяч. Насправді у пакеті було 450 тисяч, що близько до істини.
“Це означає, що похибка була мінімальною. А чим більше людей, тим менша похибка. Так працює “крауд”, — відзначила Людмила Євсєєнко, директорка Innovation Development Foundation Україна.
Платформа WikiInvestigation — це платформа краудсорсингових розслідувань.
“Спочатку планувалось, що на цій платформі будуть проводити розслідування громадські детективи. Та потім виявили, що не кожен може бути розслідувачем, бо не мають для цього навичок чи здібностей. Але люди готові долучатись до чого більшого та важливого”, — розповіла Людмила Євсєєнко.
Користувачами платформи можуть бути професійні та непрофесійні розслідувачі. Досвідчені детективи можуть виступати менторами розслідування, ставити та розподіляти завдання. А кожен не фахівець зможе бути корисним, чітко виконуючи поставлені завдання під керівництвом професіонала. Тобто, якщо потрібна рутинна допомога в пошуку фотографій, в ідентифікації метаданих, написанні запитів, проаналізувати велику кількість закупівель — це може робити будь-хто.
На думку розробників платформи, це мотивуватиме більшу кількість людей долучатися до розслідувань.
“В основі платформи лежить management tool. Він дозволяє збирати команду, менеджерити її, створювати завдання, розподіляти їх між учасниками та відстежувати процес розслідування. І все це можна робити зі звичайного смартфону, сидячи вдома на дивані”, — пояснює Георгій Вашадзе.
Можливості платформи
“Платформа має дуже легкий функціонал, з яким може справитись будь-хто”, — запевняє Ірина Яцина, спеціалістка ІТ-відділу WikiInvestigation.
Ви реєструєтесь, публікуєте ідею чи підозру в корупції. До розслідування долучаються інші користувачі, які займаються конкретними завданнями. До завдань ви можете прикріпляти питання чи прохання проконсультувати. На платформі можуть бути люди, які відгукуються на ваші завдання чи знають відповіді на ті питання, у яких ви не орієнтуєтеся, і щоб розібратись, вам доведеться власноруч витратити купу часу.
Наразі у платформи є можливості:
- сповіщення про реакції користувачів на ваші завдання/ідеї
- система рейтингів — 3 категорії: рейтинги статей, користувачів та коментарів
- можливість вибрати кращу відповідь на поставлене питання/задачу
Додатково на платформі буде реалізовано верифікацію професійних та непрофесійних розслідувачів. Наразі на платформі усі мають однаковий статус “користувача”. А надалі непрофесійні розслідувачі будуть бачити завдання та біографію певного фахівця у сфері корупційних розслідувань та долучатись до його/її завдань. У свою чергу — це допоможе значно зекономити час професіоналів, які можуть рутинні завдання делегувати абсолютно будь кому та використати свій час ефективніше.
Крім того, функціонал буде рухатись у бік соцмережі, тобто можна буде підписуватись на інших користувачів, а також комунікувати у месенджері.
Особливості проекту WikiInvestigation
“Ми не знаємо аналогічної платформи, яка була б побудована саме для громадських детективів, які націлено розслідують корупційні схеми”, — каже Георгій Вашадзе, засновник IDF, що реалізує проект WikiInvestigation.
Проект WikiInvestigation — інноваційний, тому що передбачає участь багатьох людей в боротьбі з корупцією. Він націлений на те, щоб усі люди, яких непокоїть корупція в Україні, могли співпрацювати між собою через цю платформу.
“Я часто називаю цю платформу “п’ятий елемент”. Ми і наша команда працювали над створенням Антикорупційного бюро, писали закон про антикорупційний суд. Ми розуміємо, що не можемо сподіватися лише на державні органи та повинні самі мати в руках механізм розслідування, і викривати корупційні справи. Це означає не просто робити журналістські сюжети, а доводити справи до кінця. І в цьому теж особливість платформи. Є випадки, коли правоохоронні органи не хотіли порушувати кримінальні справи, але завдяки нашій платформі вони були змушені почати розслідування. Тому Європейський Союз вирішив фінансово підтримати WikiInvestigation, адже в розслідуваннях може брати участь багато людей”, — розповів Георгій Вашадзе, засновник IDF.
Головна особливість платформи в тому, що тут немає центру — платформа, фактично, децентралізована.
“Також, ми не знаємо аналогічної платформи, яка була б побудована саме для громадських детективів, які націлено розслідують корупційні схеми”, — підкреслив Георгій Вашадзе, засновник IDF, що реалізує проект WikiInvestigation.
WikiInvestigation має юридичну кваліфікацію. Злочин чи правопорушення не просто описуються — фахівці намагаються кваліфікувати ознаки, виявлені відповідно до статей Кримінального кодексу.
Також кожне розслідування на платформі WikiInvestigation є основою для policy paper. Адже якщо є системна корупція, це означає, що є дірка в законі, яку потрібно латати. Саме тому спеціалісти WikiInvestigation займаються також ініціюванням законодавчих змін.
“Зараз наша методика, яку ми розробили за додатковими угодами і формування ціни на нафтопродукти, розглядається в Міністерстві економіки, і на основі неї буде виписана формула по нафтопродуктам”, — розповіла Людмила Євсєєнко.
Кейси та досягнення WikiInvestigation
“На мою думку, 62 кримінальні справи за 9 місяць розслідувань за допомогою підготовлених громадських детективів — це більш, ніж досить”, — говорить Людмила Євсєєнко, директорка Innovation Development Foundation Україна, що реалізує проект WikiInvestigation.
Як митники літак загубили
Коли за розслідування береться багато людей, воно робиться швидше.
Один із прикладів — кейс про те, як бюджет зазнав збитків на суму близько 14,5 млн гривень через несплату митних платежів.
Громадські активісти знайшли інформацію, яка стосувалася закритого об’єкту — митниці Одеси, де митники за документами закупили літак. Вони просто залишили його у митному режимі, хоча він перебуває на території України. Громадські активісти відтворили весь маршрут, починаючи із Казахстану, закінчуючи Україною і встановили, що протягом півтора року літак не сплачує митні платежі на суму близько 14,5 млн гривень.
“Якби це робила одна людина, було б дуже довго. А так протягом двох місяців 15 осіб встановили необхідну інформацію”, — розповів Роман Жовнір, центральний координатор проекту WikiInvestigation.
За результатами розслідування громадські детективи направили заяву до НАБУ про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України.
Країна “мішленівських шкіл”
Це розслідування, під час якого було проаналізовано понад тисячу закупівель за завищеними цінами у школах. У цьому випадку спрацював “крауд” батьків дітей, які ходять до шкіл та садочків. Вони за спеціальною методикою перевіряли закупівлі Prozorro та співставляли ціни з Держстатом, і виявили неймовірні збитки.
“Ми знайшли картоплю за 77 гривень за кілограм, при її ціні на той момент у 10 гривень за 1 кг, тобто всемеро дорожче”, — розповіла Людмила Євсєєнко.
За результатами одного розслідування було проаналізовано тисячу закупівель Prozorro, була написана 91 заява про злочин і лише в перший тиждень було відкрито 6 кримінальних справ.
“На благо города, но не всех харьковчан“
Ще один приклад, коли розслідувач не впорався б самотужки — кейс про парковки.
Громадські детективи знайшли інформацію, що комунальне підприємство перевело особам, пов’язаним із керівництвом, усі майданчики для паркування — їх близько 140.
Детективи залучили велику кількість активістів та фізично об’їхавши усі парковки, отримали всі чеки. За чеками встановили, що ФОПи пов’язує один номер телефону, який належить бухгалтеру комунального підприємства. Наразі триває розслідування.
“За нашою інформацією призначили навіть експертизу для встановлення того, чи дійсно кошти надходили на рахунки ФОПів чи на комунальне підприємство”, — говорить Роман Жовнір.
Хто може долучатись?
“Після наших тренінгів користувачі платформи вміють користуватись Prozorro, знають кадастрову карту та відкриті реєстри. Якщо їм написати чекліст, що їм потрібно робити, вони зможуть це зробити”, — говорить Людмила Євсєєнко.
Як уже говорилось, долучатись може кожен, хто має бажання боротись з корупцією.
Команда проекту WikiInvestigation постійно проводить тренінги та навчає, як можна користуватись платформою і робити розслідування. Уже зараз на платформі є тисяча зареєстрованих користувачів. Це саме ті люди, які долучились до платформи після семінарів та особистих зустрічей.
“Як результат — вони мають мінімальний набір знань: вони вміють користуватись Prozorro, знають кадастрову карту, відкриті реєстри. Якщо їм написати чекліст, що їм потрібно робити, вони зможуть це зробити”, — говорить Людмила Євсєєнко.
Значний потенціал вбачають саме у студентах.
“До розслідувань ми залучаємо студентів з різних ВУЗів. У нас є 5 пілотних міст (Харків, Одеса, Дніпро, Житомир і Чернівці), хоча ми працюємо на всеукраїнському рівні. В цих пілотних містах ми проводимо тренінги та зустрічі, щоб залучити студентів до розслідувань, показати методику, дати спробувати себе в цих розслідуваннях. На основі конкретних кейсів говоримо про конкретні злочини та даємо їм можливість знайти злочинця. Семінари проводимо у форматі “знайди корупціонера”, “знайди вкрадену суму на тій чи іншій закупівлі”, — розповіла Людмила Євсєєнко, директорка Innovation Development Foundation Україна.
Наразі команда WikiInvestigation спільно з НАБУ проводить Антикорупційну школу, де студентів вчать правильно шукати та фільтрувати інформацію. Також WikiInvestigation працює напряму з університетами. Наприклад, університет Каразіна у Харкові та УКУ у Львові.
“Студенти — це молоді люди, які хочуть змін. Ми ніколи не достукаємось до радянського прошарку населення, але ми можемо робити ставку на молодих людей. В них запалюються очі, коли вони розуміють, що їх робота справді комусь допоможе”, — відзначила Людмила Євсєєнко, директорка Innovation Development Foundation Україна, що реалізує проект WikiInvestigation.
Так, наприклад, студенти дуже швидко знайшли незадекларований бізнес Махніцького, колишнього в.о. генпрокурора України.
“В нас була інформація, що один з колишніх генеральних прокурорів України протягом певного періоду (2012 — 2014 рр.) не декларував юридичну особу в Республіці Чехія. Всього за той період часу було три прокурори, і серед них Махніцький. 10 студентів всього лиш за годину розслідування змогли знайти дві компанії у Чехії, які він не задекларував. В одній з них він до цих пір є засновником та керівником”, — розповів Роман Жовнір, центральний координатор проекту WikiInvestigation.
Якби працювала одна людина, це розслідування зайняло б приблизно півтора дня. А так 10 студентів витратили на це годину. Тому це дуже ефективно та швидко.
Замість висновків
“Якщо ми, люди, об’єднаємося, і будемо не просто показувати пальцем на інших, мовляв, чому ви не розслідуєте, а самі почнемо розслідувати справи, то, я думаю, корупція буде знищена в цій країні та в усьому світі. Ми повинні бути активнішими. Платформа створена для того, щоб кожен міг брати участь в цьому”, — вважає Георгій Вашадзе, засновник IDF.
Працювали: Ксенія Сітінська, Вероніка Швець, Наталя Мосненко
Фото: Надія Киянченко, WikiInvestigation