Перетворення в громадах можливі через дієві місцеві практики та партнерства

Громадський Простір

Уявіть, вам потрібно дуже швидко зрозуміти контекст регіональної активності, успішності, актуальної для громад проблематики, заміряти останні процеси  та динаміку розвитку локального третього сектору, і водночас запартнеритись із важливими саме для вас командами, які мають успішний досвід ефективного вирішення проблеми, старту важливої для громади ініціативи. Наша відповідь — кращим місцем і можливістю це зробити є щорічний Форум спілки “Громадські ініціативи України”.

Форум — це унікальний подієвий майданчик громадянського суспільства, зокрема, для регіональних НУО. Відвідуючи його щороку, отримуємо наочні докази і кейси, що і як відбувається на локальному рівні, де врешті і є найбільший попит на громадську ініціативу, знання, інструменти, експертизу і можливості.

Цьогорічний 5-й форум “Від ідеї до успіху: місцеві ініціативи змінюють життя українських громад-2019” загостив Луцьк: протягом двох днів (18-19 жовтня) близько 100 учасників/ць форуму з 19 областей України та експерти з Польщі і Німеччини навчалися і спілкувалися в дружній локації — Волинській обласній бібліотеці ім.Олени Пчілки.  

Щораз у програмі продумано цікавий формат подій, що сприяє активному залученню та нетворкінгу.

Формат навчань і майстер-класів побудований у практичному ключі, адже є змога спільно вивчати типові для багатьох громад ситуації — проблематику залучення і кооперації. А потім так само спільно на прикладі своїх реальних проектів та досвідів нанизуються варіанти рецептів, кращих практик. І дуже часто, окрім важливих стратегій, є дуже дієві прості лайфхаки, аби партнерство відбулось, молодіжний простір був створений, громада порозумілась, потрібні двері відкрились, а потім до вас ще й прийшли із запрошенням/пропозицією.

 “Центральною через весь форум була така думка, що громадські організації повинні бути партнерами для влади чи для бізнесу. 

Ми дискутували з організаціями, представниками донорських структур і представниками об’єднаних територіальних громад про місце неурядових організацій в цих нових умовах – умовах децентралізації, про те, що всім нам потрібно брати більше відповідальності в такому партнерстві. Говорили про продукти, які можуть надавати громадські організації як послуги. Говорили про те, що не обов’язково кожного разу створювати комунальне підприємство, якщо хочемо відкрити молодіжний клуб. Це може якісно робити громадська організація, яка є у місті”, — коментує Юрій Степанець, голова громадської організації “Наше Поділля”, голова Правління громадської спілки “Громадські ініціативи України”.  

“Від ідеї до успіху — це про те, що ідеї народжуються у маленьких містах, селах та селищах нашої великої країни. Але як робити ці ідеї успішними, як їх реалізовувати? Саме в цьому намагається допомогти спілка “Громадські ініціативи України” через різні формати тренінгів, у тому числі і через форуми, де збираємо людей, які горять цими ідеями, аби вони знайшли відповіді на питання — як їх реалізувати”, — пояснює Павло Пущенко, виконавчий директор спілки “Громадські ініціативи України”. 

Маємо долати стереотипи і партнеритись 

Варто сміливіше діяти, долати шаблони, бо поки ще часто послуговуємося стереотипним мисленням, відмовками, негативними очікуваннями і не даємо собі шансів працювати більш ефективно. Разом. 

Це було наскрізною темою більшості обговорень, де йшлось про співпрацю з владою, ЗМІ, бізнесом — неготовність йти і пропонувати партнерство, з правильним меседжем і мотивацією.

І звісно серед порад — покращувати рівень досліджень і комунікації, культури партнерства і спільної відповідальності за перетворення. 

“Давайте згадаємо три Майдани: Революція на граніті, Помаранчева революція та Революція Гідності. Яка була найефективніша? Результати якої перевищували очікування? Першої. В якій суспільство “замовляло музику”? Також у першій. Саме ця привела Україну до незалежності. До української державності, яка була мрією. Тоді розумно “замовляли музику”. І це дуже важливий момент: щоб ми розуміли, що це наша роль, нашої громадськости. Не тільки протестувати, бо ця нерозумна влада щось прийняла. А що ми можемо робити, різними способами, щоб ця влада знала від нас ЩО треба приймати, або впливати — хто є у цій владі. Ей, колеги, унікальний час! Що ви можете зробити сьогодні. Треба думати як використати цей шанс”, — зауважує у своїй надихаючій доповіді польський громадський діяч, директор Центру міжнародної співпраці Кшиштоф Становський.

У “Громадських ініціативах України” переконані, що НУО повинні готуватися до того, щоб бути рівноцінними партнерами в громадах. 

“Можливо, досить складно говорити з владою на рівні Києва чи на рівні якогось обласного центру, але дякуючи реформі децентралізації, з’явилося дуже багато можливостей, щоб запропонувати свої послуги. Ми вже зараз вчимося ці послуги надавати. Є певні стереотипи, що це можуть бути лише якісь освітні послуги, але цей перелік є дуже широким. І ми тут можемо орієнтуватися на досвід німецьких чи польських організацій. Вірю, що у найближчі п’ять років цей напрямок буде розвиватися — ми, громадські організації, будемо все більше і більше отримувати замовлення на якусь діяльність від місцевого самоврядування — на ведення клубу, проведення досліджень чи якісь заходи, пов’язані з управління відходами, так, як це зараз відбувається у центральній та східній Європі”, — вважає Юрій Степанець, голова громадської організації “Наше Поділля”, голова Правління громадської спілки “Громадські ініціативи України”.

Комунікації про комунікації НУО важливі

Не все видно з Києва. Бо можливо не все з регіонів відкомуніковується?! Громадському сектору справді важливо мати більше уявлення, що і як саме змінюється в громадах, які перемоги здобуваються на місцевому рівні. Локальні організації ще мають куди покращуватись в інформуванні про свою роботу, в більш ефективному залученні громадян до своїх ініціатив, шукати спільну і зрозумілу мову для порозуміння. І звісно ж — робити дієві комунікації.

 Під час більшості дискусій та навчальних сесій говорилось багато, що часто-густо громадські організації концентруються на процесі реалізації проекту, всіляких підводних каменях, механіках і трохи десь забувається компонент планування та комунікації, обрання правильних для конкретної ситуації інструментів та підходів. 

Зокрема на тематичній дискусії Громадського Простору “Комунікація для ефективних перетворень: як громадським організаціям знаходити по/розуміння в громадах”, що згодом перетворилася ще й на спільний воркшоп — прийшло дійсно багато зацікавлених, охочих поділитись своїми кейсами та порадами, інсайтами і досвідами комунікацій з громадою, партнерами з органів влади, медіа і НУО. 

Дуже позитивна для нас історія: побачили загальне розуміння, що комунікації НУО таки недооцінюються, недопрактиковуються — і комунікації про комунікації важливі.

Наші спільні напрацювання ми сформуємо у  загальний ТОП комунікаційних лайфхаків для Бази Знань НУО на Просторі. 

 “Я не знаю, чи всі усвідомлюють виклик, але ми у спілці “Громадські ініціативи України” його усвідомлюємо. І це те, про що ми намагалися говорити — про сталість роботи громадських організацій і про те, що децентралізація дає можливості для цієї сталої роботи, лише треба правильно побудувати комунікацію, і з місцевою владою, щоб ця сталість була забезпечена ресурсно, фінансово і на понятійному рівні, щоб було розуміння в обох сторін — влади та громади — що вони один одному потрібні. Треба створювати умови, щоб ці процеси відбувалися постійно”, —  вважає Павло Пущенко, виконавчий директор спілки “Громадські ініціативи України”.

Українцям треба знайти спосіб “замовляти музику”

Своїми думками та враженнями від форуму поділилися гості-учасники із Польщі, зокрема, директор Центру міжнародної співпраці з міста Люблін Кшиштоф Становський, Наталія Кертичак із Фонду Освіта для демократії (Варшава) та Вальдемар Вайс, президент фонду “Меркурій” із міста Валбжих.

Директор Центру міжнародної співпраці з міста Люблін Кшиштоф Становський:

“Тут на Форумі ми говорили про унікальність громадського сектору в Україні. Люди, які кажуть, що Україна не є тією державою, де найсильніше громадянське суспільство у світі, кажуть неправду. 2.5 мільйони людей були змушені покинути свої домівки через війну, а це політичні біженці з Криму, люди, які залишили все своє майно на Донбасі. І що в результаті? Україна, громадяни України, не держава, змогла знайти їм новий дім. Виникло багато громадських ініціатив, щоб їм допомогти в нових умовах у нових містах та містечках. Жодна українська дитина не має проблем, щоб знайти школу в Сумах, Харкові, Івано-Франківську, Львові чи Дніпрі. Це “чемпіонат світу”! Другого такого досвіду не було. 

З іншого боку, я думаю, йде нова епоха. Це час, у якому громадські організації і просто громадяни України повинні знайти спосіб “замовляти музику”. Звичайно, у цій частині світу рішення приймали президенти, прем’єр-міністри, щось вирішував парламент, а може час, щоб громадяни дали відповідь — “як хочемо жити?”, “як хочемо все збудувати?” Сьогодні це можна зробити. Сьогодні електронним варіантом та напряму на місцях, в громадських організаціях ми можемо разом щось запропонувати та можемо сказати – що ось це чи це для нас найважливіше. Що ми побачили на останніх виборах в Україні? Що народ знає, як сказати “ми хочемо змін”, але треба ще допомогти, щоб він правильно висказав, “які зміни ми хочемо”, не тільки, що “ось цього нам не потрібно”, а “яка є наша конкретна реальна мрія.

Цікавим моментом для громадських ініціатив в Україні є те, що  тут починає працювати Ashoka (Ред. — міжнародний некомерційний фонд, який здійснює професійну підтримку соціальних підприємств по всьому світу). Ашока — це унікальна організація, яка старається допомогти знайти соціальних інноваторів, соціальних підприємців. Результатом роботи підприємця є прибуток, а результатом роботи соціального підприємця, інноватора – соціальна зміна. Ашока допомагає знайти таких людей, і тепер вони будуть це робити в Україні”. 

Наталія Кертичак, Фонд Освіта для демократії, Варшава, Польща:

“Я вже вп’яте беру участь у Форумі Громадських ініціатив України, який цього року проходив у Луцьку. Унікальним було те, що він проходив у публічній бібліотеці. Це дуже класна ідея, тому що окрім всієї програми форуму ми побачили, як може виглядати така відкрита для людей бібліотека, яка може виконувати функцію громадського місця.

Звичайно, програма форуму була цікавою — майстер-класи, можливість зустрітися з представниками громад з якими ми дуже багато працюємо через різні програми та проекти, що стосуються децентралізації, обміну досвідом між громадами чи підтримки співпраці між місцевими активістами і представниками органів місцевого самоврядування. Я вдячна організаторам за запрошення і за можливість побути тут, поговорити з людьми на різні важливі теми, які стосуються України зараз та викликів для громадянського суспільства”.  

Вальдемар Вайс, президент фонду “Меркурій” із міста Валбжих, Нижня Селезія, Польща:

“В Україну я приїжджаю вже не тільки як партнер, але як друг. Маємо добрі стосунки з багатьма організаціями-учасниками форуму “Місцеві ініціативи змінюють життя українських громад”. Такі візити дають можливість побачити, як у вас розвивається громадський сектор. Бачу у вас активних людей, які розвивають свої місцеві громади. У них так багато активностей, творчості, вони відкриті до співпраці з іншими та хочуть ділитися тим, що роблять”.

Хто серед переможців конкурсу «Краща громадська ініціатива України-2018»?

Вже традиційно під час Форуму відбувається нагородження переможців конкурсу “Краща громадська ініціатива України”. Це конкурс, який у 2013 році започаткувала Спілка “Громадські ініціативи України”, щоб відзначити найбільш значущі громадські ініціативи у сфері активізації місцевих громад. 

“Цей конкурс є унікальним, бо це конкурс громадських організацій для громадських організацій. Ми його придумали приблизно 5 років тому як таку ініціативу, яка, з одного боку говорить про відзначення якихось цікавих місцевих ініціатив, а з іншого боку, вона про нашу відповідальність. Ми свого часу отримали щось від донорів, суспільства, влади та інших організацій, і дякуючи цьому стали тими, якими є. Зараз ми хочемо та готові віддати частину цього досвіду іншим ініціативам, які тільки на початку свого шляху”, — пояснює Юрій Степанець, голова громадської організації “Наше Поділля”, голова Правління громадської спілки “Громадські ініціативи України”.

Серед переможців конкурсу:

• Менщина туристична (поширення знань серед мешканців Менського району про історико-культурні надбання та туристичну привабливість Менщини, розробка туристичних маршрутів Менщиною – велосипедні та автобусні)
• Ініціатива «Історія успіху: жінка в кадрі» (комунікаційний майданчик в Гощі, де б жінки обмінювалися професійними успіхами, генерували ідеї, спільно їх реалізовували, презентували себе на рівні громади й готувалися ставати лідерками та депутатками місцевих рад Рівненщини) 
• Мандрівний кінотеатр, кіноплатформа «Кіно там, де ти» (форма дозвілля у Бобринецькій громаді, яка дозволяє демонструвати кінофільми, мультиплікаційні фільми для мешканців різних вікових категорій)
• Заняття із каністерапії та проект «Почитай мені» (Пес – це не лише надійний друг, а й хороший лікар та вчитель. Саме цей підхід використовують на практиці під час каністерапії для покращення моторики та рухових здібностей людини, для підвищення самооцінки та розвитку соціальних навичок).
• Квест-гра «Житомир – єднає» (Пригодницький, інтелектуально-розважальний квест, розроблений для 72 дітей Житомирщини, а саме, для дітей учасників бойових дій, внутрішньо переміщених осіб, з багатодітних сімей, з інтернатів з вадами здоров’я та із загальноосвітніх шкіл). 
• Перший крок до успішного впровадження бюджету участі (Проект направлений на створення передумов для сприяння соціальній активізації в житті громади – молоді 6-ти сіл Галицинівської ОТГ, шляхом проходження 43-годинної освітньої програми з проектного та організаційного менеджменту і їх участі у конкурсі проекту Бюджету участі).
• Проект #своє_горнятко (Що інформує молодь та мешканців громад Волині про важливість використання багаторазових горняток і це є перший крок до зменшення сміття та початку життя з сортуванням та життям у стилі zero waste. Мережа партнерів налічує десятки молодіжних центрів та ініціатив з різних міст).
• Сусідська варта (комплексний проект, направлений на популяризацію прикладів самоорганізації сусідів («Сусідська варта»), та інформаційно, організаційно та матеріально підтримуємо тих, хто своїми активними діями долучився до розв’язання проблем власної безпеки, Віта-Поштова та Юрівка, Київщина)
• Школа програмування Ш++ (Соціальний проект з безкоштовного навчання програмуванню дітей, підлітків і дорослих. Впродовж 6 років у Школі програмування Ш++ вивчилося більше 500 учнів)
• EDUCATION BUS (Програма EDUCATION BUS включає 2 блоки: «Уроки самостійності» та «Профорієнтація» в рамках яких проводиться навчання, до проведення заходів залучаються місцеві жителі та волонтери, Кіровоградщина)

Крім того, вперше за підсумками форуму громадських ініціатив буде підготовлено спільну декларацію. Юрій Степанець пояснює, що у документі йтиметься про відповідальність громадських організацій: “Декларація має стати для нас певним орієнтиром — що нам робити в громадах, а також певним нагадуванням про те, що ми зобов’язалися зробити і що ми маємо це зробити”.

Огляд підготували Галина Жовтко і Алла Прунь

Фото Віталій Ніщименко