Олена Судакова: від інших воєн відходили, і від цієї теж відійдемо
Військовий конфлікт на території Донецької та Луганської областей спровокував дуже серйозні психічні дезадаптивні та депресивні стани, підвищену тривожність, агресію та страхи. Це все є дуже великим ...
Додано:
Галина Жовтко
Військовий конфлікт на території Донецької та Луганської областей спровокував дуже серйозні психічні дезадаптивні та депресивні стани, підвищену тривожність, агресію та страхи. Це все є дуже великим навантаження на громаду в цілому, – розповідає в інтерв’ю Громадському простору Олена Судакова, психолог – психотерапевт, заступниця Голови ГО “Психологічна Кризова Служба” (осередок у Донецькій області) та координаторка Центру психосоціальної адаптації у м. Маріуполь. Тепер такі Центри, які мають на меті знизити психічні навантаження на населення, діють по всій Україні.
Громадський Простір: Олено, скажіть, коли у Маріуполі був створений Центр психосоціальної адаптації?
Олена Судакова: Центр психосоціальної адаптації у м. Маріуполь був створений у липні 2015 року. І спочатку це був Центр психосоціальної адаптації для вимушено переміщених осіб, але на даний момент – це Центр психосоціальної адаптації для всіх категорій населення – для місцевого населення, для військовослужбовців та ВПО. Центри були створені з метою знизити психічні навантаження та інші фактори на кожну особу, і як наслідок – на всю громаду.
Громадський Простір: Хто долучився одразу до роботи у ваших Центрах?
Олена Судакова: У нас професійна громадська організація. У нашій службі виключно психологи-психотерапевти та психіатри, у наших рядах люди з вищою освітою, які пройшли додатково навчання або в Україні, або закордоном, і ми працюємо виключно за євростандартами.
Громадський Простір: Хто допомагає вам фінансово?
Олена Судакова: Саме нашу громадську організацію ніхто не фінансує. А проект “Психосоціальна стабілізація постраждалих від конфлікту в Україні” реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, Malteser International та Мальтійської служби допомоги Україна. Центри розраховані на повну стабілізацію, психічну адаптацію, на освоєння нових навичок для того, щоб покращити психоемоційний, соціальний стан в громаді.
Громадський Простір: А як відбувається цей процес? Хто до кого “ходить”, щоб покращити психоемоційний стан в громаді?
Олена Судакова: У нас є приміщення, яке обладнане повністю для надання психологічної та соціальної допомоги населенню. Є розклад, є заходи щодо цього розкладу. Що стосується психологічної допомоги, то є спеціалізована психологічна допомога або ж це групи взаємопідтримки (психологічний жіночий клуб, чоловічий клуб), де за допомогою психолога у вільній формі у групі люди спілкуються між собою та розвантажують окремі ситуації. Далі – це засвоєння нових навиків, наприклад, вивчення англійської мови, навчання фотосправі, копірайтингу, перукарській справі та інше, – коли людина завдяки певним курсам може додатково заробляти, самозайнятістю. А спеціалізована психологічна допомога – це групи з психотерапії та індивідуальні консультації.
Громадський Простір: Чи є уже зміни у громад за період дії таких Центрів?
Олена Судакова: Звичайно. Найкращим показником роботи психолога є результат, і кожен з нас налаштований саме на результат. Коли ти бачиш, як на очах людина розквітає, змінюється, працевлаштовується, тобто, коли людина прокидається, приходить і каже: “Ви знаєте, воно мені допомагає”, “Мені стало легше, я почав/почала спати, не так гостро реагую”... – це є потужні результати. За підрахунками, приблизно тисяча осіб у нас (авт. – у Маріуполі) отримали психологічну стійкість та стабілізацію – це серед місцевих мешканців. Також ми надаємо, на волонтерських засадах, за ініціативою місцевих психологів, психологічний супровід військовослужбовцям ЗСУ та Нацгвардії. У даному випадку ми надаємо послугу психологічного супроводу абсолютно безкоштовно як у місті Маріуполь, так і з виїздом на лінії фронту -на 1,2,3 лінії оборони.
Громадський Простір: Це мабуть складно?
Олена Судакова: Так, це найважче. Але хлопцям потрібна підтримка.
Громадський Простір: Війна має вплив на всіх нас, і особливо на тих, хто там, на лінії фронту. І зараз у ЗМІ можна зустріти різні статті про сплеск агресії, насильства… Можете прокоментувати, чи справді кількість випадків насильства збільшується ?
Олена Судакова: Суспільство роздуває такі ситуації. Кожен військовослужбовець, приходячи додому, повертається у військовий підрозділ, який його призивав на службу, і після цього він проходить повний медичний огляд, включаючи психіатра. Війна не проходить безслідно, і це зрозуміло, але не війна має сильну травмуючу дію, а саме смерть. А на фронті, на жаль, це норма життя. Травма смерті звичайно є, але це можна контролювати. Травми такого рівня скоріше розкривають людину. Якщо були якісь негаразди з психікою раніше, то такі травми розкривають їх. Сказати, що війна травмує настільки, що прийшов додому хлопчина і почав бити своїх дітей – це неправда. Бив до цього, до війни…. На жаль, роздувається це. Є підвищена агресивність, є підвищена тривожність, роздратованість, але якщо хлопець прийшов додому та звернувся до психолога або до психотерапевта, залежно від проблеми або ситуації, то проблему можна вирішити протягом 2-3 місяців. Дуже складним є ПТСР, це лікує виключно психіатр, це виключно їхня юрисдикція, але це вже лікується у психіатрії, в лікарні та вже йде облік.
Громадський Простір: Кількість звернень по допомогу збільшується?
Олена Судакова: Так. Конфлікт в Україні повністю не нейтралізовано, бої йдуть кожного дня, але вони йдуть точково, і за рахунок цього у людей більше можливостей “займатися собою”. Йде процес “відходження” від ситуації, і тут долучаємося ми до роботи, і, як результат, роботи більше. Ще у період обстрілів була робота, бо у людей різна стресостійкість, різні етапи адаптації, але більше роботи стає, коли конфлікт вже починає затихати.
Громадський Простір: Чи можете як психолог, зробити якийсь “прогноз” для нас, українців? Чого нам очікувати, яких “процесів”?
Олена Судакова: Прогнози у даному випадку дуже “нерозумна штука”. Я можу говорити виключно про психологічний або психічний стан. А в даному випадку це буде довготривала реабілітація, залежно від ступеня стресу, ступеня травми.. Найменше півроку. Прогнозувати, що півмільйонне населення міста (авт. – Маріуполя) зможе швидко вийти з цього, то ні. На жаль, реально не вистачає рук. Психологи працюють у повному обсязі, на повну зайнятість, зранку на роботі, а ввечері як волонтери. Психологічна кризова служба – це висококваліфіковані спеціалісти, з додатковим навчанням, сертифікацією, оскільки до нас приїжджають з Німеччини, Ізраїлю, Литви, а ми до них, вони підключаються, навчають. Тобто сертифікація йде постійно. Дуже нам допомогли в цій ситуації ізраїльтяни, в них йде не один рік війна, вони вже адаптувалися, і їхній досвід дуже сильний. І таких спеціалістів, які вже навчені будувати якісь схеми реабілітації та психологічного відновлення в стані військового конфлікту дуже мало. Тому прогнозувати – це буде нечесно, такого прогнозу реально не буде.
Громадський Простір: Наше суспільство здатне “пережити” це все? Це буде затягнутий процес….чи можливо швидко вдасться “реабілітуватися” всім нам?
Олена Судакова: Я не знаю, швидко ми можемо цього досягти чи ні. Але ми працювали, працюємо та будемо працювати для того, щоб стабілізувати ситуацію, для того, щоб не підвищувалася конфліктність ситуації, не підвищувалася дезадаптивна поведінка в суспільстві, щоб люди ставали більш адаптивними, стабілізованими і добрішими один до одного – ми будемо над цим працювати. Але сказати точно скільки це займе часу – я не можу. Але скажу точно – від інших воєн відходили, і від цієї так само відійдемо. Але легше, коли є вже висококваліфіковані спеціалісти, коли є вже бажання та єдність громади підхопити цю ланку, і таким чином стає набагато легше працювати.