Молодь в Україні: чи маємо можливості бути громадсько та політично активними?

Сьогодні світ відзначає Міжнародний день молоді, який щороку присвячується найбільш актуальним темам. Тема дня молоді 12 серпня 2015 - «Молодь і громадянська залученість». "Залученість та участь ...

Молодь

Любов Єремічева

Сьогодні світ відзначає Міжнародний день молоді, який щороку присвячується найбільш актуальним темам. Тема дня молоді 12 серпня 2015 – «Молодь і громадянська залученість». “Залученість та участь молоді мають велике значення для досягнення стійкого людського розвитку. Тим не менш, часто можливості політичної, економічної і соціальної участі молоді мінімальні або навіть повністю відсутні” – йдеться на сайті ООН.

«У цей знаменний рік, коли лідери готуються затвердити сміливе нове бачення сталого розвитку, залученість молоді стає ціннішою, ніж коли б то не було. У цей критичний момент історії я закликаю молодь вимагати разючого прогресу, настільки настійно необхідного нашому світу, і сприяти цьому прогресу», – послання Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Пан Ґі Муна.

Генеральна Асамблея 17 грудня 1999 в резолюції 54/120 підтримала рекомендацію Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді (Лісабон, 8-12 серпня 1998 року) про проголошення 12 серпня Міжнародним днем молоді. Більше.

Громадський Простір поставив молодим активним людям наступні запитання:

- Можливості участі молоді в громадському і політичному житті: наскільки вони є задоволеними в Україні?
– Якою має бути роль молоді у розбудові України мрій?

Денис Кравець, блогер, Херсон:

– Майбутнє за молоддю. На жаль, не всі в Україні розуміють, що саме молодь є рушійною силою розвитку країни, молодь готова творити реформи і менш болісно терпіти перехідний період.

Мар’яна Кіра, піар-менеджерка в консалтинговій фірмі DaKiRy, менеджерка проектів в ГО “17”, Львів:

– Для мене можливості завжди існують, тому використовувати їх чи ні – це вже персональна відповідальність. Зараз в Україні якщо ти хочеш себе реалізувати в громадському житті, то це не проблема, маєш проект та команду і все, вперед – ставайте соціально активними, і до перемоги! Щодо політичного, тут не впевнена, ти можеш бути помічником депутата, але вище вже важко пробитись (але це моя особиста думка). Молодь завжди за зміни і їм найбільше треба (не враховую тут пенсіонерів у дворах, які за всім слідкують), тому їм відводиться найбільша роль, адже вони не мають застережень і страху, що щось не вийде, вони “горять” ідеєю, в яку вірять. І тільки такі люди зможуть змінити світ навколо себе.

Олександр Равчев, PR-менеджер проекту USAID “Громадяни в дії”, Київ:

– Об’єктивно молодь в Україні має найкращі умови для участі в громадському житті, якщо порівнювати з іншими соціальними групами. Але користуються цією можливістю не так багато. Українська система освіти не формує в підростаючого покоління установку, що треба займатись громадською активністю, тому в цю діяльність в молодому віці потрапляють або гіпермотивовані люди, або просто випадкові. З політикою все ще гірше, і рідко йде далі декларацій. Там молодь потрібна лише для гарних фотосесій з поважними політиками, а її реальні можливості впливу на політичне життя дуже обмежені. Довгий час у нас взагалі був суспільний консенсус – молодь не цікавилась політикою, а політики ігнорували інтереси молоді.Після Майдану ця ситуація трохи змінилась, молоді люди більше цікавлять тим, що відбувається в країні та прагнуть впливати на ці процеси. Проте політична верхівка поки не готова ділитись з ними владою.

Олександр Ярощук, редактор порталу “Європейський простір”, громадський активіст, Київ:

– Українська молодь значно активізувалася за останні роки. Все частіше можна зустріти молодіжних представників у громадських організаціях, політичних рухах, у культурних ініціативах. Багато молодих людей за останній рік реалізували себе у різноманітних волонтерських ініціативах. У новітній історії ми зробили певний прогрес в цьому напрямку. Я ще пам’ятаю роки (це було не так давно – 2012, 2013), коли про волонтерство серед молоді майже ніхто не знав і не цікавився. Сьогодні ж ситуація певним чином змінилася.

Проте варто відзначити і те, що ці зміни стосуються лише тієї молоді, що проживає у великих містах, столиці, активно залучається до громадської діяльності. На жаль, багато роботи залишається в невеличких районах та селах, де ситуація майже не змінилася. В еру Інтернет-технологій молодь має набагато більший доступ до сучасних можливостей, проте далеко не всі ними користуються.

Інший бар’єр для молоді – відсутність чесної політичної системи, заангажованість певних громадських діячів. Внаслідок цього багато молодих українців не довіряють політичним партіям, окремим громадським організаціям, а тому змушені шукати інших можливостей і, зрештою, роблять для себе висновок, що зможуть повноцінно реалізуватися лише за кордоном.

Для розбудови України нам потрібна свідома, національно орієнтовна, культурно освічена молодь. Чи є така молодь в Україні? Звичайно, є. Чи достатньо? Цього я сказати не можу. Але той факт, що такі молоді люди є, все ж дає нам надію на краще майбутнє української держави.

Молодь повинна брати безпосередню участь у розбудові України. Звичайно ж, перед цим молоді люди, студенти, повинні отримати освіту, визначити для себе, як вони бачать себе і країну, твердо зрозуміти, які ідеали вони сповідуватимуть. Однак і політична система повинна змінитися, оскільки сьогодні вона функціонує для касти привілейованих державних політиків, які швидше використають молодих і амбіційних в своїх цілях, а не на користь держави. Щоб молодь дійсно впливала на життя в країні, потрібна нова країна. Так, молодь з часом зможе її побудувати, але процес цей буде набагато довшим і складнішим, ніж якщо система зміниться сьогодні й інтегрує молодь в прийняття державних рішень.

Павло Пущенко, голова громадської організації «Чернігівський освітній центр «Ініціатива», Чернігів:

– Участь молоді в громадському житті країни має достатньо шляхів для задоволення – головне мотивація. Зареєструвати громадську організацію і почати діяти не складно, питання в іншому – наскільки такі молодіжні громадські організації мають можливість впливати на процеси, які відбуваються в країні.

Водночас, після останнього Майдану молоді стало легше бути залученими в політику, особливо на рівні виконавчої влади центрального рівня (в регіонах цей процес не так помітний).

Але «старі» політичні сили намагаються створити багато перешкод для молодих політиків, які не хочуть працювати у форматі їх політичних проектів. З останніх прикладів – це ухвалення нового закону про місцеві вибори, який явно не сприяє потраплянню молодих політичних проектів в органи місцевої влади.

Юлія Євпак, громадська діячка, Волинь:

– Молодь має займатися громадською та волонтерською діяльністю в сучасних реаліях. Це прекрасний старт як для кар’єрного зростання, так і політичного майбутнього. На жаль, ми тільки почали це усвідомлювати, тому там мало молодих та “незаплямованих” облич в сучасному політикумі.

Жанна Кобилінська, головна редакторка інформаційного порталу “Добрі новини з України”, Київ:

– Якщо говорити про громадську діяльність, то тут можливості для молодих, талановитих та амбітних людей безмежні: освіта, медіа, література, кіномистецтво, музика, вуличне мистецтво і т.д.

Крім того, на сьогодні як ніколи є чимало грантів, стипендій, стажувань, програм обмінів тощо, які сприяють розвитку та виявленню потенціалу молоді. Якщо молоді люди володіють іноземними мовами та комунікативними навичками, то можливостей ще більше.

Єдине, можливо, чого бракує тут, це підтримки суспільно корисних ініціатив з боку держави (як вищих органів влади, так і влади на місцях): цільова програма, фінансові заохочення, послаблення бюрократичного тягаря, тощо.

Що ж стосується політичного життя, то тут ситуація складніша, адже це досить специфічна сфера, де окрім амбіцій, таланту, потрібно ще мати характер, знання, досвід, терпіння, команду однодумців та віру попри існуючі реалії. Таких молодих людей насправді небагато. Якщо ж такі і приходять, то на їх шляху з’являється друга перепона – це небажання (не дуже яскраво виражене бажання) існуючих політиків чи можновладців допускати до “святого святих” молодих людей; острах через конкуренцію, зашвидкий темп і зависокі показники роботи, або через наміри протягнути своїх, нехай і не дуже молодих людей. Тож тут потрібно надтерпіння та комплекс реформ – патрульні поліції демонструють, що все можливо.

Хотіла б сказати, що молодь – це не група людей віком від 20 до 35 років. Людина є молодою, доки вона сповнена сил, бажань, здоров’я та енергії жити не лише для своїх рідних і близьких, а й для оточуючого світу.

Молодь – є рушійною силою у будь-якій країні, Україна – не виключення. Адже наша країна також молода – їй виповнюється лише 24! Тому, кому як не молодим людям, будувати, розвивати й нести позитивні зміни?!

Тут можна прослідкувати за подіями та заходами до дня молоді у світі.


 

Останні публікації цього розділу:

Юрій Антощук: працюємо над створенням рекомендацій херсонським громадам та відновленням соціальних зв'язків

Простір, де вас вислухають, творить умови для зцілення: Франческо Ардженіо Бенаройо про досвід допомоги українцям

Репортажно з Алеї ГО «Згуртованість»: у Києві відбувся #РазомДіємо Фест

Меморіал: створення нової культури пам’яті, віддаленої від радянщини

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом