ProstirTalks: фокус громадянського суспільства на 2019 рік

Громадський Простір

Початок нового року – завжди гарна нагода озирнутися, проаналізувати власні досягнення та оцінити, що зроблено, а над чим ще варто працювати. І це також можливість подивитися у майбутнє та сформувати актуальний порядок денний. Як і куди рухається громадський сектор? Ми запитали представників неурядових організацій, учасників наших попередніх Prostir Talks  –  що саме вони виокремлюють як найголовніше досягнення громадянського суспільства у 2018 році. І на чому варто було б зосередити фокус громадянського суспільства у 2019 році – на яких темах, трендах, викликах?

Своїми міркуваннями з нами поділились:

Найголовніше досягнення громадянського суспільства за 2018 рік

“Найголовніше досягнення громадянського суспільства України за попередній рік – це об’єднання сил на захист колег, які теж працюють в напрямку розвитку демократії в країні. Подібне об’єднання сил принесло свої плоди: тема тиску і нападів на активістів стала однією з найбільш обговорюваних в українському суспільстві, а кількість нападів зменшилася до кінця року.

У минулому році, ми дізналися про уразливість громадянського суспільства: це окремі активісти, рухи, які борються за права людини, неурядові організації. Стало зрозуміло, що якщо ми не виступимо на їхню підтримку, ніхто цього не зробить”, – переконаний Метью Шааф, директор представництва Freedom House в Україні.

Читайте також: Українська демократія: виклики та спільні точки докладання зусиль

“Усіх з Новим 2019 роком! Час робити підсумки та говорити про майбутнє. Що, на мій погляд, відбувалось важливого в українському громадянському суспільстві в 2018 році? Перше – продовжує розвиватися партисипативна та місцева демократія (в програмі місцевих бюджетів участі все більше проектів та голосів громадян).

Друге. У суспільстві поширюється розуміння, що громадянське суспільство не варто будувати зверху. Цей процес неможливо “впхнути” в інституційні рамки. Для цього потрібні люди, громада.

І третє – українські організації та активісти все більше впроваджують проекти з неформальної освіти, щоб закріпити серед громад поняття та досвід про громадянські цінності (права та свободи, місцеву демократію, конфліктологію, необхідність толерувати різнорідність та інші) як основу соціального і державного устрою”, – вважає Вікторія Солоніцина – комунікаторка та тренерка, співзасновниця Центру АХАЛАР (Чернігів) та член організації Fundacja Forum Kontrastów (Варшава).

Читайте також: Prostir Talks: конфлікти в організаціях як шанс для розвитку

“Найголовніше досягнення за 2018 рік – громадянському суспільству вдалось втримати високий рівень довіри, який ОГС мають з часів Євромайдану. За даними дослідження «Довіра громадян до суспільних інститутів», проведеного Центром Разумкова в липні 2018 року, громадські організації мають баланс довіри +6,2, а волонтерські організації +44,0.

На фоні довіри суспільства до політиків (-69,7) та державних службовців (-76,7), така довіра людей є надзвичайною можливістю, щоб громадянське суспільство ставало суб’єктом публічної політики. Поки цього не сталось. Але це те, над чим варто зосередитись громадським організаціям в майбутньому”, – говорить Юрій Степанець, голова правління ГС «Громадські Ініціативи України».

Читайте також: Prostir Talks: громадські мережування та партнерства – коли це працює?

“Найголовніше досягнення громадянського суспільства за 2018 рік – трансформація волонтерства. У професійніше, яскравіше, масштабніше явище. Це мені здається чимось, що можна виокремити, тому що суспільство розвивається комплексно і завжди буде багато різнопланових досягнень.

Але у 2018 дві міжнародні ініціативи Giving Tuesday та Pro Bono дуже успішно “зайшли”. А це тисячі вперше залучених до волонтерства людей і їхній внесок у розвиток країни оцінюється сотнями тисяч гривень, – ділиться думками Олександра Чучко, менеджерка Pro Bono Club Ukraine.

Як на мене, це третій етап (перший тривав до 2014-го року, коли волонтерство було здебільшого цікавим проведенням часу для молоді, другий під час подій Майдану та після, як прояв громадянської позиції), коли люди розвивають нові навички завдяки волонтерству та долучаються до вирішення проблем, які їх хвилюють. З’являється більше прикладів корпоративного та інтелектуального волонтерства. Волонтерство стає професійнішим і зі сторони самих волонтерів, і зі сторони організацій. Тепер цьому можна навчитися, наприклад у UVS, навіть державні структури починають підтримувати розвиток руху та популяризацію”, –  говорить Олександра Чучко.

Читайте також: Prostir Talks: інноваційні ініціативи, які змінюють простір-громаду-світ

“Досягнення 2018 року громадянського суспільства – збільшення фінансових можливостей для реалізації своїх ініціатив, –  вважає Максим Лациба,  керівник програм УНЦПД.

У 2018 році громадський сектор отримав декілька нових механізмів залучення коштів: відбувся перший за всю історію України конкурс проектів для громадських організацій ветеранів, в тестовому режимі запрацювала СМС-благодійність; запрацював громадський ресторан Urban500.

Також більше грошей почали виділяти і на місцевому рівні: на бюджети участі (Львів – 32 млн грн), на фінансування громадських організацій (Київ – 4 млн) на закупівлю соціальних послуг в громадських організацій”.

Читайте також: Фокусуємо тренди та цікаві кейси благодійності 2018 — Prostir Talks

“Серед головних досягнень 2018-го – зростання державної підтримки організацій громадянського суспільства. Все ще мала обізнаність ОГС про можливості державної підтримки (наприклад, офіс за пільговою ціною), але тенденції зростання як фінансової, так і правової (наприклад, включення програми ОГС до державної програми ОДА) можна спостерігати, – відзначає Поліна Нюхіна, директорка Українського форуму благодійників.

Також серед досягнень – запуск пілота смс-благодійності. Найкращий урок для сектору ОГС, що між адвокацією та імплементацією може виникнути непередбачувана прірва. Пілотний проект відкрив нові виклики для сектору.

Варто також згадати про ініціативу #ЩедрийВівторок - приклад того, що колаборація не тільки існує, але й додає вартості проектам та ініціативам”.

“Після Революції Гідності не відбулося перезавантаження політичної системи та зміни еліт. Це багато чого пояснює, і зокрема несистемний характер розпочатих реформ, – вважає Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова правління Центру Громадянських Свобод. –  Із кожним роком їхні темпи знижувалися. А перед виборами взагалі важко очікувати на якийсь прорив. 

Триває запекла експертна дискусія щодо результатів реформування. Хтось вважає, що “склянка наполовину повна”, хтось переконує, що вона “наполовину порожня”. А треба ставити питання про те, чи достатньо у цій склянці рідини, щоб Україна зробила стрибок та вийшла із зони турбулентності. Досі не можна із впевненістю сказати, що ми пройшли вже точку неповернення. У цьому небезпека нашої ситуації в умовах видимого протистояння олігархів та популістів.

У такій ситуації роль локомотиву має відігравати громадянське суспільство. Ніби для цього є передумови, адже волонтери та громадські організації користуються найвищими рівнями довіри, порівняно із державними та іншими суспільними інституціями. Водночас, вони розпорошені. Кожен працює у своїй темі – боротьба з корупцією, правозахист, безпечне довкілля тощо. Як наслідок, у громадянського суспільства досі не вироблено консолідованої позиції. І зараз, коли політики змагаються порожніми обіцянками та гаслами, громадянське суспільство не вступає в діалог із політичними силами для просування тих кроків, які реально потрібно робити в країні”.

“До всього почався наступ на самих громадських активістів, першими ознаками якого стали дискредитаційні кампанії та різні законодавчі ініціативи про обов’язкове е-декларування,  про іноземних агентів тощо, – констатує Олександра Матвійчук. – Зростає кількість фізичних нападів у регіонах. З огляду на слабкість державних інституцій, загальне збільшення толерантності суспільства до насилля у зв’язку з війною та зрощенність органів правопорядку із локальними корупційними елітами, легко передбачити, що “список Катерини Гандзюк” буде поповнюватися. З огляду на це, потрібно вже зараз будувати систему колективної безпеки”.

На чому варто було б зосередити фокус громадянського суспільства у 2019 – теми, тренди, виклики

“Україна знову проходить критичний тест на зрілість демократії. Ми не можемо собі дозволити його провалити. Тому громадянське суспільство має стати повноцінним суб’єктом політичного життя країни. Подолати фрагментарність, вибудувати екосистему по всій країні, створити канали комунікації та мобілізації, сформувати громадянський порядок денний. І дати потрібну енергію для руху країни у тому векторі, який був окреслений Революцією Гідності”, – продовжує думку Олександра Матвійчук.

“У 2019-му слід звернути увагу на консолідацію сил на підтримку прав людини, демократії та гідності всіх громадян під час двох передвиборчих кампаній. У цей період очікуються цинічні і корисливі спроби розділити людей між собою. Консолідація сил дозволить суспільству і політикам сконцентруватися на вирішенні найважливіших і найболючіших питань для країни,  – зазначає Метью Шааф, директор представництва Freedom House в Україні.

У цілому, громадянському суспільству в Україні варто поставити собі за мету поліпшити показники демократичного управління країною, свободи слова і преси, свободи асоціацій, свободи вираження думки в 2019 році”.

“На чому варто було б зосередити фокус громадянського суспільства у 2019-му? Суспільна підтримка накладає на громадські та волонтерські організації і певну відповідальність. Маючи таку підтримку від громадян, ми, громадські та волонтерські організації, можемо її використати для просування ключових реформ, боротьби з корупцією, а також винесення до порядку денного країни важливих для суспільства питань, про які політики воліють не говорити, – підкреслює Юрій Степанець, голова правління ГС «Громадські Ініціативи України». – Саме громадські організації можуть стати голосом суспільства, який чесно і без прикрас говорить про проблеми та виклики, що стоять перед Україною.

Важливо також, що громадські організації, не маючи цілі стати популярними в очах виборців, можуть консолідувати суспільство навколо реальних механізмів вирішення актуальних проблем та подолання викликів, а не популістичних закликів та самообману. Щоб громадські та волонтерські організації стали суб’єктом публічної політики, їхні лідери повинні навчитись працювати разом, підтримувати один одного, а також спільно формувати найважливіші пріоритети, як для сектору ОГС, так і для країни в цілому”.

“Це не просте завдання в країні, де йде війна, де суспільство розділене, а політичні лідери імітують реформи, – продовжує думку Юрій Степанець. - Але кому, як не громадським організаціям показати приклад консолідації навколо найбільш важливого – для справжніх змін на краще? Отримавши високий рівень суспільної довіри, ми, громадянське суспільство стали не менш відповідальними за те, яким буде майбутнє рідного міста і всієї країни, як і політики чи державні службовці. В 2019 році нам варто ще більше докладати зусиль для творення майданчиків, платформ і форумів, де різні організації шукатимуть точки взаємодії та формування спільних пріоритетів для кращого майбутнього“. 

“Передусім, варто звернути увагу на тренди формування в суспільстві української соціальної культури, яка ґрунтується на парадигмі базових морально-етичних, соціальних цінностей, знань, переконань і світоглядних орієнтацій. Для цього залучати експертів та авторитетів як українських, так й з закордону, – говорить про нові завдання для сектору Вікторія Солоніцина.

Друге. В умовах наростаючої пропаганди та мови ненависті, варто активно поширювати програми в напрямках розвитку критичного мислення, безпеки в Інтернеті, різнорідності в нашому світі, вирішення конфліктів тощо.

Третє. Необхідність подальшого розвитку програм з антикорупційної діяльності та сприяти викоріненню корупції зі всіх сфер життя. Також слід підтримувати проекти з розвитку реформ, передусім, самоврядування та освіти.

Варто впроваджувати культуру еко- та здорового способу життя не тільки серед населення, але й активістів, лідерів, волонтерів, правозахисників. Пам’ятати, що зміни навколо нас — можливі тільки завдяки людям. А людям потрібна не тільки праця та хелперство, але й турбота про себе. Тому впроваджувати в життя теми профілактики вигорання, культуру звертатися за допомогою, коли вона нам потрібна – коучинг, різного роду терапія (арт, тілесна та інші). Бажаю усім нам успіхів, здоров’я та миру!”.

“На чому варто було б зосередити фокус громадянського суспільства у 2019, так це на партнерствах. І не тільки pro bono, а й одне з одним, зі спільнотами, – говорить Олександра Чучко, менеджерка Pro Bono Club Ukraine. – Глобально, відносини переходять від конкуренції до кооперації, співтворення.

У третьому секторі, як частині живого організму, будуть відбуватися ті самі процеси. Для цього вже є і передумови, і навіть перші приклади. Ті, хто уважно слідкував за Social Project Award могли побачити, що у кожній сфері багато проектів, які починають дублювати рішення і підходи. В одній сфері може бути десять організацій, що хочуть вирішити проблему переробки сміття.

І як приклад партнерства, в такому випадку, можна взяти об’єднання освітніх організацій, яке відбулося восени. Відтепер їм буде простіше фокусувати зусилля для досягнення цілей (які дуже схожі у кожної з організацій), примножуючи ці зусилля, а не розпорошуючи. Потрібно зосереджувати фокус на цінності, яку можна створити разом”.

“У 2019 році варто зробити фокус на об’єднанні та самозахисті, – переконаний Максим Лациба,  керівник програм УНЦПД.  – Цей рік разом з виборами принесе посилення нападів на громадських активістів та спроб обмежити права громадянського суспільства впливати на процеси в країні.

І ми бачимо, що лідери перегонів точно не є захисниками громадськості. Тому ключовим завданням є об’єднатись, аби самим захистити активістів, цінності та простір для діяльності і реформ“.

“Вважаю, що варто звертати більше уваги на міжнародні нагороди та відзнаки, адже це можливість для кожної організації стати помітною на міжнародному рівні, – переконана Поліна Нюхіна, директорка Українського форуму благодійників.

Потрібно розповідати про себе усім і гучно, але грамотні речі. Це тренд про комунікацію, яка в нашому швидкому інформаційному світі набуває нової значущості. Зверніть увагу на відео – як спосіб поширення інформації”.

“Регулярні пожертви, – продовжує розповідати про важливі речі для 2019 року Поліна Нюхіна. - Адже саме регулярність дозволяє благодійному фонду чи громадській організації планувати фінансову діяльність, а фінансова сталість – це кращі проекти і ефективніші результати.

Давайте поширювати повідомлення, не тільки про те, що «кожна гривня важлива», але й про те, що «гривня важлива кожен місяць». І для цього потрібна міцна довіра та дуже зрозуміла та відкрита звітність фонду перед пожертвувачами”.

А на яких завданнях, напрямках, векторах варто зосередити увагу громадянського суспільства цього року – на Вашу думку? Діліться в коментарях!

……………………………………………………………

Матеріал підготували: Любов Єремічева, Віталій Ніщименко, Слава Сергійчук