Майя Босніч: Гендерно орієнтоване бюджетування – це справедливий бюджет для всіх і кожного

Олександр Ярощук

Проект «Гендерне бюджетування в Україні» (ГОБ Проект) працює в Україні з листопада 2013 року. Його мета – підвищити економічну ефективність і прозорість бюджетних асигнувань з урахуванням різних потреб жінок і чоловіків шляхом впровадження ґендерно орієнтованого бюджетування (ГОБ) в Україні. Кінцева мета ГОБ – посилення результатів бюджетної політики шляхом введення ґендерного і соціального аспекту як аналітичної категорії, що безпосередньо сприяє реформуванню управління державними фінансами. Тобто ГОБ – одна з потужних реформ фінансової системи України. Фінансує Проект Шведське агентство міжнародного розвитку (SIDA). Про перші досягнення у цій реформі  розмовляємо з очільницею Проекту ГОБ Майєю Босніч.

 Громадський простір: Яке основне завдання гендерно орієнтованого бюджетування? Чому цей принцип є настільки важливим, коли мова йде про реформи та публічні фінанси?

Майя Босніч: Гендерно орієнтоване бюджетування – це частина реформи публічних фінансів в Україні. Завдання цієї реформи – інтегрувати середньострокове бюджетування з принципами прозорого бюджету і рівного доступу до державних ресурсів.

Гендерна рівність – це не лише питання прав людини. Вона також є важливою частиною економічного і соціального розвитку суспільства. Ця взаємозалежність спостерігається в найбільш розвинених країнах світу, в яких найкраще забезпечена рівність між чоловіками і жінками, як, наприклад, в Ісландії, Швеції, Норвегії.

Гендерно орієнтоване бюджетування надає нам інструмент, з допомогою якого аналізуються бюджетні видатки на чоловіків і жінок, з урахуванням їхнього соціального статусу та місця проживання.

Громадський простір: Чи є гендерно орієнтоване бюджетування чимось новим для України?

 Майя Босніч: Міністерство фінансів України виявляло зацікавленість в нашому проекті. Зазвичай міністерства фінансів не люблять працювати з такими темами – вони надають перевагу роботі з економічними і фінансовими питаннями. Але в Україні підхід до гендерно орієнтованого бюджетування був прогресивним. Ще декілька років тому Мінфін заявив, що зацікавлений, щоб гендерно орієнтоване бюджетування було частиною реформи публічних фінансів. І зараз Мінфіну цікаво працювати з гендерно орієнтованим бюджетуванням.

Під час інтерв`ю в офісі Проекту ГОБ

Громадський простір: Яка наразі ситуація з впровадженням гендерно орієнтованого  бюджетування в Україні?

Майя Босніч: Гендерне бюджетування у світі практикується з 80-х років, в Україні впровадження ГОБ розпочалося ще до Проекту. Наприклад, наші партнерські організації ООН-Жінки та Friedrich Ebert Foundation декілька років працювали на місцевому рівні. А також у 2011 році SIDA провела аналіз обласних програм в Івано-Франківську і Луганську. Саме з цього часу почалося активне впровадження гендерно орієнтованого бюджетування в Україні.

Громадський простір: Назвіть основні завдання, які поставлено в рамках проекту. Які з них вже вдалося реалізувати?

Майя Босніч: Перш за все потрібно пояснити всім, чому це важливо і як гендерне бюджетування пов’язане не лише з питаннями прав людини, але й з бюджетом і економічним розвитком суспільства.

Ми співпрацюємо з 5 міністерствами: Міністерство фінансів, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство соціальної політики та Міністерство молоді і спорту. Окрім цього, ми впроваджуємо проект в областях та місті Києві, де нашими партнерами є місцеві органи влади.

Перша фаза проекту – пілотна. Ми надавали підтримку обласним державним адміністраціям і допомагали створювати робочі групи з ГОБ, які аналізують програми у 4 сферах: освіта, охорона здоров’я, соціальний захист та соціальне забезпечення, молодіжна політика, фізична культура та спорт. На цьому етапі проект мав три основні цілі. Перша – збільшити спроможність людей, які працюють в областях в питаннях імплементації гендерно орієнтованого бюджетування. Друга – заохочувати проведення гендерного аналізу бюджетних програм і сприяти справедливому розподілу бюджетних коштів. Третя – підготувати рекомендації для Мінфіну з метою повного впровадження гендерно орієнтованого бюджетування на державному та місцевих рівнях.

Наприкінці проекту – гендерна рівність і гендерно орієнтоване бюджетування мають бути частиною бюджетного процесу.

На даний момент, закінчено гендерний бюджетний аналіз 30 програм державного і місцевого рівнів. Дослідження показали, що в реалізації цих програм є значні гендерні розриви.

Декілька прикладів. Перший – зі сфери освіти. В результаті аналізу ми побачили, що в профтехучилищах хлопці і дівчата обирають стереотипні «чоловічі» і «жіночі» професії. На навчання хлопців витрачається більше коштів, бо воно об’єктивно дорожче коштує. Так, оператора баштового крану навчати дорожче, ніж перукарку, бо оренда крана набагато дорожча, ніж оренда ножиць. Після завершення навчання кранівник, зазвичай, отримує більшу зарплату, ніж перукарка. І так, через стереотипний вибір професії, з’являється гендерний розрив у зарплатах чоловіків і жінок.

Тому наше завдання – спробувати змінити вибір професії, щоб, наприклад, дівчата не вибирали тільки професії зі сфери послуг, а займалися також інформаційними технологіями.

У сфері охороні здоров’я ми проаналізували програми з туберкульозу. З’ясувалось, що ця хвороба більше поширена серед чоловіків, ніж серед жінок – 72% проти 28%. Чоловіки звертаються до лікаря на пізнішій стадії захворювання, ніж жінки, часто переривають лікувальний процес, що збільшує тривалість та вартість лікування. А лікування туберкульозу на запущеній стадії коштує майже у 100 разів більше, ніж на перших стадіях.

Приклад зі сфери спорту. Традиційно в спорті менше жінок. 70% дітей, які займаються в спортивних школах Києва, Миколаєва, Херсону та Кропивницького – хлопці. З іншого боку, більшість медалей отримують жінки. Тому тут є велика невідповідність: держава не залучає до занять спортом дівчат, які потенційно можуть показувати високі спортивні результати.

Основне завдання проекту – надати Мінфіну рекомендації як покращити бюджетні програми і процедури прийняття рішень, які б враховували гендерний підхід.

Під час інтерв`ю в офісі Проекту ГОБ

Громадський простір: Це – стратегічна ціль проекту?

Майя Босніч: Стратегічна ціль проекту – покращити управління фінансами на державному і місцевому рівнях, щоб бюджетні кошти розподілялися справедливо і відповідно до потреб громадян України. Ми сподіваємося, що бюджет буде більш відкритим і прозорим.

Громадський простір: Як влада зараз сприймає гендерне бюджетування? Чи є опір реформі?

Майя Босніч: Я б сказала, що ні. Я особливо здивована роботі в областях – там   багато ентузіазму. Фахівці зрозуміли, що це чудовий інструмент, який дозволяє зробити все те, чого вони раніше не могли зробити. Без цього аналізу вони і не здогадувалися, що різні гендерні та соціальні групи потребують різного фінансування.

Сама процедура зміни законодавства також важлива, але без людей, які хочуть працювати над цим, нічого не буде.

Громадський простір: Чи є потреба у зміні законодавства?

Майя Босніч: Це одна з цілей нашого проекту. Потрібно, щоб гендерно орієнтоване бюджетування було інституціоналізованим. Якщо в принципах Бюджетного кодексу є пункти про справедливість і неупередженість, публічність і прозорість, то це і є гендерно орієнтоване бюджетування.

Громадський простір: На Вашу думку, чи працює в Україні гендерна статистика?

Майя Босніч: В Україні є гендерна статистика. Державна служба статистики працює з гендерними показниками. Звичайно, її можна покращувати. Тому один з наших головних партнерів – Державна служба статистики. У процесі роботи однією з наших цілей покращення комунікацій між Держстатом – з одного боку та міністерствами і державними адміністраціями в областях – з іншого.

Громадський простір: Яким чином гендерне бюджетування може допомогти розвивати країну, сприяти подоланню бідності?

Майя Босніч: Гендерне бюджетування – це не магічний інструмент. Я займаюся цим дуже довго, вірю, що це наступний логічний крок в бюджетному процесі кожної країни. МВФ, Світовий Банк та інші донори довго займаються ним, тому що вони зрозуміли, що країна не може розвиватися, коли фінансові системи і суспільні інтереси розходяться. Їх потрібно поєднувати. Бо якщо пріоритетом держави є розвиток освіти, але на неї не виділяють достатньо коштів, то освіта не буде пріоритетом.  ГОБ допомагає визначати реальні пріоритети суспільства в рамках існуючих бюджетних ресурсів.

Ми не можемо сказати, що коли цей принцип буде імплементований, всі питання будуть вирішені. Потрібно проводити й інші реформи, тому що управління фінансами – це тільки одна із систем управління країною.

Громадський простір: Чи зустрічали Ви у своїй практиці ілюстративні приклади за кордоном, які можуть показати, що таке гендерне бюджетування і як воно впливає на зміни в країні?

Майя Босніч: Є країни, які довго працюють з цим. І це не тільки західні. Скандинавські країни, де гендерні питання автоматично є складовою кожної програми. Гарний приклад – Австрія. Відень чітко розписав, що гендерне бюджетування є частиною кожного етапу планування бюджету.

Гендерне бюджетування дуже гарно працює в Південно-Африканській Республіці, Бельгії, Франції, в балканських країнах. Я з Боснії і Герцеговини. Ми також працюємо з цим. Ми на тому ж рівні, що й Україна. Це – реформа, яка вже працює і приносить результати.

Довідково:

Майя Босніч є Керівником Проекту ГОБ. Вона має широкий досвід роботи та управління проектами з розбудови інституційної та організаційної спроможності щодо впровадження бюджетування за результатами й ґендерно орієнтованого бюджетування в Боснії і Герцеговині, Сербії, Чорногорії, Хорватії, Македонії та Албанії під егідою різних міжнародних організацій – «ООН-Жінки», АМР США, Міністерства міжнародного розвитку Великої Британії, ЮНІСЕФ, Європейської Комісії тощо. Брала участь у новаторських ініціативах із впровадження ґендерно орієнтованого планування та бюджетування у Боснії і Герцеговині. Керувала і координувала підготовку ряду підручників та посібників із ҐОБ, зокрема першого підручника з ҐОБ для університетів Південно-Східної Європи. Мая має ступінь магістра з економіки, тема її магістерської роботи зосереджена на партисипативному бюджетуванні.