Соціальне замовлення може стати добрим прикладом партнерства громадянського суспільства і влади

Громадський Простір

Кількість українців, які потребують соціальної допомоги, зростає. Сьогодні у нас є 9 *мільйонів пенсіонерів, що отримують пенсію за віком, а 1,4 – за інвалідністю, 5,2 мільйона**, постраждалих від конфлікту на сході України, та багато інших людей залежать від соціального захисту та держпідтримки.

Система соціальних послуг в Україні є невпорядкованою. З одного боку, існує розрив між нормативно-правовою базою та практикою, а з іншого – різниця між заявленими правами на соціальні послуги та відсутністю фінансування.

І без діалогу між організаціями громадянського суспільства, що надають соціальні послуги, та державою щодо ефективного надання послуг та розподілу державних коштів, швидко знайти рішення не вдасться.

Його важливі складові обговорювали 20 листопада представники Міністерства соціальної політики, місцевих органів влади, громадянського суспільства та міжнародні експерти –  на практичному семінарі «Соціальне замовлення – можливості для України». Програму заходу підготували Український незалежний центр політичних досліджень, Проект ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні, ECNL та ICNL. 

Соціальне замовлення – це також партнерство

ECNL підтримує та забезпечує середовище для організацій громадянського суспільства, діяльність яких орієнтована на Європу.

“Соціальне замовлення – це дуже важлива сфера, яку ми підтримуємо, оскільки це пов’язано з трьома проблемними питаннями, – зазначив Любен Панов, консультант Європейського центру некомерційного права (ECNL).

По-перше, звичайно, соціальне замовлення вирішує важливі соціальні проблеми та підтримує вразливі групи населення. По-друге, за своєю суттю соціальне замовлення є чудовим прикладом партнерства між урядом та ОГС.

І останнє, але не менш вагоме, соціальне замовлення є дуже важливим для сталого розвитку організацій громадянського суспільства – і це тема, яка нас дуже цікавить.

Я сподіваюся, що буде зростати інтерес до використання цього механізму. Я щасливий, що ми просуваємо партнерство у наданні соціальних послуг, співпрацюючи разом”.       

Навіщо потрібно залучати громадські організації до соціальних послуг

Україна в цьому питанні все ще має систему, схожу на радянську. Усе ще закуповуються послуги у муніципальних та державних інституцій – це не завжди має якість та відображає реальні потреби.

“Соціальне замовлення не є чимось новим для України, але ми, насправді, і мало знаємо про нього. Та й практика соціального замовлення не є дуже поширеною в Україні, особливо, якщо це стосується закупівлі послуг у громадських організацій, – наголошує Марія Гелетій, заступниця директора Проекту USAID “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства в Україні”.

Нам потрібно переломити це, для того, щоб в Україні нарешті запрацювала належно сфера послуг, щоб громадяни могли отримувати ті послуги, яких вони потребують. Щоб у нас була конкуренція. Вона дасть можливість, по-перше, задовольнити потреби населення, а по-друге, вона підвищить якість тих послуг, які отримує населення. І саме тут роль громадських організацій є дуже важливою.            

Джон Райт, керівник Проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні: “Я дуже радий брати участь у цьому заході. Як Любен вже сказав, партнерство є підґрунтям більшості того, що ми робимо. І, звісно, це стосується надання соціальних послуг, і соціального замовлення. Новий Закон, який з’явився на початку цього року, надає таку можливість – Закон про соціальні послуги.

Інше питання, як він може ефективно працювати тут. Лише декілька ремарок. Ми знаємо з досвіду, що в Україні, коли розпочинаються хороші ініціативи, впроваджуються в деяких місцях, а в інших – ні.

Тож ми повинні врахувати, як забезпечити реалізацію концепції соціального замовлення на території усієї країни. Ви знаєте, що є доступні кошти, деякі органи місцевої влади краще, ніж інші, розпоряджаються цими коштами на такі потреби.

Можливо, одне з питань, над яким варто замислитись сьогодні – це доступ до публічної інформації про кошти: де гроші, скільки та у кого вони є, і як вони будуть розподілені цього року, наступного та далі.

Якщо у Києві щось йде добре, але у Черкасах не дуже, або навпаки, ви можете прослідкувати, де є гроші, а потім зробити все необхідне для того, щоб, скажімо, Черкаси вийшли на рівень Києва. Це перше твердження. Друге –  чим більше громадянське суспільство ґуртується і робить щось спільно – я впевнений,  це наше спільне переконання –  тим краще”.

Керівник Проекту ЄС згадав про ґрунтовні дослідження із загальної проблематики державного фінансування, а також щодо надання соціальних послуг та наявного фінансування, яке провела Наталія Хіноцька, координаторка зв’язків з громадськістю Проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства (детально можна ознайомитися на Європейському Просторі).

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Під час четвертої панелі учасники розділились на 3 робочі групи для обговорення практичних аспектів, які кроки слід вжити для покращення процедури соціального замовлення. Кожна робоча група складалась з представників органів влади та ОГС. 

Робоча група 1 обговорила планування соціальних послуг та їх фінансування. Головними пропозиціями були:

• Органи влади мають здійснювати обов’язкий збір інформації для реєстру надавачів соціальних послуг
• Під час формування планів надання соціальних послуг має бути визначено коло надавачів, а також враховуватись навчання фахівців та консультування (зокрема щодо подачі документів)
• Фінансування витрат на соціальні послуги має бути заплановане в місцевих бюджетах, а для базових соціальних послуг потрібно шукати можливостей включення до державного бюджету. Донорське фінансування може допомогти надавати послуги кращої якості та у розвитку нових послуг. 

Робоча група 2 розглядала питання оголошення конкурсу та відбір постачальників соціальних послуг:

• Під час відбору увага приділяється фінансовому звіту, досвіду, наявності фінансової служби (бухгалтера), калькуляції вартості послуг
• Також потрібно додати до переліку специфікації, презентацію, моніторинговий звіт за попередніми контрактами
• Є необхідність  спростити механізм розрахунку оплати роботи виконавця соціальних послуг
• Оголошення конкурсу потрібно надсилати на електронну адресу всім ОГС (або через месенджери, соціальні мережі) та на сайтів органів влади. Також можливе розміщення інформації в місцевих ЗМІ, на популярних ресурсах для ОГС як «Громадський Простір» та «Гурт».

Робоча група 3 розробляла ідеї щодо моніторингу та звітності, головна ціль яких — уніфікація звітних документів (фінансовий та описовий) та публічне їх розміщення:

• Для проведення моніторингу та оцінки варто залучати третю сторону за допомогою конкурсу та розробляти типові форми моніторингу
• 5% від загальної вартості виділеного фінансування на соціальне замовлення має бути надане для моніторингу та оцінювання
• Порядок моніторингу та звітування потрібно передбачити на рівні постанови КМУ, яка буде обов’язкова та однакова для всіх органів влади:

1.  розділ: хто проводить моніторинг та оцінку
2.  розділ: які індикатори + технічне завдання
3.  розділ: на що впливає результат моніторингу оцінки (повернення коштів до бюджету, на оцінку під час наступного конкурсу)

• Звітування має проводитися раз на рік, моніторинг та оцінка — у залежності від проекту
• Важливим є навчання як представників ОГС, так і органів влади

Початок важливих практичних обговорень став можливий завдяки Європейському центру некомерційного права (ECNL), Міжнародному центру некомерційного права (ICNL), що реалізують проєкт через Ініціативу громадського простору, Уряду Швеції, Проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні, Проєкту моніторингу законодавства для організацій громадянського суспільства і підтримці ЄС”.

* Дані ПФУ

**Дані звіту Assessment Capacities Project 

Більше на Європейському Просторі