22.07.2016

Ольга Гріднєва: Хочемо створити потужну жіночу коаліцію на Кіровоградщині

Громадський Простір на продовження висвітлення регіонального громадського життя, що (і чи) змінюється в активностях НУО після Майдану, завітав до м. Кропивницький (буквально ще кілька днів тому це був Кіровоград), де мали нагоду поспілкуватись із громадськими активіст(к)ами міста. До Вашої уваги – бесіда з Ольгою Гріднєвою, керівницею департаменту проектів НРГО «Турбота», що працює над низкою цікавих проектів.

Громадський Простір: Розкажіть про історію організації та чим займаєтесь сьогодні

Ольга Гріднєва: Організація діє з 2009 року. Спочатку вона була створена у рамках організації неформальної громадської мережі, яку створила інша організація «Фундація прав людини». Організація своїм фокусом мала вразливі верстви людей: молодь з інвалідністю, були проекти з пенсіонерами. Протягом усіх цих років ми побачили, що дуже багато у цих вразливих верствах жінок. Паралельно накопичувалась і освіта. Була активна участь у тренінгах і різноманітних освітніх програмах. І ми дійшли до того – маємо фокусуватися на жінках. Тому якщо ми говоримо, що потрібна підтримка, потрібні нові можливості, розкривати нові горизонти, то це як правило жінки…

Громадський Простір: Відчуваєте, щось змінилось після подій на Майдані?

Ольга Гріднєва: З’явилось таке відчуття, що треба працювати більше. І якщо до 2013 року у нас був один проект плюс менші ініціативи, то після Революції Гідності можемо сказати, що у нас стало набагато більше людей, які є якщо не членами організації, то активістами, які постійно беруть участь, пропонують свої ідеї, звертаються до нас за допомогою – організаційною і так далі.

Громадський Простір: Розкажіть про напрямки діяльності, які зараз актуальні

Ольга Гріднєва: Зараз у фокусі жінки. І ми вже другий рік як дуже активно працюємо у напрямі дотримання гендерного балансу у ЗМІ області. Тому що у цьому величезна прогалина у локальних ЗМІ. Дуже багато нюансів, пов’язаних із мовою, дуже багато нюансів, пов’язаних із фокусом публікацій і т.д. Це один напрямок, у якому ми працюємо.

І є ще велике бажання, хочеться вірити, що ми теж до цього йдемо, може не так швидко як би хотілося, але потрошки йдемо. Це створити потужну жіночу коаліцію в області. У нас, наприклад, напрацьовуються зв’язки. Ми все більше працюємо з жіночими організаціями і нежіночими, у різних районах області, у невеликих містечках, щоб створити велику потужну коаліцію – і, власне, ці питання відстоювати. Тобто сприяти більшій гендерній рівності – і в органах місцевого самоврядування, і взагалі у суспільному житті. Може не у суспільній дискусії, а у якомусь такому повсякденному житті. Тому що одна справа Кіровоград, Олександрія, Знам’янка може у меншій мірі. Але коли ми йдемо у селища і села, то там класичний розподіл – і дуже велике навантаження на жінок. І жінки можуть і хочуть бути активними, але дуже часто вони просто не знають, що це можна робити.

Громадський Простір: Нещодавно Ви реалізовували проект за підтримки УЖФ «Місцеве самоврядування – жіночий портрет» – він уже завершився… А які висновки для себе Ви зробили?

Ольга Гріднєва: Проект уже реалізований. Ті заходи, які планували, і навіть більше, ми зробили. Хотіли привернути увагу суспільства до ролі жінок у громадських ініціативах, у прийнятті рішень, в ініціюванні і здійсненні якихось певних перетворень у суспільстві. Тому що у нас дуже багато активних жінок, у тому числі і в органах місцевого самоврядування. Звичайно, що до місцевих виборів, які восени відбулись, були більші сподівання.

Як на мене, то гендерні квоти не спрацювали на 100%, ті які були законодавчо закладені. І жінок у місцевих радах могло бути більше. Але є певна надія, тому що набагато більше було жінок кандидаток на різні посади. Не завжди вони перемагали. І, власне, ми працювали над тим, щоб ті жінки, які вже зараз є депутатками, які зараз працюють в органах місцевого самоврядування, які є активними учасницями осередків політичних партій на місцях, щоб вони отримали певні інструменти для того, щоб показати себе і поставити більш-менш рівні можливості з чоловіками на наступні вибори.

У нас був освітній компонент, у нас був інформаційний компонент: журналісти наших видань-партнерів провели інтерв’ю у депутаток, працівників місцевого самоврядування. При чому не лише у місті, а й по всій області. Були жінки, які вперше почали займатися політикою на місцевому рівні. Наприклад, у Знам’янській міській раді секретар вперше обрана. І були жінки з досвідом, які 20-25 років віддали місцевій політиці або роботі в органах місцевого самоврядування.

Була у нас і дослідницька робота. Ми робили моніторинг складу органів місцевого самоврядування. Хотіли показати, де там жінки. У нас є інформативний звіт. Ми його також розповсюджували. Багато було відгуків людей, які на наших заходах отримували звіт. Були дискусії, чомусь у людей інша картинка світу… Ніхто, наприклад, не готовий до того, що дуже багато жінок на рівні секретарів сільської ради, але голів сільських рад жінок набагато менше.

Ми настільки надихнулись роботою активних жінок, жіночим досвідом і зробили у партнерстві із іншою громадською організацією, яка у Кіровограді діє – «Прес-клубом» – фотовиставку (“Жіноче обличчя нової патрульної поліції”). Знайшли фінансування за рахунок іншого проекту і показали Кіровограду, які є активні і професійні жінки у новій поліції. Тобто ми трішки доповнили і працюємо далі.

У нас була Жіноча Школа. Це було п’ять тренінгів на різну тематику, причому якщо перші три ми планували заздалегідь, то останні два ми провели опитування – і за більшістю заявок зробили ще два тренінги. Один був присвячений фінансовій грамотності, і ще один був присвячений цифровим стратегіям просування своїх ініціатив та організацій.

І працюємо далі, вже є плани. На осінь будемо продовжувати не лише у Кіровограді. Знаходимо можливості. Будемо працювати із жінками, які живуть, наприклад, у Благовіщенському, це колишня Ульянівка. Це крайній захід області. Сподіваємось, що підтримають іще одну нашу ініціативу, знайдемо фінансування – і будемо працювати з жінками Новоукраїнського і Знам’янського районів. Там дуже потужний запит на освітні заходи. Ну і взагалі з районами будемо більше працювати. Тому що одна справа, коли тренінг у місті, приїжджають жінки із Бобринецького району, із Новгородки… Це одиниці. Коли це на місці, це більша синергія, тому що вони говорять про ті речі, які у їхньому селищі є актуальні. Одразу з’являються якісь нові ідеї.

Громадський Простір: У своїй роботі Ви помітили – на які саме знання є найбільший запит у жіночих ГО, активних жінок?

Ольга Гріднєва: Ми робили анкетування і аналізували докладно ці анкети. Найбільш запитувані знання – це фінансова грамотність. Так сталося, що на Кіровоградщині чомусь може не так активно, або навпаки не спрацювали ті програми з фінансової грамотності, які були всеукраїнськими. Їх було кілька при підтримці різних великих донорів. Тобто фінансова грамотність завжди запитувана, при чому на різних рівнях, починаючи із якихось навичок фінансової безпеки. У більшості волонтерських рухів, до речі, це, як правило, ініційовані жінками, тобто завжди є одна або кілька активних жінок, які збирають гроші на свої картки і так далі. Зараз відбувається шахрайство з цими платіжними засобами, бо дуже часто просто волонтери не обізнані у цьому. Це перший запит. Далі управління фінансами, тобто коли мова йде про те, що «Дівчата, у Вас є гарна ініціатива, шукайте якусь підтримку. Просіть гроші або там, або там, або там…» Дуже часто зупиняються, тому що немає навичок, знань стосовно фінансового менеджменту, управління фінансами.

Коли ми говоримо про Кіровоград, і в більшій мірі про райони, це знання щодо тих можливостей, які надає інтернет. Тому що інтернет прийшов. Є мобільний і навіть у маленькому селищі є інтернет у бібліотеці, тобто всюди. Дуже багато активісток розуміють, що цим можна користуватись, але навичок немає – і це просто велика прогалина.

Управління і планування проектною діяльністю теж дуже запитувана тема. У рамках нашої Жіночої Школи ми навіть два тренінги однакові провели. Один у Кіровограді і один у Знам’янці. Тобто великий запит на організаційні моменти…

Трішки працювали ми із журналістами. У нас був один семінар для журналістів на гендерну тематику, тобто як правильно писати. Не можу сказати, що є запит, але точно знаю що є дуже великі прогалини. Ті журналістки, які були у нас на тренінгу вони були мотивовані до отримання цих знань. Але на багато речей вони як вперше подивились. І коли говоримо про те, що зробіть аналіз своєї газети або свого сайту. Які ви там ставите матеріали, хто у фокусі жінки чи чоловіки, є ніби так, що ти кожного дня з цим стикаєшся, але ніколи цього не помічав. І це, до речі, ще один напрямок. Тобто теж маємо надію, що підтримають наш проект і будемо моніторити ЗМІ Кіровоградської області, тобто робити гендерний контент-аналіз і навчати журналістів. Потрібно ще розповідати чому це треба. Тим більше для районних ЗМІ.

На одному з наших тренінгів, коли ми говорили про фінанси, пошук донорів, про залучення якихось коштів на свої ідеї, виникла ініціатива, яка вже втілюється в життя. Дві учасниці тренінгу організували соціальне підприємство фактично. Вони назвали це «Непрофесійна кулінарна школа». Це соціальне підприємство має на меті навчання на платній основі. Заходи для людей, які можуть сплачувати ці кошти, і заходи для людей, які цього потребують. Для дівчат і хлопців, які потребують цих знань, але які їх не мають. Тому вони планують працювати з соціальним центром матері і дитини. Дівчата, які туди потрапляють, переважна більшість – це вихованки дитячих будинків. Тобто людина, що виросла в сім’ї робить щось навіть не задумуючись, а їх цьому треба навчати. І вже, я подивилась на Фейсбук, анонс вже є і буде перший захід. Тобто це фактично ідея, яка виникла у нас на тренінгу. Дівчата щось почули, потім між собою обговорили і вже вони починають працювати.

Громадський Простір: Моніторимо Вашу сторінку у Фейсбуці, бачили, що у Вас також є такі цікаві ініціативи як Клуб підтримки для жінок, проект “Маленька Берта”. Що це за ініціатива?

Ольга Гріднєва: Це окремий напрям нашої діяльності, робота із малозахищеними верствами населення. Це такі зустрічі жінок, які перенесли онкозахворювання і які збираються для того щоб поспілкуватися. Щоп’ятниці це відбувається. З ними працюють психологи, але це не лише психологічне заняття, а, скажімо, незвичні методики, переважно арт-терапія. Кіровоградщина, до речі, одна із лідерів по онкозахворюваннях. І це по жінках дуже сильно б’є, але системної роботи з жінками не вистачає. Вона ведеться у розумінні фізичної реабілітації. У нас кілька років тому відкрилося в онкодиспансері реабілітаційне відділення. У центрі здоров’я «Драйв», у якому є групи, є волонтерки, які займаються жінками, які пройшли операції. Але всеодно цього не достатньо. Аудиторія дуже велика. Жінки збираються і, по-перше, самі одна-одну підтримують і за допомогою фахового психолога.

Громадський Простір: Ми на завершення питаємо завжди в ГО, з яким би вони меседжем хотіли звернутись – а який Ваш?

Ольга Гріднєва: Наша організація називається «Турбота» – і чомусь турбота не є якоюсь дуже цінною, просто для себе. Тому якщо будемо турбуватися один про одного, будемо йти далі разом.

Хочемо не лише за рахунок наших власних активів, хочемо бачити таку синергію… От кілька днів тому Кіровоград перейменували на Кропивницький, область залишилась Кіровоградською. Ми обговорювали це поміж собою. Колись я стикнулась з тим, що дуже багато людей, наприклад, плутають Кривий Ріг і Кіровоград, може через схоже звучання. Обговорювали те, що зараз будуть плутати Кропивницький і Хмельницький з тих же причин. Дуже часто стикаємось ми з тим, що коли спитають: «Ти звідки?», «З Кіровоградської області», то перше питання: «Де це?». При тому, що ми географічний центр України, пам’ятний знак є з цього приводу. Тут є багато дуже цікавих людей, тут є багатенна історія. Тут є все що треба, може тільки гір великих немає, і хочемо зробити так, щоб ми дійсно були потужним центром громадським. Ми маємо для цього потенціал. Є як і всюди певна негативна тенденція – щодо відтоку активних людей, але віримо, що це припиниться і будемо розвиватися, тобто тягнути себе, так би мовити, в топ.

Пропонуємо також переглянути бесіду у відео-форматі: