Уперше в Україні стартував міжнародний конкурс Diamond Challenge – на розвиток молодіжного підприємництва

Віталій Ніщименко

В Україні тільки 1% молоді займаються підприємництвом, а 38 тільки прагнуть, проте їм заважають різні обставини (недостатній рівень знань, складні економічні та політичні умови, недосконала податкова система для молодіжного підприємництва, відсутність стартового капіталу тощо).

Ірина Романенко, виконавча директорка Благодійного фонду «Інститут громадянської освіти та суспільних програм» (ICEPP), та Наталія Шкурка, керівниця проектів фонду, розповіли Громадському Простору про діяльність Фонду на розвиток молодіжних активностей, зокрема про унікальний міжнародний конкурс підприємницьких ідей для підлітків-старшокласників  – Diamond Challenge for High School Entrepreneurs, яким вони опікуються в Україні.

Громадський простір: Для початку хотілося б почути кілька слів про «Інститут громадянської освіти та суспільних програм» (ICEPP).

Ірина: Благодійний фонд був створений у 2006 році. Спочатку ми працювали тільки за одним ключовим напрямом – благодійність. З 2013-го року ми розширили сфери своєї діяльності і зараз працюємо за трьома ключовими напрямками: громадянська освіта, суспільні програми і, звичайно, благодійність. Місія нашої організації звучить так: «Об’єднаймось заради розвитку громадянського суспільства».

Ми працюємо для розвитку громадянського суспільства і розуміємо, що головний інструмент громадянського суспільства – це молодь. Молодь є рушійною силою змін у суспільстві. І зараз наша діяльність спрямована на підтримку і розвиток молодого покоління. Буквально влітку цього року ми провели менторський проект, який називається «Сила молодого покоління» і підтримали три молодіжні організації консалтинговими сесіями.

Також, зараз у нас є проект з підтримки молодого покоління Diamond Challenge for High School Entrepreneurs. Його мета – підтримати школярів у віці від п’ятнадцяти до вісімнядацяти років з їхніми підприємницькими ідеями. Також у портфелі наших проектів є проект «Центр трансферу інноваційних технологій». Його мета – об’єднання бізнесу, молодих підприємців і наукової сфери. Є у планах реалізація проекту STEM, який спрямований на розвиток дитячої технічної творчості у сфері науки: математики, фізики/астрономії, хімії/біології, інформатики та інформаційних наук, а також на організацію практичної діяльності школярів з використанням інноваційних методик навчання в науково-технічній сфері (технологія, інженерія та математика, програмування).

Громадський простір: Нашим читачам було б цікаво дізнатися більше про конкурс Diamond Challenge for High School Entrepreneurs.

Наталія: Diamond Challenge for High School Entrepreneurs – це американський конкурс, який був започаткований в університеті штату Делавер у 2012 році. Його мета – це навчити старшокласників підприємницької діяльності шляхом використання теоретичних знань у практичній діяльності. Тобто на практиці – представити свій проект, отримати фідбек і приступити до його реалізації.

Громадський простір: Яким чином Ви стали організаторами конкурсу Diamond Challenge for High School Entrepreneurs в Україні?

Ірина: Ми працюємо з молоддю і завжди шукаємо однодумців та партнерів. Спочатку, ми написали в американський університет лист про наміри. Потім була кропітка рутинна організаційна робота, ми домовлялись про взаєморозуміння, і як результат – підписаний меморандум. Ми раді, що Україна розширила географію конкурсу і що молоді українські бізнесмени зможуть представити Україну, і свої бізнес-проекти на міжнародній арені.

Громадський простір: Які умови участі у конкурсі Diamond Challenge for High School Entrepreneurs?

Наталія: Найважливіше, що цей конкурс командного характеру. Тобто учні-старшокласники мають сформувати команду від двох до чотирьох осіб і знайти повнолітнього ментора-радника, який допомагатиме їм у підготовці проекту. До 20 листопада відкрита реєстрація команд. Вони мають зареєструвати свій проект, команду та ментора-радника. Потім буде місяць на підготовку бізнес-концепції, яку вони мають завантажити в систему Diamond Challenge до 20 грудня. Слід врахувати, що конкурс американський, тому хоча б один представник команди має розмовляти англійською мовою.

У Києві 10 лютого презентація проектів також буде проходити англійською мовою, для того щоб у наших конкурсантів була можливість спробувати свої сили у публічному виступі англійською. Важливо, щоб  у разі перемоги, учасники могли представити свій проект у США. Переможці відбіркового етапу мають від’їжджати до США, 6 квітня буде півфінал в університеті штату Делавер. Учасники, які пройдуть фінал, будуть виступати на Молодіжному Підприємницькому Саміті (Youth Entrepreneurship Summit 2017), який відбудеться 7 квітня. Захід проводиться для спілкування з успішними бізнесменами.

Презентація має бути структурованою – на сайті ICEPP є перелік питань, які повинні бути висвітлені у цьому проекті, а також в презентації.

Участь у конкурсі можуть взяти старшокласники, учні 9-11 класів, а також студенти коледжів та професійно-технічних закладів. Учасники мають бути не старшими вісімнадцяти років.

Громадський простір:  Скільки учасників уже зареєструвалось на конкурс Diamond Challenge for High School Entrepreneurs?

Наталія: На даний момент уже зареєструвалось 243 молодіжні команди з 10 країн світу, з них з України - 22.  Конкурс у нас відбувається вперше і ми не очікували, що буде така велика зацікавленість українців.

Громадський простір: Хто є менторами в конкурсі?

Наталія: Ми помітили, що учасники, обираючи собі менторів, найчастіше залучають вчителів, батьків і студентів вищих навчальних закладів.

Щодо оцінки проектів, то оцінювання проектів спочатку буде відбуватись он-лайн. Буде спеціально набрано журі, які будуть оцінювати проекти: ставити свою оцінку і писати якийсь фідбек. Це люди, які мають відношення до бізнесу. Наступного тижня будемо оголошувати відбір он-лайн суддів.

Громадський простір: Яким чином Ви поширювали інформацію про цей конкурс?

Ірина: Ми хотіли би висловити щиру подяку Міністерству молоді та спорту України, та особисто пану Олександру Яремі. Дуже приємно, що з першої зустрічі ми визначили важливість даного конкурсу для української молоді і зрозуміли напрямки спільної діяльності.

Наталія: Ми задіювали всі соціальні мережі, інформаційні портали, зокрема і Громадський Простір, телефонували у дитячі бізнес-школи – пропонували, щоб їх підопічні брали участь у конкурсі, зробили масову розсилку інформаційних листів по школам та ліцеям. Також організовували інформаційні сесії, де спілкувалися з дітьми, розповідали їм про умови участі, про сам конкурс, щоб поширити найбільше інформації. Можливо, щоб вони якщо не у цьому році зголосилися брати участь, то у наступному, ще через рік.

Наталія Шкурка (ліворуч) та Ірина Романенко (праворуч) вражені рівнем зацікавленості до конкурсу

Ірина: Ми здивовані: конкурс в Україні проходить вперше, але дзвінків, листів дуже багато, питань дуже багато. І якщо запрошують проводити інформаційні сесії, ми їдемо проводити. Якщо школа знаходиться віддалено, ми домовляємось про Skype-конференцію.

Громадський простір: Які проекти перемагали у конкурсах Diamond Challenge for High School Entrepreneurs  минулих років?

Наталія: У конкурсі Diamond Challenge for High School Entrepreneurs є два напрями: соціальні і бізнес-проекти. В Україні будуть брати участь тільки бізнес-проекти. Можливо, наступного року ми розширимо співпрацю і в Україні буде проходити конкурс соціальних проектів. У 2016 році перемогли три команди з Америки. Перше місце завоювала команда хлопців, які вигадали спортивний пристрій. Це насос для м’яча, що «втягує» голку всередину, тим самим запобігаючи пошкодженню або втраті голки. Друге місце отримав проект вітрового скла для машин. Це технологія, що заломлює сонячні промені і регулює вплив ультрафіолетового випромінювання. Третє місце отримав проект, який уже запущений – спрямований на те, щоб уберегти жінок від сексуального насильства.

Серед пів-фіналістів – наші сусіди з Грузії представляли проект грузинського кафе у якійсь віддаленій гірській місцевості. Із Молдови представляли проект крейдяного спрею, що поглинає сліди крейди і запобігає захворюванню дихальних шляхів. Ще один проект – додаток для мобільного телефону, що відслідковує кількість використаної води під час прийому душу або ванни.

Проекти та ідеї різні, тому потрібно просто не боятися представляти щось своє. Головне, що потрібно брати до уваги – це те, що у кожної команди буде 5 хвилин для того, щоб представити свій проект. І саме за ці 5 хвилин учасники команди мають так привернути увагу до свого проекту, щоб у журі не залишилось більше сумнівів щодо переможців.

Ірина: Ще потрібно правильно описати проект, оскільки буде онлайн-журі, яке буде заочно оцінювати проекти. Очні і заочні результати будуть сумуватися, і буде обрано одного переможця.

Громадський простір: Що потрібно врахувати для участі у півфіналі?

Наталія: До Америки зможе поїхати тільки один переможець з України. Наші колеги фінансують проживання для всієї команди і ментора протягом чотирьох днів. А ми працюємо у напрямку, щоб забезпечити переліт. Тому ми запрошуємо до співпраці всіх однодумців, небайдужих до розвитку молодіжного підприємництва в Україні.

Громадський простір: Кілька слів про особливості молодіжного підприємництва в Україні.

Ірина: Молодіжне підприємництво – річ тонка. Перш, ніж перейти до його характеристики, ми хотіли б назвати три ключові компоненти, які впливають на розвиток підприємництва. По-перше, це освіта – шкільна, вузівська, та додаткова (професійна). Другий компонент – це молодіжне безробіття. І третій компонент – це розвиток і підтримка самого молодіжного підприємництва, як з боку органів державного управління, так і з боку міжнародних і місцевих організацій.

Стосовно освіти… На жаль, немає програм, які у школі навчають дітей бізнесу або підприємництву, тому ми спостерігаємо молодіжну мобільність. Наші студенти є стратегічним ресурсом для вузів інших держав. За попередніми даними, у минулому навчальному році закордоном навчалось щонайменше 53 тисячі українців. Наприклад, у Польщі із усіх закордонних студентів 42% – українці. Сусідні країни залюбки пропонують нашим студентам навчатися. Як показує практика, ті студенти, які отримують вищу освіту в інших країнах, як правило, не повертаються, а вкладають свій потенціал у розвиток іншої країни.

Молодіжне безробіття – це питання номер один сьогодні. За даними державної служби статистики, на сьогоднішній день 46% офіційно зареєстрованих безробітних – це молодь у віці до 35 років. Розвиваючи підприємництво, ми тим самим впливаємо і на зменшення числа молодіжного безробіття.

Третій компонент – підтримка підприємництва загалом. У рамках соціологічного дослідження, яке було здійснене на замовлення Міністерства молоді та спорту України «Цінності української молоді 2016», наша молодь, а саме 42,5%, вважає, що «бізнесмен» і «підприємець» – належать топ-5 професій, що дають можливість досягнути успіху в житті. Проте від народження ідеї у студентів до її реалізації – тернистий шлях, і не всі ідеї впроваджуються у життя. Наша  молодь зіштовхується із купою проблем: повільні темпи розвитку підприємництва серед молоді, недостатнє використання інноваційного потенціалу молоді, недостатній рівень знань для того, щоб реалізувати свою бізнес-ідею, недостатня орієнтованість молодими людьми щодо отримання додаткових знань, умінь та професійних навичок поза системою, які б спонукали молодь до реалізації власної справи.

Хочу відзначити, що майбутнє – за молодіжним підприємництвом. Один американський он-лайн портал здійснив дослідження, в якому було опитано 2050 молодих людей зі 146 країн світу щодо їх страхів, прагнень, мрій, цінностей та ідеалів.  Одне з його питань формулювалось так: «Що матиме найбільший вплив на розвиток економіки світу в найближчі 20 років?» 50% опитаних молодих респондентів відповіли, що це будуть стартапи та малий бізнес.

Наші українські студенти також вважають, що за підприємництвом майбутнє. Якщо поглянути на економічно розвинені країни, то там молодь, як правило, самозайнята. Наприклад, в США близько 24% економічно активного населення – молодь, з яких близько 6 млн. молодих людей займається бізнесом. У Штатах діє понад 40 різних програм з підтримки підприємців. Зокрема, бізнесмени отримують підтримку через програми навчання і розвитку бізнесу (The Center for Entrepreneurship); бізнес-простір при університетах (бізнес-кампуси, дискусійні клуби, консультаційні організації і тд.); Фонди (корпоративні, венчурні, благодійні, файндразинг, краудфандинг); бізнес-ангелів; а також бізнес-акселератори та інкубатори.

В Україні тільки 1% молоді займаються підприємництвом, а 38 тільки прагнуть, проте їм заважають різні обставини (недостатній рівень знань, складні економічні та політичні умови, недосконала податкова система для молодіжного підприємництва, відсутність стартового капіталу, тощо).

Тобто якщо нам переймати практику економічно розвинутих країн, ми маємо розуміти, що майбутнє тільки за тими країнами, які будуть використовувати потенціал молоді.

Молодіжне підприємництво – це елемент підвищення рівня зайнятості серед молоді, забезпечення їхнього добробуту.  Ми маємо забезпечити гідні умови, створити достатньо програм, які б впливали на формування підприємницької ідеї і залучали молодь до більш активної участі у суспільно-важливих питаннях.