Сто днів Президента: суспільство хоче комунікації
16 вересня Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» презентував результати експертного опитування «Сто днів Президента Петра Порошенка», проведеного 8–16 вересня 2014 року. Згідно із ...
Додано:
Галина Жовтко
16 вересня Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» презентував результати експертного опитування «Сто днів Президента Петра Порошенка», проведеного 8–16 вересня 2014 року.
Згідно із опитуванням, діяльність П.Порошенка в перші 100 днів на посаді Президента за 11-бальною шкалою (де 0 – дуже погано, а 10 – дуже добре) експерти оцінили в 6,3 бала. Для порівняння – діяльність Януковича в 2010 році за аналогічний період експерти оцінили лише в 2,7 бала.
Як повідомила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, вперше, починаючи з 2002 року, український президент має вищу оцінку ніж російський президент, згідно із моніторингом громадської думки в Україні.
“З 2002 року обраний президент Путін завжди мав дуже високу оцінку. Очевидно, у ньому бачили ту сильну руку, за якою мріяли українці. Очевидно, вважали його більш ефективним. Окрім того, на оцінки українських президентів завжди накладались регіональні відмінності – коли половина країни оцінювала позитивно, половина – негативно. Але факт є фактом – російські президенти, особливо Путін, завжди мали більш високі оцінки, ніж українські – Кучма, Ющенко, Янукович. В цьому році оцінки президента Путіна не просто знизилися, а рухнули”, – коментує І.Бекешкіна.
Згідно із опитуванням, головні досягнення П.Порошенка експерти вбачають у міжнародній сфері – налагодження міжнародного діалогу з ЄС, НАТО, США та іншими державами-партнерами та підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС. У політичній сфері - призначення дострокових виборів до Верховної Ради. У сфері протидії російській агресії досягненням стали ініціативи, спрямовані на розв’язання збройного конфлікту на Сході України мирними та дипломатичними засобами, та консолідація суспільства в умовах війни з Росією.
Найбільші невдачі це – відсутність необхідних реформ та невдалі кадрові призначення. У політичній сфері головні недоліки – це: відсутність дієвих заходів задля приборкання корупції, зокрема проведення ефективної люстрації, а також проведення виборів за старим законом. Невдачами в ситуації, що склалася на Донбасі, експерти назвали: провалені військові операції, особливо – військова катастрофа в Іловайську, дипломатичний провал в Мінську та відсутність вибудованої системи прямої жорсткої вертикалі керівництва АТО і його забезпечення, особливо важкою технікою та засобами захисту.
Першими двома кроками Президента в сфері зовнішньої політики, на думку експертів, має бути створення широкої міжнародної коаліції на підтримку України, вироблення єдиної політики всебічного тиску на Росію аж до ізоляції Росії, а з іншого – повноцінна реалізація євроінтеграційного курсу, ратифікація Угоди про асоціацію та проведення європейських реформ незалежно від того, коли Угода повністю набуде чинності.
Третім кроком Президента, який він має здійснити найближчим часом, має бути відновлення курсу на членство в НАТО. Окрім цього, значна частина експертів вважають, що треба в принципі поглиблювати відносини з НАТО за всіма напрямками.
На четвертому та п’ятому місцях опинилися практично протилежні ідеї: частина експертів вважає, що Президент зараз має працювати над укладанням двосторонніх міждержавних угод про військово-технічне співробітництво, тоді як практично така сама кількість експертів вважає, що Президент має запропонувати міжнародний мирний план та шукати взаємоприйнятного україно-російського компромісу. Повністю із результатами можна ознайомитися тут.
Загалом, Президенту вдалося втримати ситуацію в державі під контролем, вважає Олексій Гарань, професор політології Національного університету«Києво-Могилянська академія».
“З дипломатичної точки зору, я думаю, що в цілому ми можемо позитивно оцінити діяльність – була дуже активна дипломатична діяльність за дуже непростих умов. Ми бачимо, як коливалися наші західні партнери, і як почала змінюватися позиція Німеччини”:
“Що стосується підходу до оцінювання, а саме – сто днів президента, то всі ми перебуваємо у достатньо складній ситуації. З одного боку коректно було би оцінювати лише ті дії чи бездіяльність Порошенка, яка стосується безпосередньо його конституційних повноважень. Навіть в експертному опитуванні ми бачимо, що є достатньо відчутний розрив між де-юре і де-факто, навіть експерти дуже часто покладають на президента очікування чи рекомендують йому діяти в тих сферах, які не відносяться до його безпосередніх конституційних повноважень”, – коментує результати опитування Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва.
Як вважає експерт, все це є наслідком великих сподівань, що покладаються на фігуру президента у складних нинішніх умовах, кредит довіри виданий П.Порошенку суспільством під час виборів, а також вплив інерції, оскільки ми довгий час жили в суперпрезидентській моделі, де від президента залежало майже все.
Згідно із опитуванням, у сфері відносин із суспільством експерти відзначили дуже слабку комунікацію президента із суспільством.
Останні ініціативи щодо двох законопроектів надзвичайно збурили суспільство. Як припускаєО.Сушко, президент орієнтується на те, що переважна більшість суспільства налаштована на припинення війни, ніж на перемогу будь-якою ціною, і, можливо, таким чином президента переконують йти шляхом миротворця, навіть якщо в цьому є великі ризики.
“Звісно, що у цьому питанні президент знаходиться на ризикованому шляху, але він сам його вибрав і було б непогано, якби він на цьому шляху більш якісно комунікував із суспільством….він має право на свою політику та на власний курс, але в цій політиці бракує комунікації“, – відзначає експерт.
__________________________________________________________
Ухвалення Парламентом закону про особливий статус Донбасу прокоментував Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва: “Очевидно, що ініціатива такого закону в чистому вигляді в Україні не могла виникнути сама по собі. Очевидно, що це результат переговорного процесу, але внаслідок того, що ми не знаємо, що це за переговорний процес, ми можемо лише здогадуватися, то виглядає так, що це українська ініціатива. Але це не може бути українська ініціатива. Якби спочатку були проведені переговори більш відкриті, і було б оголошено, що внаслідок важкого переговорного процесу ми прийшли до таких рішень, то і сприйняття було б дещо іншим. Але виглядає, що це наша переговорна запросна позиція. Це дає змогу зараз бойовикам сміятися над цими законами, які ми, фактично, кладемо як переговорну пропозицію з нашого боку. Ось тут у мене якраз питання, що стосується прозорості таких речей”.
